Підручник з Технології. 10 (11) клас. Ходзицька - Нова програма

Шановне учнівство!

У цьому навчальному році на вас чекає цікава й корисна мандрівка у світ технологій. Програмою курсу передбачено вивчення трьох навчальних модулів із десяти запропонованих. За вчительскої допомоги ви маєте унікальну можливість обрати ці модулі та отримати необхідні знання і вміння.

Наш підручник містить відомості з усіх навчальних модулей: «Дизайн предметів інтер’єру», «Техніки декоративно-ужиткового мистецтва», «Дизайн сучасного одягу», «Краса і здоров’я», «Кулінарія», «Ландшафтний дизайн», «Основи підприємницької діяльності», «Основи автоматики і робототехніки», «Комп’ютерне проектування», «Креслення».

Кожен модуль у підручнику складається з двох частин — навчального теоретичного матеріалу та прикладу виконання творчого проекту за однією з можливих тем. У навчальному матеріалі подано інформацію, яка допоможе у виконанні проекту. А запропоновані приклади проектів дадуть вам можливість зосередитися на творчості. Зауважимо, що це тільки приклад проектування, який визначає алгоритм роботи. Під час виконання вашого проекту деякі етапи можуть бути змінені та доповнені.

У процесі роботи над проектами вам доведеться багато чого дізнаватися, знаходити необхідну інформацію в різних джерелах, радитися з дорослими, оцінювати певні ризики, а головне — набувати власного досвіду.

Сподіваємося, що цей підручник стане вам у пригоді під час навчання.

Творіть, фантазуйте, виявляйте ініціативу, приймайте рішення — реалізуйте себе!

Бажаємо успіхів у навчанні!

Авторський колектив

Навчальний модуль:

ДИЗАЙН ПРЕДМЕТІВ ІНТЕР'ЄРУ

За результатами опанування матеріалу модуля ви навчитеся використовувати здобуті знання у практичній діяльності.

Ви дізнаєтеся про:

• основні принципи дизайну;

• особливості стилів дизайну інтер’єру;

• засоби художнього конструювання;

• конструкційні матеріали для облаштування інтер’єру;

• техніки художньої обробки матеріалів.

Ви навчитеся:

• розпізнавати стилі інтер’єру;

• розробляти дизайнерські композиції;

• правильно компонувати предмети інтер’єру відповідно до стилю;

• добирати конструкційні матеріали для виготовлення предметів інтер’єру;

• самостійно виготовляти та опоряджувати вироби інтер’єрного призначення;

• розраховувати бюджет проекту.

Ви оволодієте:

• навичками декорування предметів інтер’єру;

• навичками догляду за виробами інтер’єрного призначення.

Ви застосовуватимете:

• методи проектування для створення власного проекту.

Загальні відомості про дизайн

Слово «дизайн» походить від італійського disegno, яким в епоху Ренесансу позначали проекти, малюнки. Пізніше, у XVI столітті, в Англії з’являється більш широке поняття design, яке означає задум, креслення, візерунок, а також проектування й конструювання. Зароджувався дизайн на перетині художньо-проектної діяльності, інженерного проектування та науки.

Сьогодні існує декілька визначень поняття «дизайн».

Дизайн — це комплексна міждисциплінарна проектно-мистецька діяльність, що інтегрує природничі, технічні й гуманітарні знання, інженерне й художнє мислення, спрямована на формування предметного світу в усіх сферах життєдіяльності людини.

Дизайн — це проектна діяльність, спрямована на створення цілісного гармонійного предметно-технічного середовища для людини.

Дизайн — це художнє оформлення виробів промислового виробництва, житлових і офісних приміщень.

Слово «дизайн» застосовується також для позначення результату проектної діяльності (наприклад, у таких словосполученнях, як «дизайн одягу», «дизайн автомобіля», «дизайн інтер’єру» тощо).

Метою дизайну є вирішення проблем проектування від найменшого елемента конструкції до глобальних і навіть великих ідей. У сучасному світі дизайн стає інструментом комунікації між людиною та об’єктом дизайну.

Основними завданнями дизайну є:

• застосування новітніх технологій, сучасність виробу;

• користувацький інтерфейс — урахування психологічних особливостей людей, що працюють з об’єктом дизайну;

• ергономіка — зручність і легкість у використанні об’єкта дизайну.

Об’єкт дизайну — річ, що модифікується під час розробки й проектування, або вже існуючий виріб, який змінюють для надання йому нового вигляду. Дизайн нового виробу починається з пошуку ідей для гармонійного поєднання раціональної форми з художньою виразністю. Новий товар має бути стильним та досконалим за виконанням (мал. 1). Об’єктом дизайну часто стають старі речі, які видозмінюють у бік кращого, сучаснішого вигляду та надають їм нового функціонального значення (мал. 2). Використання старих речей у креативних проектах (так званий еко-декор) сьогодні є дуже перспективним напрямком з погляду економного використання природних матеріалів.

Мал. 1. Дизайн нового виробу починається з творчого задуму

Мал. 2. Нове життя старих речей

Дізнайтеся більше

Як окрема спеціальність професія дизайнера з'явилася не так давно — у середині минулого століття. Але імена найвідоміших дизайнерів, які створили речі, що посіли місце в наших будинках і змінили навколишній простір, уже увійшли в історію. Наприклад, імена трьох молодих архітекторів з Туріна — Паоліні, Гатті та Теодоро — увійшли в історію дизайну інтер'єрів завдяки лише одному винаходу — безкаркасному кріслу-мішку. Створений ними перший мішок отримав багато премій і нагород. Він посів почесне місце в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку і визнаний найзначнішим внеском італійських дизайнерів в облаштування інтер'єрів XX століття. Цей, на перший погляд, безглуздий і безформний предмет меблів завоював популярність в усьому світі, особливо часто його використовують у дитячих кімнатах та ультрасучасних вітальнях.

Чезаре Паоліні, П'єро Гатті, Франко Теодоро та їхнє славнозвісне крісло-мішок

Просторово-предметне середовище — сукупність природних і штучно створених просторів, що перебувають у безперервній взаємодії з людиною, та їх предметне наповнення.

Предмети, що нас оточують, середовище, його атмосфера чинять певний вплив на людину, на її самопочуття та настрій. Комфортна обстановка сприяє як продуктивній роботі, так і повноцінному відпочинку.

Дизайнер предметного середовища — це фахівець, який відповідає за функціональний та естетичний зміст предметів, створює певне середовище. У процесі роботи дизайнери творчо співпрацюють з інженерами, конструкторами, технологами, економістами, лікарями. Вони повинні мати цілісне уявлення про майбутній виріб, прогнозувати можливі негативні наслідки від користування ним людиною. Дизайнерам необхідні гарний естетичний смак, уміння творчо мислити, вони мають добре знати сучасні конструктивні й оздоблювальні матеріали.

Дизайнери в процесі створення гармонійного предметного середовища керуються основними поняттями дизайну: естетичність, функціональність, економічність.

Поняття про дизайн інтер'єру

Інтер’єр (фр. interieur — внутрішня частина, від латин. interior — ближчий до середини) — архітектурно й художньо оздоблена внутрішня частина будинку, що забезпечує людині комфорт та визначає функціональне призначення приміщення. Наприклад, якщо це ресторан, готель або магазин, то інтер’єр має відображати його тематику, а якщо це житловий будинок чи квартира, то інтер’єр має відповідати стилю та смаку тих, хто там мешкає.

Дизайн інтер’єру — галузь дизайну, спрямована на інтер’єр приміщень з метою забезпечити зручність і естетично приємну взаємодію середовища з людиною. Інтер’єрний дизайн поєднує в собі художній та промисловий дизайн. Дизайн інтер’єру є важливим чинником формування в людини естетичних поглядів і художнього смаку (мал. 3).

Мал. 3. Приклади сучасних дизайнів інтер'єру

Історія дизайну інтер'єру

Першим дизайнером інтер’єрів по праву можна вважати людину, яка вирішила прикрасити стіни своєї печери зображеннями мамонтів, квітковими візерунками. Наскельний живопис став першим кроком на шляху до облаштування не лише теплої й зручної, але й гарної оселі (мал. 4).

Мал. 4. Наскельний живопис

У Давньому Єгипті, Римі, в індіанських поселеннях були знайдені прикраси (так звані «первинні елементи декору»), що відображали уявлення людей про життя і щастя, демонстрували мисливські досягнення. Із давніх часів збереглися зображення, що прикрашали стіни храмів та житлових будинків (мал. 5).

Мал. 5. Декорування інтер'єру в Давньому Єгипті

Оформлення житла та його декорування поступово перетворилися на справжнє мистецтво. У різних країнах формувалися свої особливі традиції. Архітектори, скульптори, теслі й живописці, які займалися розписом стін, створенням ліпнини, меблів та інших елементів декору, із часом перетворилися на дизайнерів інтер’єрів.

Сьогодні новітні технології надають фахівцям значно більше можливостей для створення зручних і красивих інтер’єрів.

Поняття про стиль. Види і стилі інтер'єрів

Уявлення людини про красу змінювалося зі зміною епох. До того ж кожна людина — це стиль, а всі ми — яскраві індивідуальності. Утім, потреби людей розрізняються лише в деталях, а у своїй основі вони дуже схожі. Саме ця схожість дозволяє нам говорити про стиль узагалі. Стиль — це гармонія. Стиль є тоді, коли є естетична єдність об’єкта.

Історично сформована сукупність творчих принципів та особливостей відображення об’єктів матеріальної і духовної культури визначається як стиль певної епохи.

Стиль — це сукупність характерних ознак, особливостей, властивих будь-чому (наприклад, стиль меблів).

Головне завдання під час розробки інтер’єру — зробити так, щоб його елементи гармонійно поєднувалися та створювали цілісний образ — єдиний стиль. У кожного стилю є свої основні риси, конструктивні матеріали та характерні особливості, якими не можна нехтувати. Утім, стиль дає величезний простір для фантазії, він є основою, на якій формується дизайн-проект унікального інтер’єру.

Сьогодні існує велика кількість різноманітних стилів дизайну інтер’єру. Їх поділяють на класичні (з’явилися в минулі епохи), етнічні (характерні для певних народів) та сучасні стилі. Розгляньмо деякі з них.

Класичні стилі інтер’єрів

Античний стиль сформувався за часів Давньої Греції та Риму, коли головними вважали гармонію і цілісність. Інтер’єри цього стилю відрізняються легкістю, височиною і мінімалізмом. Як правило, під час оформлення приміщення в цьому стилі використовують велику кількість кераміки, фресок та статуй. Для античного інтер’єру характерні грецькі візерункі та орнаменти, різноманітні геометричні елементи. Загальне кольорове оформлення найчастіше ґрунтується на двох контрастних відтінках, наприклад чорний і білий або коричневий і бежевий. Для декорування та оздоблення в античному стилі використовують білі, золотисті й теракотові кольори (мал. 6).

Мал. 6. Приміщення в античному стилі

Бароко (від італ. barocco — дивний, вигадливий) — стиль, що зародився в Італії на межі XVII і XVIII століть. Його «батьком» вважають великого скульптора й живописця Мікеланджело. Саме він першим зрозумів, як можна застосувати пластику стіни для створення елементів, що підкреслюють стиль. Цьому стилю властиві пишність і урочистість (мал. 7). Характерною ознакою бароко є просторові ілюзії, фрески на стелях, золотий або срібний розпис, гобеленові шпалери, коштовний текстиль, картини в масивних рамах, двостулкові міжкімнатні двері. В інтер’єрі стилю бароко переважно використовують пісочний, карамельний, кремовий, білий і бежевий відтінки. Для оздоблення найкраще підійдуть теплі золотисті кольори, прохолодні сріблясті та темні насичені відтінки синього, гірчичного й шоколадного.

