Підручник з Технології. 10 (11) клас. Ходзицька - Нова програма

Навчальний модуль:

ЛАНДШАФТНИЙ ДИЗАЙН

За результатами опанування матеріалу навчального модуля ви навчитеся використовувати здобуті знання у практичній діяльності.

Ви дізнаєтеся про:

• стилі ландшафтного дизайну;

• сучасні конструкційні матеріали для ландшафтного дизайну;

• декоративні елементи для оздоблення садової ділянки;

• закони колористики в ландшафтному дизайні;

• особливості вирощування та догляду за рослинами.

Ви навчитеся:

• добирати потрібні матеріали та технології для виготовлення декоративних елементів ландшафтного дизайну;

• самостійно створювати композиції для оздоблення садової ділянки.

Ви оволодієте:

• навичками створення композиції для оздоблення садової ділянки;

• навичками добору квітів та рослин для озеленення садової ділянки.

Ви застосовуватимете:

• методи проектування для створення власного проекту;

• різні види проектної графіки у процесі виконання власного проекту.

Поняття про ландшафтний дизайн як складову благоустрою території

Для кожної людини важливим є створення навколо себе і свого житла комфортних, естетичних умов, тобто благоустрій території.

Благоустрій — це впорядкування території. Завдання благоустрою — створити гармонійний простір на певній ділянці, поєднати всі її елементи в єдиному стилі (мал. 1).

Мал. 1. Благоустрій прибудинкової території: а — багатоповерхового будинку; б — дачної ділянки

Благоустрій території складається з таких видів робіт: створення під’їзних доріг, мощення доріжок та майданчиків, монтаж освітлення території та зеленої зони ділянки, зведення огороджувального та внутрішніх парканчиків, будівництво сходів та інших споруд, створення та монтаж малих архітектурних форм (альтанок, гойдалок, барбекю та інших), гідроспоруд (штучних водойм, фонтанів, озер) тощо.

Поблизу житлових будинків і на подвір’ях благоустрій житлових територій найчастіше здійснюють самі мешканці.

Одним з основних елементів благоустрою території є ландшафтний дизайн — мистецтво озеленення, облаштування території садів і парків, створення газонів та малих архітектурних форм. Головною метою ландшафтного дизайну є досягнення естетики й гармонії простору зеленого середовища (мал. 2). Професійно таким питанням займаються ландшафтні дизайнери.

Мал. 2. Прибудинкова территорія до і після благоустрою

Ландшафтний дизайнер — це фахівець садово-паркового мистецтва, який займається художнім оформленням парків, садів і присадибних ділянок, розробляє та впроваджує заходи з проектування ландшафтів (мал. 3).

Мал. 3. Роботи ландшафтних дизайнерів

Красиву композицію неможливо створити без розвиненої уяви, художнього смаку, уміння малювати. Дизайнер має бути митцем, а також топографом, біологом, хіміком та інженером в одній особі. Потрібно добре знатися на рослинах, у який ґрунт їх потрібно висаджувати, як вони ростуть і квітнуть, грамотно використовувати особливості рельєфу місцевості для створення садового пейзажу. Тому професія ландшафтного дизайнера потребує фахового навчання та постійного вдосконалення.

Але разом із цим кожна людина, яка хоче прикрасити свою ділянку, може створити на ній ландшафтний дизайн у міру своїх знань, умінь і смаку. Навіть ті, хто використовує землю тільки для вирощування врожаю, так чи інакше планують, що де має рости і як має бути прокладена доріжка між грядками чи клумбами. Щоправда, «городницький» дизайн ділянки найчастіше зумовлений сівозміною — одні культури не можна вирощувати на одному місці декілька років поспіль, інші мають певні вимоги до освітленості, вологості тощо.

Отже, для того щоб створити навколо себе гармонійний простір, нам потрібні бажання, натхнення та певні знання.

Дізнайтеся більше

1981 року в м. Києві був створений Печерський ландшафтний парк (Співоче поле). Щороку там відбуваються «квіткові» події: виставка тюльпанів у травні, фестиваль хризантем у жовтні. А в серпні до Дня незалежності України в парку проводять традиційну виставку квіткових тематичних композицій, на якій ландшафтні дизайнери змагаються в креативності та оригінальності. Парк перетворюється на арт-майданчик із неймовірними квітковими клумбами, скульптурами, чудовим декором.

