Історія: Україна і світ. 10 клас. Гісем - Нова програма

§ 8. Україна в планах воюючих держав. Бойові дії на території України в роки Першої світової війни

МЕТА

• порівнювати плани держав Антанти та Центральних держав щодо України

• пояснювати, як розгорталися бойові дії на українських землях

ДАТИ

1914 р. — Галицька битва

1915 р. — поразка російських військ

1916 р. — Брусиловський прорив

1917 р. — червневий наступ російських військ і його поразка. Перемир'я

Геополітика — політологічна концепція, за якою зовнішня політика держав визначається географічними чинниками (положенням країни, природними ресурсами, кліматом тощо).

Кожна держава-учасниця Першої світової війни прагнула реалізувати свої геополітичні інтереси та плани. Україна в них посідала помітне місце через своє вигідне географічне положення і значний економічний та людський потенціал. На українські землі претендували Російська імперія, Австро-Угорщина, Німецька й Османська імперії, Румунія. Кожна з країн виправдовувала свої зазіхання історичною належністю їм цих земель. Найбільш грандіозними були плани Німеччини. Вона намагалася послабити Російську імперію, а українські землі мали стати відправним пунктом для подальшого завоювання світового панування. Україна також розглядалася як постачальник продовольства й сировини.

Австро-Угорщина здавна змагалася з Російською імперією за гегемонію (першість) у слов’янському світі. Австрійські Габсбурги сподівалися розширити свої володіння за рахунок південнослов’янських країн, а також українських земель Волині й Поділля. Також австрійці розглядали можливість створення незалежної від Росії Української держави.

Російська імперія проголошувала необхідність звільнення з-під влади Габсбургів «єдинокровних братів-русинів» Західної України й «возз’єднання уярмленої Русі» з Росією на засадах етнографічної спільності. Крім прагнення оволодіти Галичиною, Буковиною й Закарпаттям, російська влада планувала відсунути кордони імперії за Карпатські перевали. Плани щодо українських земель також мали Османська імперія, яка прагнула повернути під свою владу Крим та Північне Причорномор’я, і Румунія, яка претендувала на Беесарабію та Буковину.

Із початком війни українські землі перетворилися на театр воєнних дій між російськими та австро-німецькими військами. На цій території діяв російський Південно-Західний фронт, до якого в 1916 р. додався ще й Румунський. У серпні-вересні 1914 р. тривала Галицька битва, за результатами якої російська армія оволоділа Східною Галичиною, Північною Буковиною та вийшла до Карпатських перевалів. Російські війська вступили до Львова й Чернівців. Тільки завдяки допомозі з боку Німеччини і перекиданню військ з інших фронтів Австро-Угорщина уникнула остаточного розгрому.

Які українські землі окупувала російська армія в 1914 р.?

• Один із фортів фортеці Перемишль після обстрілу важкими гарматами

Із таємної доповідної записки Генерального штабу Німеччини (1 грудня 1915 р.)

Кожен, хто насправді знає і розуміє географічне та економічне положення, у яких перебуває Росія, є свідомий того факту, що Велика Росія може існувати тільки через просідання багатої України. Якщо ми зуміємо змінити стан України, зробивши її незалежною державою, і утримати незалежну Україну, то з певністю завдамо смертельного удару Великій Росії. Тому Україну слід вважати серцем Великої Росії. В оцінці всіх експертів це володіння Україною робить Росію великою європейською потугою. Україна, відділена від Росії, створить мур між власне Росією, Центральними державами та Балканами, закриваючи доступ до Чорного моря.

1. У чому автор документа вбачав значення володіння Україною для Росії? 2. Чому існування незалежної України відповідало інтересам Німеччини?

• Російський цар тікає із Галичини. Карикатура

Подіям якого року присвячена карикатура? Обґрунтуйте свою відповідь.

• Російські пропагандистські листівки, присвячені Галицькій битві

Яку ідею намагалися донести автори листівок?

Наступним успіхом російських військ стало взяття фортеці Перемишль. Проте цей успіх виявився останнім. Німецькі війська прорвали російський фронт у районі міста Горліце і разом з австрійською армією перейшли в загальний наступ. Російська армія, яка мала проблеми з постачанням, стрімко відступала. Австрія до кінця червня 1915 р. повернула собі майже всю Галичину й Буковину, за винятком вузької смуги на схід від Тернополя. Крім Галичини, австро-німецькі війська під час наступу 1915 р. окупували Західну Волинь, Холмщину й Берестейщину. Німецьке й австрійське командування стало вважати, що Росія вже не здатна на серйозні наступальні дії. Проте влітку 1916 р. війська Південно-Західного фронту під командуванням О. Брусилова завдали несподіваного удару, який увійшов в історію як Брусиловський прорив. Російські війська просунулися по всьому фронту вглиб на 80—120 км, знову оволоділи Чернівцями, Коломиєю, Бродами та Луцьком, але не досягли жодної стратегічної мети наступу. До того ж у цих боях величезних втрат зазнали найбоєздатніші частини російської армії — імператорська гвардія. Загалом російські війська втратили близько 500 тис. осіб. Австро-німецькі втрати сягали понад 1,5 млн осіб убитими, пораненими й полоненими.

Після завершення цього наступу лінія фронту цілий рік залишалася майже незмінною. Тим часом у березні 1917 р. у Росії відбулася революція. Новий російський уряд, прагнучи зміцнити внутрішнє становище країни, влітку 1917 р. розпочав новий наступ, який завершився повним провалом. Контрудар австро-німецьких військ примусив російські війська повністю залишити Галичину й відійти навіть далі, ніж у 1915 р. Ця лінія фронту проіснувала аж до укладення перемир’я в грудні 1917 р.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Яку мету мали напередодні війни Антанта та Центральні держави щодо України? Чому Україна була об'єктом зазіхань? 2. Як можна охарактеризувати бойові дії на території України в роки війни? Скільки разів воєнна хвиля прокотилася українськими землями за роки війни? 3. Чому жодна зі сторін не змогла реалізувати свої плани щодо України? 4. Англійський журналіст Л. Лоутон в одній зі своїх публічних доповідей зазначав: «Ліберальне ставлення Австрії до українців не подобалося Росії, і суперечки на цьому ґрунті стали однією з вагомих причин світової війни». Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням?