Підручник з Технології. 10 (11) клас. Ходзицька - Нова програма

Навчальний модуль:

ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

За результатами опанування матеріалу навчального модуля ви навчитеся використовувати здобуті знання у практичній діяльності.

Ви дізнаєтеся про:

• основи правової бази підприємництва в Україні;

• основні поняття підприємницької справи;

• основні функції підприємництва;

• види підприємств та їхні організаційні форми;

• процес реєстрації фізичної особи-підприємця.

Ви навчитеся:

• обирати форму організації бізнесу;

• складати бізнес-план майбутньої справи;

• аналізувати ризики підприємницької діяльності;

• розраховувати очікуваний доход від своєї справи.

Ви оволодієте:

• навичками пошуку ідей для бізнесу;

• навичками збору та аналізу маркетингової, виробничої та фінансової інформації про майбутній бізнес.

Ви застосовуватимете:

• теоретичні знання у ході виконання власного проекту;

• різні види реклами продукції свого підприємства.

Теоретичні відомості

Одним із прагнень сучасної молоді є бажання зайнятися справою, у якій можна було б реалізувати набуті знання, природні здібності, побачити реальні результати своєї роботи, отримати від неї моральне задоволення та матеріальну винагороду. Тому для молодого покоління підприємництво є перспективним видом трудової діяльності.

Часто молодь стримують такі внутрішні чинники, як «у нашій країні це складно», «я не розуміюся на цьому», «у мене немає стартового капіталу» тощо. Але часто, для того щоб розпочати власну справу, потрібно лише отримати певну сукупність практичних знань і надихнутися досвідом тих, хто вже створив власний бізнес. Прикладами малого бізнесу є: кав’ярні на колесах, міні-ательє з ремонту одягу, нігтьова студія в салоні краси, майстерня шиномонтажу, крамниця подарунків ручної роботи, фотостудія (мал. 1).

Мал. 1. Приклади ідей для малого бізнесу: а — кав'ярня на колесах; б — міні-ательє з ремонту одягу; в — нігтьова студія в салоні краси; г — майстерня шиномонтажу; д — крамниця подарунків ручної роботи; е — фотостудія

Проте головною умовою досягнення успіху та високої результативності в започаткуванні власної справи є отримання необхідних знань про умови й особливості цієї діяльності.

Розвиток національного підприємництва значною мірою залежить від правової бази, яка стимулювала б підприємницьку активність та чесну конкуренцію.

Правова база підприємницької діяльності — це сукупність законів, нормативних та інструктивних документів, що визначають порядок створення підприємств, реєстрацію фізичних осіб-підприємців, їхні правові й організаційні форми, порядок організації виробництва, забезпечення його необхідними ресурсами, збут, систему оподаткування, відносини між державою та підприємцями, суб’єктів підприємницької діяльності між собою, а також забезпечують підприємцям певні правові гарантії.

Відповідно до Господарського кодексу України, підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво — це вид діяльності, який характеризується такими ознаками:

• це самостійна діяльність, діяльність «за свій рахунок». Основою підприємницької діяльності є власність підприємця;

• це ініціативна творча діяльність. Основою для здійснення підприємницької діяльності є власна ініціатива, творчо-пошуковий, інноваційний підхід;

• це систематична діяльність. Підприємницька діяльність має бути постійною й обов’язково офіційно зареєстрованою;

• це діяльність, що здійснюється на власний ризик та під власну економічну (майнову) відповідальність;

• метою цієї діяльності є одержання прибутку або власного доходу.

Дізнайтеся більше

Ви можете бути здивовані, але деякі відомі компанії починали свою справу в абсолютно інших галузях.

• Неймовірна історія компанії Nokia почалася 1865 року, коли Фредерік Ідестам заснував у містечку Нокіа паперову фабрику. За 150 років компанія випускала багато чого: різні види паперу, гумові покришки, кабелі й чоботи, протигази, велосипеди, телевізори, комп'ютери, телефони.

• У перші роки свого існування корпорація Sony була відома як виробник електричних рисоварок.

