Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 9 клас. Ходзицька

§ 5. В’язання ажурних візерунків. Збільшення і зменшення кількості петель

  • 1. Навіщо використовують накиди та зняті петлі?
  • 2. Як можна збільшити або зменшити кількість петель під час в'язання?
  • 3. Чи відомо вам, як утворюються ажурні візерунки?

В'язання накидів

Для в'язання ажурних візерунків, додавання петель (з метою розширення в'язаного полотна) або здовження петель у складних візерунках із переплетенням використовують накиди. Це дуже простий прийом у в'язанні, але він має деякі особливості.

Особливістю накиду є те, що він не з'єднується з петлею нижнього ряду, тому в полотні після виконання накиду, якщо його не пров'язують із петлею, що розміщена поряд, утворюється новий стовпчик петель. У результаті в полотні з'являється великий проміжок (отвір або схрещена петля). Накиди бувають прямі й зворотні. І ті й інші збільшують кількість петель у ряду з утворенням отвору або без утворення. Усе залежить від того, яким способом у наступному ряду пров'язують накид.

Мал. 5.1. В'язання прямого накиду

Мал. 5.2. В'язання наступної після накиду петлі

Існують два основні способи в'язання накидів спицями.

Прямий накид — використовують для утворення у візерунку великих проміжків (отворів). Для його в'язання слід правою спицею підхопити робочу нитку, що лежить на вказівному пальці лівої руки, зверху рухом спиці справа наліво, тобто в напрямку до себе (мал. 5.1, а). Після того як на правій спиці утворилася петля-накид, треба в'язати далі за візерунком: лицьовими або виворітними петлями (мал. 5.1, б).

Отриманий накид під час пров'язування наступної петлі потрібно притримувати вказівним пальцем правої руки, щоб не утворився дуже великий отвір (мал. 5.2). У наступному ряду накид можна пров'язати або лицьовою, або виворітною петлею. Найчастіше в ажурних візерунках, якщо немає додаткових рекомендацій, накид пров’язують виворітною петлею. Якщо під час виконання петлі підхопити звичайний накид за задню стінку, то накид перекрутиться і закриє отвір. Пров'язування в наступному ряду звичайних накидів подібне до в'язання звичайних і схрещених лицьових петель за передню стінку.

Зворотний накид — виконують навпаки. Щоб зробити зворотний накид, потрібно робочу нитку підхоплювати знизу рухом спиці від себе (мал. 5.3).

Наступні петлі треба в'язати за візерунком.

Якщо за візерунком необхідно, щоб утворився отвір, то в наступному ряду зворотний накид слід в’язати за задню стінку. А щоб утворилася схрещена петля, яка закриє отвір, зворотний накид треба в'язати за передню стінку (мал. 5.4).

Пров'язування в наступному ряду зворотних накидів подібне до в'язання звичайних і схрещених лицьових петель за задню стінку.

Зверніть увагу! Якщо після накиду наступна петля — лицьова, то її в'яжуть звичайним способом, а якщо виворітна, то накид притримують пальцем правої руки, щоб він не зіскочив зі спиці.

В'язання знятих петель

Для в'язання деяких візерунків виконують перенесення петлі з лівої спиці на праву без пров’язування. Такі петлі називають знятими, або витягнутими, причому витягувати їх можна на декілька рядів у висоту (мал. 5.5).

Мал. 5.3. В'язання зворотного накиду

Мал. 5.4. В'язання після накиду наступного ряду

Мал. 5.5. Зразок візерунка зі знятими петлями

Мал. 5.6. Зразок витягнутої петлі, нитка за роботою

Мал. 5.7. Зразок витягнутої петлі, нитка перед роботою

Візерунки зі знятими петлями мають більш об'ємний та рельєфний вигляд. Коли знімають петлю з лівої спиці на праву, нитка може бути за роботою (мал. 5.6) або перед нею (мал. 5.7).

Зверніть увагу! Під час в'язання зворотного ряду зняту петлю потрібно в'язати тільки за передню стінку лицьовою або виворітною петлею залежно від візерунка.

Збільшення та зменшення кількості петель

Під час виготовлення виробів, в'язаних спицями, іноді треба збільшити або зменшити ширину ряду, тобто змінити кількість петель на спицях.

Збільшувати (зменшувати) кількість петель можна як із країв виробу, так і всередині полотна. Якщо додати велику кількість петель із країв виробу, це може призвести до зміни його форми. Готовий виріб може деформуватися, витягуючись у бік додавання петель. Щоб цього уникнути, додавати петлі потрібно рівномірно по всій довжині ряду, через приблизно однакову кількість петель.

