Образотворче мистецтво. 6 клас. Железняк

§ 20. Натюрморт тематичний

За своїм призначенням натюрморти можуть бути як навчальні, так і творчі, хоча одне не виключає іншого. Малюючи навчальний натюрморт, учневі доводиться вирішувати і творчі завдання - від композиції до завершення малюнка.

Творчість у роботі над натюрмортом починається з вибору теми, із задуму майбутнього твору. Ми самі розміщуємо вибрані предмети: пересуваємо їх, міняємо місцями, замінюємо один предмет іншим, доки не вийде те, що нам здається найкрасивішим. Малюючи ці речі, ми намагаємося передати форму, об’єм предметів, матеріал, з якого вони зроблені.

Дивлячись на твори старих і сучасних майстрів натюрморту, можна помітити важливу закономірність: усі речі, зображені на натюрморті, об’єднані спільним змістом, темою. Підбір речей - не випадковість. Кожна річ за змістом має доповнювати інші, як голос у хорових співах. Якщо, наприклад, до столового ножа та буханця хліба додати віник, то стане зрозумілим, що він тут ні до чого. А от до відра, табурета й ганчірки він буде логічним доповненням.

Ми мусимо ретельно відбирати предмети, адже вони мають співвідноситися також за розмірами і кольором. Маленькі предмети недоцільно малювати поруч з дуже великими. Їх просто не буде видно. А шляхетний стриманий колір поруч з яскравим, чистим буде виглядати сірим, брудним.

Ян Давідс де Хем. Натюрморт із черепом

Кількість предметів має бути обмеженою, щоб натюрморт не був переповненим чимось зайвим. Речі іноді затуляють одна одну, що заважає виразити задум. Інколи навпаки, розміщені занадто окремо, вони здаються ніби випадково розсипаними.

Віллем де Портер. Натюрморт зі зброєю і прапорами

О. Вилкова. Натюрморт зі свічкою і старою іконою

О. Михайлов. Натюрморт із глобусом

Виявленню задуму художника має допомагати також освітлення. Слід вибирати таке освітлення, за якого предмети виглядали б найвиразніше. Загалом, перш ніж зображувати який-небудь натюрморт, потрібно вирішити, що ми за його допомогою хочемо висловити, яку сторінку різноманітного життя відобразити, які речі стануть «акторами» нашої розповіді, оскільки через них художник відтворює оточення, показує смаки, професію і навіть характер людей, яким ці речі належали.

  • 1. Розгляньте натюрморти на с. 112-114. Яка кольорова гама переважає? Який настрій вони передають? Яку назву ви б їм дали? Про що розповідають речі на цих натюрмортах?
  • 2. Чи можна віднести до тематичного ваш улюблений натюрморт?

Учнівська робота. Літо (гуаш)

Учнівська робота. У селі (олівець)

Учнівська робота. Мистецтво (акварель)

Учнівська робота. Ранок (акварель)

Виберіть тему майбутнього натюрморту. Які предмети ви виберете для розкриття теми? Що кожен із предметів буде символізувати? Яка колірна гама й колорит краще підкреслять тему натюрморту?

План роботи:

  • На аркуші паперу скомпонуйте (знайдіть відповідне місце) зображення.
  • Порівняйте пропорції різних частин зображення кожної окремо: довжину до висоти й ширини. Виправте помилки в побудові.
  • Підготуйте малюнок до подальшої роботи: зітріть усі допоміжні лінії, які ви використовували для побудови, зайві лінії.
  • На палітрі поруч підберіть колір, який відповідає кольору, наприклад, тла. Почати роботу фарбами краще з тих кольорів, які вам зрозуміліші.
  • Порівняйте і спробуйте відтворити різницю відтінків різних частин натюрморту.
  • Визначте, яка поверхня, частина натюрморту освітлена найяскравіше і як забарвлене тло поруч.
  • Як змінюється відтінок кольору в тіні і на освітленій поверхні?
  • Де найтемніша частина натюрморту загалом?
  • Поспостерігайте, які різні півтонові співвідношення на різних поверхнях?
  • Де створюється найбільший контраст?
  • Наприкінці роботи подивіться на результат загалом - чи немає якихось деталей, які б заважали сприйняттю роботи з невеликої відстані. Для цього відійдіть на пару кроків і подивіться на роботу. Занадто світлі ділянки пригасіть, занадто темні - трошки висвітліть, якщо побачите, що в ході роботи викривилися пропорції, - виправте.