Мал. 7. Інтер'єр у стилі бароко

Класицизм (фр. classicisme від латин. classicus — зразок, норма, порядок) — художній стиль і естетичний напрямок в європейському мистецтві кінця XVII — початку XIX століття. Класичний стиль того часу — це чіткі прямі лінії, геометричні форми, стриманий декор, дорогі якісні матеріали (натуральна деревина, мармур, шовк тощо), скульптура та ліпнина. Колірна палітра — білий, блакитний, рожевий із золотом, колір молодого листя й ніжної ванілі. Неодмінні атрибути класичного інтер’єру — дзеркала, що розширюють приміщення і додають йому блиску, каміни, затишні крісла, низькі чайні та кавові столики, велика кількість світла, м’які килими ручної роботи, світильники, схожі на ювелірні прикраси, орнамент на стелі, картини з класичними сюжетами, масивні вази (мал. 8).

Мал. 8. Стиль класицизм в інтер'єрі

Ампір (від фр. empire — імперія) — стиль в архітектурі й мистецтві трьох перших десятиліть XIX століття. Цей стиль виник у Франції за часів правління імператора Наполеона I. Ампір можна сміливо назвати нащадком класицизму. У цьому стилі все спрямовано на розкіш: багаті оксамитові драпірування, прикраси з металу, на стінах — старовинні гравюри та картини. Ампір відрізняється єдиною колірною гамою, що надає інтер’єру цілісності й завершеності (мал. 9). Іноді в дизайні можуть використовуватися кольори, що контрастують один з одним, наприклад золотий і смарагдовий. Традиційно перевагу надають глибокому червоному, синьому, розкішному золотому та білому. Сьогодні інтер’єр у стилі ампір свідчить про високий статус і достаток власника, про його відданість традиціям. Цей стиль часто вибирають політики та бізнесмени. Саме в цьому стилі часто оформлюють офіси великих компаній і держустанов.

Мал. 9. Інтер'єри в стилі ампір

Модерн — популярний напрям у мистецтві, що з’явився в кінці XIX — на початку XX століття. Стиль модерн в інтер’єрі характеризується відмовою від симетрії і прямих чітких ліній на користь асиметрії, округлих форм. При цьому стиль модерн консервативний і пафосний. Характерною рисою модерну в інтер’єрі є хвилеподібні вигнуті лінії. Меблі в цьому стилі можуть бути і з прямими кутами, але обов’язково мають витончені елементи: фурнітуру, фігурні вигини ніжок і підлокітників. Аксесуарами у стилі модерн є фігурки під бронзу, срібло, вітражні картини, дзеркала в різьблених темних рамах, карнизи з химерними наконечниками, хутряні подушки, чохли для меблів із контрастних тканин тощо. Базовими відтінками колірної гами модерну є шоколадний, бежевий, червоно-коричневий, сріблястий, чорний, синій, фіолетовий, а також рожевий, білий, жовтий і червоний у невеликих кількостях для контрасту (мал. 10).

Мал. 10. Інтер'єри в стилі модерн

Етнічний стиль інтер’єру. Особливості українського етнічного стилю інтер’єру

Нас оточує багато різних витворів матеріально-художньої культури: рукотворні ландшафти, архітектурні споруди, предмети інтер’єру, одяг тощо. Національні, історичні й культурні особливості народу відображені в етнічному стилі. У ньому втілені традиційні та самобутні мотиви, що формувалися кожним народом упродовж століть.

Етнічний стиль — це стиль у різних сферах життєдіяльності, що притаманний певному регіону (а іноді й окремому населеному пункту) і є відтворенням національних традицій.

Етнічний стиль оформлення інтер’єру має декілька назв: етнічний стиль, екзотика, фолк або просто етніка. У дизайні інтер’єру цей стиль виявляється у використанні матеріалів, кольорів, елементів етноатрибутики, що надає всьому інтер’єру яскраво вираженого національного характеру. Так, у декорі в східних стилях часто використовують бамбук, в африканському — хутро диких звірів або його імітацію, у скандинавському — просту форму меблів, переважно з натуральної деревини (мал. 11).

Мал. 11. Приміщення в етнічних стилях: а — японському; б — африканському; в — скандинавському

Завдяки поєднанню фольклорних мотивів у дизайні інтер’єру етнічний стиль відтворює унікальну атмосферу традицій і культури народу (мал. 12, с. 12).

Мал. 12. Дизайн кімнати в марокканському стилі

Етнічний стиль передбачає максимальне використання різноманітних елементів декору, що відображають культурні й історичні особливості певної нації або території. Багато чудових інтер’єрних виробів в етнічному стилі можна виготовити власноруч (мал. 13).

Мал. 13. Елементи дизайну інтер'єру у французькому стилі Прованс

Велика популярність етнодизайну зумовлена його неповторним різноманіттям, природністю, яскравістю. У текстильному оздобленні переважають національні орнаменти та фольклорні мотиви (мал. 14).

Мал. 14. Подушки в індійському стилі для декорування інтер'єру

Важливим чинником популярності етнодизайну є його екологічність, оскільки для оздоблення етнічних інтер’єрів використовують переважно натуральні матеріали — деревину, ротанг, шкіру, каміння, глину, метал, тканини (мал. 15).

Мал. 15. Елементи декору в різних етнічних стилях із натуральних матеріалів

Іноді в інтер’єрі поєднують декілька етнічних стилів. Але слід пам’ятати, що сполучати різні фольклорні мотиви необхідно з дотриманням міри: можна використати 1-2 елементи близьких стилів, а не змішувати стилі повністю. Так, до японського етностилю в інтер’єрі доречним буде додавання східних і китайських аксесуарів.

Український стиль інтер’єру ґрунтується на народних традиціях. Він відтворює етнічні мотиви сільських будинків — це насамперед природні обтічні форми, використання масивних дерев’яних меблів та великої кількості елементів декору (мал. 16). Сьогодні сучасний інтер’єр в українському стилі органічно доповнюють елементами етнічних стилів інших народів, а іноді й елементами класичних стилів.

