Історія: Україна і світ. 10 клас. Гісем - Нова програма

§ 18. Перша війна радянської Росії проти України

МЕТА

• визначати передумови й причини Першої війни радянської Росії проти України

• розповідати про перебіг подій війни

• розкривати зміст і давати оцінку IV Універсалу УНР

• характеризувати першу спробу радянізувати Україну

ДАТИ

17 грудня 1917 р. — ультиматум Раднаркому Росії УЦР

25 грудня 1917 р. — проголошення радянської влади в Україні Грудень

1917 — травень 1918 р. — Перша війна радянської Росії проти України

Проголосивши УНР, УЦР активно розпочала державне будівництво. Формувалася система законодавства, судів, прокуратури. Тривала робота над проектом Конституції УНР. Державним гербом було затверджено Володимирів тризуб. Також вживалися заходи щодо створення власної фінансово-податкової системи: було розпочато випуск державних кредитних білетів УНР, створення Державної скарбниці УНР, видання актів із питань оподаткування. Було законодавчо закріплено 8-годинний робочий день, регламентовано працю жінок, неповнолітніх, нічну працю й кількість святкових днів тощо.

Державотворчі кроки УЦР призвели до стрімкого розгортання конфлікту з урядом Росії — Радою народних комісарів (Раднаркомом), який намагався поширити радянську владу в Україні. Для цього передбачалися як мирні, так і силові заходи. Першим почали реалізовувати мирний сценарій. 6 грудня 1917 р. більшовики офіційно оголосили про скликання Всеукраїнського з’їзду рад. На той час в Україні діяло понад 300 рад. Норми представництва було розроблено так, що найбільше делегатів мали надіслати ради промислових районів і великих міст, які перебували під впливом більшовиків. Спочатку УЦР не виявила інтересу до з’їзду, але, усвідомивши загрозу, Генеральний Секретаріат вжив заходів для нейтралізації дій більшовиків. У найближчі до Києва повіти були розіслані циркуляри з вимогою направити до столиці якомога більше депутатів від селянських спілок та українізованих частин. До Києва прибуло понад 2 тис. депутатів. Відповідно більшовики не змогли переобрати УЦР і проголосити радянську владу в Україні. На з’їзд не приїхали депутати від рад Донецько-Криворізького басейну, які скликали власний обласний з’їзд у Харкові. Вони не визнавали належність цих регіонів до України. 17 грудня, коли з’їзд розпочав роботу в Києві, прихильників більшовиків на ньому виявилося лише 127 із 2,5 тис. депутатів. З’їзд висловив повну підтримку УЦР та Генеральному Секретаріату.

Розуміючи свою поразку, більшовики розпочали силовий сценарій усунення УЦР. 17 грудня, у день відкриття з’їзду в Києві, радіотелеграфом було передано підписаний В. Леніним і Л. Троцьким ультиматум УЦР. Він складався із двох частин. У першій ішлося про право націй на самовизначення аж до відокремлення, визнавалися УНР та все, що стосувалося національної незалежності українського народу. Водночас було висунуто ультимативні вимоги, які, по суті, були втручанням у внутрішні справи УНР. У відповідь УЦР спростувала всі звинувачення, а також заборонила експорт хліба до Росії. Відмова прийняти ультиматум стала приводом для агресії російських більшовиків проти України. 18 грудня 1917 р. Раднарком ухвалив «вважати Раду в стані війни з нами». 22 грудня війська радянської Росії увійшли в Харків. Тим часом більшовицькі депутати, що залишили київський з’їзд рад, прибули до Харкова, де був скликаний надзвичайний III з’їзд рад Донецько-Криворізького басейну, 77 депутатів якого представляли 46 рад. Більшовицькі депутати (127 осіб), що прибули, представляли 49 рад. Вони приєдналися до роботи з’їзду та проголосили його І Всеукраїнським з’їздом рад.

25 грудня 1917 р. під охороною більшовицьких військ вони проголосили радянську владу в УНР. Був створений Центральний виконавчий комітет (ЦВК) у складі 41 особи (із них 35 — більшовики). Головою ЦВК було обрано українського соціал-демократа Є. Медведєва. Саме ВУЦВК створив уряд радянської УНР — Народний Секретаріат. За одним винятком, усі члени уряду були більшовиками (С. Бакинський, Є. Бош, В. Затонський, Ю. Коцюбинський, Ф. Сергєєв (Артем), М. Скрипник та інші). Народний Секретаріат мав маріонетковий характер, його єдиним завданням було організувати боротьбу з УЦР.

