Історія: Україна і світ. 10 клас. Гісем - Нова програма

Розділ 2

СОЦІАЛЬНІ Й НАЦІОНАЛЬНІ РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

§ 15. Російська революція 1917 р.

МЕТА

• скласти уявлення про перебіг подій революції в Росії в 1917 р.

• пояснити, чим був зумовлений прихід більшовиків до влади в Росії

ДАТИ

23 лютого (8 березня) 1917 р. — початок Лютневої революції

2 (15) березня 1917 р. — зречення царя Миколи II. Повалення монархії в Росії

25—26 жовтня (7—8 листопада) 1917 р. — більшовицький переворот (Жовтнева революція)

Наприкінці 1916 р. внутрішнє становище Російської імперії помітно погіршилося, незважаючи на певні позитивні зрушення на фронті й покращення в забезпеченні армії. Проте сувора зима 1916—1917 рр. довела людей в окремих регіонах країни до відчаю, особливо в столиці — Петрограді. Ходили чутки, що насувається голод і впроваджуватимуть карткову систему розподілу продовольства. У лютому (за юліанським календарем, яким користувалися в Росії) у місті вишикувалися черги за хлібом, а згодом розпочалися демонстрації жінок із вимогами забезпечити людей хлібом і припинити війну. їх підтримали робітники найбільших заводів міста страйком із політичними вимогами. Спроби поліції придушити заворушення лише збільшували кількість протестувальників.

Виступи підтримали військові частини, розміщені в місті (Волинський, Павловський, Преображенський та Литовський полки). Спалахнули вуличні бої, у яких загинуло 160 осіб. Міністри царського уряду були заарештовані. Події в столиці також активізували діяльність представників вищих прошарків суспільства, які були не задоволені абсолютною владою царя і вважали його головним винуватцем у поразках Росії. їхні представники прибули до царя, поїзд якого зупинили революційні солдати, і переконали його «в інтересах Росії» зректися престолу. Це сталося 2 березня (15 березня за григоріанським календарем) 1917 р. Звістка про зречення царя миттєво розлетілася Російською імперією. Країна поринула у вир революційних подій.

Після повалення монархії владу взяв на себе Тимчасовий уряд, створений із представників власників великих підприємств та ліберальної опозиції. Уряд одразу проголосив демократичні свободи, провів широку амністію, зняв заборону на діяльність політичних партій. Однак йому протистояв Петроградський комітет рад робітничих і солдатських депутатів, який підтримували соціалістичні партії та солдати. У Росії встановилося двовладдя. Спочатку комітет висловлював підтримку уряду. Проте вже в перший місяць свого існування уряд пережив політичну кризу. Міністр закордонних справ П. Мілюков і військовий міністр О. Гучков заявили про продовження участі Росії в Першій світовій війні «до переможного завершення», а всі реформи відкладали до скликання Установчих зборів. Це викликало обурення в суспільстві. Міністрів відправили у відставку, а сам уряд почав стрімко втрачати контроль над ситуацією.

Наростала загальнонаціональна криза: поширювалися випадки дезертирства в армії; робітники страйкували, вимагаючи покращення умов праці й збільшення заробітної плати; селяни вимагали проведення земельної реформи; народи, що перебували в колоніальній залежності, — розширення прав аж до незалежності. Провал спроби червневого наступу на Львів ще більше погіршив становище в державі.

У цій ситуації єдиною силою, яка діяла чітко й цілеспрямовано, були більшовики. Усі їхні дії, керовані лідером Володимиром Ульяновим (Леніним), були підпорядковані єдиній меті — захопленню державної влади. На тлі безладдя рішучі й послідовні дії більшовиків, які обіцяли «Мир — народам, фабрики — робітникам, землю — селянам!», збільшували кількість їхніх прихильників. У липні вони здійснили невдалу спробу усунути Тимчасовий уряд і захопити владу.