Збільшувати кількість петель можна по-різному:

1. За допомогою накидів: на лицьовому боці в потрібних місцях зробити накид рухом спиці до себе, а під час в'язання виворітного боку накиди в'язати лицьовою петлею за задню стінку, отримуючи схрещену петлю, що зробить додану петлю непомітною в готовому виробі.

2. Із використанням протяжки (див. мал. 4.1 на с. 27).

Перший спосіб: підхопити протяжку на ліву спицю рухом за годинниковою стрілкою (коротка частина протяжки має бути за спицею) та пров'язати утворену на лівій спиці петлю за передню стінку (мал. 5.8).

Другий спосіб: підвести праву спицю під протяжку, захопити робочу нитку, протягнути її та утворити петлю на правій спиці (мал. 5.9).

Мал. 5.8. Петля, утворена з протяжки першим способом

Мал. 5.9. Петля, утворена з протяжки другим способом

Мал. 5.10. Петлі, утворені з попереднього ряду

Мал. 5.11. Зменшення кількості петель з країв виробу

Мал. 5.12. Зменшення кількості петель пров'язуванням двох лицьових петель

Мал. 5.13. Зменшення кількості петель пров'язуванням двох виворітних петель

Зверніть увагу! У разі додавання петель за допомогою накидів утворені петлі в подальшому в'язанні залишаються майже непомітними: виріб не деформується, у ньому немає проміжків.

Додавання петель із використанням протяжки частіше застосовують для в'язання ажурних візерунків.

3. Додавання петель із попереднього ряду також дає змогу малопомітно збільшити ширину ряду у в'язанні виробу. Щоб додати петлю, потрібно ввести праву спицю не в чергову петлю на лівій спиці, а в ту, що розміщена під нею, тобто в петлю попереднього ряду. А вже після цього в'язати чергову петлю, що розміщена на лівій спиці (мал. 5.10, с. 37).

Зверніть увагу! Додавання петель краще робити на лицьовому боці в'язання.

Зменшення кількості петель потрібне для зміни розмірів та форми плаского виробу або його деталей, а також для в'язання ажурних візерунків.

До способів зменшення кількості петель належать:

1. Прибирання петель із країв виробу. Потрібно пров'язати в кінці кожного ряду дві петлі (крайову та сусідню) разом виворітною петлею за передні стінки. Таким чином, кількість петель з кожного боку в кожному ряду стає меншою на одну (мал. 5.11).

2. Пров’язування двох петель разом — лицьових (мал. 5.12) або виворітних (мал. 5.13) — усередині ряду. Якщо зменшити кількість петель потрібно більш ніж на одну, то разом пров'язують дві лицьові або дві виворітні петлі через однакову кількість петель у ряду. Наприклад, якщо потрібно зменшити кількість петель на 3, а в ряду 25 петель, то зменшення слід зробити, пров'язавши кожну сьому та восьму петлі разом.

Ажурні візерунки

В’язання ажурних візерунків потребує постійної уваги й зосередженості. Кожний ажурний візерунок — це комбінація накидів і витягнутих петель, додавання та віднімання різної кількості петель у рядах, утворення отворів у в'язанні, перехрещення петель тощо.

Ажурні візерунки можуть складатися з великих або дрібних мотивів, мати складну або просту фактуру, вертикальну, горизонтальну або діагональну спрямованість візерунка (мал. 5.14).

Для виробів, в’язаних ажурними візерунками, важливо правильно дібрати пряжу. Вона має бути високої якості, однакової структури й товщини по всій довжині нитки. Візерунок, зв'язаний з такої пряжі, чіткий, виразний, добре проглядається. Товщина ниток може бути різною: від дуже тонких для літніх або святкових виробів до товстих, якими можна зв’язати гарний теплий светр, кардиган або жилет.

Мал. 5.14. Види ажурних візерунків

Мал. 5.15. Вироби, в'язані ажурними візерунками

Дізнайтеся більше

Підняти випадково пропущену петлю можна за допомогою гачка.

Під час виконання ажурних візерунків на спицях слід пам’ятати основний принцип — кожному отвору, отриманому за допомогою накиду (додавання петлі), має відповідати зменшення петель.

Правильне розташування, додавання та зменшення петель є основою створення візерунка. Вироби, зв’язані ажурними візерунками, мають вигляд справжніх витворів мистецтва (мал. 5.15).