Історія: Україна і світ. 10 клас. Гісем - Нова програма

Розділ 3

ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ: МІЖ ДЕМОКРАТІЄЮ Й АВТОРИТАРИЗМОМ

§ 25. Паризька мирна конференція. Версальський мирний договір

МЕТА

• порівнювати наміри головних держав-переможниць у війні на конференції

• характеризувати головні положення Версальського договору з Німеччиною

ДАТИ

18 січня 1919 — 21 січня 1920 р. (із перервами) — Паризька мирна конференція

28 червня 1919 р. — підписання Версальського мирного договору

• «Рада чотирьох» (зліва направо): В. Орландо (Італія), Д. Ллойд Джордж (Велика Британія), Ж. Клемансо (Франція), В. Вільсон (США)

Для розробки й підписання мирних договорів із переможеними країнами держави-переможниці у війні зібрали в Парижі міжнародну конференцію. У її роботі взяли участь декілька тисяч делегатів від 27 держав і британських домініонів. Переможені держави вперше в історії дипломатії не були присутні на переговорах. На конференцію не запросили також представників Росії, де точилася громадянська війна. Визначальну роль у виробленні рішень конференції відігравали «Рада чотирьох», у складі якої були голови урядів Великої Британії (Д. Ллойд Джордж), Франції (Ж. Клемансо), США (В. Вільсон) та Італії (В. Орландо), і «Рада десяти» — голови урядів і міністри закордонних справ цих держав та Японії.

Обговорення проектів мирних договорів, що формально були розроблені на основі «14 пунктів» В. Вільсона, виявило значні розбіжності між учасниками конференції. Ж. Клемансо був налаштований посилити вплив Франції в Європі, позбавити Німеччину можливостей для реваншу в майбутньому та реалізувати популярне серед французького населення гасло «Німці за все заплатять!». Для цього він наполягав на поверненні Ельзасу і Лотарингії, отриманні Саарського вугільного басейну й відсуненні кордону з Німеччиною до Рейну. Для компенсації втрат Ж. Клемансо прагнув отримати від Німеччини величезні репарації і частину колоній в Африці.

Вимоги Франції викликали заперечення у Великої Британії та США, що виступали за рівновагу між державами-суперницями на континенті й заперечували надмірне ослаблення Німеччини.

Велика Британія до початку конференції вже отримала все, заради чого вела війну. Німеччина перестала бути її суперником на морях і конкурентом на світових ринках. Британські домініони захопили німецькі колонії, а сама Велика Британія контролювала значну частину спадщини Османської імперії на Близькому Сході. Британський уряд прагнув лише утримати й закріпити досягнуте. У визначенні кордонів післявоєнної Європи, на думку Д. Ллойд Джорджа, необхідно було дотримуватися принципів національної належності й права народів на самовизначення. Крім цього, підтримувалося повернення Франції Ельзасу та Лотарингії. Для забезпечення миру Велика Британія, як і США, вважала за необхідне здійснити скорочення озброєнь та створити міжнародну організацію — Лігу Націй. Також британський уряд виступав проти запропонованої свободи судноплавства й, за підтримки Франції і Японії, наполягав на згортанні американських програм будівництва військово-морського флоту, щоб зберегти свою перевагу на морі.

За роки війни Велика Британія, як і Франція, перетворилася з кредитора на боржника. Обидві держави спробували переконати американський уряд, що їхні борги США (майже 10 млрд доларів) необхідно погасити за рахунок репарацій із Німеччини. Однак ця спроба провалилася. США, які внаслідок війни суттєво зміцнили економічну могутність, прагнули зробити свою країну гарантом миру в Європі та лідером усього післявоєнного світу.

Репарації — повне або часткове відшкодування державою завданих нею збитків іншій державі у грошовій або іншій формі. Виплату репарацій передбачено в мирному договорі після закінчення війни.

• Члени делегацій спостерігають за підписанням договору у Дзеркальній залі Версаля. 28 червня 1919 р.

Зі спогадів Д. Ллойд Джорджа

Клемансо спостерігав за кожним його (Вільсона) рухом, як старий сторожовий пес слідкує за незнайомцем, який щойно потрапив на подвір'я та викликає серйозні сумніви щодо своїх справжніх намірів... Ідеаліст Вільсон потішав Клемансо доти, доки цей ідеаліст не почав вимагати, щоб його мрії було втілено в договорі, що його він, Клемансо, мусив підписати... Він ловив кожне слово, побоюючись, що Вільсон якою-небудь фразою схилить конференцію прийняти пропозицію, яка, на думку Франції, послабила б договір.

1. Які факти про відносини між Ж. Клемансо і В. Вільсоном під час переговорів наводить автор? 2. Як риси характеру та особисті стосунки між лідерами держав впливали на перебіг переговорів?

Італія розраховувала отримати обіцяні їй за участь у війні на боці Антанти території, а саме: Південний Тироль, східне узбережжя Адріатичного моря й частину Малої Азії. Однак незначний внесок Італії у війну не спонукав «велику трійку» підтримати її вимоги. Румунія наполягала на передачі їй Трансильванії, Буковини й Банату з австро-угорської спадщини, обіцяних їй у 1916 р. До того ж вона окупувала Бессарабію, яка раніше належала Російській імперії. Лише за активну участь у придушенні революції в Угорщині вимоги румунського уряду задовольнили.

Японія претендувала на німецькі колонії в Тихому океані й півострів Шаньдун у Китаї, який до війни орендувала Німеччина. Усі ці території японські війська в роки війни захопили. Вимоги Японії підтримувала Велика Британія, вважаючи, що це допоможе їй ослабити зростання впливу США.

Держави, що постали після розпаду імперій, прагнули забезпечити міжнародне визнання, розширення й гарантування своїх кордонів.

Зрештою країни-переможниці узгодили текст мирного договору (понад 400 статей) і запросили представників Німеччини до Парижа. 28 червня 1919 р. було підписано Версальський договір.

За його умовами Німеччину було визнано винною у розв’язуванні війни і відповідальною за її результати разом із союзниками. Німеччина втрачала 1/7 своєї території та 1/12 населення. Вона повертала Франції Ельзас і Лотарингію, Бельгії — округи Ейпен, Мальмеді та Морне (після проведення там плебісциту про згоду на це місцевого населення), Данії — Шлезвіг (також після плебісциту). Німеччина визнавала незалежність Польщі й Чехословаччини. Польща отримувала окремі райони Померанії, Познані, більшість Західної і частину Східної Пруссії та частину Верхньої Силезії. Місто Данциг (Гданськ) із прилеглою до нього територією перетворювалося на «вільне місто» під керівництвом Ліги Націй, але включалося в митні кордони Польщі. Німеччина зобов’язувалася поважати нейтралітет Бельгії, визнавала повну незалежність Люксембургу й Австрії. Під управління Ліги Націй переходила Мемельська область (згодом її захопила Литва). Території на лівому й правому берегах Рейну вглиб на 50 км підлягали демілітаризації (роззброєнню). Саарський вугільний басейн переходив у власність Франції, а сама область на 15 років залишалася під управлінням Ліги Націй із подальшим проведенням плебісциту про її державну належність.

Німеччина позбавлялася всіх колоній, які були розділені між Францією, Японією, Бельгією, Португалією, Великою Британією та її домініонами.

Договір передбачав роззброєння Німеччини. Її армія зменшувалася до 100 тис. осіб. Скасовувалася загальна військова повинність. Значно скорочувався військово-морський флот. Німеччині було заборонено мати підводні човни, військову авіацію, танки, важку артилерію тощо.

Німеччина мала сплатити репарації для відшкодування «всіх втрат» союзників. Аванс становив 20 млрд марок, а загальну суму передбачали визначити згодом. Гарантією виконання Німеччиною договору мала стати окупація союзниками території на захід від Рейну терміном від 5 до 15 років.

Договір із Німеччиною, разом із тими, що були укладені з її союзниками у війні, — Австрією, Болгарією, Угорщиною і Туреччиною, — утворили Версальську систему мирних договорів.

• Карикатура на Версальський договір. 1919 р.

«Тигр» (Д. Ллойд Джордж): «Я чую, як плаче дитя». Німеччина зображена у вигляді хлопчика, що плаче в куточку

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Охарактеризуйте позиції держав-переможниць у війні на Паризькій конференції. 2. Які обмеження було накладено на Німеччину умовами Версальського договору? 3. Як у Версальському договорі було реалізовано вислів Ж. Клемансо «у Європі 20 млн зайвих німців», який натякав на те, що населення Німеччини кількісно перевищує населення Франції? 4. Маршал Ф. Фош назвав Версальський договір лише перемир'ям на 20 років. Як ви вважаєте, чому?