Мал. 16. Приміщення в українському стилі

Характерними рисами українського етнічного стилю є вишивка, кераміка, ікони, дерев’яні вироби, різноманітні обереги тощо. Так, досить часто в сучасних квартирах і будинках можна побачити «мішечок достатку», він символізує багатство й достаток (мал. 17). На такому мішечку обов’язково розміщують різнотрав’я, червоний перець та насіння, які означають довголіття, любов, сімейне щастя.

Мал. 17. «Мішечок достатку» — елемент інтер'єру в українському стилі

Дзвоник також є елементом українського етнічного стилю (мал. 18). Традиційно він символізує хід часу, а його звук — весілля й перемогу.

Мал. 18. Глиняний дзвоник

У більшості регіонів роль оберегів виконують декоративні віники з аплікаціями-символами (мал. 19). Такі віники традиційно прикрашають стрічками, сухоцвітами, горішками, горохом, зернами злакових культур. Кожний елемент має давній символічний зміст, відповідно до якого в оселю приходили багатство, здоров’я, щастя тощо.

Мал. 19. Декоративні віники-обереги

Килими, виготовлені вручну, рушники й серветки з ручною вишивкою, панно з деревини й кераміки, декоративні подушки, орнаменти на стінах — усе це створює єдиний простір краси, тепла й затишку (мал. 20-24).

Мал. 20. Гобелен «Весільні ворота», Національний музей народного мистецтва Гуцульщини

Мал. 21. Сучасна косівська кераміка, Гуцульщина

Мал. 22. Рушники в сучасному інтер'єрі

Мал. 23. Панно з деревини

Мал. 24. Українська традиційна вишивка в інтер'єрі

Серед інших виробів українських народних промислів, здатних прикрасити будь-який сучасний інтер’єр, варто назвати різьблені дерев’яні вироби, іграшки, розписані глечики й тарілки, плетені кошики, вишиті скатертини тощо (мал. 25, с. 14).

Мал. 25. Предмети інтер'єру в українському стилі

Експерти вважають, що, правильно організувавши деталі в просторі, український стиль можливо відтворити навіть у міській квартирі, а не тільки в заміському будинку. Строкаті килимки, дерев’яні меблі, світлі стіни та багато ручної роботи — ось основні особливості традиційного для нашої країни оформлення оселі (мал. 26).

Мал. 26. Варіанти використання українського етнічного стилю в сучасному інтер'єрі

Етнічний стиль в інтер’єрі — це запорука краси та комфорту.

Сучасні стилі інтер’єрів

Сьогодні існує багато сучасних стилів дизайну. Найбільш популярними серед них є авангард, біодизайн, мінімалізм, стиль фьюжн, футуродизайн, авторський дизайн та інші.

Авангард як художній і архітектурний стиль виник на початку XX століття в колах передової, революційно налаштованої щодо мистецтва молоді. Стиль ґрунтується на почутті ритму, кольору й форми. В авангардному інтер’єрі можна й потрібно використовувати прогресивні ідеї. Головний принцип — новизна. Стиль авангард — це художньо відтворена геометрія: квадрати, прямокутники, кола (мал. 27). Можна застосовувати майже будь-які матеріали. Однак перевагу краще надавати найсучаснішим і передовим: новим видам шпалер, лакофарбових матеріалів, ламінованого покриття тощо. В оформленні стін доречними будуть металізовані шпалери, декоративні штукатурки. Оригінальне колірне рішення забезпечать сучасні лакофарбові покриття. А 3D-підлога в одній із кімнат може стати родзинкою всієї квартири. В авангарді використовують переважно чисті кольори: білий, червоний, жовтий, зелений, чорний та інші. Стіни можуть бути пофарбовані в контрастні кольори, а можна виділити тільки одну з них. М’які меблі можуть бути як округлих форм, так і з чіткими геометричними обрисами або навіть зовсім безформними. Головне — форма меблів має бути незвичайною, цікавою, щоб виникало бажання її розглядати, дивуватися і захоплюватися. Авангард — це завжди сміливий експеримент.

Мал. 27. Інтер'єри в стилі авангард

Стиль хай-тек (похідне від англ. high technology — високі технології) в інтер’єрі відносно молодий — він з’явився і набув популярності в кінці XX століття. По суті, це творче осмислення високих технологій. Основою цього стилю вважають функціональність приміщення. Приміщення в стилі хай-тек — це завжди гармонійне поєднання простору і світла, форми предметів і їх колірного рішення, ідеальних пропорцій і найновіших світових технологій (мал. 28). Основні ознаки цього стилю — використання прямих ліній і простих фігур, застосування скла, пластика, металу, трубчастих конструкцій із металу, освітлення, що створює ефект великого приміщення, використання сріблясто-металевого кольору. Як основні матеріали використовують скло, метал і пластик.

Мал. 28. Стиль хай-тек в інтер'єрі

Фьюжн — стиль, у якому одночасно поєднується кілька традиційних напрямків. Сьогодні змішування стилів є одним з найпопулярніших принципів у дизайні. Починаючи з 90-х років минулого століття поняття «фьюжн» широко застосовується в музиці, кулінарії, одязі та, звичайно ж, дизайні інтер’єру. Цей стиль дозволяє розмістити в просторі все що завгодно і при цьому створити гармонічні зв’язки між різноманітними предметами та архітектурними елементами. Єдина умова, яку має виконати дизайнер інтер’єру, полягає в тому, щоб форми, колір і зміст матеріалів, меблів, декоративних елементів утворили єдиний гармонійний простір (мал. 29).

