Підручник з Технології. 10 (11) клас. Ходзицька - Нова програма

Навчальний модуль:

ДИЗАЙН СУЧАСНОГО ОДЯГУ

За результатами опанування матеріалу модуля ви навчитеся використовувати здобуті знання у практичній діяльності.

Ви дізнаєтеся про:

• дизайн сучасного одягу та його роль у створенні власного стилю;

• принципи й методи формотворення та моделювання одягу;

• основи композиції моделі виробу, які утворюються конструктивними лініями;

• застосування декоративних ліній для розробки різних фасонів виробів.

Ви навчитеся:

• створювати дизайн-проект та конструювати швейний виріб;

• знімати мірки та будувати кресленик;

• моделювати майбутній виріб;

• добирати потрібні матеріали та технології для виготовлення виробу;

• розраховувати бюджет проекту;

Ви оволодієте:

• навичками з добору конструкційних матеріалів для пошиття швейного виробу;

• технологіями ручних і машинних робіт та операціями волого-теплової обробки.

Ви застосовуватимете:

• методи проектування для створення власного проекту.

Поняття про дизайн одягу

Дизайн одягу — один із напрямків творчої діяльності, метою якого є проектування комфортного та функціонального одягу, який відповідає матеріальним і естетичним вимогам споживача.

Дизайн одягу дозволяє людині мати свій індивідуальний стиль, виглядати особливо, не так, як усі. Сьогодні торговельна мережа пропонує велику кількість різного одягу, утім часто можна зустріти людей, одягнених однаково. Це пов’язано з тим, що великим корпораціям вигідніше виготовляти багато однакових моделей, ніж витрачатися на розробку виробів малими партіями. Але тим, хто оволодів мистецтвом дизайну одягу, це не загрожує — вони завжди виглядатимуть стильно та модно. Причому для цього не обов’язково вміти шити, хоча це ніколи не буде зайвим. Змінити вигляд звичайних моделей одягу можна оригінальним оздобленням (мал. 1) або використовуючи різноманітні аксесуари (мал. 2).

Мал. 1. Оздоблення готового одягу

Мал. 2. Доповнення одягу аксесуарами

Мода існує з давніх-давен і перебуває в безперервному русі, постійно змінюється. Недаремно в народі кажуть: «Нове — це давно забуте старе». Це можна сказати і про моду, коли елементам одягу певних історичних епох дизайнери надають нової форми та виготовляють їх із нових матеріалів.

Костюм, як і всі інші предмети матеріального світу, має не тільки «зовнішність», а й певний зв’язок із навколишнім простором. У певному сенсі костюм — предмет соціальної культури. Історично склалося так, що саме через одяг ми дізнаємося про людину, її соціальну належність, рід занять тощо. Форма костюма, його деталі та аксесуари дають уявлення про епоху, панівні ідеї, естетичні канони суспільства тощо.

Принципи формотворення одягу

Основою форми будь-якої моделі одягу є її художній образ, зумовлений кроєм, певною конструкцією складових частин і деталей. Пошук образа-форми частин одягу — один із важливих етапів формотворення.

Під час розробки конструкції майбутнього виробу виконують аналіз об’ємно-просторового художньо-конструктивного рішення, тобто визначають шляхи та способи моделювання первинної форми виробу.

Під час проектування швейних виробів використовують три методи формотворення:

• конструктивний — шляхом членування форми конструктивними та конструктивно-декоративними лініями на окремі деталі;

• примусовий вплив на структуру тканини — волого-теплова обробка (ВТО);

• використання сітчастої рухливості ниток основи та утоку (косий крій).

Лінії, що описують контури площинних проекцій форми, називають силуетними, або контурними. Форма костюма створюється конструктивним рішенням, тобто з’єднанням окремих складових частин у єдине ціле.

Дізнайтеся більше

• У середньовічній Європі соціальний статус людини визначали за кольором одягу. Дворяни носили одяг червоного кольору, селяни й ремісники — одяг у коричневих і сірих кольорах, а купці, банкіри й дрібні аристократи — одяг зеленого кольору.

• У Європі білий колір традиційно вважали кольором жалоби, але все змінилося після весілля англійської королеви Вікторії, яка була на церемонії в білій сукні.

• Знімні чоловічі комірці, популярні у вікторіанську епоху, були настільки жорсткими, що утруднювали дихання. Часом джентльмени, які носили такий аксесуар, могли навіть знепритомніти.

• Балаклави вперше з'явилися за часів Кримської війни. Під містом Балаклава англійці зіткнулися з дуже серйозною проблемою: вітер і холод. Для того, щоб хоч якось захистити обличчя, солдатам були зв'язані шапки з отворами для рота й очей.

• Вишивку у вигляді крокодила фірми Lacoste вважають першим у світі фірмовим логотипом. Тенісист Рене Лакост, якого американська преса називала «алігатором», 1933 року запустив виробництво тенісних поло із цим логотипом.

• Стартовий капітал для відкриття своєї першої швейної майстерні Кельвін Кляйн заробив, торгуючи овочами в магазині свого батька. А перше велике замовлення Кляйн отримав випадково: оптовий покупець помилився поверхом, потрапивши в офіс CalvinKleinInc. Там він побачив чудовий одяг і одразу замовив товару на 50 тисяч доларів.

Силуетні лінії визначають контур виробу, у межах якого розробляють фасон і форму одягу. Внутрішню форму одягу створюють за допомогою конструктивних, конструктивно-декоративних та декоративних ліній.

Основу композиції моделі утворюють конструктивні лінії. Вони визначають контури форми виробу та лінії з’єднання деталей (мал. 3). Це лінії плечових і бокових швів, шви з’єднання верхньої частини переду і спідниці, шви пройми, нижні шви рукавів, шви на лінії талії, виточки: нагрудна, ліктьова, талієва. За допомогою цих ліній створюють об’ємну форму виробу для правильної посадки його на фігурі. Конструктивні лінії малопомітні в моделі і сприймаються як закономірність у побудові основи форми.

Мал. 3. Конструктивні лінії

Декоративні лінії — це лінії, які використовують під час розробки фасону. До них належать лінії, утворені різним видом оздоблення: мереживом, вишивкою, бейкою, защипами, складками, зборками тощо (мал. 4). Декоративними можна вважати і контурні лінії деталей коміра, манжет, кишень, поясів. В одній моделі конструктивні та декоративні лінії мають між собою поєднуватися і доповнювати одна одну.

Мал. 4. Декоративні лінії в одязі

Дізнайтеся більше

Мода певною мірою є грою, але водночас це серйозна справа. У модній індустрії зайнята велика кількість людей, це перспективний ринок праці. До того ж мода дає можливість втілити свої ідеї та здібності.

Дизайнер одягу — це фахівець, який займається створенням нових моделей одягу з урахуванням споживчого попиту, останніх модних тенденцій і можливостей виробництва, працює над ексклюзивними колекціями одягу для демонстрації в модних показах. Дизайнери створюють нову концепцію одягу, звертаючи увагу на якість і колір тканини, а також на взуття та аксесуари, які підходять до вбрання. Інакше кажучи, створюють новий образ від початку й до кінця.

Багато дизайнерів прагнуть до визнання, але не всі з них досягають вершин у світі моди. Перш ніж обрати цю професію, варто знати, що дизайнер повинен мати почуття стилю, смаку й гармонії, розвинену уяву і творче мислення, знати останні тенденції сучасної моди, вміти втілювати свій задум за допомогою графіки. До того ж необхідно мати ґрунтовні теоретичні знання і практичні навички з технології виготовлення одягу.

Етностиль в одязі

Сьогодні набув популярності етнічний стиль: в одязі, деталях інтер’єру та інших сферах нашого життя. Це дуже позитивна тенденція, оскільки так ми зберігаємо національні особливості, етнічне розмаїття витворів матеріально-художньої культури, відтворюємо національні форми й декор.

Сучасний одяг дуже добре поєднується з елементами національного одягу. Поступово етнічний стиль стає окремим напрямком сучасної моди. Наразі в магазинах можна знайти одяг, стилізований під національне вбрання різних країн: блузи та сукні зі стійкою в китайському стилі, строкаті спідниці та довгі сарафани, браслети й масивні намиста, прикрашені камінням, що асоціюються з Африкою. А традиційна українська вишиванка посіла гідне місце в гардеробах модників і модниць (мал. 5).

Мал. 5. Сучасний одяг в етнічному стилі

Одяг, виготовлений в етнічному стилі, дуже зручний. Однією з важливих особливостей такого одягу є використання натуральних матеріалів. Етнічному одягу не властиві чіткі форми й облягаючі силуети.

Можна одягати речі, стилізовані під певну етніку, або поєднувати різні етнічні стилі. Але запам’ятайте головне правило: під час поєднання мотивів різних етнічних стилів важливо дотримуватися міри, не використовувати занадто багато аксесуарів або поєднувати багато стилів.

Етапи художнього конструювання швейного виробу

Створення моделей одягу неможливе без художнього конструювання, утім у процесі виготовлення виробу можуть виникати нові ідеї, які здатні дещо змінювати початковий задум.

Розгляньмо зміст етапів художнього конструювання на прикладі створення дизайн-проекту швейного виробу.

Етап 1. Одержання завдання на проектування (технічного завдання — ТЗ)

На цьому етапі визначають усі необхідні відомості про об’єкт проектування:

• його призначення;

• технічні характеристики, вид матеріалу;

• показники якості;

• вимоги до проектованого виробу (функціональні, конструктивні, технологічні, ергономічні тощо).

При цьому об’єктом дизайнерського проектування може бути як уже існуючий виріб із метою його модернізації, так і створення нового виробу.

Етап 2. Передпроектні дослідження

На цьому етапі добирають усі необхідні для проектування матеріали. Дизайнери проводять патентний пошук, працюють із різними джерелами інформації (у бібліотеках, архівах, Інтернеті тощо), вивчають аналоги, вітчизняний і закордонний досвід щодо пошиття подібних виробів. Крім того, може бути організоване опитування (анкетування) споживачів. Під час проектування моделей одягу вивчають напрямки сучасної та перспективної моди (колірну гаму, композиційні рішення, фактуру матеріалів тощо). Для вивчення модних тенденцій обирають кілька моделей із журналів мод та інших джерел інформації.

Аналіз виконують у такій послідовності:

• загальні тенденції моди;

• стиль, крій та силуети, що є актуальними для виробу, який проектується;

• наймодніше оздоблення, дрібні деталі (коміри, кишені) тощо.

Етап 3. Ескізне проектування

Щоб вибрати й обґрунтувати основні моделі-пропозиції для подальшої розробки, необхідно провести оцінювання моделей. Найчастіше для вибору оптимальної моделі в дизайні застосовують метод експертного оцінювання. Він є найбільш ефективним і результативним під час порівняння кількох проектів за ступенем їхньої відповідності заданому критерію.

На цьому етапі створюють банк ідей. При цьому пропонують розробити кілька моделей-аналогів проектованого виду одягу з метою вибору оптимального конструктивного й колірного рішення основної моделі-пропозиції. Виконують досить велику кількість малюнків і начерків, які дозволяють представити об’єкт в усіх ракурсах, визначити й підкреслити його особливості.

Під час розробки моделей можливі два варіанти художнього пошуку: від обраного матеріалу до форми виробу та, навпаки, від форми до матеріалу. Розроблені моделі-аналоги виконують у вигляді художніх ескізів: у кольорі, у вільному масштабі, манері й техніці виконання. Для більш повного представлення моделей їх можна зобразити у двох проекціях: вигляд спереду та ззаду (мал. 6).

Мал. 6. Ескізне проектування

За наявності багатошарових комплектів слід виконати замальовки кожного виду одягу окремо. Основну увагу приділяють художній виразності виробу, оптимальності форми, композиційній єдності окремих частин, конструктивній логічності, взаємозв’язку форми, конструкції й матеріалу, правильному використанню декоративних елементів, колірної гармонії тканини, обробки й фурнітури. За розробленими ескізами виконують детальний опис кожної складової комплекту.

Художнє рішення основної моделі виконують у кольорі у двох ракурсах (спереду і ззаду) з усіма необхідними аксесуарами.

У технічному ескізі модель виконують у вигляді графічного малюнка, що лаконічно відображає модельні особливості виробу.

Дізнайтеся більше

Україна славиться талановитими дизайнерами.

• Українська дизайнерка Вікторія Гресь відчуває тенденції в моді та вміє вдало поєднувати їх із надбанням різних історичних епох. Одяг бренду Victoria Gres — це інтелектуальний одяг. Вікторія Гресь створює унікальні витвори зі старовинного мережива, вишивки й інших елементів декору та сучасних тканин. До кожного виробу вона застосовує індивідуальний підхід.

• Михайла Вороніна називають «метром чоловічого костюма». Саме він створив унікальний метод пошиття костюма без зняття попередніх мірок із людини. Покази колекцій Voronin відбулися більше ніж у 60 країнах світу.

• Дизайнерка Оксана Муха стала відомою завдяки своїм весільним сукням. Оксана починала займатися дизайном одягу у своїй власній квартирі, а сьогодні модні будинки весільних та вечірніх суконь від OKSANA MUKHA є по всьому світі: у Франції, Австралії,Чехії, Канаді, США, Німеччині, Італії, Литві, Латвії, Польщі, Китаї.

Технічне конструювання

Для побудови кресленика викрійки швейного виробу спочатку знімають мірки (мал. 7). Точність знятих мірок у подальшому впливатиме на загальну посадку виробу. Під час знімання мірок сантиметрова стрічка має проходити точно по фігурі без натягування та провисання.

Мал. 7. Зняття мірок

Існують різні системи побудови креслеників плечових виробів. Для цього використовують різну кількість мірок від п’яти і більше.

Потрібні такі мірки:

Сш — півобхват шиї;

Сг — півобхват грудей;

Дтс — довжина талії спинки;

Сс — півобхват стегон;

Дв — довжина виробу.

Якщо виріб з рукавом, то також знімають мірки Оп — обхват плеча та Др — довжину рукава. А в разі приталеного виробу — півобхват талії Ст.

Для побудови кресленика плечового виробу із суцільнокроєним рукавом слід зняти такі мірки: Сг, Сш, Оп, Дв.

Послідовність побудови кресленика плечового виробу із суцільнокроєним рукавом

Дізнайтеся більше

Конструктор одягу — це фахівець, який втілює в реальність задум дизайнера. Конструктори розробляють кресленики за ескізом майбутньої моделі. Потім на основі кресленика виготовляють лекала і вже по них шиють перший зразок.

До обов'язків конструктора належать: виготовлення необхідних ескізів, креслеників, викрійок, лекал; здійснення контролю за виготовленням зразка виробу; створення базової конструкції моделі з рекомендаціями для розробки на її основі серії моделей та масового виробництва.

Успіх конструктора залежить від багатьох особистісних якостей: це креативність, новаторство, художній смак, уява, гнучкість мислення.

Моделювання виробу

Із попередніх класів вам уже добре відомо поняття моделювання. У плечових виробах найчастіше змінюють форму вирізу горловини (мал. 8). Сучасна мода допускає зміну вирізу горловини не тільки на передньому полотнищі, а й на задньому. Принцип моделювання буде таким самим.

Мал. 8. Вирізи горловини

Розгляньмо, як можна змоделювати квадратний виріз горловини. Для цього на малюнку виробу слід провести олівцем лінію середини (мал. 9) і подивитися на виріз горловини з того боку, що відповідає кресленику. У нашому випадку дивимося на форму вирізу справа.

Мал. 9. Підготовчий етап моделювання горловини

Далі наносимо на викрійку нову лінію, що відповідає моделі, але слід звернути увагу на глибину вирізу. Для цього необхідно виміряти відстань від яремної впадини до бажаної глибини вирізу і відкласти її вниз по лінії середини (мал. 10).

Мал. 10. Моделювання квадратного вирізу горловини

Після моделювання вирізу горловини виготовляють підкрійні обшивки.

Поміркуйте, чому вирізи горловини краще обробляти саме підкрійними обшивками.

Підкрійна обшивка має чітко повторювати виріз горловини. Для цього від вирізу горловини відкладають 5-6 см, проводять лінію і відрізають по цій лінії (мал. 11).

Мал. 11. Підкрійні обшивки для різних вирізів горловини

Пошиття плечового виробу

Для пошиття виробу використовують ручні й машинні роботи та операції волого-теплової обробки. Ручні роботи потрібні для тимчасового з’єднання деталей. Для цього найчастіше застосовують уже відомий вам шов «уперед голкою».

Для постійного з’єднання застосовують машинні шви. Залежно від призначення довжина стібка може бути від 2 до 5 мм. Для зшивання двох деталей краще використовувати шов із довжиною стібка 2-3 мм. Такий стібок надасть міцності шву.

Розгляньмо основні прийоми, що використовують під час пошиття швейного виробу.

Дізнайтеся більше

• Стиль New Look запропонував Кристіан Діор 1947 року. Це надзвичайно жіночний та романтичний стиль. Сукні New Look мають витончений силует, що нагадує бутони тюльпанів, конвалій. Ці образи неодноразово надихали дизайнерів та поверталися в моду.

• Цікава історія походження назви «светр». Справа в тому, що цей елемент гардероба з'явився в Європі в XIX столітті як засіб для схуднення. Светри в'язали з товстої вовни, тому під час фізичних навантажень вони сприяли потовиділенню. Саме від англійського дієслова to sweat — «потіти» і виникла звична для нас назва.

• Моряки «подарували» світовій моді не тільки брюки-кльош і тільняшки, а й один із найпопулярніших сьогодні елементів одягу — звичайну футболку.

Ручні роботи

Зметування

Тимчасове з'єднання двох деталей приблизно однакових за розміром по намічених лініях.

Зметують бокові та плечові зрізи, передні та ліктьові зрізи рукавів.

Виметування

Закріплення обшитого й вивернутого краю деталі стібками тимчасового призначення (з утворенням канту, рамки чи з розташуванням шва на згині) для збереження певної форми деталі.

Виметують обшивки, клапани, борти, коміри після обшивання та вивертання.

Заметування

Закріплення підігнутого краю деталі складок, виточок защипів стібками тимчасового призначення.

Заметують виточки, низ жакета, брюк, блуз, рукавів

Приметування

Тимчасове з'єднання маленької деталі з великою або неосновної деталі з основною стібками тимчасового призначення.

Приметують манжети до рукава, клапани до лінії кишені, кокетки до нижньої частини.

Вметування

Тимчасове з'єднання двох деталей по округлому контуру стібками тимчасового призначення.

Вметують комір у горловину, рукава в пройми.

Підшивання

Прикріплення підігнутих країв однієї деталі до іншої чи до тієї ж самої деталі стібками постійного призначення.

Підшивають низ рукавів, низ виробу і підкладки.

Пришивання

Прикріплення однієї деталі до іншої, фурнітури й оздоблювальних елементів стібками постійного призначення.

Пришивають ґудзики, гачки, кнопки.

Машинні роботи

Зшивання

З'єднання двох або декількох деталей, однакових або приблизно однакових за розміром, по суміщених краях машинною строчкою.

Зшивають бокові та плечові зрізи, зрізи рукавів.

Пришивання

З'єднання двох або декількох різних за величиною деталей машинною строчкою.

Пришивають надставки до підбортів, клапани до пілочок, манжети до рукавів.

Обшивання

З'єднання машинною строчкою двох деталей по краю з наступним вивертанням їх на лицьовий бік.

Обшивають клапани, коміри, борти, хлястики.

Вшивання

З'єднання машинною строчкою двох деталей по овальному контуру.

Вшивають рукави в пройми, комір у горловину, ластовиці у виробах із суцільнокроєними рукавами.

Застрочування

Прокладання машинної строчки для закріплення підігнутого краю деталі чи виробу, складок, виточок, защипів.

Застрочують внутрішні краї обшивок, низ суконь та рукавів у виробах із бавовняних тканин, низ блузок.

Окантування

Обробка зрізів деталей чи швів смужкою з основного чи іншого матеріалу або тасьмою. Виконується для оздоблення краю або для запобігання обсипанню зрізів.

Окантовують горловину, пройми, борти в легкому одязі, обробляють внутрішні краї підбортів, зрізи швів та низу виробу у верхньому одязі.

Дізнайтеся більше

Безпосередньо виготовленням одягу з конкретного матеріалу займаються кравці. Кравець — це спеціаліст, який виконує технологічну обробку будь-якого, навіть найскладнішого, вузла одягу і збирає його деталі в готовий виріб. Він здійснює пошиття вручну або на різних універсальних та спеціальних машинах.

Сучасний кравець має бути високоосвіченим фахівцем, який, окрім умілого володіння набором механічних операцій, повинен знати асортимент одягу, мати художній смак, орієнтуватися в останніх тенденціях моди.

Кравець має знати складові деталей виробів та їхню конструкцію, прийоми регулювання й налагодження машин, пристосувань, інструментів. Кравцеві необхідні знання з математики, креслення, фізіології й анатомії людини, навички малювання.

Зазвичай кравці працюють у парі із закрійником. Якщо кравець працює індивідуально, то він виконує роботу закрійника (побудова кресленика виробу, виготовлення лекал і розкрій).

Волого-теплова обробка деталей швейних виробів

Щоб надати деталям і виробам правильної і красивої форми, їх піддають волого-тепловій обробці. Якість виробів, їхній зовнішній вигляд багато в чому залежать саме від волого-теплової обробки, яку застосовують у процесі виготовлення виробів і обов’язково на завершальному етапі.

Для волого-теплової обробки використовують різне обладнання: прасувальні дошки, колодки, столи, праски, преси, пароповітряні манекени.

Під час виконання волого-теплової обробки важливо пам’ятати й дотримуватися рекомендованих режимів відповідно до виду тканини.

Волого-теплова обробка деталей швейних виробів

Пропрасування

Видалення згинів і заминів на тканині або виробі, надання їм належного вигляду (пропрасування готового рукава, кишені, виробу).

Розпрасування

Застосовують під час підготовки тканини до розкроювання, перед обробкою зім'ятих деталей, для невеликого декатирування тканини і для закріплення припусків швів (розпрасування бокових, плечових швів, швів рукавів тощо).

Запрасування

Використовують для спрямування двох зрізів на один бік та закріплення швів (плечові та бокові шви, шви сукні, спідниці, кокеток тощо).

Припрасування

Використовують для зменшення товщини шва, краю (припрасування бортів, коміра, кишень, клапана, хлястика тощо).

Спрасування

Використовують для зменшення лінійних розмірів деталі на окремих ділянках, щоб надати виробу випуклої форми і під час різних припосаджень (спрасування посадки рукавів, підбортів, слабини в кінцях виточок тощо).

Для того щоб виготовлений виріб був якісним, слід ураховувати та застосовувати правильні прийоми обробки. У жодному разі не можна нехтувати волого-тепловою обробкою.

Також слід пам’ятати про те, що готовий виріб слід ретельно оглянути: почистити, прибрати та обрізати зайві нитки, переглянути строчки та перевірити, чи не залишилося в них наметувальних стібків, обов’язково виконати кінцеву волого-теплову обробку.

Якщо дотримуватися всіх цих вимог, то виріб у вас обов’язково вийде якісний та красивий!