• Як не дивно, але корпорація Nintendo була створена з метою виготовлення гральних карт. Компанію заснував 1889 року Фусадзіро Ямаути, і вона випускала гральні карти «Ханафуда» в особливому японському стилі, які були намальовані вручну.

• Мало хто знає, що основною продукцією BMW від початку були авіаційні двигуни. 1916 року Карл Фрідріх Рапп заснував фірму в Мюнхені, тому що той був розташований поблизу Flugmaschinenfabrik — німецького виробника літаків.

• Samsung була заснована як компанія, що спеціалізується на продажу продуктів.

• IKEA почала свою славетну історію, продаючи сірники та інші дрібні дешеві товари.

Основні функції підприємництва

Сутність підприємництва розкривається через його основні функції (мал. 2):

Мал. 2. Основні функції підприємницької діяльності

• інноваційна (творча) функція підприємництва полягає в сприянні генеруванню та реалізації нових комерційних ідей, здійсненню техніко-економічних, наукових розробок, проектів, що пов’язані з господарським ризиком;

• ресурсна функція підприємництва передбачає мобілізацію на добровільних засадах матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних, інтелектуальних та інших ресурсів;

• організаційна функція підприємництва полягає в безпосередній організації виробництва, збуту, реклами тощо; у поєднанні

ресурсів в оптимальних пропорціях та здійсненні контролю за їх виконанням;

• стимулююча (мотиваційна) функція підприємництва передбачає формування стимулюючого (мотиваційного) механізму ефективного використання ресурсів з урахуванням досягнень науки, техніки, управління організацією виробництва, а також максимальне задоволення потреб споживача.

Відповідно до Конституції України, кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути громадяни, права яких не обмежені законом, юридичні особи, які володіють різними видами власності, а також громадяни іноземних держав і особи без громадянства — у межах повноважень, встановлених законодавством.

Отже, суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути: робітник, службовець, кооператор, керуючий акціонерним товариством, орендатор, колективи об’єднань, спілок, підприємств, фірм тощо. Їх об’єднує прагнення стати підприємцем, ризикнути створити свою справу, бажання отримати прибуток, реалізувати свої плани, виявити ініціативу, наполегливість.

Об’єктами підприємницької діяльності є всі відносини, що виникають між усіма суб’єктами ринкової економіки, включаючи не тільки підприємців, а й споживачів, найманих працівників, державні структури.

Рушійні сили розвитку підприємництва

Рушійна сила утворюється поєднанням впливу низки чинників, її вплив на розвиток підприємства є суттєвим — вона сприяє розвитку.

Важливими рушійними силами розвитку підприємництва є:

• суперечності, що виникають між різними елементами системи: між виробництвом і споживанням, між зростанням потреб та можливістю їх задоволення, між різними формами власності, між попитом і пропозицією, між робочою силою і засобами виробництва тощо;

• потреби підприємців, оскільки прагнення до створення матеріальних і духовних благ є рушійною силою підприємництва в цілому, тому що задовольняє потреби людини;

• економічний інтерес — це користь, вигода, яка досягається в процесі реалізації економічних відносин;

• економічна конкуренція — це суперництво між підприємцями щодо задоволення власних інтересів, пов’язаних із продажами виготовленої продукції, виконанням робіт, наданням послуг одним і тим самим споживачам;

• ділова творчість людини, адже саме на особистій ініціативі, енергії, активності, відповідальності, порядності, працьовитості ґрунтуються рушійні сили підприємництва;

• ризик, що притаманний бізнесу взагалі. Одних ризик надихає, інших — загартовує, але в цілому виграє суспільне виробництво, оскільки розвивається ринкова економіка.

Мал. 3. Основні рушійні сили розвитку підприємництва

Види підприємницької діяльності

За кількістю власників підприємницька діяльність може бути:

• індивідуальною — власність належить одній фізичній особі;

• колективною — власність належить одночасно декільком суб’єктам з певною часткою кожного з них або без певних часток. Володіння, використання та розпорядження майном, яке перебуває в колективній власності, здійснюється за узгодженням усіх власників.

