Підручник з Зарубіжної літератури (профільний рівень). 10 клас. Ісаєва - Нова програма

До вивчення поеми «МЕРТВІ ДУШІ»

У творчій майстерні письменника

ПРО ІСТОРІЮ СТВОРЕННЯ ПОЕМИ «МЕРТВІ ДУШІ»

Роботу над поемою «Мертві душі» Микола Гоголь вважав головною справою життя.

Відомо, що сюжет для нового твору Гоголю підказав Олександр Пушкін. Ще перебуваючи в південному засланні, Олександр Сергійович почув історію про пригоди якогось авантюриста, який скуповував у поміщиків мертвих селян, щоб потім закласти їх як живих в опікунську раду й отримати за це «кругленьку суму». Треба підкреслити, що такі історії були досить поширеним явищем того часу.

Коли перші розділи свого нового твору Микола Гоголь прочитав Пушкіну, той спохмурнів і вимовив: «Боже, яка сумна наша Росія!».

За задумом письменника, поема «Мертві душі», за аналогією з «Божественною комедією» Данте, має складатися з трьох томів: першого тому — своєрідного «Пекла», в якому письменник прагнув відобразити сучасне йому суспільство; другого тому («Чистилище»), покликаного показати шляхи оновлення життя суспільства, і третього («Рай») — метою якого було зазирнути в майбутнє. Від тому до тому читачі мали бачити, як перетворюється, очищується країна і врешті-решт у третій книжці морально досконалою й духовно багатою постає перед усім людством.

У січні 1842 року рукопис першого тому нового твору М. Гоголя був відправлений до Петербурга. Уже на початку березня твір був дозволений до друку, але цензурою було змінено назву на «Пригоди Чичикова, або Мертві душі» й вилучено «Повість про капітана Копєйкіна». Письменникові довелося погодитися із цими змінами, і в травні 1842 року вийшов у світ перший том поеми «Мертві душі».

Поява «Мертвих душ» викликала небувале пожвавлення в читацьких колах і критиці. Сам М. Гоголь так пояснював причини такої пильної уваги до свого твору: «“Мертві душі” не тому так налякали Росію і зчинили такий галас всередині її, що вони розкрили якісь рани або внутрішні хвороби, і не тому також, щоб представити приголомшливі картини торжествуючого зла і страждаючої невинності. Зовсім ні. Герої мої зовсім не злодії; додай я тільки одну добру рису будь-кому з них, читач помирився б з ними усіма. Але вульгарність усього разом злякала читачів. Злякало їх те, що один за одним слідують у мене герої один вульгарніший за іншого, що немає жодного втішного явища, що ніде навіть і перепочити або перевести дух бідному читачеві, і що після прочитання всієї книги здається, наче точно вийшов з якогось задушливого льоху на Божий світ. Мені б швидше пробачили, якби я виставив картинних нелюдів; але вульгарності не пробачили мені».

Письменник був переконаний, що хоч якою морально низькою й порочною була б людина, вона здатна до духовного відродження. Тому відповідно до свого задуму Микола Гоголь у своєму творі прагнув показати дії Росії, спрямовані на відродження й порятунок, що і мало б стати прикладом для інших країн. Але дійсність руйнувала плани письменника. М. Гоголь, як письменник-реаліст, ніяк не міг створити «позитивних» героїв, що воскресли для нового життя. Тому і не міг бути здійснений авторський задум. Майже десятилітня праця Гоголя над продовженням поеми так і не була завершена.

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

Розділи перший, другий і третій

1. Розкажіть, що ви дізналися про головного герою твору.

2. Якою була мета приїзду Чичикова до губернського міста NN?

3. Знайдіть у тексті й зачитайте портретний опис Чичикова. Як ви вважаєте, чому письменник наділяє героя зовнішністю, яка не запам’ятовується? Обґрунтуйте свою відповідь.

4. Простежте за текстом, за допомогою яких художніх деталей автор передає атмосферу життя у провінційному містечку.

5. Яке враження в Чичикова склалося про губернських чиновників? Чому герою вдалося так швидко завоювати довіру в них? Свою відповідь підтвердьте цитатами з тексту.

6. Розкажіть, хто такий Манілов. Яке враження він на вас справив? Чому?

