Історія: Україна і світ. 10 клас. Гісем - Нова програма

§ 6. Війна на морі. Підводна війна

МЕТА

• визначити роль морського театру бойових дій у Першій світовій війні

• пояснювати, що таке підводна війна

ДАТИ

1914 р. — початок морської блокади Центральних держав

Лютий 1915 — січень 1916 р. — Дарданелльська операція

1915 р. — загибель пароплава «Лузитанія»

Травень-червень 1916 р. — Ютландська морська битва

1917 р. — розгортання Німеччиною необмеженої підводної війни

Морська блокада — система заходів, яких вживають під час збройного конфлікту з метою не допустити противника до торговельних та інших зв'язків морем з іншими державами.

Необмежена підводна війна — тип підводної війни, за якого підводні човни знищують цивільні торговельні й вантажні судна ворожих або нейтральних країн без попередження.

Напередодні війни Німеччина приділяла значну увагу створенню надводного флоту, який би зміг завдати поразки головній морській державі Англії. Однак із початком війни німецький флот не зміг протидіяти морській блокаді країн Антанти. Його дії обмежувалися лише Балтійським морем, а дії австро-угорського флоту — Адріатичним. Тільки незначні сили німецького флоту завдали деяких турбот союзникам. Так, у Чорному морі під турецьким прапором німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау» обстрілювали Одесу, Севастополь, Новоросійськ і Феодосію, фактично втягнувши Османську імперію у війну.

В Атлантичному і Тихому океанах діяли німецькі кораблі-рейдери, що намагалися порушити морські перевезення країн Антанти. Проте на кінець 1914 р. після розгрому німецької ескадри в Південній Атлантиці біля Фолклендських островів Центральні держави опинилися в морській блокаді.

Порятунок вбачався в широкому застосуванні порівняно нової зброї — підводних човнів і розгортанні підводної війни. Свою ефективність підводні човни довели вже на початку війни. Так, німецький підводний човен «U-9» за одну атаку біля узбережжя Нідерландів потопив одразу три англійські крейсери, залишившись неушкодженим.

У лютому 1915 р. Німеччина оголосила всі води, що омивають Велику Британію, зоною бойових дій і спрямувала сюди свої підводні човни. 7 травня об’єктом атаки став англійський пасажирський пароплав «Лузитанія» із 1960 пасажирами на борту, серед яких 124 були американськими громадянами. Загибель «Лузитанії» стала однією з найбільших морських катастроф. США виступили з рішучим протестом, оскільки, крім людських жертв, підводна війна завдавала збитків торгівлі з країнами Антанти.

Німеччина, побоюючись конфлікту зі США, тимчасово обмежила підводну війну. Німецьке командування наказало без попередження не топити пасажирські судна. Проте командири підводних човнів цей наказ не виконували.

• Загибель пароплава «Лузитанія» унаслідок торпедної атаки. 1915 р.

• Німецький підводний човен затримує торговельне судно. 1915 р.

Крім пасажирів, на «Лузитанії» були запасні частини до мотоциклів, вироби з бавовни, продовольство, 200 ящиків із гвинтівками, 1250 — зі снарядами і 18 — із детонаторами. Із затопленого пароплава було врятовано лише 764 пасажири.

• Безсилля кайзера перед англійською блокадою. Англійська листівка

Під час Першої світової війни відбулася одна з найбільших десантних операцій. Її ініціатором був голова британського адміралтейства Вінстон Черчилль. Англійці й французи спробували перекрити протоки Босфор і Дарданелли і здійснити рейд на Стамбул. Однак висадка десанту на півострові Галліполі біля входу в протоку Дарданелли у квітні 1915 р. була невдалою. Турецькі війська змогли повністю заблокувати десант союзників. 9 січня 1916 р. після кривавих боїв, утративши понад 250 тис. осіб убитими, пораненими та зниклими безвісти, союзники були змушені відступити. Натомість Османська імперія здобула одну з найбільших своїх перемог у війні.

Ця перемога стала визначальною в подальшій війні за незалежність: через вісім років було проголошено Турецьку республіку під керівництвом Мустафи Кемаля, який у Галліполі вперше проявив себе як вправний командир.

У травні-червні 1916 р. між англійським і німецьким флотами відбулася найбільша в історії морська Ютландська битва. У ній з обох сторін узяли участь основні сили флоту (250 суден). Німецьке командування вирішило прорвати морську блокаду і розгромити англійський флот. Сутичка відбулася в Північному морі біля берегів Ютландії (Данія). Німецька ескадра спробувала розсікти британський флот, щоб розбити його частинами, але сама мало не опинилася відрізаною від своїх баз. Німецький флот поспіхом залишив бій. Під час битви англійський флот втратив 14 кораблів, німецький — 11. Повернувшись на бази, німецький флот більше не з’являвся у відкритому морі. Морську блокаду країн Антанти прорвати не вдалося.

Згодом прихильники необмеженої підводної війни в Німеччині знову активізували свої дії. 31 січня 1917 р. кайзер Вільгельм II заявив: «Ми будемо топити навіть тріску, якщо вона попливе до Англії». Країни Антанти потерпали від німецьких підводних човнів (загалом було потоплено понад 6 тис. суден), хоча ті нерідко гинули й самі. На виклик Німеччини країни Антанти відповіли розгортанням суднобудування, розробленням ефективних засобів боротьби проти підводних човнів. Агресивність Німеччини обурювала світову громадськість і прискорила вступ у війну США. Стало зрозумілим, що підводні човни неспроможні вирішити долю війни.

• Вибух на британському лінійному крейсері «Квін Мері» під час Ютландської битви. 31 травня 1916 р.

• Фрагмент турецької діорами «Оборона Галліполі», який відображає спробу англійського флоту прорватися у протоку Дарданелли

Розгляньте фрагмент діорами і за допомогою додаткових джерел складіть розповідь про зображені події.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Яку роль відіграв морський театр бойових дій у Першій світовій війні? 2. Чому німецький флот не зміг розірвати блокаду? 3. Якими були наслідки необмеженої підводної війни? 4. Підготуйте презентацію (повідомлення) про один з епізодів війни на морі в роки Першої світової війни.