Зарубіжна література. 11 клас. Ісаєва

Пауль Целан

(1920—1970)

• Розкажіть, що вам відомо про трагедію Голокосту.

• Назвіть твори мистецтва (кінофільми, художні твори, скульптурні композиції) на цю тему. Які з них справили на вас найбільше враження й чому?

• Підготуйте розгорнуте повідомлення або мультимедійну презентацію на тему «Голокост в Україні».

Усе своє життя

жити

жити

Пауль Целан

Цитати, для душі від Целана

• Батьківщина поета — це вірш; від віршу до віршу вона змінюється.

• В джерелах твоїх очей

живуть сіті рибалок блукливого озера.

В джерелах твоїх очей

містить море свою обіцянку.

Переклад із німецької Василя Стуса

• докіль Париж дрейфує на сльозі,

докіль не візьме курс він на серпанок,

що вгорне світ, де кожне ти — це гілка,

де я — листок, що вдаль безмовно лине.

Переклад із німецької Петра Рихла

Михайло Туровський. Фуга смерті (з обкладинки аудіокниги, присвяченої творчості Пауля Целана)

Фуга смерті

Переклад із німецької Миколи Бажана

Чорне молоко світання ми п’ємо його надвечір

ми п’ємо його опівдні і зранку ми п’ємо його вночі

ми п’ємо і п’ємо

ми копаєм могилу в повітрі де лежати не буде тісно

Один чоловік живе в хаті він зі зміями грає він пише

він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста

коса Маргарито

він пише це й з хати виходить і зорі блищать

і свистить він на псів

свистить на євреїв своїх і велить копати могилу в землі

і грати до танцю наказує нам

Чорне молоко світання тебе ми п’ємо вночі

ми п’ємо тебе зранку й опівдні ми п’ємо тебе надвечір

ми п’ємо і п’ємо

Один чоловік живе в хаті він зі зміями грає він пише

він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста

коса Маргарито

твоя попеляста коса Суламіф1 ми копаєм могилу в повітрі

де буде лежати не тісно

Він гукає глибше рийте землю ви перші ви другі

співайте і грайте

він хапається заліза в кобурі він хитається

очі в нього блакитні

глибше лопатами рийте ви перші ви другі

грайте далі до танцю

Чорне молоко світання ми п’ємо тебе вночі

ми п’ємо тебе опівдні і зранку ми п’ємо тебе надвечір

ми п’ємо і п’ємо

Один чоловік живе в хаті твоя золотиста коса Маргарито

твоя попеляста коса Суламіф він зі зміями грає

Він гукає солодше грайте смерті бо смерть

це з Німеччини майстер

Він гукає темніше торкайтеся скрипок ви злинете

димом в повітря

для вас є могила у хмарах де буде лежати не тісно

Чорне молоко світання ми п’ємо тебе вночі

ми п’ємо тебе опівдні смерть це з Німеччини майстер

ми п’ємо тебе зранку й надвечір ми п’ємо і п’ємо

Смерть це з Німеччини майстер очі в нього блакитні

він влучить у тебе свинцевою кулею він влучить точно

Один чоловік живе в хаті твоя золотиста коса Маргарито

Він нацьковує своїх псів на нас він дарує нам могилу в повітрі

він зі зміями грає і марить смерть це з Німеччини майстер

1 Суламіф (Суламіта) — біблійний персонаж, кохана наречена ізраїльського царя Соломона. Образ закоханої Суламіф оспівується у біблійній «Пісні над Піснями».

Фуга смерті

Переклад із німецької Василя Стуса

Чорне молозиво ранку, ми п’ємо тебе ввечері,

ополудні, вранці п’ємо, і ніччю п’ємо і в обід —

п’ємо і п’ємо і п’ємо,

в повітрі ми риємо яму, в ній буде не тісно.

В домі живе чоловік, зі зміями грається, пише,

пише, коли над Німеччиною примеркає,

про золото кіс твоїх, Маргарито, він пише і з дому виходить;

зорі яріють, а він зграю скликає хортів,

євреїв скликає на посвист: рийте могилу в землі, —

і наказує: грайте, заграйте до танцю мерщій.

Чорне молозиво ранку, ми п’ємо тебе зночі,

ополудні, вранці п’ємо, п’ємо тебе ввечері —

п’ємо і п’ємо і п’ємо.

В домі живе чоловік, зі зміями грається, пише,

пише, коли над Німеччиною примеркає,

про золото кіс твоїх, Маргарито, і попіл твоїх Суламіфів;

в повітрі ми риємо яму, в ній буде не тісно,

глибше укопуйтесь в землю, наказує, хай ці копають,

а ці хай співають і грають — розмахує він пістолетом,

він з голубими очима — заступи глибше стромляйте,

наказує, ці хай копають, ці ж грають до танцю мерщій.

Чорне молозиво ранку, ми п’ємо тебе зночі,

ополудні, вранці п’ємо, п’ємо тебе ввечері,

п’ємо і п’ємо і п’ємо.

В домі живе чоловік, золото кіс твоїх, Маргарито,

попіл твоїх Суламіфів, зі зміями грає,

кричить: награвайте, від смерті солодша смерть — німецький музика

кричить: хай тихішають скрипки, небавом ви станете димом,

труна ваша буде у хмарах, вам буде не тісно в труні.

Чорне молозиво ранку, ми п’ємо тебе зночі,

ополудні знову п’ємо смерть, німецький музика,

п’ємо тебе ввечері, вранці, п’ємо і п’ємо і п’ємо;

смерть, німецький музика з голубими очима,

куля його свинцева поцілить тебе просто в лоб.

В домі живе чоловік, золото кіс Маргарити,

псів він на нас нацькував, у повітрі труну подарує,

він грає зі зміями, марить, смерть, німецький музика,

золото кіс Маргарити,

попіл твоїх Суламіфів.

Фуга смерті

Переклад із німецької Петра Рихла

Чорне молоко світання ми п'ємо його вечорами

ми п'ємо його вдень і зрання ми п'ємо його уночі

ми п'ємо і п'ємо

Ми копаєм могилу в повітрі там лежати нетісно

В цій хаті живе чоловік він змій приручає він пише

він пише коли сутеніє в Німеччину твоя золотиста коса

Маргарито

він пише отак і виходить надвір і виблискують зорі

він посвистом псів своїх кличе

він свистить і скликає євреїв своїх і велить їм копати

могилу в землі

він наказує нам грайте хутко до танцю

Чорне молоко світання ми п'ємо тебе уночі

ми п'ємо тебе зрання і вдень ми п'ємо тебе вечорами

ми п'ємо і п'ємо

В цій хаті живе чоловік він змій приручає він пише

він пише коли сутеніє в Німеччину твоя золотиста коса

Маргарито

Твоя попеляста коса Суламіт ми копаєм могилу в повітрі

там лежати не тісно

Він гукає ви перші копайте-но глибше ви другі співайте

і грайте

він вийма з кобури залізяку він розмахує нею очі його

голубі

глибше вганяйте лопати ви перші ви другі

продовжуйте грати

до танцю

Чорне молоко світання ми п'ємо тебе уночі

ми п'ємо і п'ємо

в цій хаті живе чоловік твоя золотиста коса Маргарито

твоя попеляста коса Суламіт він змій приручає

Він гукає смерть потребує ніжнішої гри

смерть це з Німеччини майстер

він гукає жагливіш водіте смичками тоді ви полинете

димом

в повітря

тоді ви могилу дістанете в хмарах там лежати нетісно

Чорне молоко світання ми п'ємо тебе уночі

ми п'ємо тебе вдень смерть це з Німеччини майстер

ми п'ємо тебе вечорами і зрання ми п'ємо і п'ємо

смерть це з Німеччини майстер очі його голубі

він поцілить свинцевою кулею прямо в серце тобі

в цій хаті живе чоловік твоя золотиста коса Маргарито

він спускає на нас своїх псів він дає нам могилу в

повітрі

він змій приручає і марить смерть це з Німеччини

майстер

твоя золотиста коса Маргарито

твоя попеляста коса Суламіт

твоя золотиста коса Маргарито

твоя попеляста коса Суламіф

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

1. Поділіться враженнями, які справив на вас прочитаний твір.