Згідно з Господарським кодексом України, підприємство — це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної або іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Дізнайтеся більше

Малий бізнес планує зростання

За даними дослідження Спілки українських підприємців (СУП), 67 % малих та середніх підприємств в Україні розширили свою діяльність 2017 року. У 2018 році понад 89 % підприємств прагнуть підвищити обсяги реалізації своєї продукції чи послуг, 75 % — розширити штат; 50 % — прогнозують вихід на нові ринки; 39,7 % — планують відкрити новий вид діяльності. Такі результати свідчать, що, незважаючи на всі перешкоди, малий і середній бізнес в Україні має потенціал та прагнення до розвитку.

Види та організаційні форми підприємств

Класифікувати підприємства можна за різними критеріями (мал. 4).

Мал. 4. Види підприємств

Так, за економічними показниками та кількістю працівників підприємства можна поділити на:

• малі — підприємства, у яких середньо-облікова кількість працівників за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні;

• великі — підприємства, у яких середньооблікова кількість працівників за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п’яти мільйонам євро;

• середні — усі інші підприємства.

Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

• приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);

• підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

• комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

• державне підприємство, що діє на основі державної власності;

• підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).

Залежно від способу створення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства:

• унітарні — підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника;

• корпоративні — підприємство створюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, у тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

До організаційних форм діяльності підприємства належать:

• господарське товариство — підприємство, створене юридичними особами або громадянами шляхом об’єднання їхнього майна та їх участі у підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Це акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства;

• кооператив — підприємство, створене групою осіб, які добровільно об’єдналися для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

У Класифікаторі організаційно-правових форм господарювання чинним законодавством визначені такі організаційно-правові форми юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи: філії, представництва, а також підприємці — фізичні особи, які не мають статусу юридичної особи.

Фізична особа-підприємець (ФОП) — фізична особа, яка реалізує свою здатність до праці шляхом самостійної, на власний ризик діяльності з метою отримання прибутку.

Реєстрація ФОП

Фізична особа може здійснювати підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в Державній реєстраційній службі (мал. 5, с. 134). Фізична особа може набути статусу підприємця з 18 років. Для осіб, які досягли 16 років, але не досягли 18 років, необхідна згода батьків (усиновлювачів) чи опікунів або органу опіки та піклування.

Мал. 5. Процес реєстрації фізичної особи-підприємця

Реєструватися можна за місцем проживання громадянина. Громадянин України, який бажає стати підприємцем, для проведення державної реєстрації має можливість звернутися до державного реєстратора декількома способами:

• особисто;

• через уповноважену особу (має бути нотаріально посвідчена довіреність);

• надіслати документи поштою (обов’язково з описом вкладення);

• в електронному вигляді — онлайн реєстрація за допомогою спеціального порталу (повинен бути наявний дійсний електронний цифровий підпис).

Найбільш оптимальний та популярний шлях — це подача документів особисто, оскільки в цьому разі потрібен мінімальний пакет документів.

Щоб зареєструватись як ФОП, особою подається держреєстратору такий перелік документів:

• пред’являється паспорт громадянина для ідентифікації особи та надається його копія;

• копія картки платника податків — ідентифікаційного коду;

• правильно заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця за формою № 10.

Термін реєстрації ФОП становить від одного дня. На підтвердження набуття статусу фізичній особі-підприємцю державним реєстратором надається Виписка.

Оподаткування доходів фізичної особи-підприємця здійснюється згідно з Податковим кодексом України. Підприємець також сплачує внесок до Пенсійного фонду України. Проте фізична особа-підприємець має право обрати спрощену систему оподаткування, що була запроваджена в Україні з метою стимулювання розвитку малого бізнесу, а також зменшення неформальної діяльності підприємств та неформальної зайнятості.

Призначення та послідовність створення бізнес-плану

В умовах ринкової економіки, щоб досягти успіху в будь-якій справі, потрібно планувати свої дії. Для того щоб отримати бажаний результат і не втратити вкладені кошти під час реалізації нового інвестиційного проекту, необхідно ретельно опрацювати й спрогнозувати розвиток подій на всіх етапах підприємницької діяльності. Тому складають такий документ, як бізнес-план.

Бізнес-план — це основний документ для планування розвитку майбутнього бізнес-проекту, в якому міститься інформація про кошторис: витрати на створення й функціонування об’єкту інвестування, терміни окупності затрат та інше. У висновку бізнес-плану має бути результат розрахунків, із якого можна зрозуміти, чи варто вкладати кошти у втілення певної бізнес-ідеї.

Сутність бізнес-планування полягає в тому, щоб розробити та впровадити низку заходів для забезпечення окупності, ефективності та прибутковості підприємства. Мета бізнес-плану також у тому, щоб динамічно реагувати на зміни як усередині організації, так і на сегменті ринку, де вона надає послуги, а також в економіці в цілому.

Головна мета бізнес-плану — визначити плюси й мінуси бізнес-ідеї та полегшити управління своєю фірмою для досягнення її ефективності.

Можна виділити такі загальні функції бізнес-плану:

• створення та розвиток підприємства, а також модернізація вже діючої фірми;

• планування нових напрямків діяльності й розвитку фірми;

• можливість залучення коштів та ресурсів для розвитку;

• залучення інвесторів і партнерів для розвитку бізнесу;

• визначення стратегії рекламних компаній для залучення клієнтів;

• передбачення можливих проблем і аналіз дій конкурентів на ринку;

• розрахунок техніко-економічних показників організації.

Дізнайтеся більше

Марко Савицький, Марія Гром та Іван Савицький — власники львівської майстерні «Зробив тато». Усе розпочалося, коли перед Різдвом пані Марія вирішила підзаробити — виготовити власноруч із фанери ялинкові прикраси. На виготовлення першої партії виробів було витрачено всі заощадження — $600. Сьогодні крім ялинкових прикрас, в асортименті майстерні є дерев'яні блокноти, метелики, дитячі товари для розвитку і творчості. Ще одним напрямком діяльності майстерні є виготовлення виробів на замовлення: коробочок, ящиків для квітів, кашпо, скриньок.

На нові ідеї підприємців надихають їхні діти. Саме для них було розроблено і виготовлено набір «Вивчаємо дроби», набір для творчості «Місто» та багато іншого. Важливу увагу під час розроблення нової продукції приділяють безпеці. Усі матеріали (деревина, фарба, лаки) екологічно чисті й нешкідливі, хоча й дорожчі. Першими продукцію тестують їхні родичі. А основним каналом комунікації і продажів є сайт та Facebook. Найважливіше у співпраці, на думку підприємців, — розподілити обов'язки так, щоб кожен мав свою ділянку роботи, за яку відповідає.

Вироби майстерні «Зробив тато» замовляли з Іспанії, Австрії, Німеччини, Норвегії, Ісландії, США, Бразилії, Канади та навіть Японії. Виходити на іноземні ринки не дуже складно, якщо товар є унікальним та якісним. Але малому підприємству важко вийти на великі обсяги виробництва для продажу за кордон. Це потребує великої кількості документів, сертифікатів, транспортних і митних витрат. Усе це досить дорого, хоча надалі підприємці планують більше виробляти для іноземного ринку. Тому зараз вигідніше працювати для українського споживача.

Наостанок три поради від власників майстерні «Зробив тато» підприємцям-початківцям:

1. Вірте в себе і не бійтеся.

2. Навчатися потрібно завжди.

3. Усе під силу, коли закоханий у власну справу.

Саме бізнес-план має переконати інвесторів, що вкладання коштів у підприємство буде ефективним, а кредиторів — у тому, що погашення основної суми боргу і виплата відсотків за ним відбуватиметься в зазначені терміни. Керівництво фірми має запевнити інвесторів, що обрано раціональну стратегію розвитку, запропонований план буде успішним, а головне — прибутковим, тому і заслуговує на підтримку.

Бізнес-план може бути розроблений як для нового, що тільки створюється, підприємства, так і для вже існуючих організацій на черговому етапі їх розвитку.

Певна річ, не існує стандартної, універсальної, єдиної для всіх випадків структури бізнес-плану. Залежно від особливостей підприємства структура плану може змінюватися.

Бізнес-план складає безпосередньо керівник, часто із залученням співробітників фірми і незалежних фахівців та експертів.

Типові розділи бізнес-плану:

• резюме — повідомлення про наміри: стислий огляд бізнес-проекту, його ключових і важливих аспектів;

• галузь, фірма та її продукція — поточна ситуація і тенденції розвитку галузі, опис продукту, стратегія фірми, права власності;

• дослідження ринку — характеристика ринку щодо продукту, який планується виготовляти, аналіз цільового ринку бізнесу, місцезнаходження фірми, оцінка впливу важливих чинників;

• маркетинговий план — стратегія маркетингу, очікувані обсяги продажу;

• виробничий план — основні виробничі операції, машини та устаткування, приміщення, сировина, матеріали, комплектуючі вироби;

• організаційний план — форма організації бізнесу, потреба в персоналі, власники бізнесу, менеджери, організація управління, кадрова політика;

• оцінка ризиків — типи можливих ризиків, способи реагування на загрози для бізнесу;

• фінансовий план — прибуток і збитки, план руху готівки, плановий баланс, фінансові показники;

• додатки (кошториси, графіки, фото, ліцензії, статути).

Бізнес-планування складається з трьох етапів:

1. Підготовчий етап — підбір виконавців, консультантів та експертів, постановка завдання й розподіл обов’язків між виконавцями, розробка календарного плану (графіка) виконання робіт, збір необхідної інформації.

2. Розробка бізнес-плану.

3. Презентація бізнес-плану — доведення основних положень бізнес-плану до потенційних інвесторів.

Основні поняття, необхідні для виконання навчального проекту

Ринок — це сукупність покупців, здатних купити, та продавців, зацікавлених у продажу товарів. Ринок — це механізм, який об’єднує покупців і продавців товарів або послуг.

Товар — це все, що може задовольнити потреби або бажання споживачів і пропонується на ринку з метою привертання уваги, придбання, використання чи споживання. Це вироби, послуги, види діяльності, ідеї.

Послуги — це дії, результатом яких є вироби або корисний ефект для споживача. Розрізняють послуги з технічного обслуговування й ремонту, консультативні, лізингові, виробничі, навчальні, інформаційні, рекламні, бухгалтерські, аудиторські, юридичні тощо.

Запити — бажання клієнтів, вартість задоволення яких у більшості випадків вища за їх наявну купівельну спроможність.

Попит — бажання задовільнити свої потреби з урахуванням наявної купівельної спроможності, тобто забезпечена грошима конкретна потреба в конкретних товарах (послугах), які реалізуються на ринку. Іншими словами, це можливість споживача купити товар або послугу в певний час.

Вартість — це гроші чи грошовий еквівалент, який покупець готовий обміняти на будь-який предмет чи об’єкт.

Собівартість продукції — це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво і збут одиниці продукції.

Дохід — це всі грошові кошти, отримані в результаті реалізації товарів або послуг за певний період часу, а прибуток — це дохід за вирахуванням податків, собівартості продукції та інших витрат.

Амортизація — це перенесення вартості основних фондів на вартість готової продукції з метою відшкодування їх зношеної частини.

Податок — обов’язковий терміновий державний платіж, який сплачується примусово фізичними та юридичними особами на задоволення державних потреб.

Інвестор — людина чи комерційна установа, яка вкладає гроші та/або інші активи з метою їх збереження та примноження.

Дізнайтеся більше

• Логотип компанії Nike був створений 1971 року Каролін Девідсон — студенткою факультету графічного дизайну Портлендського університету. Цей лаконічний логотип символізує крило Ніки — грецької богині перемоги.

Спочатку керівництво було не дуже задоволене створеним логотипом і оцінило роботу лише в $35. Коли компанія перетворилася на міжнародного виробника спортивних виробів, Каролін Девідсон на знак подяки було подароване діамантову каблучку у вигляді славнозвісного розчерку.

• Toyota Motor Corporation — найбільша японська автомобільна корпорація — свою діяльність починала з випуску ткацьких верстатів. Лише 1933 року було створене нове відділення, що спеціалізувалося на виробництві автомобілів. Існує версія, що логотип компанії, створений 1989 року, означає нитку, просунуту в голку, і є даниною ткацькому минулому компанії.