Мал. 29. Інтер'єри в стилі фьюжн

Дизайн предметів інтер'єру

Предметний дизайн — це ще один спосіб наповнити комфортом ваш особистий простір, додати йому краси й індивідуальності. Зручність користування та естетична виразність — ось основні характеристики, яким мають відповідати об’єкти, що нас оточують. Предмети інтер’єру допоможуть надати будь-якому простору неповторної атмосфери. Уся сила — у дрібницях, і найважливіше правильно підібрати їх. Під час оформлення кімнати предметами інтер’єру дуже важливо одразу визначитися зі стилем інтер’єру, щоб усе відповідало єдиній концепції.

Критерії оцінювання предмета інтер'єру

Зовнішній вигляд. Форма, пропорції, кольори мають поєднуватися та створювати єдиний гармонійний образ об’єкта.

Стильове рішення. Предмет має відповідати загальній інтер’єрній або екстер’єрній концепції.

Практичність використання. Використання об’єкта має бути простим, безпечним та інтуїтивно зрозумілим.

Зручність обслуговування. Виріб має бути технологічним у збірці і подальшому обслуговуванні.

Мінімізація витрат на виготовлення. Продумати форму та конструктив так, щоб вони були виправдані функцією предмета і не вели до здорожчення виробу.

Дизайнерські предмети інтер’єру допоможуть надати завершеного вигляду будь-якому приміщенню. І зовсім необов’язково, щоб вироби були дорогими й новими.

Настінні полички

Створити затишну атмосферу в кімнаті допоможуть настінні полички, але не варто їх використовувати в традиційному вигляді. Звичайну поличку можна по-різному подати та декорувати. У результаті ви отримаєте не тільки практичну річ, але й декоративну. Такі полички можна створити для будь-якого стилю інтер’єру (мал. 30).

Мал. 30. Дизайнерські настінні полиці в сучасному інтер'єрі

Світильники

До поширених предметів інтер’єру належать декоративні світильники. Їх функціональне призначення полягає не тільки в тому, щоб освітлювати кімнату, а й щоб прикрашати приміщення. Такі світильники забезпечують м’яке світло, оскільки для них не використовують лампи високої потужності, а переважно світлодіодні лампочки. Готові світильники можна власноруч красиво прикрасити кольоровим склом або розписом. А для створення нового оригінального виробу підійдуть навіть звичайні скляні баночки (мал. 31).

Мал. 31. Декоративні світильники

Настінні годинники

У дизайні інтер’єру настінні годинники можуть бути як основним, так і додатковим акцентом. Їх виготовляють із різноманітних матеріалів — пластику, порцеляни, деревини, каменю, металу (мал. 32). Можна також поєднувати штучні й натуральні матеріали. За допомогою вдало оздобленого годинника можна підкреслити стиль приміщення. Але пам'ятайте, що форма й колір мають відповідати загальному задуму. Для класичного стилю та стилю модерн підійде годинник, зроблений із деревини і прикрашений металом. Для стилю кантрі краще обрати вінтажний годинник із боєм чи зозулею.

Мал. 32. Дизайнерські настінні годинники в інтер'єрі

Декоративні подушки

Ще одним предметом інтер’єру, що надає приміщенню індивідуальності, є декоративні подушки (мал. 33). Їх можна виготовити власноруч. Відповідно до загального стилю можна вибрати форму та колірну гаму. Прості текстильні подушки можна оздобити вишивкою. Дуже актуальною для виготовлення декоративних подушок буде техніка печворк — клаптикове шиття. Ви можете використати залишки матеріалів, поєднати їх та отримати оригінальний виріб.

Мал. 33. Декоративні подушки

Вази

Незамінними предметами інтер’єру є вази. Вони надають приміщенню закінченого вигляду. Важливо правильно дібрати вазу, щоб вона відповідала дизайну кімнати, інакше вона буде виглядати чужорідним елементом. Виготовляють вази з металу, пластику, скла, фарфору, кришталю, кераміки, вирізають із деревини і навіть плетуть із лози. Оригінальну вазу можна зробити власноруч зі звичайних пляшок і банок, прикрасивши їх тасьмою, шнуром, розписом, мозаїкою тощо (мал. 34).

Мал. 34. Декоративні вази

Панно

Настінне панно — це предмет інтер’єру, здатний додати приміщенню справжньої «родзинки». Панно може бути виготовлене з різних матеріалів: кераміки, деревини, металу, тканини тощо (мал. 35). За способом виконання панно також дуже відрізняються. Зі звичайних доступних матеріалів ви можете виготовити чудовий елемент декору, що підкреслить загальний стиль інтер’єру.

Мал. 35. Настінні панно в сучасному інтер'єрі

Інсталяції

Інсталяція (від англ. installation — установка, розміщення, монтаж) — художня техніка використання тривимірних об’єктів для зміни сприйняття простору людиною. У мистецтві інсталяція — це просторова композиція, оригінальний арт-об’єкт, створений з різних, часом дуже несподіваних, деталей, побутових предметів і елементів. Своїми інсталяціями художники змушують поглянути на звичні речі зовсім по-іншому, вони відкривають їх нові символічні функції (мал. 36).

Мал. 36. Дизайнерські інсталяції в сучасному інтер'єрі

Автори можуть використовувати для своїх робіт будь-які предмети й матеріали. Елементами інсталяції можуть бути різні об’єкти: предмети, малюнки, звук, віртуальна реальність, інтернет тощо (мал. 37). Інсталяція — це насамперед творчість і політ фантазії. Тут панують асоціації, а працює підсвідомість.

Мал. 37. Інсталяція «Книжкове дерево»

Прикладом інтер’єрних інсталяцій можуть бути і бронзова ваза із сухим очеретом на підлозі, і зі смаком, у певному порядку розставлені на полиці сувеніри чи м’які іграшки. Можна створити інсталяцію, де предмети наклеєні на загальну підставку, і тоді інсталяція стане схожою на цікаву картину. Клеїти на таку інсталяцію можна все що завгодно. Деякі інсталяції близькі до скульптури, інші — до живопису. По суті, і декорування будинку, і розміщення в ньому предметів і аксесуарів, і добір рамок для фото, і розташування предметів на журнальному столику — усе це в кінцевому рахунку є інсталяцією.