2. Яка тема розкривається у вірші? Аргументуйте свою відповідь конкретними прикладами.

3. Розкажіть, що вам відомо про історію створення «Фуги смерті». Для підготовки цього завдання скористайтеся інформацією, представленою в рубриці «У творчій майстерні письменника».

4. Схарактеризуйте емоційну тональність вірша.

5. Проаналізуйте, за допомогою яких образів створюється загальна атмосфера приреченості у творі.

6. Розкрийте символічний смисл образу «чорного молока» у творі.

7. Як ви розумієте метафору «могила в повітрі»? Аргументуйте свою відповідь.

8. Простежте, яке смислове навантаження несе у творі слово «майстер».

9. Відомо, що фраза з вірша «смерть це з Німеччини майстер» у німецькій мові стала фразеологічним зворотом. Поясніть, як ви її розумієте.

10. Розкрийте значення образів Маргарити й Суламіф у творі. Поясніть, як ви розумієте протиставлення «твоя золотиста коса Маргарито / твоя попеляста коса Суламіф».

11. Прокоментуйте назву твору. Порівняйте її з назвою «Танго смерті». Яка з назв, на вашу думку, більше відповідає головному пафосу вірша? Аргументуйте свою відповідь.

У творчій майстерні письменника

З ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ «ФУГИ СМЕРТІ»

«Фуга смерті», як зазначав сам Пауль Целан, була написана навесні 1945 року в Бухаресті. Водночас деякі дослідники творчості поета зазначають, що вірш, вірогідно, був створений ще в Чернівцях після того, як Целан дізнався про загибель своїх батьків, а в Бухаресті з’явилася вже остаточна його версія.

2 травня 1947 року в бухарестському тижневику другом поета Петре Соломоном був опублікований румунський переклад твору Целана під назвою «Танго смерті». Як зазначає Петро Рихло, це був варіант назви твору. На думку дослідника, «Фуга смерті» могла з’явитися не раніше другої половини 1944 року, після того, як у «світовій пресі були надруковані перші повідомлення й репортажі про нацистські фабрики смерті. [...] Новим заголовком “Фуга смерті” він, завдяки тісному переплетенню цього музичного жанру з іменем великого німецького композитора Й.-С. Баха, рельєфніше підкреслив німецький “профіль” свого твору, з іншого ж боку — поглибив його естетичний вимір, оскільки жанр фуги, на відміну від дещо легковажно-фривольного, бутафорно-театрального й “містично-фатального” модного танго, є взірцем класичної досконалості й мистецької довершеності, що вже давно утвердив себе як беззаперечний феномен високої культури».

Фуга — це багатоголосий (поліфонічний) твір, заснований на прийомах імітації, тобто одна й та сама тема по черзі змінюється й подається в різних голосах.

Фуга складається з трьох основних розділів. У першому тема проводиться в усіх голосах; друга частина будується більш вільно: тема розвивається по черзі в різних голосах. У заключному розділі фуги утверджується головна тональність твору.

Саме так будується і композиція твору Целана. Відсутність розділових знаків, повтори слів і фраз увиразнюють її музичну організацію. Як і справжній музичний твір, «Фуга смерті», насамперед, викликає емоційне переживання, асоціації. Трагічна мелодія тексту, що позбавлена будь-яких зупинок, покликана спочатку вразити читача, а вже потім запрошує розшифровувати образи цього твору.

Один із центральних образів вірша — «чорне молоко світання» — був запозичений Целаном із твору «В життя» німецької поетеси, теж уродженки Чернівців, Рози Ауслендер. Сама Р. Ауслендер 1972 року цей факт прокоментувала так: «...кожен поет має право брати для власної поезії будь-який матеріал. Я вважаю це за честь, коли великий поет знайшов у моїй ранній творчості для себе поетичний імпульс. Я й сама вжила тоді цю метафору не зовсім попутно, проте він підняв її на рівень найвищого поетичного вислову. Вона стала часткою його самого».