• Черги за хлібом у Петрограді. Початок 1917 р.

• Запасний батальйон Волинського полку. 27 лютого (12 березня) 1917 р. першим підтримав виступ населення

Декрет — постанова вищої державної інстанції з якогось питання, що має силу закону.

• Плакат 1917 р., що закликає населення жертвувати гроші на потреби армії

Чому в 1917 р. ці заклики, навіть із революційним забарвленням, уже не мали підтримки в суспільстві?

Лідери більшовиків були оголошені злочинцями й німецькими шпигунами. Німеччина, яка була зацікавлена у виході Росії з війни, виділяла значні суми для діяльності партії.

Придушення виступу більшовиків сприяло ліквідації двовладдя. Тимчасовий уряд був переформований в «Уряд порятунку революції» на чолі з Олександром Керенським. Тим часом у суспільстві ширилися настрої про необхідність наведення ладу в країні «сильною рукою». Навколо командувача російської армії генерала Лавра Корнілова групувалися сили, які виступали за встановлення військової диктатури. Проте Корніловський заколот у серпні був придушений. Незважаючи на перемогу уряду О. Керенського, він втратив підтримку офіцерського корпусу, промисловців та підприємців. Крім того, О. Керенський не мав підтримки з боку робітництва і селянства. Ні проголошення Росії республікою, ні скликання передпарламенту й оголошення виборів до Установчих зборів уже не могли врятувати уряд. Цим негайно скористалися більшовики. Під час придушення заколоту Л. Корнілова вони створили загони Червоної гвардії, отримавши тим самим зброю.

У ніч із 25 на 26 жовтня (із 7 на 8 листопада) 1917 р. віддані більшовикам загони робітників, матросів і солдатів узяли Петроград і захопили резиденцію уряду — Зимовий палац. Керівництво переворотом здійснював військово-революційний комітет на чолі з Левом Троцьким.

Одночасно із цим у Петрограді відбувався II з’їзд рад робітничих і солдатських депутатів, на якому лідер більшовиків В. Ленін проголосив про створення більшовиками та їхніми союзниками лівими есерами уряду й встановлення радянської влади. З’їзд ухвалив Декрет про мир і Декрет про землю. Декрет про мир закликав народи й уряди воюючих держав укласти демократичний мир без анексій і контрибуцій.

Декрет про землю передбачав конфіскацію земель поміщиків та інших великих власників, націоналізацію всієї землі, заборону оренди й застосування найманої праці. Вони стали потужним інструментом пропаганди більшовиків у поширенні своєї влади в Росії.

Захоплення влади більшовиками в Росії знаменувало поворот у всій світовій історії. До влади в країні прийшли сили, які відверто заявляли про своє бажання здійснити світову революцію, навіть були готові принести її на своїх багнетах, знищити приватну власність, буржуазію, релігію, встановити новий суспільний лад, побудований на загальній рівності, — комунізм. Захопивши владу, більшовики не тільки декларували наміри, але й намагалися втілити їх у життя насильницькими методами.

Спочатку їх сприймали як узурпаторів, звичайних загарбників, які швидко втратять владу та зникнуть із політичної арени. Проте такі думки виявилися помилковими. Світ, ще не вийшовши з Першої світової війни, опинився перед новим глобальним конфліктом, який тривав 70 років.

• Виступ В. Леніна на II з'їзді рад робітничих і солдатських депутатів: «Товариші! Робітнича й селянська революція, про необхідність якої весь час говорили більшовики, відбулася»

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Якими були причини Лютневої революції в Росії? 2. Чому армія підтримала виступ населення в Петрограді? 3. Чим відрізнялися дії більшовиків від інших політичних сил у революційних подіях? 4. Що сприяло захопленню влади більшовиками? 5. Складіть хронологію основних революційних подій у Росії. 6. Підготуйте презентацію про революційні події в Росії з лютого до жовтня 1917 р.