Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 9 клас. Ходзицька

§ 8. З’єднання деталей виробу

  • 1. З яких деталей складається в'язаний виріб?
  • 2. Як можна з'єднати деталі виробу?
  • 3. Яке обладнання й інструменти для цього потрібні?
  • 4. Як дібрати нитки для виконання з'єднувальних швів?
  • 5. Як сховати кінчики ниток, що залишилися на початку та в кінці роботи?

Способи з'єднання деталей виробу

Остаточний вигляд виробу залежить від якості пряжі, від того, наскільки бездоганно зв'язані деталі та наскільки акуратно виконана обробка й з'єднання цих деталей у єдине ціле — готовий виріб.

Якщо виріб складається з однієї деталі, то для надання виробу завершеного вигляду слід заховати кінчики пряжі, що залишилися на початку та в кінці роботи. Їх не можна обрізати близько до в'язаного полотна, а залишок нитки необхідно вплести під крайові петлі полотна за допомогою гачка або голки з великим вушком і закругленим вістрям (мал. 8.1) і тільки потім обрізати кінчик пряжі.

Якщо роботу було розпочато не від краю деталі, то можна закріпити нитки, протягуючи їх через петлі в'язаного полотна з виворітного боку в протилежних діагональних напрямках або виконуючи зигзагоподібний шов (мал. 8.2).

Якщо виріб складається з кількох деталей, то з'єднувальний шов має гармоніювати із загальним виглядом виробу. Він може виконувати як декоративну, так і практичну функцію або й те, й інше разом.

Деталі в'язаного виробу можна з'єднати між собою так:

  • зшити вручну;
  • з'єднати за допомогою гачка;
  • зшити на швейній машині прямою строчкою.

Спосіб з'єднання обирають на етапі планування виготовлення виробу для того, щоб залишити відповідні припуски. Для зшивання краще використовувати ту саму нитку, якою в'язали виріб (за винятком фасонної пряжі, наприклад букле, «травичка»). У цьому випадку шви виконують міцною ниткою схожого кольору.

Для якісного з'єднання краї готових деталей спочатку пропрасовують, щоб вони були рівними. Потім дві деталі необхідно сколоти шпильками або зметати.

Для зшивання вручну використовують різні види швів. Виконуючи шов «назад голкою», необхідно ввести голку за крайові петлі обох деталей та, захопивши одну петлю рухом від себе, вивести голку вперед через дві петлі (мал. 8.3). Нитку слід притягувати рівномірно.

Мал. 8.1. Закріплення кінця нитки за допомогою голки

Мал. 8.2. Закріплення кінчиків нитки зигзагоподібним швом

Мал. 8.3. Зшивання швом «назад голкою»

Мал. 8.4. Зшивання «ткацьким» швом

Мал. 8.5. Зшивання швом «через край»

Мал. 8.6. Зшивання «потайним» швом

Мал. 8.7. Використання стрічки для зшивання в'язаних деталей

Мал. 8.8. З'єднання деталей декоративним швом «ланцюжок»

Щоб з'єднання було еластичним, використовують «ткацький» шов. Таким способом можна зшивати в'язані деталі рукавиць, шапки та дитячий одяг. Голку вводять під крайові петлі в кожну середину наступної петельки. Стібки прокладають «змійкою», рухаючись уперед (мал. 8.4). Не потрібно робити шов занадто тугим або занадто вільним.

Для ручного зшивання можна також використати шов «через край». Він особливо зручний тоді, коли потрібно зшити нерівні краї. Виконуючи такий шов, голку вводять перпендикулярно в перші дві крайові петлі обох деталей (мал. 8.5). Нитку проводять без затягування та виколюють голку через два ряди.

Для підігнутих країв або пришивання кишень використовують «потайний» шов. Для цього необхідно ввести голку під одну петлю основної деталі та під одну або дві петлі деталі, яку пришивають (мал. 8.6).

У разі діагонального в'язання краї часто бувають нерівними та східчастими. У цьому випадку рекомендують використовувати стрічку, яку пришивають зі зворотного боку до однієї з деталей, що з'єднуються. Стрічка запобігає розтягуванню. Крім того, це робить край рівним та охайним (мал. 8.7).

Деталі виробів можна також з'єднати декоративними швами. Ці шви завжди виконують на лицьовому боці деталей ниткою іншого, зазвичай контрастного, кольору. Таким є шов «ланцюжок», що схожий на тамбурний. Перед його виконанням необхідно скріпити дві петлі біля їхньої основи, увести голку горизонтально, захоплюючи бокові сторони дужок петель (мал. 8.8, а). Потім увести голку під протягнуту до цього нитку й вивести її так, щоб з'єднати краї (мал. 8.8, б).

Іноді деталі зшивають декоративним швом «хрестик». Цим швом з'єднують зазвичай деталі зі скошеним краєм. Роботу починають знизу вгору, захоплюючи крайові петлі обох деталей (мал. 8.9 а). Повернутися до початку зшивання необхідно за правилами виконання шва «хрестик» по вертикалі (мал. 8.9, б). Шов виконують із лицьового боку деталей, а голку проводять під повні крайові петлі.

Мал. 8.9. Зшивання деталей швом «хрестик» по вертикалі

Мал. 8.10. З'єднання гачком: а — «ланцюжком»; б — стовпчиком без накиду

Мал. 8.11. Зшивання в'язаних деталей на швейній машині

Залежно від бажаного результату з'єднання в'язаних деталей вручну можна виконувати:

  • одинарною або подвійною ниткою того самого кольору або контрастною (для виробів у спортивному стилі);
  • металізованою ниткою;
  • іншими матеріалами, наприклад атласною тасьмою, стрічкою, тонким шкіряним шнуром або шнуром з бавовни чи вовни.

З'єднати в'язані деталі можна також за допомогою гачка, виконуючи повітряні петлі (мал. 8.10, а), півстовпчики або стовпчики без накиду (мал. 8.10, б).

З'єднання гачком можна виконувати як з лицьового боку, так і з виворітного.

Спочатку гачок вводять під крайову петлю двох з'єднуваних деталей. Якщо шов треба зробити меншої ширини, то захоплюють лише дві сусідні дужки цих петель. Далі потрібно захопити нитку з іншого боку й провести її крізь крайові петлі та виконану петлю на гачку.

Про способи з'єднання гачком, у результаті яких можна отримати ажурну смугу замість шва, можна прочитати в додатковому матеріалі до параграфа на сайті.

Якщо трикотажне полотно не надто об'ємне, то деталі виробів можна зшити на швейній машині (мал. 8.11). Потрібно встановити довжину стібка до 5 мм і правильно регулювати натяг верхньої та нижньої ниток. Строчка не має бути затягнутою. Для зшивання краще використовувати бавовняні нитки. Такий спосіб з'єднання швидкий, але виріб може мати неохайний вигляд з лицьового боку.

Щоб уникнути сильного розтягування лінії шва під час зшивання, потрібно попередньо сфастригувати (зметати) деталі. Слід шити повільно, стежачи за рівномірним просуванням деталей, щоб в'язане полотно не зачепилося за лапку швейної машини. Якщо це все ж таки сталося, необхідно зупинитися та звільнити полотно.

Види трикотажних швів для з'єднання деталей в'язаного виробу. З'єднання петель лицьового полотна

З'єднати в'язані деталі можна трикотажними швами, які зовні майже не виділяються на полотні. До них належать горизонтальний, вертикальний та кетельний шви (мал. 8.12).

Дві деталі можна з'єднати горизонтальним швом, який ще називають «петля в петлю», оскільки він імітує в'язаний ряд (мал. 8.12, а). Цей шов майже непомітний, добре підходить для виробів з об'ємної пряжі, зберігає еластичність в'язаного полотна.

Потрібно пам'ятати, що під час зшивання швом «петля в петлю» на полотні завжди утворюється додатковий ряд. Якщо, наприклад, в'яжуть візерунок з рапортом у чотири ряди, то на одній деталі в'яжуть два ряди — готовий ряд і ряд на спиці, а на другій деталі в’яжуть тільки один ряд, петлі на спицях під час з’єднання дадуть четвертий ряд рапорту.

Петлі останнього ряду не закривають або в’яжуть додатковий ряд контрастною ниткою, не закриваючи петлі (мал. 8.13). Щоб відкриті петлі не «втекли», їх можна попередньо злегка пропрасувати через вологу марлю. Після пропарювання додаткову нитку видаляють.

Деталі з відкритими петлями кладуть одну проти одної на плоску поверхню (мал. 8.14) та з’єднують петлі, підхоплюючи їх безпосередньо зі спиць або поступово розпускаючи контрастну нитку.

Зшивають деталі справа наліво з лицьового боку ниткою того самого кольору й товщини, якою їх в’язали (таблиця 10).

Зверніть увагу! Якщо для зшивання використати нитку тоншу або товщу за основну робочу, то це може погіршити якість виробу.

