Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 9 клас. Ходзицька

§ 15. Ознайомлення з професіями

  • 1. Як ви розумієте слово «професія»?
  • 2. Пригадайте, з якими професіями ви ознайомилися в попередніх класах.
  • 3. Які основні фахові обов'язки цих професій?
  • 4. Яка професія вам найбільше цікава та чим саме?

В'язальниця спицями

Професія в'язальниці відома з давніх-давен. Першими професійно в'язати почали чоловіки. Сьогодні в цій галузі працюють переважно жінки, але відомі й фахівці-чоловіки, які створили та успішно розвивають свій бізнес. Наприклад, дизайнерський дует, який створили швед Карлос Закрисон і норвежець Арне Нерйордет, є основою компанії Arne&Carlos, що спеціалізується на виготовленні в'язаних виробів у традиційному скандинавському стилі (мал. 15.1). Ці майстри є авторами багатьох книжок, присвячених дизайну в'язаних речей, багато подорожують світом, презентуючи свої видання та нові колекції. Ірландський дизайнер Кіран Фолі є автором неймовірних в'язаних палантинів, відомих в усьому світі (мал. 15.2).

Американець Тодд Пашаль винайшов власний метод в'язання картин (мал. 15.3), а художник Натан Вінсент прославився завдяки в'язаним скульптурам та інсталяціям, які часто виставляють у музеях і галереях США (мал. 15.4).

Відомі у світі в'язані вироби американця Брукліна Твіда (мал. 15.5) та роботи молодого дизайнера Марка Феста з Канади (мал. 15.6). Цей список чоловіків, натхнених в'язанням, можна продовжити ще багатьма іменами.

Сьогодні отримати кваліфікацію в'язальниці трикотажних виробів та полотна можна в професійно-технічних навчальних закладах, де навчають робочих прийомів і способів в'язання спицями та гачком. Продовження початкової підготовки передбачає освоєння роботи на в'язальних машинах різних типів.

Мал. 15.1. Карлос Закрисон та Арне Нерйордет за роботою

Мал. 15.2. Авторські роботи Кірана Фолі

Мал. 15.3. В'язана картина Тодда Пашаля

Мал. 15.4. В'язана скульптура Натана Вінсента

Мал. 15.5. Авторська робота дизайнера Брукліна Твіда

На великих і малих підприємствах з виробництва трикотажних виробів займаються не тільки виготовленням полотна, а й одягу з нього, що надає певні можливості для творчості. Наприклад, в авторських будинках моди можуть в'язати на замовлення особливі дизайнерські речі за ескізами або зразками. У маленьких художніх майстернях, цехах, ательє також виготовляють вироби за індивідуальними замовленнями населення, а також виконують ремонт трикотажних виробів.

Вимоги до майстрів з в'язання спицями: врівноваженість, охайність, терплячість, посидючість, розвинуте наочно-образне мислення, пам'ять, гострота зору, рухливість кистей і пальців рук.

Майстер з в'язання спицями повинен знати: номери спиць, гачків; види переплетень і способи їх виконання; лінійну щільність пряжі, щільність в'язання, способи вив'язування петель різних видів переплетень, способи зменшення та збільшення кількості петель.

Майстер з в'язання спицями повинен уміти: готувати пряжу, перемотувати її в клубки в декілька складань відповідно до виду переплетення й щільності в'язання; добирати спиці чи гачки до пряжі; дотримуватися заданого розміру виробу під час в'язання; в'язати однокольорові вироби: шкарпетки, хустки, шапки, шарфи, рукавиці гладдю чи виворітним переплетенням уручну спицями, гачком чи на спеціальному пристрої.

Стиліст

Стиліст — спеціаліст зі створення стилю (іміджу) людини. У сучасному суспільстві професія стиліста дуже престижна, особливо в індустрії моди (мал. 15.7). Фахівці-стилісти працюють у салонах краси, фотостудіях, імідж-агентствах, SPA-клубах. Робота стиліста потрібна в арт-проектах, шоу, модних показах.

