Історія: Україна і світ. 10 клас. Гісем - Нова програма

§ 29. Ліга Націй

МЕТА

• скласти уявлення про діяльність Ліги Націй

• визначати її позитивні сторони й недоліки в діяльності

ДАТИ

1920—1946 рр. — діяльність Ліги Націй

Ліга Націй — перша міжнародна міждержавна організація, створена з метою розвитку співробітництва, досягнення безпеки і миру між народами на Паризькій конференції 1919—1920 рр.

Президент США В. Вільсон відповідно до своїх «14 пунктів» одразу після початку роботи Паризької конференції став наполягати на розробці Статуту Ліги Націй, який мав стати складовою всіх мирних договорів. Велика Британія, Франція, Італія і Японія виступили проти, оскільки боялися, що це зашкодить їм реалізувати свої територіальні та фінансові претензії до переможених країн. Д. Ллойд Джордж за підтримки французької, італійської, японської та деяких інших делегацій запропонував спочатку вирішити долю німецьких колоній і територій, що раніше належали Османській імперії. В. Вільсон категорично заперечив негайний перерозподіл колоній, заявивши: «Світ скаже, що великі держави спочатку поділили беззахисні частини світу, а потім створили союз народів». Це викликало роздратування його опонентів. Однак В. Вільсон, який очолював комісію з розробки Статуту Ліги Націй, через декілька днів подав його на затвердження учасникам конференції.

14 лютого 1919 р. Паризька конференція затвердила Статут Ліги Націй. Її засновниками стали держави-переможниці у війні та новостворені країни Польща, Чехословаччина і Хіджаз (1916 р., сучасне Королівство Саудівська Аравія). Головними органами Ліги Націй були щорічна Генеральна Асамблея (збори) і Рада Ліги Націй, а місцем перебування її керівних органів — місто Женева. Рада мала складатися з п’яти постійних членів (США, Велика Британія, Франція, Італія, Японія) і п’яти непостійних членів. Однак американський Сенат не ратифікував Версальський мирний договір із Німеччиною і включений до нього Статут Ліги Націй. Тому США як ініціатор створення цієї організації не увійшли до неї. Текст Статуту Ліги Націй був складовою всіх договорів із переможеними країнами. Проте самі вони, а також радянська Росія не увійшли до цієї міжнародної організації.

За допомогою Ліги Націй країни-переможниці здійснили перерозподіл колоній. Було запроваджено так звану мандатну систему. За нею окремим державам надавалося право на управління територіями, які були колоніями держав, що зазнали поразки у війні. Так, колишні німецькі колонії в Тихому океані, Південно-Західній і Південно-Східній Африці фактично стали власністю країн — власників мандатів — Японії, Австралії, Нової Зеландії і Південноафриканського союзу. Велика Британія і Франція, отримавши мандати на колишні території Османської імперії (Сирія, Ірак, Палестина тощо), мали право самостійно визначити, коли вони стануть здатними до самоврядування, і надати їм у зв’язку із цим незалежність.

Статут Ліги Націй набув чинності 10 січня 1920 р. Уже 16 січня 1920 р. у Парижі відбулося перше засідання Ради Ліги Націй, а 15 листопада в Женеві (стала постійним місцем перебування штаб-квартири організації) відбулася перша сесія її Асамблеї.

На Лігу Націй покладали великі сподівання у справі становлення нової системи міжнародних відносин. Проте вже з перших днів своєї роботи вона почала стрімко втрачати свій авторитет і, відповідно, вплив на хід міжнародних відносин. Головною причиною такого становища стало те, що механізми запобігання і приборкання агресії виявилися малоефективними. Для ухвалення рішення про санкції або направлення військ потрібна була одностайність, якої неможливо було досягти.

• Карикатура на появу Ліги Націй. На дверях напис «Версаль»

Спробуйте пояснити символізм карикатури.

• «Цей міст Ліги Націй спроектовано президентом США». Американська карикатура

Що намагався показати автор карикатури?

Вступ до Статуту Ліги Націй (діяв із 10 січня 1920 р.)

