Підручник з Зарубіжної літератури (профільний рівень). 10 клас. Ісаєва - Нова програма

Мандруючи сторінками далеких епох

Пергаментом папір розгортає листи,

І майже без зусиль ляга під стрічку стрічка...

Євген Маланюк

Що за майстерний витвір — людина!

Дією подібна до ангела! Тямою — до божества!

Окраса всесвіту! Найдовершеніше з усіх створінь!

Вільям Шекспір

Етапи й шедеври Античності

• Пригадайте, що ви знаєте про добу Античності з уроків всесвітньої історії, зарубіжної літератури, художньої культури.

• Чому античну культуру називають колискою європейської?

• Які твори античної літератури ви читали?

Людина, обізнана з античною літературою, ширше дивиться на світ, перед нею розкриваються нові обрії.

Галина Підлісна, український літературознавець

АНТИЧНА ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

Як ви пам’ятаєте, античною (від латинського слова antiques — «давній») називають культуру давніх греків і римлян. Вона подарувала людству величезну спадщину, яка плідно використовувалась у наступні епохи.

За часів Античності розвивалися три роди літератури, які існують і нині, — епос, лірика, драма. У цей період також виникла більшість літературних жанрів, чимало з яких витримали випробування часом.

Література Давньої Греції виросла з міфів — оповідей, які передають уявлення давніх людей про походження та влаштування світу, про богів і героїв. Знаючи з раннього дитинства історії про мужнього Геракла, гордого Прометея, цілеспрямованого Ікара, давні автори використовували у своїй творчості міфологічні образи, сюжети, мотиви. Найбільш ранні жанри давньогрецької літератури відносять до героїчного епосу.

Дослідники виділяють чотири етапи розвитку давньогрецької літератури:

I. Архаїчний період (до VII ст. до н.е.), коли відбувається поступовий перехід від первіснообщинного ладу до рабовласницької держави. Характерна ознака цього періоду — розвиток фольклору (зокрема міфології) і героїчного епосу, яскравими зразками якого є поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея».

II. Класичний період (VII ст. до н.е. — IV ст. до н.е.) припадає на час розвитку полісів — самостійних маленьких держав, які утворювали міста з навколишніми селами. Він ознаменований пануванням лірики, розвитком драми й виникненням перших прозових жанрів: історіографії, ораторського мистецтва, філософських роздумів та бесід. Вершиною літератури класичного періоду вважають п’єси драматургів Есхіла, Софокла та Евріпіда.

III. Елліністичний1 період (кінець IV—II ст. до н.е.) — це час, коли маленькі поліси втрачають свою незалежність, а замість них виникають централізовані елліністичні держави — військові монархії. Набуває поширення побутова комедія та інтимна лірика.

1 Елліністичний — слово походить від давньогрецького ελλην, тобто «еллін», «грек». Як ви пам’ятаєте, Еллада — це самоназва Греції грецькою мовою.

IV. Римський період (середина II ст. до н.е. — IV ст. н.е.) одержав таку назву через те, що Греція на той час була завойована Римом і фактично стала однією з провінцій величезної Римської імперії. На перший план виступають сатира та історіографія, виникає новий прозовий жанр, названий пізніше романом2.

2 Цікаво, що античні вчені не називали цей жанр романом, на його означення вони вживали найменування «оповідь», «повість», «оповідання», «діяння» і навіть просто «книга». Саму ж назву «роман» жанру, винайденому за часів Античності, дали вже в добу Середньовіччя.

Багата культура греків стала потужним поштовхом для розвитку літератури Давнього Риму.

Римську літературу прийнято поділяти на такі етапи:

I. Література епохи Республіки (до 31 р. до н.е.).

На цьому етапі спочатку розвивається фольклор (міфи, історичні легенди, народна поезія), пізніше з’являються авторські зразки ораторського мистецтва, комедії, філософських творів і лірики.

II. Література епохи Імперії (до кінця V ст. н.е.).

Другий етап представлений найяскравішими досягненнями давньоримського красного письменства.

Римляни, захопивши Грецію, широко запозичили різноманітні досягнення сусідів, особливо яскраво це відбилось на літературі. У творах римських авторів бачимо тих самих персонажів, що й у греків. Наприклад, у давньоримській літературі діють не лише олімпійські боги, а й такі герої, як Геракл, Одіссей (тільки під іншими іменами — відповідно Геркулес й Улісс). Особливого розквіту римська література досягає наприкінці І ст. до н.е. — на початку І ст. н.е. Цьому сприяла діяльність імператора Гая Октавіана Августа. Він усіляко заохочував заняття літературною творчістю, оскільки вважав літературу могутнім чинником духовного розвитку народу. Саме в цей час творять такі видатні поети, як Овідій, Вергілій, Горацій. Цей період називають віком Августа, або золотою добою римської літератури.

1. Які давньогрецькі міфи ви вивчали в 6 та 8 класах? А які читали самостійно?

2. Схарактеризуйте етапи розвитку давньогрецької літератури.

3. У чому полягає специфіка літератури Давнього Риму?

4. Складіть схему «Етапи розвитку античної літератури».

Дo таємниць мистецтва слова

ПРО ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС, ЕПІЧНУ ПОЕМУ

У 8 класі ви дізналися, що в сучасному літературознавстві поняття епос (від грец. έπος — «слово, оповідь») означає рід літератури, в основі якого — оповідь про події. Крім того, епосом називають оповідну поезію, яка зародилась у глибоку давнину й зображає героїчні події, діяння певного персонажа (у цьому разі найчастіше вживають словосполучення героїчний епос).

Важливе місце в античній літературі посідала епічна поема (епопея), від грец. ετπος — «оповідь» і τποιέω — «творю») — один із найдавніших видів епічних творів, у якому широко і всебічно відтворено епохальні події, що вплинули на хід національної та загальної історії.

1. У чому полягають особливості епосу як роду літератури?

2. Поясніть, що таке героїчний епос, епічна поема.

3. Пригадайте з вивченого у 8 класі, хто такі аеди та рапсоди.