Мовою оригіналу твір був опублікований лише 1948 року. Він увійшов до збірки «Пісок з урн».

Читачеві XXI століття

У документальній хроніці життя окупованих Чернівців можна знайти такі факти Голокосту: «7 липня 1941 р. — початок акцій проти євреїв каральної групи СС, багато євреїв убито, Велику синагогу спалено; румунській цивільній владі наказано втілити в життя німецькі порядки щодо євреїв: євреї втрачають право громадянства, змушені носити жовту Давидову зірку, виконувати примусові роботи і не сміють після 18-ї години виходити на вулицю.

11 жовтня 1941 р. — влаштування єврейського гетто в старій частині міста, колишньому єврейському кварталі... 45 000 євреїв скупчують на тісному просторі, триває підготовка до депортації у Трансністрію — територію між Дністром і Південним Бугом; за винятком 15 000 євреїв, залишених у місті для життєво необхідних робіт і обов’язків, більшу частину з них депортовано...».

Літературні нотатки подорожнього

Перебуваючи в Чернівцях, можна натрапити на багато місць, пов’язаних з Паулем Целаном. Вулиця, названа його іменем, пам’ятна дошка на будинку, де він жив, університет, у якому вчився... Чернівчани дуже пишаються своїм земляком, тому не дивно, що саме тут працює Літературний целанівський центр. А ще в Чернівцях 1992 року встановлено пам’ятник поету роботи заслуженого художника України Івана Салевича. За задумом його автора, ця скульптурна композиція має асоціюватися зі складною структурою поезій та драматичною долею Целана. Особливо вражають очі поета: здається, що в них знайшла своє відображення вся трагедія єврейського народу.

Пам’ятник Паулю Целану в Чернівцях

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Твори Пауля Целана українською перекладали Микола Бажан, Василь Стус, Леонід Череватенко, Петро Рихло, Сергій Жадан та інші. Майже всі вони відзначали, що працювати над перекладами Целана надзвичайно важко.

Перекладач, дослідник творчості Целана і його земляк Петро Рихло пояснює це тим, що кожний вірш Целана потребує особливого ключа для свого розшифрування, і «з першого разу код не зламаєш: ці вірші треба багато разів читати, треба думати над підтекстами, над можливими потрактуваннями і варіантами. Інколи зовсім маленький вірш потребує великої праці. [...] Целан допускає можливість співрозмови, його вірші не закриті, незважаючи на зашифрованість, закодованість. Коли поступово «ламаєш» код, то бачиш той текст як на долоні: він звернений до тебе і промовляє до тебе. Це одна з загадок Целана — мобілізувати читача в такий спосіб, залучивши його до інтимної розмови».

Відомий сучасний письменник Сергій Жадан також звертає увагу на неоднозначність потрактувань целанових образів. Так, на запитання, чому для перекладів він обрав саме цього поета, Жадан пояснив, що Целан «завжди глибокий і парадоксальний. І з цим надзвичайно цікаво працювати. Така ситуація передбачає якусь множинність трактувань, варіантів переказу і, з одного боку, це ускладнює завдання перекладача, з іншого — будь-який досвід є самодостатнім».

Мистецькі передзвони

На слова поезій Пауля Целана створено чимало музичних творів композиторів з різних країн світу. Зокрема, Майкл Найман (Британія), Філіп Гершкович (Австрія-Румунія), Вольфганг Рим (Німеччина) та інші. А 2017 року в Чернівцях композиторка з Ізраїлю Анна Сегал на Фестивалі класичної музики представила свою інтерпретацію «Фуги смерті». Для підсилення емоційного сприйняття твору музикантами були використані нестандартні сучасні засоби, зокрема і звучання голосу самого Пауля Целана німецькою мовою під час живого виконання хору та оркестру.

На тему «Фуги смерті» створені й численні живописні й графічні роботи. Але найбільше цей твір П. Целана зіставляють із всесвітньо відомою картиною Пабло Пікассо «Ґерніка», наголошуючи не тільки на спільності тематики, а й на новаторському її втіленні. Якщо «Фугу смерті» вважають емблемою війни в поезії, то «Ґерніку» — у живописі.

Пабло Пікассо. Ґерніка (1937)

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

Пауль Целан — найвидатніший австрійський поет другої половини XX століття. Завдяки новій поетичній мові він зміг відтворити у поезії трагічний образ XX століття, почуття загальної вини, картину розкладу світу, загибелі людської культури.

Дмитро Наливайко, український літературознавець

Він ніколи не відвертався від злободенних проблем сучасності, від її ідеологічних суперечностей. У своїй знаменитій «Фузі смерті» він доторкнувся до найболючішого нерва повоєнної історії — теми виродження сучасної й буцімто цивілізованої людини в бестіального монстра, що ніхто до нього не наважувався зробити, що дехто — як, наприклад, німецький філософ Теодор Адорно зі своєю тезою про неможливість поезії після Аушвіцу («Негативна діалектика») — навіть вважав варварством. Однак Целан знайшов для цих злодіянь нову мову, і ця мова виявилася адекватною своєму часові. Тому він також політичний поет, вірші якого відкривають найглибші рани нашого часу, рядки якого зіткані з турбот і страхів, марень і візій сучасної людини.

Петро Рихло, український перекладач, літературознавець

Літературні нотатки подорожнього

У різних куточках світу споруджені різноманітні пам’ятники й скульптурні композиції, існують музеї, що нагадують людству про трагедію Голокосту. Так, наприклад, у столиці Угорщини Будапешті можна побачити дивну композицію — «Черевики на набережній Дунаю», що з’явилася в день пам’яті жертв Голокосту 2005 року (скульптор Дьюл Пауер, ідея Кена Тогаю). Численне взуття, доросле й дитяче, на березі Дунаю нагадує про жахливу трагедію масового знищення євреїв за часів Другої світової війни.

Меморіал «Черевики на набережній Дунаю» у Будапешті

В Україні одне з найвідоміших пам’ятних місць, пов’язаних із трагедією Голокосту, — це урочище Бабин Яр, у якому протягом 1941-1943 років загинуло від 70 тис. до 100 тис. осіб.

Серед численних музеїв, присвячених цій трагедії, привертає увагу найбільший в Україні і на пострадянському просторі музей «Пам’ять єврейського народу і Голокост в Україні» в місті Дніпрі. Загальна площа експозицій цього меморіального комплексу становить близько 3 тис. кв. м і складається із чотирьох основних залів. Головна мета музею — увиразнити глибину трагедії Голокосту.

Підсумовуємо вивчене

  • 1. Поясніть, як ви розумієте твердження Святослава Померанцева, президента Міжнародного поетичного фестивалю «Meridian Czernowitz», що «Целан — це хворе сумління поствоєнної Європи».
  • 2. Проаналізуйте композицію твору «Фуга смерті».
  • 3. Поясніть, чому поет свій твір назвав «єдиною могилою матері».
  • 4. Розкажіть про особливості перекладу творів Пауля Целана. Під час підготовки цього завдання використовуйте матеріали рубрики «Українські стежини зарубіжної літератури» .
  • 5. Підготуйте мультимедійну презентацію або фотоальбом/плакат/скрапбукінг на тему «Пауль Целан і Україна».
  • 6. Прокоментуйте висловлювання, представлені в рубриці «Зі скарбниці літературно-критичної думки».
  • 7. Якщо ви володієте німецькою мовою, то самостійно знайдіть і прочитайте твір П. Целана в оригіналі. Порівняйте оригінал твору і його переклад і зробіть висновок про те, наскільки вдало перекладач передав думки автора.
  • 8. Чи можете ви погодитися з тим, що «Фуга смерті» стала поетичним запереченням відомого вислову німецького філософа Т. Адорно про варварство створювати вірші після Освенцима? Обґрунтуйте свою відповідь.
  • 9. А як ви вважаєте: чи може бути поезія після Освенцима? І чи може сам Освенцим стати темою поезії? Свою позицію аргументуйте.
  • 10. На основі підсумкового плаката складіть розгорнуту оповідь на тему «Трагедія Голокосту і Пауль Целан».