Історія: Україна і світ. 10 клас. Мудрий - Нова програма

§ 5. Завершення та наслідки війни

1. Вступу війну США. «14 пунктів» Вудро Вілсона

Важливою обставиною, що мала великий вплив на воєнно-політичну обстановку в Європі та хід подій на фронтах, став вступ 6 квітня 1917 р. США у війну на боці Антанти. Приводом для цього була брутальна активність німецьких підводних човнів, які руйнували американську морську економіку, а незграбні спроби Німеччини прихилити на свій бік Мексику остаточно усунули всі сумніви. Щоправда, на той час армія США була нечисленною і налічувала 130 тис. вояків. Однак невдовзі Конгрес, з огляду на малий притік добровольців в армію, ухвалив закон про загальний військовий обов’язок.

Так у війну включилася найбільша економічна потуга світу: держава зі стомільйонним населенням, яка створювала 30 % валового світового продукту, мала незрівнянно більші від інших країн мобілізаційні й фінансові можливості. Очевидною американською перевагою була сучасність, інноваційність економіки. До кінця війни в США було мобілізовано близько 4,5 млн осіб.

Військово-морський флот США кількісно поступався лише флотам Великої Британії та Німеччини. Разом із США у війну на боці Антанти включилися й держави, економіка яких залежала від американської (найбільшою з них була Бразилія).

Плакат «Ти потрібен мені в армії США». Худ. Дж. Монтгомері. 1917 р.

Для вдумливих спостерігачів вступ у війну США означав значно більше, ніж новий етап світової війни. Це була очевидна заявка на право визначати повоєнний устрій світу. А надто якщо взяти до уваги, що на початку війни ніхто й подумати не міг про участь США у війні на Старому континенті. Тоді серед американських політиків й інтелектуалів і суспільстві загалом виразно переважала думка про доцільність нейтральної позиції. Американці вважали, що війна в Європі є внутрішньою справою її мешканців. Але за кілька років ситуація змінилася. Поступово набувала популярності думка про США як світового арбітра. Архітектором повоєнного устрою став президент Томас Вудро Вілсон, історик і політик. На президентських виборах 1912 р. він виступив з програмою реформ «Нова свобода» і переміг з вражаючою більшістю голосів. Нейтральність у поєднанні з послідовним наголошенням необхідності дотримання в політиці моральних засад дала йому змогу виграти й вибори 1916 р. Вступ США у війну Вудро Вілсон пояснював потребою змінити світ на краще, зробити його більш вільним і демократичним.

Програму відновлення миру та післявоєнної нормалізації міжнародних відносин Вудро Вілсон виклав у посланні Конгресу від 8 січня 1918 р. Програма складалася з 14 пунктів, які передбачали:

1. Проведення відкритих мирних переговорів без укладення таємних міжнародних угод.

2. Свободу торгового мореплавства в мирний і воєнний час.

3. Ліквідацію перешкод для міжнародної торгівлі.

4. Скорочення озброєнь до меж, достатніх для гарантування національної безпеки.

5. Врегулювання всіх колоніальних суперечок з урахуванням інтересів місцевого населення.

6. Звільнення Німеччиною всіх російських територій та надання Росії повної та безперешкодної можливості визначати її політичний розвиток та основи національної політики.

7. Звільнення Бельгії та відновлення її суверенітету.

8. Повернення Франції Ельзасу та Лотарингії, відбудову окупованих французьких областей.

9. Виправлення кордонів Італії згідно з національною ознакою.

10. Надання народам, що входили до складу Австро-Угорської імперії, права на автономний розвиток.

11. Евакуацію німецьких військ з Румунії, Чорногорії, Сербії, забезпечення останній вільного й безпечного виходу до моря.

12. Надання автономії для народів Османської імперії, відкриття чорноморських проток для суден усіх держав.

13. Створення незалежної Польської держави з виходом до моря і приєднання до Польщі територій, населених поляками.

14. Створення міжнародної організації з метою гарантувати політичну незалежність і територіальну цілісність усіх країн.

Запитання і завдання

1. З’ясуйте обставини вступу США в Першу світову війну. Як уряд США бачив роль своєї держави у встановленні повоєнного світового ладу? На чому ґрунтувався цей погляд?

2. Підготуйте повідомлення про життєвий шлях і політичні погляди Будро Вілсона. Схарактеризуйте його «14 пунктів».

2. Бойові дії на Західному фронті в 1917-1918 рр. Вихід з війни Росії

На фронтах Першої світової війни в 1917-1918 рр. перепліталися відчай, упертість, ілюзії, образи і ще багато інших емоційних станів. Вони не давали змоги багатьом - політикам, військовим діячам, представникам культурно-інтелектуальних середовищ - відверто подивитися на реальність. Машина війни намагалася працювати всупереч об’єктивним обставинам, надалі прирікаючи на жертви мільйонні армії. Усі сподівалися переломити хід війни на свій бік і здобути остаточну перемогу. Однак у баченні звичайного солдата і трудівника тилу, від яких власне усе й залежало, війна втрачала сенс. Фронти перетворювалися на нагромадження затятих локальних сутичок. Генштаби в запалі або у відчаї кидали в бій усі людські ресурси, які могли зібрати, але в результаті отримували тільки нові жертви. За таких обставин нова потужна військова техніка, яка призводила до масового ураження, ще виразніше показувала безумство війни.

У кампанії 1917 р. протиборчі сторони постали перед величезними труднощами. Хоча матеріальні й людські ресурси вичерпувалися в обох коаліцій, Антанта перебувала в кращому становищі. Загальна чисельність її збройних сил становила 27 млн осіб, тоді як у противника — 10 млн. На хід подій на фронтах у 1917 р. кардинально вплинули дві обставини: Лютнева революція в Росії, у результаті якої було повалено монархію, і вступ у війну США. Російська революція стала для Німеччини несподіваним подарунком, який відновив надії на перемогу. Однак про масштабний наступ годі було й думати. Німецький генштаб зосередив зусилля на дестабілізації ситуації в Росії, паралізуючи дії Тимчасового уряду, який не мав наміру відмовлятися від союзницьких зобов’язань і заявляв про війну «до переможного кінця». На Західному фронті впродовж 1917 р. відбувалися затяті спроби союзників потіснити німецькі війська, особливо активними в цьому були французи. Ці наступальні операції були такими невдалими, що їх результатом стали відкриті заворушення у французькій армії.

Погляд сучасника

Фрагмент із записок Михайла Єгоровича Алексєєва - мобілізованого до російського війська селянина з с. Павлівка, на той час Мелітопольського повіту Таврійської губернії, за 1914—1917 рр.

Живемо ми поки що без царя... І солдати дізналися, що народ, робочі в Петербурзі постали проти війни і безпорядку в царському домі, що він не керував... Я пішов до другого кулемета, як раптом австрієць кричить:

- Рус, стріляти не будеш? Я принесу дещо. — І так пішов крик на північ далі. І ось невдовзі в окопах з’явилися газети. І в газетах описувалося, що в Петербурзі і Москві. І австрійці сказали:

- Досить, рус, воювати нам. Ви не стріляйте і ми теж не будемо.

Серед фронту зійшлися - наші солдати та австрійці і домовилися - удень не сидіти в окопах, а гуляти зверху...

А потім нам почали говорити, що ось братаються вони і ви, а німці сильно напирають на союзників наших - Францію та Англію. І нам кажуть, що з німцем заключат сепаратного миру не треба, треба його розбити, щоб він голову більше не піднімав. Але наші солдати говорили, що кому потрібна війна - нехай іде воює, а ми живими лишилися, не хочемо більше.

Велика війна 1914-1918 рр. і Україна: у 2 кн. Кн. 2: Мовою документів і свідчень / відп. ред. О. Реєнт. Київ, 2015. С. 589-591.

