Історія: Україна і світ. 10 клас. Гісем - Нова програма

§ 3. Зброя Першої світової війни

МЕТА

• ознайомитися зі змінами, які відбулися в озброєнні й тактиці бойових дій під час Першої світової війни

• розкрити причини й наслідки цих змін

ДАТИ

1914 р. — «позиційна криза»

1915 р. — перше умовно успішне використання отруйних газів

1916 р. — перше використання танків

Перша світова війна суттєво вплинула на розвиток військового мистецтва й озброєння. Це була перша війна, яка мала безперервні лінії фронтів, а бойові дії велися за будь-якої погоди. Такою війну зробили три речі: кулемет, колючий дріт і тушонка. Так, десять кулеметів (кулеметна рота) і 100 бійців могли стримувати наступ дивізії піхоти (від 10 до 20 тис. солдатів). Іноді позиції кулеметників прикривали полями з колючим дротом, що робило неможливим наступ кінноти — головної ударної сили тих часів — і вкрай ускладнювало наступальні дії піхоти. Якщо до цього долучалася артилерія, то наступ перетворювався на марну справу. У результаті на фронтах війни настала «позиційна криза». Жодна зі сторін не могла просунутися вперед без тисяч жертв. Тушонка давала змогу солдатам перебувати в окопах безперервно.

Щоб подолати кризу, воєначальники обох блоків намагалися застосувати або нову зброю, або нову тактику. Проте у відповідь швидко знаходили протидію, і війна до свого завершення залишалася переважно позиційною. Армії влаштовували кількаденні обстріли важкими гарматами, які перетворювали бойові позиції ворогуючої сторони на руїни. Потім вдалися до масових атак піхоти на вузькій ділянці фронту, які рухалися хвилями (французька тактика «людських хвиль»). Протидіючи цьому, піхота противника почала рити розгалужену і глибоку мережу окопів, бліндажів, а також створювати кілька ліній оборони. За роки війни було викопано 40 тис. км окопів. У той самий час артилерія противника намагалася придушити вогонь гармат. Такий спосіб наступальних дій призвів до швидкого вичерпання людських ресурсів, і розпочався «снарядний голод». За рік витрачали близько мільярда снарядів. Для вирішення цих проблем залучали нових союзників, а промисловість була змушена працювати на війну. Проте це лише розширило масштаби війни.

«Позиційну кризу» намагалися подолати й технічними винаходами та вдосконаленнями. Із 1915 р. почалося масове застосування отруйних газів. Від хімічної зброї постраждало 1,2 млн солдатів з обох сторін.

Революційним винаходом стали танки, які вперше використали в 1916 р. під час битви на річці Соммі. Проте через технічну недосконалість ця зброя не стала вирішальною у війні.

Єдиним ефективним способом подолати оборону противника стала зміна тактики дій піхоти. Уперше її застосував російський генерал Олексій Брусилов, який не здійснював тривалої артилерійської підготовки і завдавав не один головний удар, а кілька. Це дезорганізовувало противника і формувало передумови для успішного наступу. Крім того, почали використовувати тактику дії артилерії, яка створювала вогняний вал перед своєю піхотою, що наступала. Він рухався у глиб оборони противника в міру просування піхоти. Найуспішнішою стала винайдена німцями тактика дій штурмових груп, які, маючи легке й потужне озброєння (кулемети, міномети, гранати), просочувалися через позиції противника. Доля битви вирішувалася в ближньому бої, де все залежало від особистої підготовки бійця. Завдяки цій тактиці німецькі війська змогли успішно розпочати свій останній великий наступ — «битву кайзера». Проте вичерпаність ресурсів країни не дала змогу розвинути успіх.

• Колючий дріт для захисту бойових позицій

• Кулемети часів Першої світової війни

• Уніформа основних учасників війни: 1 — рядовий російської армії; 2 — рядовий французької армії; 3 — рядовий британської армії; 4 — рядовий німецької армії. Прикметною ознакою уніформи стало використання кольорової тами, яка маскувала бійців. Першими таку форму ввели англійські командири, навчені досвідом англо-бурської війни (1899—1902 рр.). Наступними були російські солдати, які мали досвід російсько-японської війни (1904—1905 рр.). Останньою маскувальну форму почала використовувати французька армія.

• Газова атака. Із розміщених уздовж лінії фронту газових балонів у бік противника випускали гази, які розносив вітер. Згодом були винайдені снаряди й міни, які наповнювали отруйними речовинами

Також під час війни швидкого розвитку набула авіація. За чотири роки вона пройшла шлях від розвідувальних польотів до стратегічних бомбардувань тилу противника.

Перші літаки, які застосовували на війні, не мали зброї. Пілоти ворогуючих сторін, зустрівшись у небі, могли лише застосувати особисту зброю, зробивши декілька пострілів. Російський льотчик Петро Нестеров першим у світі зробив на літаку «мертву петлю» й застосував таран, спрямувавши свій літак на ворожий. Згодом, коли літаки стали досконалішими, розгорталися справжні повітряні бої.

Німеччина була першою країною, яка застосувала військово-повітряні сили для нападу на стратегічні тили противника (заводи, населені пункти, морські гавані). Із 1914 р. спочатку німецькі дирижаблі, а потім багатомоторні бомбардувальники регулярно здійснювали обстріл (переважно вночі) тилових об’єктів Франції, Англії та Росії.

Заходи із затемнення, повітряні тривоги, необхідність організації протиповітряної оборони (ППО) стали звичними явищами війни, хоча в окремих випадках усе це здійснювалося переважно з метою залякування.

• Французькі кулеметники в протигазах. 1915 р.

Перші консерви з'явилися у Франції. У 1804 р. кондитер Ніколя Франсуа Аппер запропонував спосіб консервування продуктів. Він варив м'ясо або овочі 1—2 години, а потім перекладав готову продукцію в посудини, які нагрівав у соляному розчині до 110—115 °С, вважаючи, що так він убиває всі шкідливі мікроорганізми. У посудині залишався невеликий отвір, який щільно закривали, коли з нього переставала йти пара. Результати Н. Ф. Аппера для свого часу були приголомшливими. Наполеон Бонапарт нагородив його титулом «Благодійник людства».

Цей винахід набув популярності. В Англії, яка викупила право на використання методу, удосконалили процес. М'ясо або овочі складали в жерстяні банки, герметично закриваючи їх. Технологію почали використовувати в США та Німеччині. Уже з 1826 р. англійська армія додала консерви до раціону своїх солдатів. Згодом це зробили й інші держави. Тушонка з'явилася наприкінці XIX ст., як і її назва. У 1915 р. була винайдена банка, яка після відкривання сама нагрівалася. Це була єдина їжа, яку можна було безпечно споживати в окопах.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Як змінилася зброя за роки війни? 2. Що перетворило Першу світову війну на позиційну? 3. Поміркуйте, чи було знайдено вихід із «позиційної кризи». 4. Чому фронт Першої світової війни на сході був більш рухомим, ніж на заході? 5. Підготуйте презентацію про роль авіації в роки війни.