• Герб і державна печатка УНР (1); державний кредитовий білет УНР (2); прапор УНР (3)

В. Затонський про діяльність Народного Секретаріату

Називали себе урядом та самі до того ставилися трохи з гумором. Та й насправді: який же з нас уряд був без армії, фактично без території, бо навіть Харківська рада нас не визнавала. Апарату жодного.

1. Про що свідчить наведене висловлювання В. Затонського? 2. Із якою метою був створений Народний Секретаріат?

Народний Секретаріат одразу розпочав із Генеральним Секретаріатом «війну декретів». Він визнав своє підпорядкування Петрограду, заявив про скасування заборони на вивезення хліба до Росії та оприлюднив постанову про недійсність усіх постанов Генерального Секретаріату. Народний Секретаріат звернувся до Раднаркому Росії з проханням про військову допомогу в боротьбі проти УЦР. 4 січня 1918 р. більшовицькі загони разом із місцевими загонами Червоної гвардії розпочали наступ на Київ та інші райони України. Їхня тактика полягала в просуванні лініями залізниць і встановленні контролю над великими промисловими й транспортними центрами. Таке ведення бойових дій отримало назву «ешелонна війна».

Перед загрозою збройної агресії УЦР виявилася беззбройною. Роль армії в розбудові держави було недооцінено, тож захищати УНР виявилося майже нікому. Солдати українізованих частин розійшлися по домівках або оголосили про нейтралітет. Щоб якось вийти зі складного становища, уряд почав терміново формувати Армію УНР на добровільних засадах.

Безпосередньо на Київ наступали частини, якими командував колишній офіцер російської імператорської армії М. Муравйов. У своєму наказі він відверто говорив: «Цю владу (радянську) ми несемо з далекої півночі на вістрях своїх багнетів, де її встановлюємо, всемірно підтримуємо її силою цих багнетів».

• Бій під Крутами. Листівка 1918 р.

Основні положення ультиматуму Раднаркому від 17 грудня 1917 р. (В. Ленін, Л. Троцький)

• Відмовитися від спроб дезорганізації загального фронту (йшлося про утворення Українського фронту).

• Не пропускати військові частини з фронту на Дон або в інші райони з ворожими Раднаркому урядами.

• Пропускати революційні (більшовицькі) війська на Південний фронт (для боротьби з О. Каледіним).

• Припинити роззброєння радянських полків і червоногвардійських загонів.

• У разі невиконання цих вимог буде оголошено війну.

Основні положення відповіді на ультиматум Раднаркому від 20 грудня 1917 р. (В. Винниченко, С. Петлюра)

• Неприпустимість втручання Раднаркому у внутрішні справи України.

• Генеральний Секретаріат не повторюватиме досвід Раднаркому на території України, поширюючи анархію та розруху.

• Роззброєння й висилка більшовицьких загонів продиктовані прагненням уникнути громадянської війни, наданням російському народу можливості «задовольнити свої національні почуття» на батьківщині.

• В умовах повної дезорганізації фронту із Центральними державами українізовані частини, що ще зберегли боєздатність, не в змозі утримувати всю лінію фронту й намагаються врятувати хоча б свої частини.

• Генеральний Секретаріат виступає за право кожної нації на самовизначення... виступає проти більшовицьких методів встановлення й формування влади.

• Генеральний Секретаріат надалі роззброюватиме більшовицькі частини, якщо вони становитимуть загрозу владі.

1. Якою була мета ультиматуму Раднаркому? 2. Чи логічними є аргументи УЦР у своїй відповіді?

Прийняття IV Універсалу стало визначною подією в житті українського народу. Тривалий шлях боротьби завершився логічним результатом — проголошенням незалежності. У той час не вдалося відстояти самостійну українську державу, і нагода відродження та закріплення своєї державності зазнала краху. Проте ідея самостійної соборної України жила в головах українського народу, надихала його на боротьбу. Саме в цьому полягає головне історичне значення IV Універсалу.

Реквізиція — примусове вилучення державою майна власника (приватної або юридичної особи) у державних інтересах із виплатою або без виплати йому вартості майна.

Конфіскація — безоплатне вилучення майна, цінностей.

Експропріація — примусова конфіскація власності. Цей термін використовували більшовики для виправдання пограбування заможних верств суспільства, що нагромадили свої багатства начебто незаконно, грабуючи (експлуатуючи) трудові прошарки суспільства.

Націоналізація — перехід приватних підприємств та іншої приватної власності у власність держави як шляхом експропріації, так і на основі викупних операцій.

Вдалося організувати декілька підрозділів УНР. Проте вони не могли прикрити всі напрямки. На захист української справи стала національно свідома учнівська й студентська молодь. 29 січня 1918 р. близько 300 юнаків на чолі із сотником Студентської сотні Андрієм Омельченком під станцією Крути (на шляху з Чернігова до Києва) вступили в нерівний бій із більшовицькими загонами. Загальне командування українськими підрозділами в бою здійснював сотник Аверкій Гончаренко. Молодим людям ціною свого життя вдалося на чотири дні зупинити просування більшовиків на Київ.

У цій ситуації керівники УЦР, відмовившись від гасел автономії, 22 січня 1918 р. оприлюднили IV Універсал УЦР, який проголошував УНР «самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу. Зо всіма сусідніми державами, як-то: Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною та іншими ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки,— власть у ній буде належати тільки народові України...».

Одним із найголовніших завдань, що знайшли відображення в IV Універсалі, було укладення миру з Німеччиною та її союзниками. Для цього в Брест було відправлено мирну делегацію.

Крім того, у IV Універсалі містилася низка соціально-економічних положень. Щодо аграрного питання йшлося: «Земельна комісія... вже виробила закон про передачу землі трудовому народу без викупу, узявши за основу скасування власності і соціалізацію землі». Усі ліси, води й надра переходили у власність держави. Уряд мав «приступити до переведення всіх заводів і фабрик на мирний стан, на вироблення продуктів, потрібних насамперед трудящим масам».

Проголошувалася націоналізація «найважливіших галузей торгівлі», встановлювалася монополія держави на зовнішню торгівлю. В Універсалі також йшлося про необхідність вжити термінових заходів щодо ліквідації безробіття, матеріального забезпечення інвалідів, сиріт, літніх людей і всіх тих, хто постраждав від війни. Усі банки мала контролювати держава. Було підтверджено всі демократичні права і свободи громадян, рівність представників різних націй УНР. У день проголошення IV Універсалу УЦР прийняла Закон про національно-персональну автономію. Право на автономію автоматично визнавалося за трьома найбільшими національними групами — росіянами, євреями та поляками. Інші могли отримати це право за умови, якщо їхні петиції в цій справі зберуть щонайменше 10 тис. голосів.

29 січня 1918 р. у столиці розпочався збройний виступ окремих частин міського гарнізону й робітників заводу «Арсенал», спрямований проти УЦР. Протягом п’яти днів війська УНР під командуванням С. Петлюри та Є. Коновальця придушили повстання в Києві. Однак це вже не мало стратегічного значення. Наступ більшовицьких військ тривав. 8 лютого 1918 р. члени Малої ради й Ради Народних Міністрів залишили Київ і переїхали спочатку до Житомира, а потім — до Сарн. 9 лютого 1918 р. радянські війська увійшли до Києва.

Перший прихід більшовиків до влади в Україні супроводжувався масовим «червоним терором». Лише в Києві радянські війська знищили 3—5 тис. осіб. Це не сприяло прихильності народу України до нової влади. Непопулярними були й інші заходи більшовиків, які супроводжувалися реквізицією, конфіскацією та експропріацією майна громадян.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Як більшовики намагалися усунути УЦР від влади в Україні? 2. Якими були основні положення ультиматуму Раднаркому Росії УЦР? 3. Коли і як було проголошено радянську владу в Україні? 4. Визначте причини Першої війни між радянською Росією та УНР. 5. Пригадайте, які гасла використовували більшовики для завоювання прихильності населення. 6. Які події спонукали до проголошення IV Універсалу УЦР? Які ще положення він містив, крім проголошення незалежності УНР, і чому? 7. Як влада намагалася встановити радянську владу в Україні? 8. Складіть розгорнутий план на тему «УНР від автономії до незалежності». 9. Обговоріть у групах: чому в грудні 1917 р. на території України одночасно існували дві УНР і два уряди, які називали себе українськими та робітничо-селянськими? 10. Проведіть дискусію: чи можна говорити, що радянська влада на початку 1918 р. встановилася лише силою зброї?