Жан Батист Симеон Шарден. Натюрморт з порцеляновим глечиком

Шарлей Жан Батист Сімеон (1699-1779) - французький художник. Коло тем Шардена - побутові сцени й натюрморти, а також портрети (здебільшого автопортрети). Картини майстра відтворюють спокійне повсякденне життя, позбавлене зовнішнього блиску, але сповнене маленьких радостей («Молитва перед обідом», «Повернення з базару», «Картковий будиночок», «Хлопчик із дзигою»). Його натюрморти часто складаються зі звичайних предметів - фруктів і кухонного посуду, в яких майстер, однак, знаходить красу і навіть таємницю («Кошик з персиками», «Десерт (Бріош)», «Мідний бак»). Своєрідним винятком є «Натюрморт з атрибутами мистецтва».

ПРИГАДАЙМО!

КОМПОЗИЦІЯ НАТЮРМОРТУ

Навіть про один предмет можна розповісти по-різному: зобразити його великим на передньому плані, показати середній план чи намалювати цей предмет малим на дальньому плані. Усе залежить від задуму художника.

Навіть на однаковому форматі аркуша враження від натюрмортів виникає найрізноманітніше. Це відбувається тому, що композиція натюрморту, якщо він побудований з використанням симетрії, викликає відчуття сталості, рівноваги, спокою. Асиметричне чи діагональне розміщення предметів, навпаки, передає рух, неспокій, неврівноваженість частин композиції.

Не слід думати, що предмети натюрмортів потрібно обов’язково розташовувати за схемою. Оригінальне композиційне рішення може виникнути внаслідок того, що, наприклад, яблука випадково красиво розсипалися на столі. Треба вчитися бачити красу звичайних речей, розвивати своє композиційне мислення.

У композиції натюрморту намагайтеся навчитися бачити загальну форму групи предметів, ансамбль форм, а не значущість кожної форми окремо. Це допоможе правильно розмістити натюрморт на аркуші, досягти його цілісності.

Схеми з книги Сокольниковой Н.М. «Образотворче мистецтво. Основи композиції».

МАЙСТЕР-КЛАС

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА РИСУВАННЯ З НАТУРИ

Під час рисування з натури необхідно керуватися такими правилами.

1. Аркуш паперу має розмішуватися перпендикулярно до променя зору. Не можна під час роботи повертати папір.

2. Починати малювати варто легкими, ледь помітними лініями.

3. У процесі роботи необхідно йти від загального до конкретного, від великої форми до деталей, а наприкінці роботи повертатися знову до загального, підкорюючи окреме цілому.

4. Увесь час потрібно перевіряти і уточнювати пропорції предметів в усіх їх частинах і на всіх етапах роботи, а помічені помилки виправляти негайно.

5. Увесь рисунок виконується одночасно. Не можна закінчувати його частинами.

6. Під час роботи треба весь час порівнювати предмети між собою за розмірами і силою світла, знаходити і будувати пропорційні співвідношення на рисунку. Не можна порівнювати окремо яку-небудь деталь рисунка з тією самою деталлю в натурі, порівнювати треба декілька співвідношень у натурі з відповідними співвідношеннями на рисунку.

7. Зображуючи натуру, треба думати про сутність рисунка: точність пропорцій, конструкцію, про перспективну побудову, виявлення головного і характерного.

8. Цілісність тональних відношень у рисунку завершується в останній стадії зображення - узагальненням.

Коротко нагадаємо риси, що визначають цілісність зображення:

  • а) точність перспективної побудови;
  • б) ретельна пропрацьованість і чіткість переднього плану;
  • в) поступове ослаблення ступеня освітленості з віддаленням форми в глибину рисунка;
  • г) велика пропрацьованість поверхні на передньому плані і узагальненість затемнених поверхонь;
  • д) витриманість тональних співвідношень зображення.

9. Під час рисування з натури слід підкреслити роль художніх матеріалів. Не все можна зображувати будь-яким матеріалом. Зміст ми сприймаємо через художню форму і конкретний матеріал, у якому ця форма виконується.

У кожного матеріалу можуть бути особливі естетичні якості (не менш важливі, аніж його прикладні корисні властивості). Наприклад, підготовка рисунка для фрески зазвичай виконується вуглем, але не олівцем. Ескізи для ліногравюри роблять здебільшого тушшю, щоб наблизитися якось до матеріалу, в якому буде реалізований задум. Естетичні якості матеріалу полягають у здатності того чи того матеріалу якось впливати на наші почуття. Художник у своїй творчості вдається до того матеріалу, який найліпше сприяє виявленню художнього задуму. Це стосується як скульптури, так і живопису або графіки.

Етапи роботи над малюнком

В. Дроніцин. Натюрморт зі скрипкою. Фото