Історія: Україна і світ. 10 клас. Гісем - Нова програма

§ 60. Пакт Молотова—Ріббентропа. Початок Другої світової війни

МЕТА

• розповідати про початок Другої світової війни

• характеризувати зміст Пакту Молотова—Ріббентропа та його наслідки

• давати оцінку «визвольному походу» Червоної армії

ДАТИ

23 серпня 1939 р. — укладення між Німеччиною та СРСР Пакту про ненапад і таємного протоколу до нього, який отримав назву Пакт Молотова—Ріббентропа

1 вересня 1939 р. — напад Німеччини на Польщу. Початок Другої світової війни

17 вересня 1939 р. — напад СРСР на Польщу

28 вересня 1939 р. — підписання між СРСР та Німеччиною Договору про дружбу і кордон та таємного протоколу до нього. Закріплення розділу Польщі

Назрівання Другої світової війни знову поставило на порядок денний у міжнародних відносинах «українське питання». Ним намагалися скористатися в багатьох європейських країнах для досягнення своїх цілей.

Найактивніше розігрували «українську карту» нацисти, які прагнули оволодіти «життєвим простором» на сході, що було кроком до встановлення світового панування. «Українське питання» було зручним для порушення внутрішньої стабільності таких країн, як Чехословаччина, Польща та СРСР. У 1933—1934 рр. відбувалися інтенсивні переговори Німеччини й Польщі про спільний похід проти більшовизму. Саме українські землі в цих переговорах розглядалися як «розмінна монета» для оплати Польщі. До цього походу мали приєднатися Італія, Франція та Британія, які також проявляли інтерес до українських земель. Проте, як виявилося, це була лише хитрість А. Гітлера, щоб виграти час і відновити армію, не зустрічаючи спротиву країн Заходу.

Під гаслом об’єднання всього німецького населення в одній державі («Один народ, один рейх, один фюрер!») А. Гітлер висунув територіальні претензії до Чехословаччини. Знову постало «українське питання». Цього разу воно мало сприяти розвалу Чехословаччини, стати засобом тиску на Польщу та СРСР і залучення на свій бік Угорщини. Отримавши Судетську область, А. Гітлер підтримав становлення Карпатської України, що вкрай занепокоїло Польщу і СРСР, які не бажали відродження української держави. Зрештою «українська карта» зіграла на користь Німеччини. Карпатську Україну передали Угорщині, яка стала союзником Німеччини. Також було налагоджено контакти з радянським керівництвом, яке дії Німеччини розцінило як крок до зближення.

Ще раз Німеччина намагалася розіграти «українську карту», готуючи агресію проти Польщі. Почали розроблятися плани щодо організації антипольського повстання на українських землях. Проте це могло погіршити відносини із СРСР, які тільки налагоджувалися. І тоді А. Гітлер вирішив іти на пряму згоду із Й. Сталіним.

Напередодні Другої світової війни СРСР опинився в центрі міжнародних відносин. Від його позиції залежав їхній подальший хід. Прихильності СРСР домагалися як Англія із Францією, так і Німеччина. Перед радянським керівництвом постала проблема остаточного вибору.

На думку Й. Сталіна, союз з Англією та Францією у кращому випадку міг принести напружені відносини з Німеччиною (головний торговельний партнер СРСР), а в гіршому — війну з нею. Натомість союз із Німеччиною залишав би СРСР на певний час осторонь світового конфлікту й давав можливість втрутитись у нього в зручний момент. Також можна було сподіватися на припинення бойових дій із Японією, що велися на території Монгольської Народної Республіки в районі річки Халхін-Гол (із травня 1939 р.), на яку могла вплинути лише союзна їй Німеччина, і на територіальні придбання за рахунок Польщі, країн Балтії, Фінляндії та Румунії. Німеччина була згодна на це, щоб тільки вивести СРСР із гри та розв’язати собі руки для агресії проти Польщі, а згодом і проти країн Заходу. Зрештою Й. Сталін схилився до союзу з Німеччиною.

«Українська карта» — комплекс проблем у міжнародних відносинах, планах окремих держав, пов'язаних із невирішеністю «українського питання» в міжвоєнній Європі.

• Підписання радянсько-німецького договору про ненапад. 23 серпня 1939 р.

12 вересня 1939 р. високопосадовці Німеччини Й. фон Ріббентроп, В. Канаріс, В. Кейтель провели засідання, на якому йшлося про можливість створення західноукраїнської держави. Через кілька днів у Відні В. Канаріс зустрівся з головою проводу ОУН А. Мельником. Було наголошено на можливості створення незалежної Західної (Галицької) України. А. Мельник настільки повірив у це повідомлення, що навіть почав готувати список членів уряду майбутньої держави.

• Броненосець «Шлезвіг-Гольштейн» веде вогонь по польському прикордонному укріпленню на косі Вестерплатте. Постріл його гармат 1 вересня 1939 р. о 4 годині 45 хвилин став початком Другої світової війни

Після нетривалих переговорів міністра закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентропа і наркома закордонних справ СРСР В. Молотова 23 серпня 1939 р. у Москві між двома країнами було підписано Пакт про ненапад. Окремою частиною договору став таємний протокол, який увійшов в історію як Пакт Молотова—Ріббентропа. Він передбачав розмежування сфер впливу обох держав у Європі. Німеччина визнавала сферою інтересів СРСР Фінляндію, Естонію, Латвію та Бессарабію, а Литву віднесла до сфери своїх інтересів. Також він передбачав поділ Польщі по лінії річок Нарев, Вісла, Сян. Таким чином, таємний протокол стосувався українських земель, що входили до складу Польщі та Румунії. Віддаючи українські землі Й. Сталіну, А. Гітлер вдруге наче підкреслював свою незацікавленість Україною.

Домовленості між СРСР та Німеччиною розв’язали руки останній для агресії проти Польщі. 1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Німецькі війська одночасно атакували польську територію з півночі, заходу й півдня (із території союзної Німеччині Словаччини).

Упродовж першого тижня війни організований опір польської армії було зламано. Союзники Польщі Англія та Франція, хоча й оголосили війну Німеччині 3 вересня, але реальних дій, які б допомогли Польщі, так і не здійснили.

Німеччина, розпочавши війну, неодноразово зверталася до Й. Сталіна з вимогою розпочати бойові дії проти Польщі. Однак радянське керівництво відповідало, що йому «обов’язково доведеться... почати конкретні дії. Проте ми вважаємо, що цей момент поки що не настав», а «поспішність може зіпсувати справу і сприятиме згуртованості ворогів». Й. Сталін не бажав бути в очах світової громадськості агресором, він чекав падіння Польської держави.

Позиція радянських керівників спонукала Німеччину до розв’язання польського питання без СРСР. Німецькі війська перетнули лінію, вказану в таємному протоколі, і підійшли до Львова, Бреста. Крім того, вони почали більш детально розглядати питання створення в Галичині української держави, спираючись на ОУН, яка мала організувати антипольське повстання.

Позиція Й. Сталіна щодо початку Другої світової війни, висловлена ним під час бесіди з керівниками Комінтерну (7 вересня 1939 р.)

...Війна йде між двома групами капіталістичних країн (бідні й багаті стосовно колоній, сировини тощо) за переділ світу, за панування у світі! Ми не проти, щоб вони добряче побилися і послабили одна одну. Непогано, якщо руками Німеччини буде розхитано становище найбагатших капіталістичних країн (особливо Англії). А. Гітлер, сам цього не розуміючи і не бажаючи, розхитує, підриває капіталістичну систему... Ми можемо маневрувати, підштовхувати одну сторону проти іншої, щоб ті краще втягнулися в бійку. Пакт про ненапад деякою мірою допомагає Німеччині. Наступний момент — підштовхувати іншу сторону... до знищення цієї держави (Польщі) означає, що на одну буржуазну фашистську державу буде менше! Що було б поганого, якби в результаті розгрому Польщі ми поширили б соціалістичну систему на нові території й населення?

1. Охарактеризуйте політику Й. Сталіна щодо початку Другої світової війни. 2. Які аргументи було наведено на користь ліквідації Польської держави?

• Плакат «Англіє! Це твоїх рук справа!»

За що поляки дорікають Англії?

• Радянський пропагандистський плакат. 1930-ті рр.

Який основний зміст плаката? Чи відповідав він реальним подіям?

Нота радянського уряду

Польська держава та її уряд фактично перестали існувати. Таким чином втратили свою чинність договори, укладені між СРСР і Польщею. Покинута напризволяще й залишена без керівництва, Польща перетворилася на зручне поле для всіляких випадковостей, несподіванок, які можуть створити загрозу для СРСР. Тому... радянський уряд не може... байдуже ставитися до того, що єдинокровні брати — українці та білоруси, які проживають на території Польщі, залишилися беззахисними. Унаслідок таких обставин радянський уряд дав розпорядження Головному командуванню Червоної армії віддати наказ перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно населення Західної України та Західної Білорусії.

Які аргументи наводило радянське керівництво, виправдовуючи агресію зі свого боку? Свою думку доведіть.

Також німецькою розвідкою (абвером) у складі німецької армії було створено український легіон під командуванням Романа Сушка переважно з колишніх вояків Карпатської Січі (200—600 осіб).

17 вересня 1939 р., коли крах Польщі став очевидним, а польський уряд залишив країну, польський кордон перейшли радянські війська.

До нападу на Польщу радянське керівництво готувалося давно й ретельно. У 1920—1930-ті рр. було складено кілька детальних планів війни проти Польщі, були підготовлені списки осіб, які підлягали першочерговому арешту, створювалися спеціальні підрозділи НКВС — «оперативні групи НКВС» тощо.

Для здійснення вторгнення до Польщі було створено два фронти — Український і Білоруський. У складі Українського фронту (командувач С. Тимошенко, начальник штабу М. Ватутін) було 240 тис. осіб, 2,3 тис. танків, 1,8 тис. гармат і мінометів. Дії військ двох фронтів прикривали 4 тис. літаків. Слід зазначити, що серед особового складу фронту вихідці з України становили близько третини. Польське командування могло протиставити лише 25 батальйонів (12 тис. осіб).

Напередодні вступу радянських військ на територію Польщі польському послу в Москві було вручено ноту.

17 вересня 1939 р. Червона армія вступила на територію Західної України і Західної Білорусії. Наступ радянських військ для польського керівництва був настільки несподіваним, що Е. Ридз-Смігли віддав наказ: «...із Советами бойові дії не вести, лише у випадках із їхнього боку роззброїти наші частини. Завдання для Варшави і Модліна, які мають захищатися від німців, без змін. Частини, до розташування яких підійшли Совєти, мають вести з ними переговори з метою виходу гарнізонів до Румунії або Угорщини».

• Розстріляні польські офіцери в Катинському лісі. 1940 р.

У полон до Червоної армії потрапило 452,5 тис. польських солдатів та офіцерів. Більшу їх частину відпустили, а 125,4 тис. осіб опинилися в таборах (здебільшого офіцери). їхня доля склалася трагічно. У квітні-травні 1940 р. у Катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше — у Путивлі, Козельці, Старобільську понад 22 тис. осіб було розстріляно. Інші польські військовополонені за наказом Л. Берії були залучені до будівництва шосейних доріг Новгород—Рівне—Дубно—Львів (25 тис. осіб), Проскурів—Тернопіль—Львів—Яворів (10 тис. осіб), а також до робіт у Криворізькому басейні.

Розстрілами радянське керівництво намагалося винищити еліту польського суспільства. Більшість офіцерів становили мобілізовані на початку війни чиновники, інженери, лікарі та інші.

• Червона армія у Львові. 22 вересня 1939 р.

