Зарубіжна література. 11 клас. Ісаєва

Борис Пастернак

(1890—1960)

Мета творця — самовіддача,

Не гамір, успіх, суєта.

Ганьба — нічого ще не значить

І бути притчею в устах...

Борис Пастернак

Цитати для душі від Пастернака

• Усі люди, які послані нам — це наше відображення. І послані вони для того, щоб ми, дивлячись на цих людей, виправляли свої помилки, і коли ми їх виправляємо, ці люди або теж змінюються, або йдуть з нашого життя.

• Людина народжується для того, щоб жити, а не готуватися весь час до життя.

• Світ — це музика, до якої треба знайти слова!

• Годинник сонний ледве йде,

Ворушить стрілками своїми,

І понад вік триває день,

І не кінчаються обійми.

Переклад із російської Дмитра Куренівеця

У творчій майстерні письменника

ПРО ЦИКЛ «ВІРШІ ЮРІЯ ЖИВАГО»

Над романом «Доктор Живаго» Борис Пастернак працював протягом 10 років, з 1945-го до 1955-го. Твір, що, за оцінкою самого письменника, став вершиною його творчості як прозаїка, оповідає драматичну історію життя російської інтелігенції від початку XX століття до Другої світової війни. Революція і громадянська війна, духовні пошуки і втрати, палке кохання, таїни життя і смерті, питання історії і християнства, великі надії і втрачені ілюзії — усе знайшло своє відображення на сторінках роману. Твір містить цілий цикл віршів головного героя твору — Юрія Живаго.

У циклі «Вірші Юрія Живаго» дослідники виокремлюють:

  • вірші, у яких знайшли відображення євангельські сюжети;
  • пейзажну лірику;
  • поезії, у центрі яких — людські стосунки;
  • твори, що пов’язані зі світовою духовною культурою.

Прикметно, що в одних і тих самих поезіях часто поєднуються різні мотиви, як, наприклад, у вірші «Гамлет», де євангельські й Шекспірові мотиви переплетені. Тому один і той самий вірш із цього циклу сприймається по-різному різними читачами. Адже кожен «вичитує своє» у творі, те, що саме йому і саме в цю мить є близьким.

Відкриває цикл віршів Юрія Живаго поезія «Гамлет», написана 1946 року. Ліричний герой Пастернака, який потрапив на перехрестя долі, переймається вічними філософськими проблемами. Він намагається осмислити минуле і теперішнє, знайти не тільки призначення для власного життя, а й зрозуміти сенс буття всього світу. Боротися чи змиритися — вічні питання, що хвилюють ліричного героя Пастернака, близькі й Гамлету Шекспіра («Бути чи не бути...»), і головному герою роману «Доктор Живаго», і самому поету. Силою свого духу і притаманною йому внутрішньою свободою він намагається протистояти «фарисейству».

І хоча головний герой роману «Доктор Живаго» помирає, проте в цьому вірші поет стверджує перемогу внутрішньої свободи над трагедією реальності, невмирущість духу людини. Тому цьому творові поет надавав особливого значення.

Гамлет

Гомін стих. Я став на краю кону,

Похиливсь у роздумі німім

І ловлю в далекім відгомоні —

Що то буде на віку моїм.

Проти мене чорна темінь ночі —

Тисячі очей в сліпій лорнет.

Якщо тільки можна, Авва Отче,

Чашу цю від мене відверни.

Я люблю той задум Твій незламний

І я згоден роль оту нести,

Тільки зараз грають іншу драму,

І мене на цей раз відпусти.

Але все накреслено у слові

І фінал уже призначив Ти.

Я один крізь фарисейську повінь.

Вік прожить — не ниву перейти.

Переклад із російської Євгена Сверстюка