Дізнайтеся більше

Вважають, що основоположниками мистецтва інсталяції були сюрреалісти. Шанувальники і шанувальниці творчості одного із засновників сюрреалізму Сальвадора Далі знають, які чудові й несподівані інсталяції вмів створювати цей майстер.

Сальвадор Далі, інсталяція «Обличчя Далі»

На знаменитому аукціоні Christie's за 4,3 мільйона доларів була продана робота «Моє ліжко» художниці з Англії Трейсі Емін.

Трейсі Емін, інсталяція «Моє ліжко», 1998 р.

Засоби художнього конструювання. Композиція в дизайні

Метою художнього конструювання є вдосконалення предметного середовища. Воно перебуває на перетині двох напрямків людської діяльності — технічного й естетичного.

Художнє конструювання як метод дизайну передбачає:

• висунення нової ідеї;

• розробку її структури;

• раціональне втілення цієї ідеї;

• гармонійне, виразне стилістичне оформлення виробу.

Вироби, які є результатом діяльності дизайнера, мають бути не лише естетично виразними, а й функціональними, а саме:

• максимально відповідати своєму практичному призначенню;

• бути зручними та безпечними під час експлуатації, тобто відповідати вимогам ергономіки.

Засоби художнього конструювання, які використовує дизайнер, — це пропорція і об’єм, ритм і колір, симетрія і асиметрія, контраст і нюанс тощо. Їх застосування надає предмету того вигляду, що втілює задуманий автором образ.

Основою художньо-конструкторської діяльності є композиція.

Композиція (від латин. compositio — складання, поєднання) — це творчий процес компонування різних частин у єдине ціле відповідно до визначеної ідеї. Саме композиція надає творові цілісності, підпорядковує його елементи один одному, організовує простір. Композицією також називають будь-який витвір мистецтва, тобто кінцевий результат діяльності автора незалежно від його виду: архітектура, музика, література, живопис тощо.

Композиція в дизайні — це застосування загальних законів побудови художніх форм за допомогою конкретних засобів для досягнення цілісності та єдності форми предмета з його змістом.

Метою композиції в дизайні є утилітарно виправдана форма речей (мал. 38).

Мал. 38. Композиційні рішення в сучасному інтер'єрі

Формотворення в дизайні — пошук у процесі художнього конструювання такого рішення виробу, за якого буде досягнуто композиційної єдності форми і змісту (мал. 39).

Мал. 39. Приклад формотворення в дизайні. Мартен де Сюле, диван «Мутант»

Будь-яка композиція створюється за допомогою певних засобів і прийомів. Усі вони відіграють важливу роль у розробці конструктивних ідей та посиленні емоційної виразності композиції виробу (див. таблицю).

Одним із важливих елементів композиції є колір. Для досягнення композиційної цілісності дизайнер використовує особливості різних кольорів, їх поєднання, співвідношення світла та тіні.

Кольори поділяють на хроматичні та ахроматичні.

Система композиційних закономірностей, прийомів і засобів

Головні поняття

Композиційні закономірності

Композиційна якість

Гармонійність, співрозмірність, цілісність

Види композиції

Фронтальна, об’ємна, глибинно-просторова

Композиційні закони

Закон пропорційності, закон масштабу, закон контрасту

Композиційні прийоми

Ритм, симетрія, асиметрія, статика, динаміка, монохромія, поліхромія

Засоби виразності

Ажурність, пластика, текстура, фактура

Ахроматичні кольори — це білий, сірий і чорний, вони відрізняються тільки за яскравістю. Між найяскравішим — білим — і найтемнішим — чорним — є різні відтінки сірого кольору: світло-сірі, темно-сірі.

Хроматичні кольори — це кольори та їхні відтінки, які ми розрізняємо в спектрі світла (червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий). Кожний хроматичний колір визначається трьома властивостями: тон, насиченість і яскравість. Тон і насиченість є якісними характеристиками кольору, а яскравість — це інтенсивність кольору.

Для кожного хроматичного кольору можна знайти інший хроматичний, який у разі змішування з ним у певних пропорціях утворює ахроматичний колір. Такі кольори називають додатковими, вони є контрастними один до одного. На колірному колі вони розташовані на протилежних кінцях одного діаметра (мал. 40).

Мал. 40. Колірне коло

Різні кольори й колірні поєднання по-різному сприймаються людиною, викликають різні асоціації й почуття: можуть створювати відчуття радості чи суму, підвищувати або знижувати працездатність тощо. Тому важливо знати правила композиційного поєднання кольорів. Утім, суворих законів кольорової гармонії не існує: одні й ті самі поєднання призводять до різних ефектів залежно від співвідношення кольорів у композиції, а також від розмірів і форми кольорових акцентів.

Вдало поєднати кольори досить складно. Тому початківцям слід користуватися порадами дизайнерів щодо гармонії кольорів.

Основні принципи дизайну

Незважаючи на те що дизайн є творчим процесом і значною мірою залежить від індивідуальності авторів та їхнього таланту, він ґрунтується на певних принципах, застосування яких дає змогу створювати якісні продукти.

Для успішної реалізації завдань дизайну необхідно дотримуватися законів композиції, колористики та ергономіки.

У процесі створення виробів предметного середовища треба враховувати принципи дизайну, що є основою будь-якої композиції.

Принципи дизайну — це основні правила та закономірності, на основі яких відбувається створення гармонійної, довершеної форми предмета. Їх існує кілька, однак визначальними є: відповідність змісту, цілісність, єдність змісту та форми (мал. 41).

Мал. 41. Застосування принципів дизайну у створенні виробів предметів інтер'єру

Конструкційні матеріали та їхні властивості

Надійність і форма предметів інтер’єру, їх технічна й економічна ефективність значною мірою залежать від матеріалів, з яких їх виготовлено. Сучасне виробництво має у своєму розпорядженні широкий вибір матеріалів. Метал, скло, бетон, натуральна деревина, пластик, папір є традиційними (мал. 42). Ці матеріали ми можемо побачити в кожній оселі, а їх застосування визначається характером конструкції предметів, призначенням та умовами експлуатації.

