Історія: Україна і світ. 10 клас. Гісем - Нова програма

§ 43. «Новий курс» Ф. Рузвельта

МЕТА

• характеризувати «новин курс» Ф. Рузвельта

• визначати основні заходи й наслідки реформ

• давати оцінку президентства Ф. Рузвельта

ДАТИ

1933—1939 рр. — реалізація «нового курсу» Ф. Рузвельта

• Символ «нового курсу». Пропагандистський плакат. 1930-ті рр.

У 1932 р. новим президентом США було обрано демократа Франкліна Делано Рузвельта. Його політика, пов’язана з початком глибоких реформ американського суспільства для подолання кризи 1929—1933 рр., увійшла в історію під назвою «новий курс».

Свою діяльність Ф. Рузвельт розпочав зі здійснення програми порятунку банківської системи країни. Одні банки отримали допомогу, інші були ліквідовані. Після цього було проведено перший етап банківської реформи — запроваджено страхування дрібних і середніх депозитів до 5 тис. доларів.

У 1934 р. було проведено девальвацію долара й створено комісію з торгівлі акціями, яка контролювала діяльність фондової біржі з метою припинення спекуляцій.

Центральне місце серед заходів, здійснених у перші 100 днів президентства Ф. Рузвельта, посіли закони про поліпшення становища в сільському господарстві (ААА) та промисловості (NRA). Згідно з першим законом, у сільському господарстві було створено механізм, спрямований на скорочення виробництва основних видів сільськогосподарської продукції. За це фермери отримували компенсацію з особливого фонду, утвореного за рахунок нового спеціального податку. Другий закон запроваджував державне регулювання умов промислового виробництва, трудових відносин, допомоги безробітним тощо.

Перші заходи «нового курсу» сприяли певній стабілізації економіки. Насправді вони означали втручання держави в приватне підприємництво шляхом встановлення рівних і зрозумілих для всіх умов. Між підприємцями мав діяти «кодекс чесної конкуренції», що визначав обсяги виробництва, розподіл ринків, рівень оплати праці тощо.

Також були здійснені соціальні заходи. Запроваджувалися державна система надання допомоги вдовам, сиротам та особам з інвалідністю, страхування безробітних і пенсійне забезпечення. У 1935 р. було прийнято національний акт про трудові відносини (закон Вагнера), який закріпив право робітників на організацію профспілок, проведення страйків і запровадив систему державного регулювання трудових відносин.

Поряд з Американською федерацією праці, що була основним профспілковим об’єднанням, виник Конгрес виробничих профспілок.

Реформи відбувалися і в системі оподаткування. Було збільшено ставки податків на надприбуток, спадщину й дарчі. Федеральна резервна система після встановлення державного контролю перетворилася на своєрідний центральний банк США, що й завершило банківську реформу. Було розширено систему громадських робіт, якою опікувалася спеціальна Адміністрація громадських робіт (WPA). За роки її існування роботою було забезпечено 8,5 млн осіб.

На виборах 1936 р. переконлива перемога Ф. Рузвельта засвідчила суспільну підтримку «нового курсу». В основу були покладені принципи неолібералізму.

У 1937 р. Ф. Рузвельт намагався реформувати Верховний суд, що став головною опорою опозиції «новому курсу», однак зазнав поразки. Це завдало значного удару по авторитету президента. Того ж року Верховний суд визнав закон Вагнера і закон про соціальне забезпечення такими, що відповідають Конституції США.

• Будівництво греблі гідроелектростанції в Теннессі. 1930-ті рр.

• Громадські роботи. США, 1930-ті рр.

• Ф. Рузвельт під час радіозвернення до американського народу. 1938 р.

Із радіозвернення до американського народу Ф. Рузвельта (1938 р.)

Демократія зникла в інших великих націй... тому, що вони втомилися від безробіття й невпевненості в завтрашньому дні, постійного голоду їхніх дітей і опинилися безпорадними в умовах безвладдя й недієздатності уряду... Ці народи відмовилися від свободи заради шматка хліба. Однак ми впевнені в тому, що демократичні інститути можна ще врятувати і примусити працювати.

Поясніть, як ви розумієте думку політика. Доведіть, що Ф. Рузвельт своїми діями врятував ідеали демократії в США.

Після тривалих роздумів у 1938 р. Ф. Рузвельт запропонував Конгресу нові реформи, зокрема закон про справедливі умови праці, що надавав федеральному уряду право встановлювати мінімальну погодинну ставку заробітної плати і максимальну тривалість робочого тижня. Закон остаточно заборонив дитячу працю. Замість оголошеного Верховним судом у 1936 р. неконституційним закону про регулювання сільського господарства було прийнято інший. Метою державного регулювання сільського господарства тепер стала боротьба за збереження родючості ґрунту. Для цього фермерам виплачували премії за скорочення посівних площ або за введення сівозмін, які зберігають землю. Одночасно здійснювався контроль за рівнем виробництва фермерської продукції. На зростання безробіття адміністрація відповіла розширенням громадських робіт.

У 1939 р. Ф. Рузвельт відмовився від нових реформ. Його адміністрація прагнула закріпити вже здійснені реформи «нового курсу» аж до вступу США в Другу світову війну в 1941 р.

Адміністрація Ф. Рузвельта, діючи часто методом проб і помилок, до кінця 1930-х рр. так і не досягла суттєвого економічного зростання й скорочення безробіття. Проте основні важелі такого регулювання ринкової економіки держава отримала саме в ці роки. Головна мета президента — збереження суспільної злагоди, а отже, і демократії — була досягнута.

До кінця 1930-х рр. навіть політичні супротивники Ф. Рузвельта визнали, що сильна президентська влада — це ще не диктатура, державне втручання в економіку — ще не комунізм; бідні не завжди самі винні у своїй бідності, і право не померти з голоду держава так само має гарантувати людині, як і право приватної власності. У ці роки було зроблено вирішальний крок до держави «процвітання». Функції держави надзвичайно розширилися. Через десять років цей «новий лібералізм» отримав на Заході загальне визнання.

• Президент США Ф. Рузвельт серед фермерів. 1930-ті рр.

Зовнішній політиці Ф. Рузвельт приділяв набагато менше уваги, але й тут відбувалися певні зрушення. У 1933 р. США визнали СРСР і встановили з ним дипломатичні відносини. Змінили США і своє ставлення до держав Латинської Америки, намагаючись стати «добрим сусідом». Під тиском прибічників ізоляціонізму Конгрес у 1935—1937 рр. прийняв три закони про нейтралітет, за якими було заборонено продаж зброї сторонам протистояння, незважаючи на те, хто агресор, а хто жертва нападу. У 1937 р. Ф. Рузвельт виступив із так званою «карантинною промовою», де закликав улаштувати «карантин для хворих», якими він вважав агресивні диктаторські режими, що виникли в Європі. На початку наступного року він відкрито назвав ці держави — Німеччина, Італія та Японія. Навесні 1939 р. їхня агресія проти малих країн була визначена як тотальна загроза безпеці США. Тоді ж Ф. Рузвельт надіслав А. Гітлеру та Б. Муссоліні пропозицію надати гарантії безпеки 31 державі Європи та Азії на десять років. Однак відповіді він не отримав.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Які реформи були проведені Ф. Рузвельтом для виведення економіки США з кризи? 2. Якими засобами «лікував» країну в період «нового курсу» Ф. Рузвельт? 3. Охарактеризуйте етапи реформ. 4. Якими були наслідки реформ «нового курсу»? 5. За додатковими джерелами складіть історичний портрет ф. Рузвельта. 6. Дайте оцінку діяльності Ф. Рузвельта.