Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 9 клас. Ходзицька

Технологія виготовлення виробів у етнічному стилі

• Основи матеріалознавства

• Технологія виготовлення виробів у етнічному стилі

Розділ 1. Основи матеріалознавства

§ 1. Конструкційні матеріали та їхні властивості

  • 1. Які є етнографічні регіони України? До якого з них належить місце, де ви живете?
  • 2. Що таке конструкційні матеріали та які з них вам уже відомі?
  • 3. Які художні техніки використовують народні майстри вашої місцевості для обробки конструкційних матеріалів?
  • 4. Які традиційні орнаменти та сполучення кольорів характерні для етнічних виробів вашої місцевості?

Особливості конструкційних матеріалів як один із чинників, що характеризує етнічний стиль

В архітектурі, моді, предметному дизайні великої популярності сьогодні набув етнічний стиль, який характеризується яскраво вираженою самобутністю, оригінальністю, особливою гармонійністю форм виробів, красою оздоблення. Етнічний стиль предметного середовища створюється у співпраці етнографів, архітекторів, будівельників, художників-конструкторів, дизайнерів і кваліфікованих майстрів, які володіють традиційними технологіями обробки конструкційних матеріалів і знають, як правильно використовувати етноелементи, щоб надати предметному середовищу національного колориту (мал. 1.1).

Різні народи використовували переважно ті конструкційні матеріали, що були в наявності на території їхнього проживання. Тому в східних етнічних стилях для виготовлення виробів домашнього вжитку характерним є використання бамбука, а скандинавському стилю притаманні меблі, виготовлені з натуральної деревини. В Україні також використовували підручні природні матеріали: глину, деревину, лозу, очерет. Особливості природного середовища (наявність та доступність того чи іншого матеріалу) впливали на ужиткову культуру різних історико-етнографічних регіонів України.

Мал. 1.1. Етнічний стиль: а — у національному одязі; б — в інтер'єрі

Мал. 1.2. Українські традиційні споруди з глини, соломи та деревини

Мал. 1.3. Використання природних матеріалів у будівництві екологічного житла: а — солом'яний блок; б — стіновий каркас із соломи; в — дах з очерету

Традиційними для української хати є солом'яний, очеретяний або тесаний дах, дерев'яні або плетені з лози стіни, які потім обмазували глиною, білили крейдою та розписували, використовуючи природні барвники (мал. 1.2).

Особливістю природних матеріалів, які використовували в усіх етнографічних регіонах України, є привабливість фактури й текстури, пластичність, колірна виразність, екологічність.

Вислів «усе нове — це давно забуте старе» підтверджується збільшенням популярності в країнах Європи так званого екологічного житла з деревини, очерету й соломи. Із солом'яних блоків зводять досить міцні й дешеві будинки, стіни яких не виділяють токсичних речовин, утримують тепло та «дихають» (мал. 1.3, а, б). Такі будинки почали зводити і в Україні. Очеретяні дахи добре зберігають тепло, вологостійкі, екологічні та добре поглинають шум (мал. 1.3, в).

Набувають популярності будинки із саману — будівельної «цеглини», яку формують із суміші глини й соломи (мал. 1.4, а). Із саману будують справжні архітектурні шедеври (мал. 1.4, б, в).

Мал. 1.4. а — саман; б — зовнішній вигляд будинку із саману; в — внутрішні поверхні оброблені глиною

Матеріали для виготовлення виробів в етнічному стилі та їхні властивості

Для виготовлення виробів у етнічному стилі найчастіше використовують такі матеріали: м'яку жерсть, деревину, текстильні матеріали, лозу, солому, рогозу, папір, глину, гіпс тощо. Розгляньмо їхні властивості.

Головною властивістю металу є його пластичність, яка дає можливість створювати різноманітні вироби (мал. 1.5). Для металопластики метал використовують у вигляді тонких листів. Зазвичай це такі метали, як латунь, алюміній, мідь.

Для створення виробів в етнічному стилі з деревини важливими є такі властивості: м'якість, доступність для термічної обробки, здатність зберігати кольори й відтінки. Завдяки конструктивним властивостям деревини її можна художньо оздоблювати випалюванням, контурним та геометричним різьбленням. А завдяки здатності фактури й текстури деревини поєднуватися з іншими матеріалами з'явилися такі художні техніки, як інкрустація деревини склом, металом, перламутром, каменем тощо (мал. 1.6).

Гармонійне поєднання різних фактур і текстур деревини є основою особливої техніки оздоблення поверхні дерев'яних виробів вставками з інших порід деревини, яку називають інтарсією (мал. 1.7).

Інкрустація та інтарсія — це своєрідні види мозаїк для оздоблення поверхні деревини. Особливим видом інтарсії є маркетрі — мистецтво мозаїки зі шпону (мал. 1.8, а). Шпон — це тонкі (до 1 мм) дерев'яні пластинки, що здатні пропускати світло. Таку властивість шпону використовують для створення вітражів у техніці маркетрі на склі (мал. 1.8, б). Зі шпону також можна виготовляти ажурні вироби випилюванням орнаменту із суцільного полотна (мал. 1.8, в).

Мал. 1.5. Вироби з металу з використанням різних технік обробки: а — художня ковка; б — лиття; в — карбування на фользі; г — вирізування

Мал. 1.6. Інкрустація — поєднання деревини з іншими матеріалами в художніх виробах

Мал. 1.7. Інтарсія — поєднання різних фактур і текстур деревини

Мал. 1.8. а — маркетрі на деревині; б — маркетрі на склі; в — випилювання ажурних візерунків зі шпону лазером

Дизайнери інтер'єрів, майстри декоративно-прикладного мистецтва добре знають декоративні й технологічні властивості рослинних матеріалів: лози, рогози, соломи. Ці конструкційні матеріали використовують для плетіння різноманітних виробів в етнічному стилі.

Плетіння з лози — одне з найдавніших ремесел, а сучасні скриньки, хлібниці, вази, світильники, меблі, кашпо з лози — бажані предмети в дизайні багатьох інтер'єрів (мал. 1.9).

Рогоза — багаторічна трав'яниста рослина з видовженими листками (мал. 1.10, а). Волокно, одержане з листків і стебел рогози шляхом вимочування й варіння, після спеціальної обробки (мал. 1.10, б) придатне для виготовлення мотузків, мішковини, килимків, доріжок (мал. 1.10, в).

В Україні рогозу здавна використовували для плетіння ужиткових виробів: господарських кошиків, жіночих сумок, туфель, брилів, килимків та як утеплювач зовнішніх стін житла (мал. 1.10, г-ж).

Солома — це стебла хлібних злаків: пшениці, ячменю, жита, вівса. Вона є дешевим і доступним матеріалом для плетіння. Важливою властивістю соломи є пластичність і здатність набувати будь-якої форми, тому цей матеріал дуже популярний для виготовлення виробів в етнічному стилі — капелюхів, меблів, прикрас (мал. 1.11).

Мал. 1.9. Зразки етнічних виробів зі стебел лози

Мал. 1.10. Рогоза та етнічні вироби з неї

Мал. 1.11. Вироби із соломи в етнічному стилі

Мал. 1.12. Етнічні вироби з глини

Глина — природний конструкційний матеріал, який людина використовує з давніх-давен. Завдяки високій пластичності з глини виготовляли безліч виробів: посуд, іграшки, прикраси, культові речі тощо (мал. 1.12).

Основні технологічні й декоративні властивості металу, деревини, лози, рогози, соломи, глини наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Технологічні й декоративні властивості конструкційних матеріалів

Мал. 1.13. Гіпсокартон в інтер'єрах

Сучасні конструкційні матеріали: їхні переваги, властивості й недоліки порівняно з традиційними

Традиційними конструкційними матеріалами є також гіпс, папір і картон. У німецькій фірмі Knauf винайшли спосіб хімічного й термічного з'єднання цих матеріалів і створили композит — гіпсокартон. Важливою перевагою гіпсокартону є його екологічність.

Сьогодні гіпсокартон широко використовують у будівельній галузі завдяки його конструкційним властивостям: міцності, як у гіпсу, та пластичності, як у картону. Цей композитний матеріал незамінний у дизайні сучасних інтер'єрів (мал. 1.13).

Фурнітура з конструкційних матеріалів

Фурнітура — це допоміжні конструктивні елементи та деталі, необхідні для виробництва виробу або для його функціонування. Фурнітура буває меблевою — це засувки, ручки, навісні петлі, гачки (мал. 1.14), взуттєвою — пряжки, шнурки, блискавки (мал. 1.15), будівельною — замки, коннектори (мал. 1.16) тощо. Фурнітуру зазвичай виготовляють окремо від основного виробу, оскільки в більшості випадків вона вимагає іншого технологічного процесу.

Економне використання матеріалів

Залишки конструкційних матеріалів завжди можна використати як вторинну сировину. Наприклад, гіпсокартонні листи — дорогий конструкційний матеріал, тому для його економного використання ретельно вимірюють і розмічають деталі виробу. Відходам гіпсокартонних листів дизайнери надають «нового життя», змішуючи гіпсокартон зі зволоженим гіпсом і створюючи художні вироби в техніці гіпсопластики (мал. 1.17).

Економне використання традиційних природних матеріалів полягає також у їх правильній заготівлі (у найсприятливішу пору року) та зберіганні з дотриманням відповідних вимог. Майстерне володіння художніми техніками виготовлення виробів в етнічному стилі також запобігає псуванню матеріалів, а отже, сприяє їх економному використанню.

Мал. 1.14. Меблева фурнітура

Мал. 1.15. Взуттєва фурнітура

Мал. 1.16. Будівельна фурнітура

Мал. 1.17. Результат економного використання гіпсокартону