Образотворче мистецтво. 6 клас. Железняк

§ 23. Побутовий жанр у народному мистецтві

Майстри народного мистецтва є зберігачами традицій, що існують уже не одне століття, а іноді й тисячоліття. Звичайні, щоденні події можуть здатися поряд із цим чимось швидкоплинним і випадковим. Проте побутовий жанр існує й у народному мистецтві. Повсякденні сценки зображуються із спостережливістю та гумором. Сільські роботи, свято, подорож до ярмарку, весілля - усі ці події є зрозумілими для глядача всіх часів. Персонажі народного мистецтва живуть у гармонії з природою, адже є її частиною.

У деяких різновидах народного мистецтва, як-от килимарство, художнє ткацтво, гутне скло, побутового жанру майже немає. Дуже рідко трапляється він також у вишивці. Проте в кераміці, різьбленні по дереву, плетенні з рогози й особливо в народному розписі побутовий жанр мав і нині має неабияку популярність.

Розписуючи посуд, особливо тарілки, українські народні майстри зображували не лише декоративні, а й побутові мотиви. А керамічні кахлі з Косова взагалі є справжньою енциклопедією побутових сюжетів.

Декоративна таріль.

Петриківський розпис

В. Семенюк. Козак Мамай.

Декоративний розпис

Опішня - славетний осередок української кераміки. Тут уже не одне століття створюють декоративний посуд і дитячі іграшки. Але, наприклад, опішнянські майстри Гаврило Пошивайло і Олександра Селюченко нерідко виконували також керамічні побутові сценки - «Вершники», «Куми», «На ярмарок».

Майже виключно в побутовому жанрі працював майстер різьблення по дереву Антон Штепа. «Пряля», «Колядка», «Доярка», «Медсестра» - деякі з його творів. Яків Ремінецький, майстер плетення із соломки і рогози, створив «Гончара», «Коваля», композицію «На побачення» та ін.

М. Кікоть. Скульптурна композиція «Біля вориння». Косів

Фігурки українців, с. Опішня

Побутовий жанр мав популярність і в Петриківці - відомому осередку декоративного розпису. До нього тут зверталися Надія Білокінь, Марфа Тимченко та інші митці.

Численні твори побутового жанру виконала славетна народна майстриня Марія Приймаченко. Серед них - «Маруся мичку пряла», «Під дубом криниця», «Українське весілля», «Масляна». Одночасно події тут відбуваються серед дивних дерев і величезних квітів, а коні стають рідними братами казкових звірів Марії Приймаченко - Дикої Волезахи, Морської Ключниці або Дикого Горботруса. До побутового жанру часто зверталися й звертаються також інші відомі народні майстри — Анастасія Рак та Іван Сколоздра. Вони працюють у техніці розпису на склі.

  • 1. У чому особливості побутового жанру в народному мистецтві?
  • 2. У яких різновидах народного мистецтва побутовий жанр є особливо популярним?

1. Створіть композицію-витинанку на тему народної пісні.

2. Створіть композицію Козак Мамай.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, ножиці, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі.

Учнівські роботи: 1 - витинанка «Стрільці», 2 - Козак Мамай

КОЗАК МАМАЙ В НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ

О. Ковтун. «Мамаеве озеро»

Оповіді про козака Мамая існують серед народних легенд, переказів, приказок. Та чи не найкраще його образ відтворений у народному живописі: в оксамитовому жупані, сап’янових чоботях і синіх шароварах; кругла поголена голова з хвацько закрученим за вухо «оселедцем», довгі вуса, чорні брови, карі очі, тонкий ніс, рум’яні щоки - перед вами портрет красеня-молодця, яким він склався в народній уяві.

Козака Мамая на таких картинах завжди малювали з кобзою, що є символом співучої душі народу. Кінь на картині символізував народну волю, дуб — його могутність. Часто на малюнках ми бачимо зображення списа з прапорцем, козацького штофа і чарки. Це були речі, пов’язані зі смертю козака, - спис ставили на місці поховання, штоф і чарку клали в могилу - вони нагадували про скороминущість життя та козацьку долю, у якій загроза смерті в бою була повсякденною реальністю.

Такі картини малювали на полотні, на стінах будівель, віконцях, кахлях, скринях, посуді, вуликах і навіть на дверях яскравими, соковитими фарбами часто з написом: «Я козак Мамай, мене не займай». Це свідчило про доброту, незалежність та веселу вдачу хазяїв господи. Згадані малюнки, що дійшли до нашого часу, не тільки вдало прикрашали домівку, а й розповідали про смаки та світогляд господарів.

За народними переказами, козак Мамай був православним, мав дар зцілювати хворих і ходити по воді, тому прості люди шанували його як святого і його образ вішали у хаті поряд з образами інших святих.