На вимогу А. Гітлера Червона армія форсовано просувалася в напрямку Коломиї—Косова, щоб перетнути польським солдатам, що відступали, і біженцям дорогу в Румунію. Проте головною метою Українського фронту було якнайшвидше оволодіти Львовом. Такої самої мети дотримувались і німецькі війська, які 13 вересня підступили до міста. Польські війська чинили завзятий опір. 19 вересня 1939 р. між німецькими і радянськими частинами через непорозуміння біля села Винники стався бій, у якому з обох сторін були втрати. Зрештою німецькі війська були відведені від міста, а 22 вересня 1939 р. Львів зайняли радянські війська. Польський гарнізон не чинив їм опору.

Відповідно з домовленостями, досягнутими на переговорах 23 серпня 1939 р., німецьке командування відвело свої війська. Того ж дня у Бресті, Гродно, Пінську, Перемишлі відбулися спільні паради радянських і німецьких військ на честь перемоги над Польщею.

Підсумком агресії Німеччини та СРСР стало укладення між ними 28 вересня в Москві Договору про дружбу і кордон та таємного протоколу про поділ сфер впливу і співпрацю між двома державами. Цей договір зафіксував розділ Польщі й уточнив лінію радянсько-німецького кордону. За домовленістю її було пересунуто на схід порівняно з умовами таємного протоколу від 23 серпня 1939 р. Вона проходила приблизно по етнографічному кордону проживання поляків, з одного боку, українців і білорусів — з іншого («лінія Керзона»). Землі із суто польським населенням залишилися у складі Німеччини, а сферою впливу СРСР стала Литва. Таким чином, до Німеччини відійшло 48,6 % території Польщі і 69,9 % її населення, а до СРСР — 51,4 % території і 30,1 % населення.

Єдиним позитивним моментом цих подій стало те, що нарешті дві частини братніх народів, українського й білоруського, об’єдналися в єдині республіки. Такі зміни дали змогу радянському керівництву характеризувати агресію і поділ Польщі як «визвольний похід» заради возз’єднання Західної України і Західної Білорусії відповідно з УРСР та БРСР. Вони також свідчили про небажання радянського керівництва давати привід Англії і Франції до оголошення війни СРСР, тому що Червона армія так і не перетнула «лінію Керзона», яку сам англійський уряд визначив як оптимальний радянсько-польський кордон ще в 1919 р.

До сфер впливу Німеччини потрапили частково полонізовані українські етнічні землі — Холмщина, Підляшшя, частина Полісся, Посяння, Лемківщина, на яких проживало майже 500 тис. українців. Ця обставина свідчить про те, що у своїх діях Й. Сталін керувався не прагненням урятувати «єдинокровних братів», а власними стратегічними інтересами.

• Карикатура на радянсько-німецьке співробітництво

Поясніть зміст наведеного плаката.

Під час бою 27—28 вересня 1939 р. у полон до Червоної армії потрапив поранений генерал польської армії В. Андерс. Командувач 12-ї армії І. Тюленєв переконав його написати звернення до польських солдатів із закликом добровільно скласти зброю. Після нападу Німеччини на СРСР В. Андерс став командувачем польської армії, що формувалася в Поволжі. Тоді ж стало відомо про злочин, вчинений сталінським керівництвом щодо польських офіцерів, і польська армія В. Андерса за домовленістю із союзниками була виведена через Іран до Північної Африки, де вела бойові дії разом з англійськими військами.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Коли було укладено Пакт Молотова—Ріббентропа? У чому полягав його зміст? Чому Радянський Союз погодився на його укладення? 2. Обговоріть у групах: у чому полягала суть «українського питання» та «української карти» напередодні Другої світової війни? 3. Коли і як почалася Друга світова війна? 4. Чому польська армія не змогла зупинити агресію Німеччини? 5. Як польське населення сприйняло вторгнення Червоної армії? 6. Чому Й. Сталін поступився частиною польських земель на користь Німеччини?