Зарубіжна література. Рівень стандарту. 11 клас. Ісаєва

Райнер Марія Рільке

(1875—1926)

Щоб написати один вірш, потрібно побачити багато міст, людей і речей, потрібно пізнати тварин, потрібно відчути, як літають птахи, і розуміти порухи маленьких квітів, що розкриваються вранці. Потрібно вміти пригадати дороги в незнані краї, несподівані зустрічі й неминучі розлуки...

Райнер Марія Рільке

«ВІЧНИЙ МАНДРІВЕЦЬ, ПОДОРОЖНІЙ УСІХ ШЛЯХІВ»

Саме так назвав Рільке австрійський письменник Стефан Цвейг. Таке визначення надзвичайно яскраво характеризує й особистість, і творчість письменника. Адже його вірші народжувалися завдяки мандрам у просторі й часі, подорожам з одного літературного методу або течії до інших, з культури до культури, із мови в мову (Рільке писав переважно німецькою, але ще й французькою, італійською, російською). Мандри для нього були не просто захопленням, а способом життя, результатом усвідомлення своєї належності всьому світові.

Умовно Райнера Марію Рільке називають австрійським поетом, оскільки народився він у Празі (4 грудня 1875 року), яка на той час входила до складу Австро-Угорщини. Але фактично поет не жив в Австрії, усе його життя пройшло в подорожах найрізноманітнішими країнами — Францією, Німеччиною, Італією, Іспанією, Швейцарією, Єгиптом, Україною, Росією та іншими. «Ви легко можете собі уявити, — писав Рільке в одному зі своїх листів від 1926 року, — який вплив справили на мене оточення чи більшість країн, у яких я за милістю моєї щедрої і поблажливої долі мав можливість зупинятися не лише як подорожній, а й по-справжньому там жити, беручи щонайживішу участь у сучасному й минулому цих країн...». «Яким же чином у минулому?» — здивуєтесь ви. Річ у тім, що Рільке з надзвичайною наполегливістю вивчав історію і фольклор тих країн, до яких потрапляв. Згодом усі ці знання живили його творчість.

Звернувшись до відомостей про дитинство письменника, ми дізнаємося, що його батько мріяв про військове майбутнє сина й відправив Райнера у військовий навчальний заклад. Його Рільке так і не закінчив через стан здоров'я. Інтерес до гуманітарних наук привів юнака до Празького університету, де він навчався в 1895-1896 роках (надалі продовжив освіту в Берліні та Мюнхені). Перша збірка його віршів під назвою «Життя і пісні» вийшла 1894 року.

У 1897 році Рільке познайомився з німецькою письменницею Лу Андреас Саломе, яка народилася, провела дитинство та юність у Росії. Саме її захопливі розповіді про цю країну сприяли тому, що поет двічі (у квітні - травні 1899 та навесні - улітку 1900 року) вирушав у мандри російськими землями. Під час другої подорожі він відвідав і «край чудової України» (саме так про нашу батьківщину писав поет у листі до матері). Велике враження на Рільке справили злоточолий Київ з його храмами та церквами, краса полтавських степів, велич Харкова, дніпровські кручі Канева.

Лу Андреас Саломе (фото початку ХХ ст.)

Побачене під час подорожей навіяло йому багато віршів, які згодом увійшли до збірки «Книга годин» (1905). Вона написана від імені київського ченця, який розмовляє з Господом, звертаючись до Нього із запитаннями, роздумами та молитвами. Слід відзначити, що Бог є центральним образом збірки. Для Рільке він не лише неосяжна вища сила, а насамперед Творець, символ єдності Всесвіту і людини. Один із найяскравіших віршів цієї збірки — «Згаси мій зір...» (1897) — створений під враженням від мандрів Україною та Росією 1900 року, зокрема від перебування в Києві. Поезію написано у формі звернення до Бога, але, за спогадами Лу, адресовано саме їй:

* * *

Згаси мій зір — я все ж тебе знайду,

Замкни мій слух — я все ж тебе почую,

Я і без ніг до тебе домандрую,

Без уст тобі обітницю складу.

Відломиш руки — я тоді тебе

Впіймаю серцем. Наче між долонь,

А спиниш серце — мозок запульсує;

Коли ж ти вкинеш в мозок мій огонь,

Тебе в крові палючій понесу я.

Переклад із німецької Миколи Бажана

Lösch mir die Augen aus: ich kann dich sehn,

wirf mir die Ohren zu: ich kann dich hören,

und ohne Füße kann ich zu dir gehn,

und ohne Mund noch kann ich dich beschwören.

Brich mir die Arme ab, ich fasse dich

mit meinem Herzen wie mit einer Hand,

halt mir das Herz zu, und mein Hirn wird schlagen,

und wirfst du in mein Hirn den Brand,

so werd ich dich auf meinem Blute tragen.