Історія виникнення ландшафтного дизайну

Мистецтво благоустрою території сягає корінням далеко в глибину століть. Відомо, що вже первісні люди, змінюючи місця стоянок, водночас облаштовували нові ділянки відповідно до своїх потреб.

Ландшафтний дизайн також має давню історію. Садівництво як мистецтво виникло на території найдавніших цивілізацій — Давнього Єгипту та Месопотамії ще в XV—X століттях до нашої ери (мал. 4, а).

Однією з найвідоміших пам’яток садово-паркового мистецтва є легендарні «висячі сади» Семіраміди, які створені у Вавилоні та вважалися одним із чудес світу (мал. 4, б).

Мал. 4. Благоустрій єгипетського двору (а), «Висячі сади» Семіраміди (б)

У Давньому Римі оформленню парків і садів приділяли велику увагу. Сади розбивали на схилах, тому вони мали багатоярусну структуру. Їх прикрашали скульптурами, фонтанами і різними архітектурними спорудами. Для озеленення широко використовували чагарники і квіткові рослини.

За часів Середньовіччя садівництво набуло більш практичного змісту. У садах почали висаджувати фруктові дерева, трави, що застосовували в медицині. Значного поширення набуло квітникарство.

В Україні ландшафтний дизайн також має славетну історію. Багато пам’яток садово-паркового мистецтва з’являються на нашій території у VIII столітті — це Софіївка, Олександрія, Качанівка та інші (мал. 5). Цьому сприяли видатні ландшафтні архітектори-дизайнери: Діонісій Міклер — ірландський ландшафтний архітектор і ботанік, який заклав близько 40 ландшафтних садів в Україні, заснував Кременецький ботанічний сад, Новоселицький парк (Хмельницька область); французький ландшафтний архітектор Мюффо був автором проекту парку Олександрія (Біла Церква); польський ландшафтний дизайнер-садівник Людвіг Метцель — автор і керівник проекту Софіївського дендропарку (Умань).

Мал. 5. Ландшафтні парки України: а — Кременецький ботанічний сад; б — Софіївський дендропарк

Сьогодні ландшафтний дизайн бурхливо розвивається. Виникають нові стилі й напрямки, а розвиток природничих наук та досягнення технологій розширюють можливості дизайнерів.

Стилі ландшафтного дизайну

Щоб найкраще втілити в життя свої дизайнерські ідеї, дуже важливо вибрати стиль майбутнього проекту, тобто стиль ландшафтного дизайну.

Стиль — це сукупність творчих прийомів та ідей, зумовлених єдністю художнього змісту й теми. Тобто потрібно не тільки грамотно застосувати прийоми планування, але й визначитися з колірною гамою, дібрати рослини, малі архітектурні форми, садове обладнання тощо.

Упродовж історії становлення ландшафтного дизайну в ньому виокремилося багато різних стилів. Їх можна розділити на дві великі групи: історичні та сучасні.

Історичні стилі складалися в певні епохи, вони відображають художні цінності свого часу, спосіб життя людей тощо. Це такі стилі, як японський, китайський, середземноморський, англійський, мавританський, класичний, кантрі.

Сучасні стилі ландшафтного дизайну не належать до певної культури або епохи. Це виклик традиціям, новий вид мистецтва. Особливе значення сьогодні надається функціональності простору. До сучасних стилів належать модерн, хай-тек, мінімалізм, постмодернізм, натургарден.

Розгляньмо докладніше найпоширеніші стилі ландшафтного дизайну.

Класичний стиль передбачає геометрично правильне розміщення кущів і дерев, чітко виражену симетричність і раціональність ландшафтної композиції. Основними елементами класичного стилю є: геометричні форми клумб, газонів, доріжок, водойм; фонтани й скульптури, що розташовані в центрі певної композиції; рослини, які підстрижені в геометричні форми; натуральне каміння (мал. 6, с. 111).

