Історія: Україна і світ. 10 клас. Гісем - Нова програма

§ 79. Тихоокеанський театр бойових дій у 1944—1945 рр. Розгром Японії

МЕТА

• розповідати про розгром Японії в Другій світовій війні

• давати оцінку атомним бомбардуванням японських міст

• характеризувати основні події війни в Тихому океані в 1944—1945 рр.

ДАТИ

6, 9 серпня 1945 р. — атомне бомбардування Хіросіми і Нагасакі

8 серпня 1945 р. — оголошення Радянським Союзом війни Японії

2 вересня 1945 р. — капітуляція Японії. Закінчення Другої світової війни

У травні 1943 р. США й Велика Британія ухвалили «Стратегічний план розгрому Японії». Він передбачав два основні напрямки наступу: центральний (Маршаллові, Маріанські та Японські острови) і південний (Нова Гвінея, Філіппіни, Малайзія).

На початку 1944 р. США встановили свій контроль над Маршалловими островами, а із часом — над Маріанськими. У липні розпочалася операція, спрямована на звільнення Філіппін, захоплення яких означало б для Японії розподіл її володінь на дві частини та втрату джерел сировини, що були розташовані південніше. У цей самий час американська стратегічна авіація розпочала «повітряний наступ» проти Японії, здійснюючи систематичні бомбардування військових та економічних об’єктів країни. У таких умовах японське командування вирішило дати вирішальну битву в районі острова Лейте (Філіппінські острови) та розгромити американський десант і флот підтримки (план «Се» («Перемога»)).

23 жовтня 1944 р. біля острова Лейте розпочалася найбільша в історії Другої світової війни морська битва між флотом союзників і японськими військами. У битві, що тривала протягом чотирьох днів, брали участь дев’ять японських лінкорів, зокрема два найбільші у світі лінкори «Ямато» і «Мусасі», чотири авіаносці, 20 крейсерів, у тому числі 14 важких, а також 35 есмінців і понад 300 літаків. Проте флот США, що протистояв їм, був набагато сильнішим: 12 лінкорів, вісім важких і 24 легких авіаносці, 24 крейсери, 166 міноносців і понад 1500 бойових літаків. П’ятикратна перевага США у повітрі вирішила результат бою.

Японські війська були змушені відступити, втративши всі свої авіаносці та всю авіацію, а також три лінкори, десять крейсерів й 11 есмінців. Загинуло 13,5 тис. японських моряків і льотчиків. Незважаючи на те що в цій битві вони вперше застосували «ударні загони спеціальних атак» — льотчиків-смертників (камікадзе), які таранили кораблі противника, їм вдалося потопити тільки три авіаносці й три есмінці, а ще шість авіаносців і ряд інших кораблів дістали серйозні пошкодження. Також США втратили 200 літаків.

Після цієї перемоги американські війська розгорнули вирішальний наступ на Філіппінах і до кінця року звільнили їх. Фактично Японія вже програла війну, але її керівництво було ще не готове визнати це. Війна тривала.

Щоб відновити доступ до джерел стратегічної сировини на півдні, японське командування розробило й успішно здійснило наступальну операцію в Китаї, захопивши південь країни. У результаті був прокладений сухопутний маршрут доставки сировини, значну частину військового виробництва перенесли в Корею й Маньчжурію. Проти американського флоту японське командування почало масово використовувати атаки камікадзе. Стало зрозуміло, що остаточний розгром Японії потребує часу й напруження всіх сил країн антигітлерівської коаліції. Однак це було можливо лише після завершення бойових дій у Європі.

Розгром Німеччини не означав припинення Другої світової війни. Японія продовжувала чинити опір союзникам.

• З'єднання американських авіаносців біля Філіппін. Жовтень 1944 р.

• Льотчики-камікадзе (1). Атака камікадзе на американський бойовий корабель (2). 1944 р.

Історик про наслідки участі СРСР у війні проти Японії

На Далекому Сході [СРСР] не вдалося створити щось подібне до європейського поясу прорадянських країн народної демократії. Китай дуже швидко вийшов зі струнких лав і перейшов до політики конфронтації, яка тривала багато років. Корейська війна закінчилася внічию.

1. Чи згодні ви з такою думкою? 2. Якими є здобутки від участі СРСР у війні з Японією?

• Японський лінкор «Ямато» під ударом американських бомбардувальників у протоці Сурігао 24 жовтня 1944 р.

Під час битви за острів Окінава японське командування вирішило кинути в останній бій залишки японського флоту на чолі з лінкором «Ямато» (найбільший лінкор у світі із 460-міліметровими гарматами). За умови зустрічі у відкритому бою із цим кораблем американський флот був би приречений. Японський флот був споряджений максимальною кількістю боєприпасів і пальним лише в один кінець. Американське командування вчасно дізналося про вихід у море цього гіганта й вирішило його знищити за допомогою авіації. 7 квітня 1945 р. спалахнула битва. Близько 700 японських літаків (із яких 355 були камікадзе) атакували американський флот. У свою чергу, американська авіація кинула свої сили на «Ямато», який після чотирьох годин безперервних бомбардувань затонув, забравши із собою життя 2488 японських моряків. Також було затоплено японський крейсер і чотири есмінці. Японський флот припинив своє існування. Американці втратили лише 15 літаків.