7. Як автор характеризує Манілова? Яка риса характеру є домінантною в цього персонажа? Свою відповідь аргументуйте прикладами з тексту.

8. Знайдіть у тексті й зачитайте опис інтер’єру в домі Манілова. Простежте, які деталі допомагають розкрити характер цього персонажа.

9. Виразно зачитайте, як Манілов відреагував на пропозицію Чичикова продати «мертві душі». Як характеризує ця сцена Манілова? Аргументуйте свою відповідь.

10. Поясніть, що таке «маніловщина». Чи існує вона в сучасному житті?

11. За допомогою яких художніх засобів автор розкриває образ Коробочки? Підкріпіть свою відповідь цитатами з тексту.

12. Знайдіть у тексті й зачитайте характеристику, яку дає автор Коробочці. Яка риса характеру жінки найбільше виокремлюється автором?

13. В особах зачитайте діалог Коробочки й Чичикова про купівлю-продаж «мертвих душ». Простежте, як характеризує героїв їхнє мовлення.

14. Подумайте, чи можна назвати цей образ типовим. Чому? Поясніть свою відповідь.

15. Який художній засіб підсилює авторське узагальнення? Підтвердьте свою відповідь текстом.

Розділи четвертий, п’ятий і шостий

1. Розкажіть, хто такий Ноздрьов. Яке враження на вас справив цей персонаж?

2. Простежте за текстом, як автор характеризує Ноздрьова. Яку рису в його характері він вважає домінантною? Як ви дійшли такого висновку?

3. Проаналізуйте манеру мовлення цього персонажа.

4. Який висновок про Ноздрьова-хазяїна можна зробити? Свою відповідь підкріпіть прикладами з тексту.

5. Зачитайте, як реагує поміщик на пропозицію Чичикова продати «мертві душі». За допомогою яких художніх засобів створюється комічна ситуація? Як характеризує Ноздрьова ця сцена?

6. Яку рису в характері Собакевича автор підкреслює особливо? Чому він порівнює персонажа з ведмедем?

7. Зачитайте опис зовнішності Собакевича. Простежте, які порівняння використовує автор.

8. Як характеризує Собакевича опис його садиби, а також інтер’єру його кімнати? Які художні деталі допомагають розкрити характер персонажа?

9. Які риси характеру Собакевича розкриває сцена торгу? Аргументуйте свою відповідь прикладами з тексту.

10. Доведіть або спростуйте, що з кожним наступним розділом автор підсилює ступінь духовного омертвіння своїх персонажів.

11. Знайдіть у тексті опис помешкання Плюшкіна. Яке враження справило на вас прочитане?

12. Що розказує автор про минуле свого персонажа? Які причини такого переродження Плюшкіна? Підтвердьте свою відповідь текстом.

13. Проаналізуйте, яку роль у розкритті характеру Плюшкіна виконують портрет та інтер’єр. Простежте, які художні деталі увиразнюють характер персонажа.

14. Як розкривається характер персонажа в епізоді купівлі-продажу «мертвих душ»?

15. Поміркуйте, чому Плюшкін представлений останнім у галереї поміщиків.

16. Уважно прочитайте і прокоментуйте ліричний відступ автора наприкінці розділу.

Розділи дев’ятий, десятий та одинадцятий

1. Розкажіть, що ми дізнаємося про героїв твору із цих розділів.

2. Які сатиричні прийоми використовує М. Гоголь, змальовуючи звичаї губернського міста? Унаочніть свою відповідь конкретними прикладами.

3. Простежте за текстом, яку реакцію в чиновників міста викликала інформація про купівлю-продаж «мертвих душ».

4. Що нового з прочитаного дізналися чиновники міста та читачі твору про головного героя? Проаналізуйте, хто і як характеризує Чичикова.

5. Розкажіть, які плітки про Чичикова поширювалися серед чиновників міста.

6. На кого з представників влади міста плітки й думки про Чичикова вплинули найбільше? Як ви гадаєте, чому? Свою відповідь підтвердьте текстом.

7. Яку роль у поемі виконує «Повість про капітана Копєйкіна»? Хто й чому розповідає цю історію?

8. З’ясуйте композиційну роль «Повісті про капітана Копєйкіна» у творі.

9. Розкажіть, чому Чичиков вирішує залишити місто. Які події вплинули на це рішення?

10. Розкажіть, що ми дізнаємося про головного героя з останнього розділу.

11. Як автор називає Чичикова? А ви погоджуєтеся з такою оцінкою? Поясніть свою відповідь.

12. Простежте за текстом, як формувався характер головного персонажа.

13. Знайдіть у тексті й зачитайте, яку пораду отримав Павлуша від батька. Розкажіть, як герой скористався цією порадою.

14. Обґрунтуйте, чому Чичиков вирішив скуповувати «мертві душі». Висловте своє ставлення до цього персонажа.

15. Уважно роздивіться та прокоментуйте інформаційний плакат1, присвячений Чичикову, поданий на попередній сторінці. Підготуйте свій постер або мотиватор на тему «Чичиковщина».

1 В інформаційному плакаті використано репродукцію портрета Чичикова, виконану Петром Боклевським (1895).

16. Виразно прочитайте ліричний відступ автора наприкінці твору. Розкажіть, як ви його розумієте.

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Перекладати твори М. Гоголя почали ще за життя письменника. В історію українського перекладознавства увійшли переклади творів М. Гоголя, зроблені в різні часи Іваном Франком, Михайлом Кропивницьким, Миколою Садовським, Остапом Вишнею, Антіном Хуторяном, Василем Шкляром та іншими.

Існує декілька перекладів українською поеми «Мертві душі». Перший переклад першого тому «Мертвих душ» українською мовою був здійснений І. Я. Франком у 1882 році. Як зазначають дослідники, переклад І. Франка зберігає дух оригіналу, його афористичність і народний характер.

Один із найвдаліших перекладів «Мертвих душ» здійснив український письменник Григорій Косинка (1899-1934). Але привертає увагу той факт, що 1934 року, коли книжка з перекладом Г. Косинки вийшла друком у м. Харкові, імені перекладача в цьому виданні не згадувалося. Річ у тім, що 1934 року Григорія Косинку було заарештовано й розстріляно.

1952 року, до 100-річчя від дня смерті письменника, з’явився переклад поеми Миколи Гоголя за редакцією Івана Сенченка (1901-1975), українського письменника, літературного критика, перекладача.

У творчій майстерні письменника

ПРО ЖАНРОВУ СВОЄРІДНІСТЬ «МЕРТВИХ ДУШ»

На початковому етапі роботи Гоголь назвав свій новий твір романом. Характерне зауваження Гоголя в листі до Пушкіна: «Сюжет розтягнувся на довжелезний роман». Слово «роман» з’являється ще кілька разів у листах письменника. Водночас починає вживатися й інше слово — «поема». Проте Гоголю все ще не зрозуміло, в яку жанрову форму виллється його художній задум... Однак згодом Гоголь дедалі більше переконувався, що його новий твір — поема. Але поема не в традиційному, а в якомусь особливому значенні слова.

Готуючи «Мертві душі» до видання, Гоголь намалював обкладинку для своєї майбутньої книжки. Слово «поема» було виділено найбільшими літерами й облямовано головами двох богатирів. Це був наче підзаголовок, що мав на меті допомогти читачеві правильно зрозуміти справжній характер твору, його ліричну основу. Весь малюнок знаменитої обкладинки — бричка Чичикова, пляшки, келихи, танцююча пара й химерні візерунки навколо зі зловісними черепами, — весь цей малюнок був зроблений чорним на світло-жовтому. І лише слово «Поема» намальовано було білим на чорному.

Бричка Чичикова (ілюстрація Олексія Лаптєва)

Титульний аркуш першого видання поеми «Мертві душі»

Обкладинка добре розкривала основну думку Гоголя. Чорній силі «мертвих душ» протистояв світлий, життєствердний початок — мрія про щасливу Русь і вільну людину. Така поетична тема «Мертвих душ». Вона була для письменника найзаповітнішою, їй віддав він всю ліричну силу свого таланту, бо з нею була пов’язана мрія про позитивного героя. Ця тема й містила в собі «живу душу» великої поеми.

За Семеном Машинським, дослідником творчості Гоголя