Мал. 6. Класичний стиль ландшафтного дизайну

Дізнайтеся більше

Арабелла Леннокс-Бойд — відома британська ландшафтна дизайнерка. Є авторкою понад 400 садів і парків. Серед її клієнтів — Стінг, Девід Гілмор, королівська сім'я Бельгії, герцоги Вестмінстерські, сім'я Ротшильдів. Володарка п'яти золотих медалей виставки ландшафтного й квіткового дизайну в Челсі.

Піт Удольф — голландський ландшафтний дизайнер — лауреат численних премій і нагород, у тому числі European Garden Award, почесний член Королівського інституту британських архітекторів. Оформив понад 30 громадських і приватних садів у Європі й Америці. Вивів понад 70 сортів рослин. У його композиціях головні ролі відіграють не дерева й чагарники, не пишні квіти, а невибагливі багаторічні трави. Ці композиції довговічні, не вимагають копіткого догляду, великих витрат грошей.

Хезер Джанш — британська скульпторка. Її дерев'яні коні беруть участь у відомих виставках і прикрашають парки та сади по всьому світу. Матеріалом для створення скульптур є сухі гілки, знайдені в лісі. Вона відкрила власну галерею сучасної скульптури в Ашбертоні, де її роботи користуються великим попитом.

Чарльз Дженкс — видатний американський архітектор та ландшафтний дизайнер, якого називають одним із кращих сучасних фахівців. Його роботи неодноразово посідали перші місця й відзначалися престижними преміями міжнародних архітектурних конкурсів і фестивалів.

Пейзажний стиль передбачає створення простору з вільним плануванням і розміщенням рослин, яке властиве природі. На територіях, оформлених за правилами цього ландшафтного стилю, відсутня симетрія, прямі лінії та чіткі геометричні форми (мал. 7, а).

Додаванням до пейзажного стилю елементів тієї чи іншої країни отримують тематичні стилі: французький, англійський тощо. Тематичний стиль — це певна філософія, субкультура, схильність до конкретного географічного місця, підкреслення певних особливостей стилю життя. Наприклад, сад каменів у традиційному японському стилі (мал. 7, б).

Мал. 7. Стилі ландшафтного дизайну: а — пейзажний; б — тематичний

Стиль кантрі за своїм змістом є сільським стилем, у якому переважають простота й комфорт. Жодних ексклюзивних декоративних рослин, вишуканих класичних скульптур та чіткого геометричного планування. Форми якомога простіші, а значна кількість кольорів надає ділянці яскравості. Ландшафт у цьому стилі простий, а догляд за ним мінімальний.

Основними елементами стилю кантрі є квітники з польових рослин, природні галявини, невеликий ставок, вироби ручної роботи, плетені дахи з очерету, поєднання плодових рослин і квітів в одну композицію.

Кожній країні притаманний свій сільський колорит. В Україні це дерев’яні різьблені статуї, підкови, колеса від возів, самі вози, обставлені глиняними горщиками з рослинами-однолітками, городні опудала, плетені огорожі, гнізда з лелеками та багато іншого (мал. 8).

Мал. 8. Стиль кантрі в ландшафтному дизайні

Характерними ознаками стилю модерн є різноманітність форм і конструкцій, плавні лінії, недотримання симетрії, застосування нових конструкційних матеріалів.

У стилі модерн рослини відіграють особливу роль. Тут це не просто частина природи, це — важливий елемент декору (мал. 9, а). Рослини можуть утворювати різні форми, але, на відміну від класичного ландшафту, де рослини виглядають ідеально, у модерні вони мають певну зовнішню недбалість, відсутні повторення, а цінуються фактура й колір.

Стиль хай-тек — це завжди новизна, незвичайні футуристичні форми. У цьому стилі застосовують новітні технології і матеріали, у плануванні можливі як симетрія, так і асиметрія (мал. 9, б). Рослини зазвичай добирають з оригінальним поєднанням кольорів, незвичайних форм. Ландшафти в стилі хай-тек завжди сучасні, виникає враження, що сад створений у далекому майбутньому.

Мал. 9. Сучасні стилі ландшафтного дизайну: а — модерн; б — хай-тек

Елементи ландшафтного дизайну

Існує багато елементів, що дозволяють прикрасити ландшафт дачі чи прибудинкову територію, зробити її максимально функціональною і виразною.

Будівля — це центральний елемент проектованого простору, навколо якого створюють ландшафтну композицію.

