Історія: Україна і світ. 10 клас. Гісем - Нова програма

§ 4. Бойові дії в 1914 р. Провал німецького «бліцкригу»

МЕТА

• розповідати про перебіг боїв на фронтах Першої світової війни в 1914 р.

• пояснювати, чому німецька стратегія «бліцкригу» не виправдала себе, а війна набула позиційного характеру

ДАТИ

18 серпня — 21 вересня 1914 р. — Галицька битва

5—12 вересня 1914 р. — «диво на Марні»

Вересень 1914 р. — поразка російських військ у Східній Пруссії

«Бліцкриг» (із нім. Blitzkrieg — блискавична війна) — створена на початку XX ст. теорія ведення швидкоплинної війни, відповідно до якої перемогу здобувають швидше, ніж противник зможе мобілізувати й розгорнути свої основні військові сили.

Напередодні війни країни Антанти мали перевагу над Центральними державами в людських і матеріальних ресурсах. їхні флоти домінували на морях. Проте за кількістю та якістю озброєнь до війни краще підготувалася Німеччина. У 1913 р. начальник генерального штабу Німеччини Гельмут фон Мольтке розробив військово-оперативний план нападу на Францію та Росію. У його основу було покладено план «бліцкригу» генерала Альфреда фон Шліффена.

Неминучість війни на два фронти для Німеччини була очевидною, тому головна ідея стратегічного плану передбачала бити противників нарізно. Першою на черзі була Франція. Удар по ній мали завдати через нейтральну Бельгію на північ від Парижа та в обхід основних сил французької армії. У результаті такого стратегічного маневру («непрямого удару») французька армія мала бути оточена та знищена, перш ніж Росія завершить мобілізацію своїх військ. Після розгрому французької армії протягом чотирьох—шести тижнів Німеччина мала перекинути війська на схід і завдати нищівної поразки Росії.

Проте після загострення австро-сербського конфлікту оголошена Росією мобілізація ставила під сумнів можливість реалізації цього плану. Тоді правлячі кола Німеччини зважилися діяти на випередження. 1 серпня було оголошено війну Росії та Франції.

2 серпня 1914 р. німецька армія вторглася на територію Люксембургу, а через два дні — до Бельгії. Наступ здійснювали основні сили, кількість яких становила 1,6 млн осіб. 20 серпня німецькі війська захопили столицю Бельгії Брюссель. А бельгійська армія не склала зброю і чинила спротив.

До 25 серпня на 250-кілометровій ділянці франко-бельгійського кордону відбувалася запекла «прикордонна битва», що завершилася поразкою французької армії. Шлях на Париж для німецьких військ було відкрито.

Тим часом дві російські армії завдали несподіваного удару у Східній Пруссії. Німецьке командування терміново перекинуло туди з Бельгії два армійські корпуси й кавалерійську дивізію. Однак ця допомога була зайвою. Наприкінці серпня — на початку вересня внаслідок помилок російських генералів німецькі війська по черзі розгромили їхні армії і витіснили зі Східної Пруссії, причому близько 50 тис. російських солдатів та 13 генералів потрапило в полон.

У той самий час у результаті Галицької битви (18 серпня — 21 вересня 1914 р.) російські війська оволоділи Східною Галичиною, Північною Буковиною і вийшли до Карпатських перевалів. Ця битва вперше продемонструвала військово-тактичні особливості Першої світової війни — переважання фронтальних бойових дій, що супроводжувалися величезними втратами з обох сторін.

Галицька битва відкрила Росії можливість наступати через Карпатські перевали до Угорщини або спрямувати удар через Польщу безпосередньо на Берлін. За наполяганням союзників російське командування обрало другий варіант. У той самий час німецьке командування зосередило війська для удару на

• Німецька піхота рухається полями Бельгії. 1914 р.

• Розгром російських військ у Східній Пруссії. 1914 р.