Стиліст може створювати імідж за допомогою різноманітних засобів. Залежно від цього розрізняють роботу стилістів за видами:

  • перукар-стиліст (за допомогою зачіски);
  • стиліст-візажист (за допомогою макіяжу);
  • стиліст-іміджмейкер (за допомогою одягу);
  • фотограф-стиліст (за допомогою фотообразу).

Для того щоб бути успішним у цій професії, потрібні такі особистісні якості: гарний смак, комунікабельність, креативність, гнучкість мислення, організаторські здібності, відповідальність, розвинута інтуїція та аналітичні здібності.

Робота стиліста потребує спеціальних знань з історії моди, костюма та світових будинків моди; необхідно також знати основи моделювання, матеріалознавства; склад і властивості парфумерно-косметичних засобів, їхній вплив на шкіру й волосся; основи анатомії та фізіології, стилістики та колористики, іміджелогії та шопінг-супроводу, основи психології.

Мал. 15.6. Марк Фест і його моделі на подіумі

Мал. 15.7. Робота стиліста

Головною специфікою професії стиліста є робота над новим образом людини. Майстер працює не лише із зачіскою та одягом клієнта, а створює загальний імідж: культурний, психологічний, соціальний. З одного боку, це ремесло, в якому важливі напрацьовані навички, з іншого — мистецтво, що вимагає фантазії, відчуття гармонії та краси.

Під час роботи стиліст бере до уваги багато чинників: індивідуальні особливості зовнішності клієнта (колір очей, форма обличчя, будова тіла), рід його діяльності, характер. Він займається формуванням базового гардероба клієнта, визначає колір і форму зачіски, опрацьовує деталі макіяжу.

Також за необхідності стиліст може допомогти клієнту визначити й інші недоліки, над якими потрібно працювати, наприклад, необхідність виправити ходу, міміку, рухи. Зазвичай стиліст починає роботу зі з'ясування мети зміни іміджу та визначення відповідного напряму роботи.

Модельєр-конструктор одягу

У попередніх класах ви ознайомилися з професіями модельєра та конструктора. Специфіка роботи модельєра, спеціалізацією якого є створення художнього образу костюма, споріднена з роботою художника. А конструктор, отримуючи ескіз нового виробу, засобами побудови розробляє кресленики. Цей процес буває складним, коли ці роботи виконують різні люди. Тому набагато зручніше поєднувати функції обох професій в одній — професії модельєра-конструктора (мал. 15.8).

Мал. 15.8. Робота модельєра-конструктора

До професійних обов'язків модельєра-конструктора належать: створення нових моделей, виконання їхніх ескізів різноманітними художніми засобами, розробка конструкції моделі та втілення її в кресленику виробу.

Модельєри-конструктори працюють як у невеликих ательє мод, так і на великих швейних підприємствах. Отримавши замовлення, фахівець створює для клієнта модель одягу, а потім добирає тканини, нитки та фурнітуру. Іноді може бути й навпаки — цікава тканина виявляється джерелом натхнення, завдяки якому модельєр-конструктор може розробити нову модель.

На наступному етапі роботи модельєр-конструктор розробляє кресленики відповідно до ескізу, за якими потім виріб розкроюють і передають кравцям для пошиття.

Досвідчених модельєрів-конструкторів цінують за вміння бачити особливості статури клієнта, можливість підкреслити переваги або приховати вади конструкторськими засобами. Гарний спеціаліст — це знахідка для людини, яка прагне мати свій неповторний стиль в одязі.

Успішні модельєри-конструктори часто мають дві освіти: художню та конструкторсько-технологічну.