Альтанки, тераси, перго ли — це прості, але привабливі споруди, які дозволяють приємно провести час, відпочиваючи від роботи або сховавшись від пекучого сонця. Вони — ідеальне місце для сніданку або вечері просто неба (мал. 10).

Мал. 10. Зона відпочинку: а — альтанка; б — тераса; в — пергола

Популярним елементом ландшафтного дизайну є різноманітні штучні водойми (мал. 11, а). Вони допомагають збільшити вологість повітря, що позитивно впливає на рослини. Для водойм будь-якого виду готують основу — котлован — з укріпленим дном і периметром. Форма котлована залежить від його призначення та загального стилю дизайну території.

Улюблений багатьма дизайнерами прийом облаштування території — проектування струмка (мал. 11, б). Особливо легко таку ідею можна реалізувати на схилах. Навіть якщо схил невеликий (лише кілька градусів), використовують природний рельєф. На тих ділянках, де неможливо відтворити справжню водну композицію, реально спроектувати «сухий струмок», який являє собою імітацію дна і русла (мал. 11, в).

Мал. 11. Водойма (а), струмок (б) та «сухий струмок» (в) на дачній ділянці

Між спорудами і зонами відпочинку планують місця для клумб, квітників, альпійських гірок, рокаріїв тощо. Необхідно визначити їхню форму, розміри, тип огорожі, види рослин та схему висадки.

Клумби і квітники — поняття близькі, але клумбою називають не кожний квітник. Основними ознаками клумби є чітка форма, переважно геометрична, зазвичай замкнутого контуру. Для посадки на клумбах найчастіше використовують однорічні рослини, рідше — багаторічники.

Існують різні види клумб. Для регулярних клумб характерні чіткі лінії, геометричні форми малюнка. Важливо, щоб на такій клумбі всі рослини цвіли одночасно (мал. 12, а).

Для нерегулярних клумб характерне несиметричне висаджування квітів малими групами, що робить їх більш природним (мал. 12, б).

Килимова клумба являє собою живий килим із чітким малюнком, складеним із низькорослих квітів із різнобарвним листям і одночасним періодом цвітіння (мал. 12, в).

Мал. 12. Види клумб: а — регулярна; б — нерегулярна; в — килимова

Клумба може бути піднятою, якщо вона розміщена на підвищенні. Характерна особливість такої клумби — бордюр заввишки від 20 см, виконаний із різних матеріалів: дошок, цегли, бетону, каменю тощо (мал. 13, а).

До квітників можна віднести міксбордери, рабатки. За певними ознаками вони схожі з клумбами.

Міксбордер — клумба змішаного типу, вільної форми. Зазвичай це заквітчана смуга уздовж огорожі, стіни будинку або садової доріжки (мал. 13, б). Зовнішній вигляд такого квітника змінюється протягом сезону. Спочатку цвітуть одні рослини, потім відцвітають і змінюються іншими. Такий квітник може складатися з багаторічних, однорічних рослин і їх комбінації.

Мал. 13. Піднята клумба (а) та міксбордер (б)

Рабатка — це квітник у формі стрічки завширшки від 40 до 150 см. Розташовують рабатку найчастіше вздовж доріжки в саду або парку. Її довжина обмежується довжиною цієї доріжки (мал. 14, а).

Одним із популярних видів квітника є рокарій (мал. 14, б). Його особливість — це камені як невід’ємна частина композиції. Рокарій може містити не тільки квіти, а й чагарники і карликові дерева (найчастіше хвойних порід).

Мал. 14. Квітники: а — рабатка; б — рокарій

Альпійська гірка, або альпінарій, являє собою природне або штучне підвищення землі з каменями, на якій можуть рости як низькі чагарники, так і вічнозелені та трав’янисті рослини (мал. 15).

Мал. 15. Альпійська гірка: а — зовнішній вигляд; б — ескіз

Для створення альпінарію формують основу зі щебеню, гравію або битої цегли і присипають грубозернистим піском або галькою. Після цього укладають шар ґрунту, на якому розміщують камені, бажано асиметричної форми. Великі камені укладають ближче до землі, а наверху розташовують дрібніші. Камені пересипають підготовленим ґрунтом, у який висаджуватимуть рослини.