Мал. 8.12. Трикотажні шви для з'єднання деталей в'язаного виробу: а — горизонтальний; б — вертикальний; в — кетельний

Мал. 8.13. Додатковий ряд контрастного кольору

Мал. 8.14. Розташування деталей перед зшиванням

Таблиця 10. Зшивання горизонтальним швом («петля в петлю»)

Мал. 8.15. Зшивання горизонтальним швом («петля в петлю»): а — деталей, зв'язаних резинкою 1 х 1; б — деталей із закритими краями

Мал. 8.16. Вигляд виробу після зшивання вертикальним трикотажним швом: а — лицьовий бік; б — виворітний бік

Горизонтальним швом можна зшивати деталі, зв’язані резинкою, наприклад, 1 х 1 (мал. 8.15, а).

Послідовність виконання:

1. Петлі деталей необхідно розташувати одна проти одної.

2. З'єднати між собою горизонтальним швом («петля в петлю») тільки лицьові петлі, пропускаючи виворітні.

3. Повернути виріб виворітним боком до себе й зшити петлі, що залишилися, тим самим швом (на вивороті вони лицьові).

Трикотажним горизонтальним швом «петля в петлю» з'єднують також деталі із закритими краями. Він виходить пласким, утворюючи так звану лінію петель (мал. 8.15, б).

Послідовність виконання:

1. Проколоти голкою половинку першої крайової петлі нижньої деталі та провести нитку.

2. Уколоти голку в половинку крайової петлі верхньої деталі та виколоти в середині наступної петлі (вище закритого краю).

3. Знову вколоти голку в половинку першої крайової петлі нижньої деталі (під закритим краєм) та одразу вивести її в середині наступної петлі.

4. Перейти на верхню деталь, працюючи зі зміщенням: уводити голку (над закритим рядом) під половинку другої петлі та виводити її в середині наступної і т. д.

5. Нитку підтягувати приблизно через кожні 2 см так, щоб стінки деталей з'єдналися та утворилося суцільне полотно.

Для непомітного з'єднання деталей лицьового полотна з вертикальним напрямом петельних рядів найкраще використовувати вертикальний трикотажний шов, який ще називають «матрацним». Шов виконують із лицьового боку. Для цієї роботи зручно використовувати голку із загнутим кінчиком або трикотажну голку з тупим кінчиком.

Технологію виконання вертикального трикотажного шва подано в таблиці 11.

Із лицьового боку «матрацний» шов майже непомітний (мал. 8.16, а) і має акуратний вигляд з виворітного (мал. 8.16, б). Якщо полотно зв'язане з дуже тонких ниток щільним візерунком, то краще голкою набирати одразу по 2-3 протяжки (мал. 8.17).

Мал. 8.17. Графічна схема виконання вертикального трикотажного шва: а — полотна, зв'язаного з товстих ниток; б — полотна, зв'язаного з тонких ниток

Таблиця 11. З'єднання деталей вертикальним швом («матрацним»)

Мал. 8.18. З'єднання деталей з різним напрямом петельних рядів: а — зшиті деталі виробу; б — схема зшивання

Мал. 8.19. Деталь з вертикальним напрямом петельних рядів

Мал. 8.20. Деталь з горизонтальним напрямом петельних рядів

З'єднання деталей виробу з горизонтальним та вертикальним напрямом петельних рядів

Іноді необхідно з'єднати два полотна, з яких одне має горизонтальний напрям петельних рядів, а друге — вертикальний (мал. 8.18).

Деталь з вертикальним напрямом петельних рядів по краю має ряд крайових петель (мал. 8.19, а), і в процесі зшивання будуть задіяні протяжки між петельними рядами (мал. 8.19, б).

Деталь з горизонтальним напрямом петельних рядів має закритий ряд петель (мал. 8.20, а), і в зшиванні будуть задіяні петлі (мал. 8.20, б).

Шов прокладають з лицьового боку. За технікою зшивання він схожий на шов «петля в петлю» (мал. 8.15, б). Петлі готового шва в кінцевому результаті можуть мати два варіанти. У першому варіанті вони мають вигляд продовження полотна з вертикальними рядами (мал. 8.21, а). Якщо нитку зшивання сильніше підтягнути, то отримують другий варіант — шов стає непомітним (мал. 8.21, б).

З'єднання деталей виробу кетельним швом

Кетельний шов використовують для зшивання деталей, одна з яких — із закритими петлями, а друга — з відкритими. З відкритими петлями може бути дрібна деталь, а із закритими — основна велика деталь, наприклад манжет і рукав (мал. 8.22, а), стійка горловини (мал. 8.22, б) або планка застібки та джемпер.

Технологію виконання кетельного шва подано в таблиці 12.

Мал. 8.21. Кінцевий результат зшивання полотен: а — петлі не затягують; б — петлі затягують

Мал. 8.22. Основна деталь виробу та менша деталь для пришивання кетельним швом

Таблиця 12. З'єднання деталей виробу кетельним швом