Модельєр-конструктор повинен знати технологію пошиття одягу, властивості тканин і матеріалів та правильно комбінувати їх; він має бути творчою особистістю, мати досконалий смак та стежити за новітніми напрямками в моді, щоб задовольняти бажання найвибагливіших клієнтів. Модельєру-конструктору доводиться спілкуватися з клієнтами і кравцями, а для цього необхідні комунікативні здібності та знання психології людини.

Косметолог

Мал. 15.9. Робота косметолога

Люди завжди дбали про свою красу, тому професія косметолога виникла давно й завжди високо цінувалася. Косметологи допомагали людям упоратися з різними проблемами шкіри, волосся, нігтів, фігури, позбутися недоліків і набути впевненості в собі (мал. 15.9).

Сучасні косметологи працюють у салонах краси, комерційних клініках, лікарнях, санаторіях, лабораторіях науково-дослідних інститутів. Фахівців-косметологів цінують за вміння розпізнавати симптоми дерматологічних захворювань, виготовляти та накладати лікувальні маски, тобто поєднувати лікування з косметологічними процедурами.

Специфіка цієї професії полягає в постійній готовності виправдовувати очікування клієнта щодо змін, які межують із чарівними перетвореннями. Раніше вважали, що для косметолога головне — це вміння виконувати роботу над обличчям клієнта: масажі, накладання масок.

Сьогодні в косметології для проведення різних процедур активно використовують складну апаратуру, тож вимоги до фахівця стають дедалі серйознішими. Для тих, хто хоче стати косметологом, медична освіта не є обов'язковою, але потрібною, адже косметолог зобов'язаний знати всі ймовірні проблеми шкіри, уміти виявляти зв'язок між зовнішніми виявами цих проблем та їхніми реальними причинами.

Вимоги професії до працівника: професіоналізм, комунікабельність, доброзичливість, терпіння, уважність, акуратність. Також для косметолога важливим є власний зовнішній вигляд.

Професія косметолога вимагає толерантності до проблем клієнтів: не можна висловлювати особисте ставлення до певних косметичних недоліків. Від роботи фахівця людина має завжди отримувати задоволення.

Візажист

Із давніх часів люди приділяли багато уваги зовнішності. Під час археологічних розкопок у Єгипті було знайдено цілу лабораторію для виготовлення декоративних косметичних засобів. У сучасних салонах краси різноманітними видами макіяжу займаються спеціалісти — візажисти (мал. 15.10).

Професія візажиста сьогодні дуже популярна, а спеціаліст може отримувати достойну заробітну плату, мати можливість професійного вдосконалення.

Вимоги професії до працівника: гострота зору, гарний смак, добре відчуття кольорів та їх сполучення, творче мислення, уважність, координація та точність рухів рук, терпіння, акуратність, урівноваженість.

Мал. 15.10. Робота візажиста

Для успішної роботи візажист повинен знати: властивості косметичних засобів, терміни та норми їх використання, склад і компоненти декоративної косметики; будову та властивості шкіри, правила санітарії та гігієни; техніку виконання різних видів макіяжу; світові тенденції розвитку мистецтва візажу.

Візажист повинен уміти виконувати демакіяж та підготовку обличчя клієнта до роботи, різні види корекції обличчя та очей, виконувати макіяж (повсякденний, діловий, вечірній, святковий, авангардний тощо), користуватися різноманітними засобами декоративної косметики, косметикою з догляду за обличчям.

Ключові слова: в'язальниця спицями, стиліст, модельєр-конструктор, косметолог, візажит.

Контрольні запитання

  • 1. Чи обмежується робота в'язальниці спицями виготовленням лише в'язаного одягу? Наведіть приклади інших виробів, що можна зв'язати спицями.
  • 2. У чому полягає специфіка роботи косметолога?
  • 3. Яким вимогам має відповідати модельєр-конструктор?
  • 4. Які якості необхідні візажисту?
  • 5. Де може працювати стиліст?

Перевірте свої знання за розділом «Технологія побутової діяльності», виконавши тестові завдання на сайті.