У верхній частині садять невеликі деревця й низькорослі чагарники. Доцільно використовувати як листяні, так і хвойні породи. Тоді не тільки влітку, але і взимку альпійська гірка тішитиме око. Із хвойних рекомендують висаджувати ялівець, тую, гірську сосну. Вибір листяних порід значно ширший. Багаторічні трави забезпечать чудове озеленення для гірки. Цікавий декоративний ефект створять папороті. Рослини потрібно добирати з урахуванням їх сумісності. Час цвітіння також має важливе значення: коли в’януть одні квіти, розпускатимуться інші. Перевагу слід надавати багаторічним квітам, щоб не здійснювати посів щорічно.

Зручні й стильні доріжки, розкидані територією, не тільки з’єднують споруди, але й необхідні для проходу між деревами і чагарниками та для догляду за городом. Їх оформлення формує вигляд саду, дачі (мал. 16). На таких ландшафтах краще виглядатимуть криволінійні, звивисті стежки.

Мал. 16. Доріжки як елемент ландшафтного дизайну

Рослини в ландшафтному дизайні

Рослини є найважливішою частиною дизайну земельної ділянки. Вдало дібрані дерева, чагарники, квіти й трави можуть кардинально змінити будь-який ландшафт. По обидва боки від доріжок зазвичай розплановують клумби. Вони можуть бути різними за формою, симетричними чи асиметричними.

На терасі, в альтанці, біля басейну чудово виглядають вазони та горщики з квітами. Альтанку прикрасять ліани та кашпо з ампельними рослинами (мал. 17). Ампельні рослини — це ті, що мають довге гнучке стебло. Таке стебло не в змозі підтримувати себе, тому потребує опори або звішується вниз.

Мал. 17. Оздоблення тераси: а — ліанами; б — ампельними рослинами

Важливим у дизайні садової ділянки є правильне використання та поєднання кольорів. Колористика дозволяє візуально збільшувати або зменшувати простір, освітлювати темні куточки, створювати цікаві акценти.

Під час вибору колірної гами ділянки необхідно враховувати всі її колірні особливості, а також колір будинку, паркана та господарських будівель. Загальне колірне рішення може бути створене на основі контрасту кольорів або, навпаки, поєднанням різних відтінків одного кольору. Так, на тлі темної стіни будинку доцільно висаджувати світлі квіти зі світло-зеленим або сірим листям. Будинок білого кольору буде виглядати ефектніше в оточенні яскравих квітів і темно-зеленого листя. Біля будинку із червоної або теракотової цегли рослини можуть бути холодних або нейтральних тонів. Колористичне сприйняття одного й того самого кольору може змінитися залежно від того, з яким кольором він сусідить. Світлі кольори будуть чудовим фоном для тінистих ділянок.

Під час формування клумби чи квітника ураховують колірну гаму всіх квітів, що будуть висаджені. Червоний, жовтий і помаранчевий кольори є «активною» частиною клумби, їх ще називають теплими кольорами колірного кола (мал. 18). З них формують основний малюнок клумби, який привертатиме до себе увагу. Пасивною частиною є холодні кольори, які використовують для створення фону (зелений, синій, фіолетовий).

Мал. 18. Колірне коло

Найбільш контрастними і водночас гармонійними є кольори, розташовані в колірному колі одне навпроти одного (червоний і зелений, помаранчевий і синій, жовтий і фіолетовий). Такі поєднання трапляються в природі. Червоний і зелений — це троянда, а поєднання жовтого і фіолетового нагадує братки (віола) (мал. 19).

Мал. 19. Контрастність кольорів у природі: а — троянди; б — братки

Для посадки на клумби використовують однорічні або багаторічні, квітучі або неквітучі рослини.

Дізнайтеся більше

Dubai Miracle Garden, який відкрився 2013 року, — найбільший квітковий парк світу. І це не дивно, адже масштаби парку вражають — на площі понад 6 гектарів росте близько 45 млн квітів. Парк створений на місці пустелі, тож недарма його називають «кольоровим оазисом». Ландшафтні дизайнери створили неймовірні квіткові композиції — арки різної форми, що розкинулися над пішохідними доріжками, вінтажні автомобілі, декоровані квітами, квіткові скульптури тварин. Алеї парку вкриті навісом із різнокольорових парасольок. Усе це створює атмосферу чарівництва, незвичайної казки.

Однорічні рослини висаджують насінням, вони ростуть протягом лише одного сезону. Це дзвіночки, волошки, дельфініуми, календула, адоніс, соняшник, бархатки, крокуси тощо (мал. 20).

Мал. 20. Однорічники: а — крокуси; б — волошки; в — календула; г — петунії

Багаторічні квітучі рослини мають тривалий термін зростання. Такі рослини можуть формувати клумбу впродовж декількох років, при цьому не потрібно виконувати пересадку або додатковий посів. До багаторічних квітучих рослин належать анемони, астильби, айстри, гіацинти, гладіолуси, дицентри, конвалії, примули, нарциси тощо (мал. 21).

Мал. 21. Багаторічники: а — анемони; б — астильби; в — айстри; г — гіацинти

Найкращим варіантом вважають клумби змішаного типу. Це поєднання квітучих рослин із декоративно-листяними, наприклад хостою чи декоративною капустою (мал. 22).

Мал. 22. Декоративно-листяні рослини: а — хоста; б — декоративна капуста

Хоста — вічнозелена рослина. Вона не потребує особливого догляду, необхідні лише своєчасний полив, прополювання та сезонне внесення добрив. Головні переваги цієї рослини — морозостійкість і тінелюбність.

Декоративна капуста гармоніює з помаранчевими, жовтими квітами, такими як чорнобривці, настурція, фізаліс. Також вона органічно поєднується з амарантами, віолою, айстрами, жоржинами.

Усі рослини на клумбах потребують певного догляду. Щоб рослини краще приживалися, цвіли й розвивалися, їх необхідно поливати й підживлювати спеціальними добривами. Одним із заходів догляду за рослинами є мульчування ґрунту. Мульчу розкладають на поверхні обробленого ґрунту, щоб запобігти випаровуванню вологи біля коріння рослини та росту бур’янів. Вона також сприяє розмноженню й ефективній життєдіяльності мікроорганізмів у ґрунті, захищає рослини від шкідників, перешкоджає розбризкуванню ґрунту під час поливу. Як мульчу використовують кору, тирсу, щепу, траву, солому, покривний матеріал (мал. 23).

Мал. 23. Мульчування ґрунту

Розробка віртуального проекту

Сьогодні для створення ландшафтних проектів дизайнери використовують спеціальні комп’ютерні програми. Однією з найпростіших програм, яку може опанувати дачник, котрий володіє комп’ютером на рівні «початківець», є програма Google SketchUp. Ви можете створювати модель садової ділянки в об’ємному вигляді, при цьому об’єкти не потрібно малювати вручну: у базі даних багато різних видів рослин і споруд. У разі, якщо ви не знайшли потрібного об’єкта, то за допомогою інструментів на панелі можна легко самостійно намалювати цей об’єкт.

Програма для ландшафтного дизайну X-Designer також дозволяє моделювати дачну ділянку в об’ємному вигляді. У цій програмі можна змінювати не лише погодні умови, а й освітлення, що дозволяє побачити вигляд вашої ділянки в темний і світлий час доби та за необхідності додати/прибрати світильники на ділянці. У базі X-Designer також є асортимент рослин та об’єктів для моделювання ландшафтного дизайну. Це дає змогу швидко й зручно створити проект вашої ділянки (мал. 24).

Мал. 24. Розробка віртуального проекту: а — моделювання ландшафту на площині; б — 3D-візуалізація ландшафтного дизайну

Комп’ютерна програма Sierra Land Designer 3D дозволяє проектувати ландшафт у 3D і 2D-форматах.

Дізнайтеся більше

Найстаріший трояндовий кущ росте в німецькому місті Хільдесхайм, поряд із кафедральним собором. За легендою, його вік перевищує 1000 років. Учені вважають, що реальний вік рослини становить не менше 400 років. За цей час кущ перетворився на величезне дерево, яке щорічно вкривається тисячами чудових блідо-рожевих троянд. Під час Другої світової війни стебло пошкодив вогонь, але вже наступного року кущ знов ожив, пустив нові пишні пагони і зацвів ще рясніше.