Зарубіжна література. 11 клас. Ісаєва

«Широк и жёлт вечерний свет...»

* * *

Широк и жёлт вечерний свет,

Нежна апрельская прохлада.

Ты опоздал на много лет,

Но всё-таки тебе я рада.

Сюда ко мне поближе сядь,

Гляди весёлыми глазами:

Вот эта синяя тетрадь —

С моими детскими стихами.

Прости, что я жила скорбя

И солнцу радовалась мало.

Прости, прости, что за тебя

Я слишком многих принимала.

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

1. Якими думками та настроями пронизаний цей вірш?

2. Намалюйте словесно картину, що виникла у вашій уяві під час читання твору.

3. Про які події з життя ліричної героїні ми дізнаємося? Як ви ставитесь до її сповіді?

4. Проаналізуйте символіку кольорів у поезії.

5. Прочитайте та прокоментуйте кульмінаційні рядки вірша.

6. Порівняйте оригінал твору та його переклад. Чи вдалося перекладачеві передати романтичну атмосферу вірша? Свою відповідь обґрунтуйте.

Світ можливостей, або До уваги особистості цифрової епохи

В інтернеті можна знайти чимало цікавих матеріалів про життя і творчість Анни Ахматової. Зокрема ресурс «Анна Ахматова» (https://anna.ahmatova.com/) пропонує користувачам збірки віршів, статті, спогади, значну кількість фотоматеріалів і портретів поетеси, а також аудіозаписи творів в авторському виконанні. Рекомендуємо також ознайомитися з унікальним зібранням про життєвий і творчий шлях мисткині, який розміщено на сайті Київської бібліотеки імені Анни Ахматової: https://bit.ly/2Ga0aQA. Тут, до речі, можна знайти велику добірку українських перекладів творів поетеси та матеріали для дослідження теми «Анна Ахматова і Київ».

У творчій майстерні письменниці

ПРО ІСТОРІЮ НАПИСАННЯ ТА КОМПОЗИЦІЮ ПОЕМИ «РЕКВІЄМ»

Найвизначнішим твором у пізній творчості Анни Ахматової вважається поема «Реквієм» (1935-1940) — один з перших поетичних творів, присвячених сталінським репресіям. Це твір і про тих, хто опинився за ґратами, і про тих, хто мужньо переніс смерть рідних і близьких, хто не покорився лихій долі.

«Реквієм» має біографічну основу. Так, у 1921 році за контрреволюційну змову було розстріляно колишнього чоловіка Ахматової поета Миколу Гумільова (на той час подружжя вже розлучилося). Тричі було заарештовано сина Льва Гумільова (1935, 1938, 1949). Якщо після першого арешту його швидко визволили (Ахматова написала листа Сталіну), то другий і третій закінчилися суворими вироками. Молодший Гумільов відбув більше 10 років концтаборів за «контрреволюційний терор», але насправді це була помста влади за батьків. Тричі репресований був і новий чоловік Ахматової, мистецтвознавець Микола Пунін, який, не витримавши знущань, загинув у таборі. Але «Реквієм» — це не тільки особиста трагедія, це трагедія всього народу; розповідаючи про своє горе, Ахматова говорить від імені мільйонів людей.

Композиція поеми має складну структуру. Вона складається з 10 розділів (три з яких мають назви: VII — «Вирок», VIII — «До смерті», X — «Розп’яття») й обрамлення: епіграфа, розділу «Замість передмови», посвяти, вступу й епілогу. Майже весь текст поеми написано між 1935 і 1940 роками, «Замість передмови» й епіграф позначено 1957 і 1961 роками відповідно. Спочатку «Реквієм» був задуманий як ліричний цикл, але пізніше перейменований у поему.

Зберігати текст твору, що викривав злочини сталінської епохи, було небезпечно, й Ахматова довірила поему близьким друзям, які зберегли твір у своїй пам’яті. Завдяки цьому поема «пережила» часи, коли друкувати її було неможливо. У 60-х роках, коли всі вірші були скомпоновані й записані на папері, Ахматова з гордістю повідомила: «“Реквієм” знали напам’ять 11 осіб, і ніхто мене не видав». У 1963 році поему було опубліковано за кордоном, і тільки в 1987 році вона вийшла в СРСР і стала широко відомою читачам.