Позиційна війна — період війни, коли битви проходять на суцільних постійних фронтах, межі яких практично не змінюються. При цьому оборона кожної з протиборчих сторін глибоко ешелонована. Для такої війни характерна велика щільність військ. Усі позиції мають добре інженерне забезпечення. Окремі локальні наступи не змінюють загальної картини війни.

• Бойові дії на Західному фронті у вересні 1914 р.

Варшаву, щоб відволікти увагу російської армії та допомогти австрійським союзникам. У результаті німецькі й російські війська зійшлися в зустрічному наступі на фронті в 300 км у районі Івангорода й Варшави. Маючи кількісну перевагу, російські війська розгромили дві армії противника. Шлях на Берлін та Відень було відкрито. Лише вмілі дії німецьких генералів П. фон Гінденбурга та Е. Людендорфа й величезні втрати зупинили російські війська.

На Західному фронті на початку вересня німецька армія підійшла до Парижа. Командування, вважаючи, що Франція не здатна чинити серйозний опір, вирішило не обходити Париж із півночі, як передбачав «план Шліффена», а рухатися навпростець. Однак вони натрапили на значний опір французьких військ, які змогли швидко зосередити переважаючі сили у вирішальних місцях боїв. Зокрема, частини паризького гарнізону були перекинуті до Марни на міських таксі. Це був перший в історії досвід використання автомобільного транспорту з військовою метою.

6—12 вересня відбулася грандіозна битва на Марні, у якій французькі війська зупинили й відкинули противника від Парижа. Сталося «диво на Марні», у результаті якого план «бліцкригу» провалився.

Проте німецьке командування вважало це тимчасовою невдачею. Воно спробувало виправити ситуацію, завдавши флангового удару з метою оточити французьку армію і захопити Париж. Проте британські та французькі війська, що прибули на фронт, намагалися зробити те саме.

Восени 1914 р. впродовж двох місяців у Північній Франції тривали маневрові бої «біг до моря». Урешті-решт установилася лінія постійного фронту довжиною 700 км — від кордонів Швейцарії до протоки Ла-Манш. Події осені 1914 р. свідчили про зміни в характері війни: якщо до цього вона була маневровою, то тепер стала позиційною.

Не змінило характер війни й те, що союзником Німеччини стала Османська імперія. Лише з’явилися нові фронти війни — Кавказький, Месопотамський і Палестинський. Обидві сторони рили окопи, будували земляні й бетонні укріплення, недоступні навіть для важкої артилерії (першими це почали робити англійські солдати). У результаті утворювалися кілометрові мінні поля і ряди колючого дроту. Для їх подолання жодна сторона не мала необхідних людських і матеріальних резервів.

• «Марнське таксі». Французькі війська їдуть на фронт на паризьких таксі. Початок вересня 1914 р.

Думка сучасника подій

Повний крах німецького наступу на Париж не може не вплинути на подальший хід і результат усієї кампанії. Кривава прогулянка до Парижа, залишившись безплідною, коштувала німцям дуже дорого. Англійські джерела обчислюють загальну кількість німецьких втрат у безперервних боях від Льєжа до Парижа: до 600 тис. осіб вибули з ладу. Ті, що залишилися в строю, були страшенно стомлені й виснажені напруженими двомісячними переходами, неминучими під час пересування масових армій, голодуванням і безсонням. Невдача вбила в їхніх серцях віру в перемогу, а без віри в перемогу немає піднесення духу, немає шансів на успіх.

На які причини поразки німецького наступу вказують сучасники подій? Які ще причини ви б назвали?

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Чи можна вважати «план Шліффена» безглуздою витівкою? Що завадило Німеччині перемогти: брак ресурсів чи недотримання плану? 2. Назвіть основні битви першого року Першої світової війни. 3. Висловіть свої припущення про взаємозалежність фронтів війни. 4. Яку роль у війні відіграла битва на Марні?