Мал. 42. Використання конструкційних матеріалів для виготовлення предметів інтер'єру: а — ваза з пластику; б — рамка для фотографії з деревини; в — топіарій із паперу

Об’єкти простої конструкції виготовляють з одного матеріалу, наприклад пластиковий посуд або металеві інструменти. Тобто в простих конструкціях форма об’єктів залежить переважно від самого матеріалу. Так, меблі, в яких як основний конструкційний матеріал використано метал, відрізняються вільною формою та можливістю трансформації. Але в більшості випадків матеріал впливає на форму не безпосередньо, а через конструкцію.

Вплив нових матеріалів на форму здійснюється не автоматично, іноді деякий час зберігається традиційний зовнішній вигляд виробів. А перетворення можливі тільки завдяки творчому підходу дизайнерів до процесу проектування. Однією з основних вимог при цьому є те, щоб виріб був максимально економічним не тільки в процесі виробництва, а й під час його експлуатації.

Для того щоб застосування матеріалів для виготовлення предметів інтер’єру було доцільним, необхідно знати і враховувати їхні властивості з усіма перевагами і недоліками.

Найбільш важливими для матеріалів, що застосовуються у виготовленні виробів інтер’єру, є не тільки архітектурно-художні (естетичні) властивості (такі як блиск, текстура, фактура, колір), а й фізичні та механічні, що характеризують стан матеріалів, вплив на них води, температури, стійкість до дії механічних чинників та, певною мірою, до хімічних.

Важливим чинником під час вибору матеріалів для виготовлення предметів інтер’єру є їхня безпечність для здоров’я людини та навколишнього середовища. Це переважно природні, екологічно чисті матеріали (мал. 43).

Мал. 43. Використання екологічно чистих матеріалів для виготовлення предметів інтер'єру

Під час виготовлення виробів слід пам’ятати про економне використання природних матеріалів. Необхідно визначити їх потрібну кількість для роботи. А відходи, що залишилися, можна зберегти для подальшого використання.

Декорування приміщень

Декорування (від фр. decor) — це процес прикрашання. Декорувати можна що завгодно: стіни, меблі, двері, вікна, посуд, подушки, фіранки тощо. Людина завжди прагнула зробити своє житло красивим. У давнину — це старанно вишиті скатертини й рушники, прикрашені різьбленням дерев’яні двері, предмети побуту тощо.

Сьогодні ми також прагнемо зробити свої оселі затишними й красивими. Цей процес не такий складний, як здається, і може бути надзвичайно захоплюючим.

Основна мета декорування — досягнення естетичної єдності простору приміщення, меблів та декоративних виробів. Декорувати інтер’єр також можна деталями, що надають кожній кімнаті особливого характеру. Якщо у квартирі зроблено ремонт, у результаті якого гармонійно підібрані кольори, поєднуються матеріали, у кімнатах розставлені меблі, то надати індивідуальності оселі можна завдяки деталям. Такими деталями можуть бути предмети інтер’єру — будь-які вироби, що доповнюють собою предметне середовище приміщення, роблять його унікальним і додають завершеності будь-якій дизайнерській ідеї. Виготовити та оформити предмети інтер’єру можуть декоратори — художники, які спеціалізуються на декоруванні різних поверхонь та виробів.

Але багато хто сьогодні вибирає хенд-мейд — декор, зроблений своїми руками. Він набагато миліший, ніж декор професійного дизайнера. Своїми руками можна зі звичайних речей створити оригінальний годинник, витончену люстру, дизайнерський столик, підставку ручної роботи, неповторні штори, фоторамки тощо (мал. 44).

Мал. 44. Хенд-мейд декор: а — настінне панно; б — килим із помпонів

Види художньої обробки матеріалів

Існує багато видів ручного декорування. Це можуть бути як традиційні види художньої обробки матеріалів, з яких виготовлені предмети інтер’єру, так і менш властиві для цих матеріалів види декорування. Розглянемо найпоширеніші з них.

Вироби з деревини можна декорувати випалюванням (пірографія, піротипія), мозаїкою (інкрустація, інтарсія, маркетрі) або різьбленням (плоско-рельєфне, рельєфне, прорізне, об’ємне або скульптурне).

До найпоширеніших видів декорування виробів із металу належать: карбування, інкрустація, тиснення (штампування) (мал. 45).

Мал. 45. Декорування виробів: а — різьбленням; б — карбуванням

Одним із досить простих видів декорування є нанесення на поверхню предмета малюнка або орнаменту за допомогою трафарету. Цей метод прикрашання інтер’єру сьогодні дуже популярний. Спеціальне лекало або трафарет можна придбати у звичайному будівельному магазині або виготовити самостійно. За його допомогою оригінальний малюнок можна нанести на будь-який виріб (корпусні меблі, посуд) або навіть на стіну.

Так само нескладно декорувати поверхні предметів розписом або аплікацією (залежно від умінь і бажаного ефекту) (мал. 46). Така техніка чудово виглядає на невеликих виробах. Якщо розпис виконати досить складно, бо він вимагає певних навичок, то з аплікацією впоратися значно легше, головне — вибрати потрібний малюнок і підібрати колір.

Мал. 46. Декорування предметів інтер'єру: а — розписом; б — аплікацією зі шкіри

Одним із найкращих рішень для декорування скляних поверхонь, наприклад дверей, є використання вітражів, які сьогодні в моді. У звичайній квартирі вітражі для дверей краще обирати з цікавим, але не надто яскравим малюнком (мал. 47). Двері вітальні, приміром, може прикрашати вітраж, на якому зображено квітучий сад. Двері спальні гарно виглядатимуть, якщо на вітражі будуть зорі й місяць. Двері в кухню може прикрасити вітраж із зображенням фруктів тощо.

Мал. 47. Декорування предметів інтер'єру за допомогою вітражів

Останнім часом дуже популярно декорувати меблі, посуд та інші предмети інтер’єру в техніці декупажу (мал. 48). Цей вид декорування легкий і доступний. Ви можете перетворити звичайну пусту пляшку, старий комод або кавовий столик на справжній витвір мистецтва.

Мал. 48. Декорування предметів інтер'єру за допомогою декупажу

Часом нам дуже шкода розлучатися зі старими меблями, утім це зовсім необов’язково робити. До видів декорування, які надають старим речам нового життя, можна віднести покриття предметів або їхніх частин емаллю (мал. 49, а). Її наносять безпосередньо на поверхню без попередньої підготовки. Найчастіше цей вид декору використовують тоді, коли треба приховати якісь недоліки. Популярним є також патинування — декоративний прийом, метою якого є імітація зістареного матеріалу (мал. 49, б). Роблять це за допомогою нанесення спеціального синтетичного матеріалу (патини), у результаті чого з’являється ефект окиснення, потертості, характерних для антикварних меблів.

Мал. 49. Декорування меблів: а — емаллю; б — патинуванням

Сьогодні все частіше інтер’єр декорують текстилем завдяки його екологічності та безпеці. За допомогою тканин можна створити неповторну атмосферу затишку й комфорту, а кімната буде виглядати дуже стильно.

Домашній текстиль може або контрастувати з основними кольорами інтер’єру, або нюансно доповнювати їх. Головне, щоб вибрані кольори поєднувалися між собою. Тканина в елементах декору може бути як однотонною, так і з малюнком. До того ж її можна розписати власноруч і отримати оригінальну чудову річ в єдиному екземплярі.

Мозаїка — це вид декорування поверхні візерунком із дрібних шматочків різних або однакових матеріалів. Мозаїкою можна прикрашати будь-що: стіни, столи, горщики для квітів. Це дуже просто й цікаво, при цьому можна створити власний, неповторний візерунок із битих черепків посуду, шматочків скла та кахельної плитки (мал. 50).

Мал. 50. Виготовлення предметів інтер'єру в техніці мозаїки

Отже, декорування предметів інтер’єру власноруч є досить корисним і, разом із цим, цікавим заняттям. Важливо пам’ятати, що для створення гармонійного простору в одній кімнаті має бути не більше п’яти предметів, що акцентують на собі увагу.

Опорядження виробу

Перед тим як декорувати приміщення предметом інтер’єру або виробом, що раніше вже використовувався та потребує певних змін у зовнішньому вигляді, необхідно виконати опорядження його поверхні.

Опорядження виробу є одним із етапів технологічного процесу, під час якого виробу надають гарного зовнішнього вигляду. Без цього етапу предмет буде виглядати незавершеним, а іноді взагалі може втратити своє функціональне призначення. Вироби, які створюють предметне середовище приміщень різного призначення, можуть бути виготовлені з різних матеріалів. Відповідно, способи їх опорядження також матимуть особливості (мал. 51).

Мал. 51. Опорядження виробів

Опорядження виробів із тонколистового металу та дроту здійснюють шліфуванням, поліруванням та (за необхідності) фарбуванням.

Вироби з деревини також можна шліфувати і полірувати, щоб надати їм привабливого вигляду й підкреслити текстуру. Під час опорядження виробів з деревини часто на них наносять прозоре або непрозоре покриття.

Щоб покращити декоративні якості виробів із деревини, застосовують імітаційне опорядження різними барвниками (для підсилення їхнього кольору), аерографією (для створення нової структури деревини), текстурними папером, тканиною, полівінілхлоридною декоративною плівкою з наступним ламінуванням, декоративним пластиком (для імітації бажаної структури деревини).

Догляд за виробами інтер'єрного призначення

Час, упродовж якого будуть служити предмети інтер’єру, залежить насамперед від догляду за ними та заходів, які вживає людина, щоб зберегти їх у відмінному, незіпсованому стані.

Необхідно слідкувати за тим, щоб на кольорові вироби не потрапляли тривалий час прямі сонячні промені.

Предмети в приміщенні не повинні контактувати із сирими поверхнями та з іншим шкідливим середовищем. Вологість місця, де розташовані інтер’єрні вироби, не має бути більше 65 %. Для підтримки оптимальної вологості в приміщенні можна використовувати осушувачі чи зволожувачі повітря. Слід пам’ятати, що меблі, подушки та інші предмети необхідно періодично провітрювати.

Різкий перепад температур також може вплинути на стан декоративних виробів. Їх не рекомендують розташовувати менш ніж на один метр від джерела світла й тепла. Оптимальна температура може коливатися від 10 до 25 °С. Не можна ставити на меблі гарячі чашки, розпечені праски та інші предмети. Виняток становлять меблі зі спеціальними стільницями.

Усі деталі виробів предметного середовища, що виготовлені з твердих матеріалів, необхідно регулярно протирати. Доглядати за такими поверхнями можна за допомогою м’якої вологої тканини, поролонових губок або спеціальних меблевих щіток (можна з використанням спеціальних миючих засобів). Скляні вироби та дзеркала чистять ватою, змоченою в спиртовому розчині. Після цього потрібно ретельно протерти скло паперовою серветкою. Сьогодні в продажу є велика кількість засобів побутової хімії для миття дзеркал, які містять у складі нашатирний спирт. Такі засоби істотно полегшують догляд за скляними й дзеркальними предметами інтер’єру.

Для того щоб м’які предмети інтер’єру прослужили довго, слід дотримуватися елементарних правил з догляду за ними. Перше й найголовніше правило — регулярне чищення їх пилососом, а також захист від механічних пошкоджень, розломів кріпильних матеріалів і розриву матеріалів, якими вони покриті. Шкіряні вироби достатньо час від часу протирати вологою ганчіркою.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст