Історія: Україна і світ. 10 клас. Мудрий - Нова програма

Розділ 4

Тоталітарні режими як виклик людству

У цьому розділі йтиметься про 1930-ті роки. Це був дуже непростий час в історії України, Європи, світу. При владі в багатьох країнах утвердилися політичні сили, які сповідували антигуманні ідеології. При спробах втілення цих ідеологій у державному будівництві, міжнародних відносинах наслідки ставали непрогнозованими і неконтрольованими. Утвердження тоталітарних режимів починалося за мовчазної згоди більшості населення, яке прагнуло стабільності в повсякденному житті, не бачило загроз у зміні влади чи згортанні демократії. За деякий час опиратися тоталітарним режимам уже не було можливості. Справжні противники чи уявні незгодні підлягали репресіям і знищенню. Жертвами репресій ставали інтелектуали й творчі особистості, які не могли змиритися з втратою внутрішньої свободи, спробами системи контролювати життя людини. Вижити й вистояти в той страшний час, не втрачаючи людської гідності, було справжнім подвигом. Серед країн, яким тоді вдалося не лише втриматися на шляху демократичного розвитку, а й зміцнити демократичні інститути й правовий захист громадян, були США, Велика Британія та Франція.

ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО

1. Історик Норман Дейвіс назвав розділ книги з історії Європи 1914-1945 рр. «Затьмарення Європи». Поміркуйте, що означає ця назва.

2. На підставі усних свідчень підготуйте інформацію на тему «Життя моєї родини в 1930-х роках».

3. Підготуйте есе на тему «Український інтелігент у період тоталітаризму: вибрані приклади».

§ 18. «Велика депресія»

1. Світова економічна криза 1929-1933 рр.: причини, перебіг, регіональні відмінності, наслідки

Епоха економічного процвітання, яку переживали розвинені країни світу в 1920-х роках, завершилася несподівано. 24 жовтня 1929 р. почалося, а в наступні дні набуло катастрофічних масштабів падіння цін акцій у США. Ці дні відомі як «крах на Уолл-стрит» - від назви вулиці в Нью-Йорку, яку вважають фінансовим центром США. Краху передував спекулятивний бум, під час якого мільйони американців інвестували в цінні папери. Банки кредитували купівлю акцій, розраховуючи отримувати прибутки за рахунок швидкого зростання цін. Унаслідок цього фондовий ринок зріс майже утричі. Одного дня фінансова система США не витримала такого зростання. Ціни на акції почали стрімко падати.

Дестабілізація фінансового ринку відразу вплинула на виробництво. Десятки тисяч фірм і підприємств зупинилися, мільйони людей втратили роботу. У паніці вкладники забирали гроші з банків, що призвело до банкрутства тисяч банків. У 1932 р. загальний обсяг виробництва становив половину від докризового рівня. У країні налічувалося 17 млн безробітних. Криза торкнулася всіх верств населення. Суттєво потерпали фермери, які не знаходили збуту й мусили знищувати продукцію. Республіканський уряд на чолі з Гербертом Гувером намагався боротися з кризою традиційними методами: стимулювати приватне підприємництво, вільний ринок і конкуренцію. Однак ці заходи тільки погіршували ситуацію. Невдоволене населення почало влаштовувати марші на Вашингтон. Один з найбільших відбувся в 1932 р. Він увійшов в історію як марш ветеранів. Влада застосувала для його розгону армію.

Безкоштовна їдальня для безробітних у Чикаго. 1931 р.

Мати-мігрантка. Каліфорнія. 1936 р.

Донька шахтаря. Каліфорнія. 1939 р.

Крах на ринках США став початком світової економічної кризи 1929-1933 рр. У Великій Британії криза стала помітною з 1930 р. Низькі темпи зростання британської економіки в попередні роки зумовили й відносно невелике падіння: у 1932 р. загальний обсяг виробництва становив 82,5 % від довоєнного. Безробіття охопило чверть населення. У деяких регіонах економічне життя завмерло. Особливо постраждала металургія. Виник дефіцит державного бюджету. У Франції криза проявилася в 1932 р. Причиною цього були німецькі репараційні виплати й розвиток оборонної промисловості. Коли цей потенціал вичерпався, економіка потребувала структурних змін і технічного переобладнання. Особливо постраждала від кризи Німеччина, яка була залежна від американських кредитів. Тут збанкрутували близько 70 тис. підприємств, обвалилася банківська система, почалася гіперінфляція. «Велика депресія» мала також соціальні й політичні наслідки: полегшила прихід до влади лівим і екстремістським силам.

