Історія: Україна і світ. 10 клас. Гісем - Нова програма

§ 50. Карпатська Україна

ДАТИ

11 жовтня 1938 р. — створення першого автономного уряду Підкарпатської Русі на чолі з А. Бродієм

26 жовтня 1938 р. — призначення головою уряду Підкарпатської Русі (Карпатської України) А. Волошина

2 листопада 1938 р. — І Віденський арбітраж

22 листопада 1938 р. — затвердження автономії Карпатської України чехословацьким парламентом

15 березня 1939 р. — проголошення незалежності Карпатської України

• Передвиборча агітація УНО. 1939 р.

Після Мюнхенської угоди ЧСР під тиском Німеччини перетворилася на федеративну державу чехів, словаків і русинів. У результаті переговорів та консультацій різних політичних сил у Підкарпатській Русі був сформований перший автономний уряд на чолі з Андрієм Бродієм, який 11 жовтня 1938 р. був затверджений у Празі. До нового уряду увійшли представники як русинського, так і народовського (українського) блоків. Проте вже 26 жовтня 1938 р. А. Бродій був заарештований і звинувачений у проугорській діяльності.

Новим керівником уряду був призначений лідер народовців А. Волошин. Нову владу одразу поставили перед фактом І Віденського арбітражу (2 листопада 1938 р.). Згідно з його рішенням, від Закарпаття на користь Угорщини була відірвана територія площею близько 1,5 тис. км2 із містами Берегове, Ужгород, Мукачеве та населенням 173 тис. осіб. Це були найбільш економічно розвинені райони краю.

Незважаючи на це, автономна адміністрація краю взялася за активну державотворчу діяльність. 22 листопада 1938 р. чехословацький парламент затвердив автономію Карпатської України й автономію Словаччини.

Не маючи достатньої опори серед населення, уряд А. Волошина почав користуватися допомогою ОУН та численних українських громад у світі, які надали значну фінансову допомогу. Частина діячів ОУН вважала автономію краю слушною нагодою для відновлення Української держави. Переважно з Польщі до краю прибуло чимало української національно свідомої молоді. Вони обійняли найважливіші посади в адміністрації краю, взялися за створення збройних формувань.

Державотворчі процеси в краї стали розгортатися згідно з теорією інтегрального націоналізму. Так, у краї було заборонено діяльність усіх політичних партій, крім Українського національного об’єднання (УНО).

Усіх незгодних було ізольовано в концентраційному таборі Думен (це не був табір смерті, які згодом створювали нацисти). Вибори до сейму, що відбулися в лютому 1939 р., були фальсифіковані. У результаті було оголошено, що за УНО проголосувало 92,4 % виборців.

Спроба створити збройні загони «Карпатська Січ» викликала конфлікт із чеською адміністрацією. Так, у ніч із 13 на 14 березня 1939 р. частини чехословацької армії завдали поразки загонам «Карпатської Січі», які намагалися оволодіти складами зі зброєю (загинуло 102 січовики). Цей конфлікт виник напередодні агресії Угорщини.

14 березня 1939 р. 40-тисячне угруповання угорських військ вдерлося на територію краю. На захист краю стали загони «Карпатської Січі», які налічували 2 тис. погано озброєних бійців. їхній завзятий опір перетворив наступ угорської армії на складну воєнну операцію. Вирішальні бої розгорнулися на Красному полі під Хустом.

Штаб Карпатської Січі організували та очолили Михайло Колодзінський (Гузар), Роман Шухевич (поручник «Щука») та Зенон Коссак (поручник «Тарнавський»).

За переказами, німецький консул у Хусті Гофман, коли почалася угорська агресія, зажадав від керівників Карпатської Січі припинення боротьби, на що полковник М. Колодзінський (Гузар) відповів: «У словнику українського націоналіста немає слова "капітулювати". Сильніший ворог може нас у бою перемогти, але поставити перед собою на коліна — ніколи!»

• Уряд Карпатської України (у центрі А. Волошин). 1939 р.

Із польської газети «Меркурій польський», № 15 (1939 р.)

Мусимо чесно сказати, що в тлі останніх подій маємо більшу повагу до українців, ніж до чехів і словаків. Які б там не були і хто б там не були оті «січовики», а все-таки ті люди не скавуліли, не склали зброї, але билися в найтяжчих політичних і стратегічних умовах.

• Меморіал Красне поле під Хустом

Тим часом 15 березня 1939 р. у приміщенні гімназії Хуста зібрався сейм Карпатської України, на якому було проголошено її незалежність.

Сейм ухвалив закон, що містив такі положення:

«1. Карпатська Україна є незалежна Держава.

2. Назва Держави є: Карпатська Україна.

3. Карпатська Україна є республіка на чолі з президентом, вибраним Сеймом Карпатської України.

4. Державною мовою Карпатської України є українська мова.

5. Барвами державного прапора Карпатської України є синя і жовта...»

Президентом Карпатської України було обрано А. Волошина. Він звернувся до уряду Німеччини з проханням прийняти Карпатську Україну під свій протекторат. Однак у відповідь отримав пораду припинити опір.

Незважаючи на рішучий опір січовиків, 18 березня 1939 р. територія краю була повністю окупована. Уряд Карпатської України емігрував до Румунії. До кінця квітня окремі загони, застосовуючи партизанські методи боротьби, чинили опір угорським військам, однак зупинити агресію не змогли. Трагічно склалася доля рядових січовиків: одні були розстріляні угорськими військовими, румунськими і польськими прикордонниками, інші потрапили до угорського концтабору в Варюлопош, де їм було запропоновано імігрувати до Німеччини. Жертвами угорської агресії стали 5 тис. осіб.

Поразку Карпатської України зумовила і міжнародна ізоляція. Її не підтримали Англія та Франція, які вважали Карпатську Україну німецькою інтригою.

Польща рішуче допомагала Угорщині, бажаючи придушити український рух, щоб він не поширився на її територію.

Відверту неприязнь до Карпатської України висловив і Й. Сталін, який назвав її «комашкою, що хоче прилучити до себе слона», тобто Україну. Його промова на XVIII з’їзді ВКП(б), у якій він характеризує міжнародне становище, на думку деяких істориків, відкрила шлях до німецько-радянського порозуміння і Другої світової війни.

Карпатська Україна проіснувала лише кілька днів. Історичне значення незалежної держави карпатоукраїнців полягало в тому, що було вкотре продемонстровано нездоланне прагнення українського народу створити власну державу. Крім того, західноукраїнське населення пересвідчилося в тому, що не варто сподіватися на підтримку чужих держав.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Коли було створено перший автономний уряд Підкарпатької Русі? Хто його очолив? 2. Що стало причиною призначення А. Волошина головою автономного уряду? 3. Якими були рішення І Віденського арбітражу? 4. Чому Німеччина сприяла проголошенню автономії Карпатської України, а потім відмовилася взяти її під свій протекторат? 5. Який вплив на державну розбудову Карпатської України мали ідеологія ОУН та її діячі? 6. Коли було проголошено незалежність Карпатської України? 7. Яка держава загарбала Карпатську Україну і коли це сталося? 8. Чому Карпатська Україна не змогла відстояти свою незалежність? 9. За словами міністра закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентропа, А. Гітлер заявив: «...коли б він був пов'язаний з українцями та їхніми політичними планами, то у Відні не проголошували б арбітражного рішення, яке зробило Закарпатську Україну нежиттєздатною». Прокоментуйте цю заяву А. Гітлера, дайте їй оцінку.