Високі Договірні Сторони, беручи до уваги, що для розвитку співпраці між народами і для гаранти їхнього миру й безпеки важливо прийняти деякі зобовязання: не вдаватися до війни, підтримувати в повній гласності міжнародні відносини, засновані на справедливості й честі, суворо дотримуватися настанов міжнародного права, визнаних відтепер дійсним правилом поведінки урядів, встановити панування справедливості й сумлінно дотримуватися всіх зобов'язань, що накладають ці договори у взаємних відносинах організованих народів, які приймають цей Статут, який засновує Лігу Націй.

Чи стали реальністю ідеї, які були закладені в Статуті Ліги Націй?

Першим серйозним конфліктом стала польсько-литовська територіальна суперечка навколо Віденського краю (Вільнюс). Рада Ліги Націй доброзичливо вислухала від президента Польщі І. Подеревського запевнення в миролюбності, а вже за кілька днів була поставлена перед фактом польської окупації краю. Ліга Націй закликала вивести з краю польські війська і провести плебісцит під контролем міжнародного поліцейського контингенту. Проте ухвалена резолюція не була реалізована. Польща анексувала захоплені землі, а Ліга Націй засудила Литву за непоступливість. Також Ліга Націй нічого не змогла заподіяти, коли Італія в 1923 р. захопила грецький острів Корфу.

Проте були й успіхи. Так, наприклад, це стосується польсько-німецького конфлікту через Силезію, шведсько-фінського конфлікту щодо Аландських островів. У 1925 р. президент Ліги Націй зупинив «телеграмою» війну між Болгарією та Грецією. Однак у цих конфліктах сторони були схильні до порозуміння й готові прийняти посередництво Ліги Націй. Таким чином, у ролі миротворця Ліга Націй виявилася малоефективною, хоча за час свого існування вона змогла врегулювати близько 40 гострих політичних конфліктів.

Важливим напрямком діяльності Ліги Націй став процес роззброєння. Проте на нього чекав цілковитий провал. У 1920-ті рр. в Лізі Націй було призупинено членство Аргентини та Іспанії, а в 1926 р. Бразилія першою вийшла з організації. Ще менш ефективною виявилася діяльність організації у 1930-ті рр.

Однак економічні місії Ліги Націй допомогли Австрії та Угорщині подолати тяжкі післявоєнні економічні проблеми. Вона також сприяла реорганізації банківської системи в Естонії та Румунії, забезпечила валютні реформи в Китаї. Ліга Націй провела масштабну акцію з повернення військовополонених із Росії. У той самий час організація відмовила в допомозі радянській Росії під час голоду 1921—1923 рр. Узагалі до СРСР Ліга Націй мала упереджене ставлення (втім, таке ставлення було взаємним).

Під егідою Ліги Націй було створено спеціалізовані організації із міжнародного співробітництва: із засобів зв’язку та транзиту, із питань охорони здоров’я, продовольства, запобігання поширенню наркотиків тощо. Був сформований комітет інтелектуального співробітництва. Навіть вдалося організувати діалог між німецькими і французькими науковцями щодо суперечливих питань історії двох народів із метою усунення з підручників шовіністичних стереотипів.

Більшість позитивних моментів у діяльності Ліги Націй були значною мірою досягнуті не завдяки роботі її офіційних органів, а завдяки видатним діячам, що з ними співпрацювали (полярний дослідник із Норвегії Ф. Нансен, філософ А. Бергсон, дослідниця в галузі фізики І. Кюрі, письменник-фантаст Г. Веллс та інші).

• Карикатура зі львівського журналу «Зиз». 1924—1933 рр.

Н. Чемберлен: «Дуже мені мило привітати вас, достойні гості, у сім'ї культурних народів». Українець (із-за дверей): «Добре, що я не потрапив до такого чесного товариства, а то заїли б із кістками».

Як карикатура відображає ставлення українців до Ліги Націй? Чим було зумовлене таке ставлення?

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Коли розпочала роботу Ліга Націй? 2. Які принципи були закладені в її діяльності? 3. Що таке мандатна система? 4. Що послаблювало вплив організації на міжнародні відносини? 5. Чим було зумовлено падіння авторитету організації?