Погляд історика

Криза мала психологічні, політичні і, звичайно, суто економічні наслідки. Геть усі - від банкіра до хлопчика на побігеньках - були приголомшені. Велика війна принесла смерть і руїну, але водночас давала життю мету й забезпечувала повну зайнятість. Мир, здавалося, не давав нічого. Були чоловіки, які казали, що життя в окопах серед небезпек та фронтового товариства краще за життя на допомогу з безробіття. Інші казали, що похмурі Шпенґлерові думки про повернення Європи до темного середньовіччя слушні. Тривога переливалась через вінця, обертаючись на вуличне насильство: бойові загони лівих зчиняли бійки з бандами правих у багатьох європейських містах. То була найкраща пора для дурисвітів, авантурників та екстремістів.

Дейвіс Н. Європа. Історія / пер. з англ. П. Таращук. Київ. 2000. С. 996.

Запитання і завдання

1. Проаналізуйте причини і перебіг світової економічної кризи 1929-1933 рр.

2. Поміркуйте про вплив світової економічної кризи на повсякдення пересічних людей.

2. «Новий курс» Ф. Д. Рузвельта

На президентських виборах 1932 р. республіканці зазнали поразки. Президентом США став демократ Франклін Делано Рузвельт. Вести виборчу кампанію йому було нескладно, адже більшість американців потерпали від економічної кризи й зневірилися в можливостях адміністрації Гувера ухвалювати адекватні рішення. Зміна облич на верхівці влади давала надію. Рузвельт під час виборчої кампанії обіцяв Америці «новий курс», більшість заходів якого було розроблено й ухвалено в перші три місяці президентства. У своїх виступах по радіо він закликав американців чесно визнати скрутне становище, але й одночасно подолати страх і повірити у власні сили, відновити довіру до влади.

Суть «нового курсу» полягала в безпрецедентному втручанні держави в економіку з регулятивними функціями. Одним з перших заходів було створення тимчасових робочих місць: будівництво доріг, прибирання вулиць, упорядкування парків. Першочергової уваги вимагала банківська сфера. Указом президента всі банки закрито, а відновлення роботи банків відбувалося поступово, щойно спадала паніка. Золотий стандарт було скасовано, долар девальвовано. Найбільші банки отримали допомогу від держави. Ухвалено закон про створення Національної адміністрації по оздоровленню промисловості. Гроші намагалися вкладати в проекти, які не завершувалися випуском товарів, а потребували їх (як-от будівництво доріг). Уряд отримав повноваження втручатися в діяльність приватних підприємств, регулювати тривалість робочого дня, зарплати. У деяких галузях промисловості було встановлено максимальну тривалість робочого дня й мінімальну заробітну плату. Спеціальна програма передбачала створення 2,5 млн робочих місць для молоді. Фермери отримали компенсацію за скорочення виробництва.

Уперше було створено державну систему соціального страхування, яка гарантувала виплату пенсій і допомогу в надзвичайних ситуаціях. Реформи викликали невдоволення підприємців. Рузвельт долав опір завдяки відвертому спілкуванню з народом. Свідченням популярності «нового курсу» стало обрання Ф. Д. Рузвельта президентом вдруге. «Новий курс» заклав у США фундамент для побудови держави загального добробуту. Країни Європи також намагалися вийти з економічної кризи через державне регулювання економіки, політику економії державних коштів і протекціонізму. Але їхні успіхи порівняно з США були скромнішими. Основна причина цього полягала в політичній боротьбі, яка не давала змоги об’єднатися навколо програми економічних реформ.

Особа в історії

Франклін Делано Рузвельт з дружиною Елеонорою

Франклін Делано Рузвельт (1882-1945) - 32-й президент США. Народився в сім’ї землевласника й аристократа Джеймса Рузвельта і Сари Делано. Дитинство провів у родинному маєтку Гайд-парк. Часто подорожував з батьками Європою, завдяки чому добре володів іноземними мовами. Вищу гуманітарну та юридичну освіту здобув у Гарвардському і Колумбійському університетах. Співпрацював з Демократичною партією. У 1921 р. захворів на поліомієліт, унаслідок чого його ноги було паралізовано. На деякий час відійшов від активної діяльності, однак не здався, навчився жити так, що хвороба була мало помітною. У 1928 р. став губернатором штату Нью-Йорк, що відкрило шлях у велику політику. У 1933-1945 рр. - президент США (обирався чотири рази), один з найяскравіших політичних лідерів на цій посаді. Значну роль у кар’єрі Рузвельта, особливо після хвороби, відіграла дружина Елеонора.

Запитання і завдання

1. Проаналізуйте основні заходи «нового курсу» Ф. Д. Рузвельта.

2. Схарактеризуйте президента США Ф. Д. Рузвельта як політичного діяча й особистість.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ ПАРАГРАФА

1. Поясніть зміст поняття «Велика депресія». Поміркуйте про причини світової економічної кризи 1929-1933 рр.

2. Визначте основні сфери економіки США, у розвиток яких держава втрутилася з регулятивними функціями під час «нового курсу» президента Ф. Д. Рузвельта.

3. На основі матеріалу параграфа й додатково зібраних відомостей проаналізуйте публічне спілкування президента США Ф. Д. Рузвельта з американським народом.