Паралельно з «Книгою годин» створювалась і «Книга образів», яка вийшла раніше — у 1902 році. Наступним важливим етапом у творчості Рільке стала збірка «Нові вірші» (1907-1908). У ній яскраво відображена філософія поета щодо осмислення поняття річ (нім. Ding). «Тільки речі говорять зі мною. Речі Родена, речі готичних соборів, античні речі — усі речі, які повністю речові. Вони й указують мені на зразки, на рухливий, живий світ...», — писав він у 1903 році. Що ж поет розумів під таким непоетичним словом річ? Значення німецького слова «Ding» дещо відрізняється від значення українського річ. Рільке вміщав у це поняття не лише те, що звикли називати річчю ми, а розумів його значно глибше й ширше. Це не тільки нерухомі предмети, а й пам'ятки архітектури, скульптури, явища природи, тварини й навіть люди, а також біблійні та міфологічні образи. «Змальовуючи речі, поет використовує те, чого навчився в геніального скульптора Родена, — вміння бачити космос в окремому предметі й через нього вдивлятись навіть у найскромнішу річ, щоб проникнути в її сутність, у її глибинне життя»1. Серед найвідоміших «віршів-речей» (нім. Ding-Gedicht) — «Пантера», «Фламінго», «Іспанська танцівниця», «Ваза троянд».

1 Борецький М. Творцем покликаний Орфей // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 2000. — № 1.

До «Нових віршів» увійшла і славнозвісна поезія «Орфей, Еврідіка, Гермес» (1904), створена на основі відомого античного міфу.

За уявленнями давніх греків, Орфей був сином річкового бога — фракійського царя Еагра (за іншими міфами — Аполлона) та музи Калліопи. Цей співець і поет володів магічним даром: своїм дивовижним голосом і грою на арфі він зачаровував увесь світ. Дружиною Орфея була прекрасна німфа Еврідіка. Якось, збираючи зі своїми подругами весняні квіти, вона наступила на змію, отрута якої виявилася смертельною. Невтішний Орфей довго оплакував свою кохану. Слухаючи його гіркий спів, разом із ним сумувала й уся природа. Однак юнак не хотів скоритися долі й вирішив урятувати свою Еврідіку, визволивши її зі страшного царства душ померлих. З благаннями відпустити дружину він звернувся до самого володаря потойбіччя — царя Аїда. Той, розчулившись від його проникливого співу, погодився відпустити Еврідіку. Однак Орфеєві було поставлено непохитну умову: він зможе повернути кохану, якщо жодного разу не подивиться на неї, доки не приведе її додому. Орфей не зміг стриматись і озирнувся на дружину. Еврідіка навіки залишилася в царстві Аїда.

Вершиною творчості Рільке вважають дві збірки — «Дуїнянські2 елегії» та «Сонети до Орфея», які вийшли 1923 року. Варто зазначити, що Орфей — улюблений образ Рільке. Як ви вже знаєте, уперше він звертався до нього в «Нових віршах». Солодкоголосий співак Орфей, народжений фантазією давніх греків, постає у творчості поета як символ мистецтва, що перетворює світ, привносячи в нього красу та гармонію.

2 Назва пов'язана із замком Дуїно, що розташований на березі Середземного моря, неподалік від міста Трієста. Там Рільке жив у 1911-1912-х роках.

Орфеєм ХХ століття називають і самого Рільке, чий поетичний голос вирізняється магічною силою. Його неповторне звучання перервала хвороба. Видатний поет помер від лейкемії у грудні 1926 року в одній із клінік Швейцарії. Однак подібно до того, як голос міфологічного Орфея не підвладний часу, так і голос Рільке продовжує звучати в душах нових читачів. Якось поет написав: «Якщо ви мене шукаєте, шукайте мене у своєму серці. Якщо я там залишатимусь, я житиму і далі». Його вірші не припиняють подорожей у часі та просторі.

  • 1. Поясніть, чому особистість Рільке асоціюється з образом мандрівця.
  • 2. Яке враження справив на вас вірш «Згаси мій зір...»?
  • 3. Чи можна цей твір назвати діалогом ліричного героя зі Всевишнім? Аргументуйте свою думку.
  • 4. Яку роль у поезії «Згаси мій зір...» відіграє антитеза?
  • 5. Використовуючи матеріали статті й рубрики «До уваги допитливих», підготуйте повідомлення про перебування Рільке в Україні.

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Приблизно два тижні поет перебував у Києві. Він був настільки вражений його величчю і красою, що навіть подумував про те, щоб назавжди залишитися жити в цьому місті, яке називав «близьким до Бога». Найбільше поета приваблювали релігійні пам'ятки давнини: Києво-Печерська лавра, Софійський собор, монастирі та церкви. Рільке читав російською мовою твори Тараса Шевченка, цікавився його живописними полотнами. Поет відвідав могилу Кобзаря в Каневі. Багато творів Рільке навіяні українськими враженнями, особливо вірш «В оцім селі стоїть останній дім...», поема «Карл ХІІ, король шведський, їде степами України», оповідання «Пісня про Правду», «Як старий Тимофій співав, умираючи». Рільке переклав німецькою мовою «Слово о полку Ігоревім». Твори Рільке українською мовою перекладали Микола Зеров, Леонід Мосендз, Микола Бажан, Василь Стус, Дмитро Павличко.