У 1918 р. економічний стан Центральних держав дійшов до крайнього занепаду, а всі людські ресурси для поповнення армії вже було вичерпано. Останнім шансом для Німеччини переламати хід війни на свою користь був сепаратний мир з більшовицькою Росією. Його укладено в березні 1918 р. в Бресті-Литовському. Утім вихід з війни Росії не був гарантією німецької перемоги. Велика Британія і Франція також переживали кризу людських ресурсів і просили президента США Будро Вілсона якнайшвидше почати переправляти до Європи щомісячно 120 тис. американських вояків. Німецьке командування повинно було поспішати до прибуття американських солдатів до Франції. Але й цього разу плани німецького генштабу провалилися. На Західному фронті досягти відчутної перемоги, достатньої для укладення миру на вигідних умовах, не вдалося, хоча в певний момент німецькі війська й наблизилися до Парижа на відстань у кілька десятків кілометрів. Такі самі розчарування чекали на німецьку армію на Східному фронті: тут не наступило сподіваного захоплення нових величезних територій і ресурсів та придушення більшовизму, піднесенню якого німецьке командування само сприяло.

Запитання і завдання

1. Схарактеризуйте бойові дії на Західному фронті в 1917-1918 рр. Визначте їхні характерні риси порівняно з бойовими діями попереднього періоду війни.

2. Як на хід Першої світової війни вплинула Російська революція 1917 p.f Поміркуйте, чому війни часто призводять до революцій, соціальних потрясінь, політичних переворотів.

3. Комп’єнське перемир’я

Від початку війни протиборчі сторони вивчали питання щодо можливості укладення миру. За посередництва нейтральних держав, зокрема скандинавських, вони вели таємні, частіше неофіційні, переговори. Інколи такі розмови провадили особи, які не мали на те повноважень.

Більш-менш відкрито шляхів до сепаратного миру шукав хіба що Відень, відчуваючи, що багатонаціональна монархія війни не витримає. Неодноразово закликав до миру Папа Римський Бенедикт XV. Він апелював до почуття християнської любові й справедливості, застерігав від нищівного впливу війни на культуру й цивілізацію. Ініціюючи перемир’я, він виказував побоювання за майбутнє християнської Європи, де під кінець війни дедалі активнішими ставали антиклерикальні середовища.

Найефективнішою виявилася тактика американського президента Вудро Вілсона. Спостерігаючи за економічним і людським знесиленням європейських держав, він пропонував «мир без переможців», «мир між рівними». Саме Вілсонові «14 пунктів» стали підставою для мирних перемовин і визначили результати війни. Альянти не мали ніяких сил протиставити себе американському баченню повоєнного світу й амбіціям США посісти місце світового лідера. Хтозна, скільки би ще тривала війна, якби не розвал Австро-Угорщини. Спроба цісаря Карла І у жовтні 1918 р. врятувати монархію, перетворивши її на федерацію національних держав, уже нікого не могла переконати. Ніхто не хотів умирати за ілюзію. Солдати думали про повернення додому, чиновникам уже було байдуже до монархії, національні лідери взяли курс на творення окремих держав. Колись велика Австро-Угорщина була вичерпана повністю. Карл І погодився прийняти пункти Вудро Вілсона. За таких умов для Німеччини продовження війни було неможливе.

Після підписання перемир’я в Комп’єнському лісі. 11 листопада 1918 р.

Формальним актом завершення Першої світової війни стало Комп’єнське перемир’я між державами Антанти (Франція, Велика Британія, США) та їхніми союзниками й Німеччиною, яка зазнала поразки. Перемир’я було підписане на світанку 11 листопада 1918 р. у Комп’єнському лісі Північної Франції у салоні-вагоні маршала Фердинанда Фоша. Від квітня 1918 р. Фош був верховним головнокомандувачем армій держав Антанти на Західному фронті. Відстоював концепцію затяжної оборонної війни, розрахованої на виснаження противника. Німецька делегація після кількаденних переговорів погодилася на всі умови, які висунуло союзне військове командування. Союзники святкували, особливо французи, забуваючи про ціну, яку довелося заплатити за цю ілюзію великої перемоги. Німці ж, доручивши підписати перемир’я цивільним політикам, переконували себе в тому, що їхня армія війну не програла.

Угода про перемир’я мала 34 статті, направлені на те, щоб не дати можливості Німеччині почати нову війну. Комп’єнське перемир’я передбачало припинення воєнних дій; виведення німецьких військ із окупованих ними на Заході територій (Бельгії, Франції, Люксембургу, Ельзасу і Лотарингії); очищення лівого берега Рейну і створення демілітаризованої зони на його правому березі; евакуацію німецьких військ з Австро-Угорщини, Румунії, Туреччини та капітуляцію німецьких військ у Східній Африці; передачу союзникам частини озброєнь і транспортних засобів; роззброєння та інтернування німецьких військових кораблів; негайне повернення на батьківщину військовополонених держав Антанти; звільнення територій колишньої Російської імперії у визначений союзниками термін; відмову Німеччини від сепаратних Брест-Литовського і Бухарестського мирних договорів. Укладене на 36 днів Комп’єнське перемир’я неодноразово продовжували. З деякими змінами воно діяло до укладення Версальського мирного договору 1919 р.

Запитання і завдання

1. Поміркуйте, що стало передумовою завершення Першої світової війни. Чому війна тривала так довго?

2. Схарактеризуйте статті Комп’єнського перемир’я. Перегляньте художній фільм «Щасливого Різдва» (реж. К. Каріон, 2005 р.) і підготуйте відгук на нього.

4. Наслідки війни: політичний, матеріальний, соціальний і духовний виміри

У Першій світовій війні взяло участь 38 держав з населенням у півтора мільярда осіб, що дорівнювало 3/4 усього населення світу того часу. У ході війни було мобілізовано до війська близько 70 млн осіб. Загальні військові втрати (тобто кількість убитих, померлих від ран і хвороб, поранених, полонених, пропалих безвісти) Центральних держав і країн Антанти обраховують щонайменше на 38 млн осіб, у тому числі близько 9 млн загиблими. Антанті й союзникам удалося мобілізувати майже вдвічі більші людські ресурси, але й сукупні їхні втрати були теж суттєво вищими. Найбільше вояків полягло в арміях Німеччини (1,8 млн), Росії (1,7 млн), Франції (1,4 млн), Австро-Угорщини (1,2 млн), Великої Британії (900 тис., разом з Канадою, Австралією, Новою Зеландією, Південною Африкою, Індією та іншими колоніями). У ході війни загинуло більш ніж мільйон цивільних осіб. Тобто загальна кількість загиблих у ході Першої світової війни становить понад 10 млн осіб.

Завдання

Розгляньте графіки. Які висновки можна зробити на їхній підставі?

Статистика, якою послуговуються історики, не вражає так сильно, як горе конкретної людини. Багатомільйонні військові та цивільні втрати складалися з людських трагедій. Загиблими на фронті були переважно молоді неодружені чоловіки та юнаки. Надто високий показник смертності був серед молодших офіцерів. Ці молоді люди отримали назву «втрачене покоління». Тягар їхньої військової служби, загибелі чи каліцтв мали нести їхні родини, передусім жінки. Соціально-психологічна ціна Першої світової війни, як відзначають історики, була надто високою. «До втраченого покоління молодих чоловіків додалося покинуте покоління молодих удів і самотніх старих дів, чиї шанси мати в житті пару зникли з їхніми коханими в окопній багнюці», - пише історик Норман Дейвіс. Демографічні диспропорції (зокрема, перевага жіночої статі, яка утворилася), моральний і фізіологічний стрес, який перенесли жінки, мали далекосяжні наслідки. Людство стало жорстокішим і цинічнішим: політичні переконання ставали вищими за людське життя.

Сказати, що Європа після Першої світової війни лежала в руїнах, буде перебільшенням. Однак руйнування й матеріальні втрати в прифронтових районах були величезні. Безпосереднім театром бойових дій стали й українські землі. Жоден попередній збройний конфлікт не мав такого впливу на економіку держав, що воювали. Масштаби війни та її матеріальні потреби призвели до розширення військової промисловості, переведення підприємств цивільного характеру на виробництво військової продукції. Військові заводи отримували значні прибутки. В умовах війни уряди більшості держав намагалися створити механізм економічного регулювання й тим самим контролювати транспорт і промисловість, торгівлю й банки. Але уникнути економічного спаду не вдалося.

Погляд історика

Війна створила сприятливі умови для розвитку науки і спричинилася до технічного поступу. Під таким кутом зору вона була значним кроком вперед, натомість з морального погляду - великим кроком назад. Війна - це моральне варварство, зневаження людських прав, засад європейського гуманізму. Після закінчення вона мала істотний вплив на бруталізацію політичного життя в Європі. Тому не дивує популярність наприкінці війни пацифістських гасел і закликів до миру за будь-яку ціну. Ці ідеї знаходили широкий відголос ще й тому, що війна мала негативні наслідки для господарства й якості життя мешканців Європи. Навіть ті, котрі виграли, по суті програли.

Chwalba A. Samobojstwo Europy. Wielka wojna 1914-1918. Krakow, 2014. S. 622.

У Європі було багато втікачів від війни. Війна започаткувала небачені за масштабами міграційні процеси (здебільшого примусові в основі). Зоною біженського руху, зокрема, стали всі українські регіони: Волинь і Галичина вважалися його епіцентром, звідки йшли основні потоки виселенців. Незначною мірою цей процес зачепив і Поділля, решта губерній була місцями проходження і розселення. До осені 1915 р. на теренах України зафіксовано близько 4 млн біженців. Відчувалася маргіналізація суспільства, втрата значною його частиною традиційних цінностей. На додачу до цього під кінець війни континентом поширилася найбільша пандемія із часів «чорної смерті» (пандемії чуми в XIV ст.). Так звана іспанка (пандемія грипу в 1918-1919 рр.) «убила» більше європейців, ніж війна.

У Центральній і Східній Європі старий лад було зруйновано вщент. Велика війна спричинила розпад держав-імперій, підвела риску під епохою монархів (Німеччина, Туреччина, Австрія та Росія стали республіками), вивільнила національні рухи (у тому числі актуалізувала й українське питання) з імперських державних лещат, активізувала суспільні рухи в домініонах і колоніях. У результаті виникла низка незалежних національних держав. Утім, кожна з них мала претензії до своїх сусідів. Велику частину континенту й далі поглинали непримиренні конфлікти. Усупереч сподіванням, що це буде остання велика війна в історії людської цивілізації, вона стала тільки вступом до того, що відбулося в 1939-1945 рр.

Запитання і завдання

1. Підготуйте тези доповіді про наслідки Першої світової війни. Що дало підстави сучасному історику, розмірковуючи про результати війни, написати: «Навіть ті, котрі виграли, по суті програли»?

2. Як ви розумієте вислів «втрачене покоління», який застосовують для характеристики соціальних наслідків Першої світової війни? З’ясуйте історію виникнення цього вислову. Як тему «втраченого покоління» відображено в літературі?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ ПАРАГРАФА

1. Як ви розумієте зміст вислову «українська перспектива Великої війни»? Чому Першу світову війну українські історики називають «генератором можливостей»?

2. Наведіть аргументи на користь твердження про те, що Перша світова війна позначила межу двох епох: завершила XIX і стала прологом XX століття.

3. Спираючись на текст підручника й додаткові джерела інформації, укладіть баланс Першої світової війни, беручи до уваги її військовий, економічний, технічний, соціальний, психологічний та інші виміри.