• Наступ англійських військ у Бірмі. 1945 р.

До кінця 1944 р. США фактично знищили японський флот, що на цьому театрі бойових дій відіграло визначальну роль. Здобута на морі перемога дала змогу США звільнити від японських військ Філіппіни та низку островів Тихого океану. Навесні 1945 р. англійські війська витіснили японські війська із Бірми. Американські «літаючі фортеці» (В-17, В-29) нарощували систематичні бомбардування японських островів.

Незважаючи на це, Японія була сповнена рішучості битися до останнього. Про це свідчили бої за острови Іводзіма й Окінава. Так, для захоплення невеликого острова Окінава, який захищало 120-тисячне японське угруповання, американській 500-тисячній армії, що мала цілковиту перевагу в повітрі й на морі, знадобилося понад два місяці запеклих боїв (квітень—червень 1945 р.). У битві за острів Окінава японська армія втратила й залишки своєї боєздатної авіації — 4 тис. літаків, а також останні великі кораблі флоту. Втрати США становили 50 тис. убитими й пораненими, 763 літаки і 36 кораблів.

Американське керівництво наважилося на використання проти Японії нової зброї — атомної бомби. Хоча більшою мірою рішення про атомне бомбардування мало політичне значення: показати всьому світу, зокрема СРСР, могутність США.

6 серпня 1945 р., за два дні до передбачуваного вступу СРСР у війну з Японією, із важкого американського бомбардувальника В-29 на японське місто Хіросіма було скинуто атомну бомбу. 9 серпня атомного бомбардування зазнало місто Нагасакі. Загальна кількість загиблих становила 200 тис. осіб, а кількість постраждалих сягнула 500 тис. осіб.

Ще 5 квітня 1945 р. від імені радянського уряду японському послу в Москві було зроблено заяву про те, що СРСР скасовує пакт про нейтралітет із Японією. Причиною цього було зазначене те, що «обстановка змінилася докорінно... Японія, союзниця Німеччини, допомагала останній у її війні проти СРСР. Крім того, Японія воює зі США та Англією, які є союзниками Радянського Союзу». У самій Японії ця заява спричинила зміну уряду. 8 серпня 1945 р. СРСР оголосив війну Японії.

• Американські морські піхотинці встановлюють прапор над островом Іводзіма. 23 лютого 1945 р. Серед шести солдатів, які його підняли, був військовий українського походження Майкл (Міхал) Стренк (загинув 1 березня 1945 р.)

• «Атомний гриб» над Нагасакі (1) та руїни міста (2). Серпень 1945 р.

Відповідно до своїх планів радянські війська основного удару завдали по Квантунській армії, яка була зосереджена в Маньчжурії та налічувала 1,1 млн осіб. Загальне керівництво військами здійснював О. Василевський. У боях брали участь війська Монгольської народно-революційної армії. Радянським військам доводилося долати гори, річки, тайгу, болота, напівпустельні степи. Завзятий опір чинили фанатично налаштовані японські частини, особливо підрозділи смертників. Незважаючи на це, Квантунська армія за короткий час була розгромлена. 14 серпня японський уряд прийняв рішення про капітуляцію.

Під ударами Радянської армії японські війська склали зброю. У полон було взято близько 640 тис. осіб. 1 вересня радянський десант висадився в південній частині Курильських островів. Кампанія радянських військ проти Японії тривала 24 дні. Втрати японських військ становили 84 тис., радянських — 12 тис. осіб убитими.

2 вересня 1945 р. у Токійській бухті на борту американського крейсера «Міссурі» у присутності представників країн, що брали участь у війні з Японією, відбулася церемонія підписання Акта про беззастережну капітуляцію Японії. Від імені СРСР Акт підписав українець генерал-майор К. М. Дерев’янко (згодом після смерті йому було присвоєно звання Герой України). Цей день вважають датою закінчення Другої світової війни.

Завершення війни проти Японії передбачало укладення мирного договору з нею. Проте США, порушивши свої попередні домовленості, не передали підготовку мирного договору з Японією Раді міністрів закордонних справ і відкладали вирішення питання про мирне врегулювання ситуації в Тихоокеанському басейні.

Японія та захоплені нею території були розділені на окупаційні зони між США, СРСР, Великою Британією, Китаєм. Японія потрапила в окупаційну зону США, і 6 вересня 1945 р. американські війська висадилися на її території.

• Представник від СРСР генерал-майор К. Дерев'янко підписує капітуляцію Японії на американському лінкорі «Міссурі». 2 вересня 1945 р.

• Атомне бомбардування Хіросіми та його наслідки. Серпень 1945 р.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Які основні битви призвели до розгрому Японії? 2. Де відбулася найбільша морська битва Другої світової війни? 3. Обговоріть у групах: чому атаки камікадзе не могли переломити хід війни на користь Японії? 4. Які міста Японії зазнали атомних бомбардувань? 5. Якою була мета атомних бомбардувань японських міст? 6. Підготуйте презентацію про наслідки атомних бомбардувань. 7. Чим був продиктований вступ у війну з Японією СРСР? 8. Коли і як було завершено Другу світову війну?

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка