Історія: Україна і світ. 10 клас. Гісем - Нова програма

§ 14. Комп'єнське перемир'я. Підсумки Першої світової війни

МЕТА

• отримати уявлення про завершення Першої світової війни

• ознайомитися з її основними підсумками

ДАТИ

8 серпня 1918 р. — «чорний день» німецької армії

29 вересня 1918 р. — укладення перемир'я з Болгарією

30 жовтня 1918 р. — укладення перемир'я з Османською імперією

3 листопада 1918 р. — укладення перемир'я з Австро-Угорщиною

11 листопада 1918 р. — укладення Комп'єнського перемир'я

У той час як німецькі сили були майже виснажені, становище Антанти покращували американські війська, що безперервно прибували на фронт. 8 серпня 1918 р. союзники неочікувано для німецького командування перейшли в наступ біля міста Ам’єн. Німецькі позиції були розгромлені щільним артилерійським обстрілом і наступною атакою британських танків. За один день було знищено 16 німецьких дивізій. Німецький генерал Е. Людендорф визнав, що «8 серпня є чорним днем німецької армії в історії світової війни». У серпні-вересні армії Антанти продовжували безперервний наступ на різних ділянках Західного фронту, витісняючи війська противника із Франції та Бельгії.

Швидко погіршувалася ситуація в державах-союзницях Німеччини. У вересні 1918 р. спалахнуло повстання в болгарській армії. Коли повстанці рушили на столицю країни, уряд 29 вересня підписав запропоноване Антантою перемир’я. 30 жовтня про свою капітуляцію заявила Османська імперія.

В Австро-Угорщині загострення внутрішніх суперечностей призвело до її розпаду як держави. З листопада командування австро-угорської армії підписало перемир’я з Антантою.

Того самого дня в Німеччині спалахнула революція. Країну проголосили республікою. Імператор Вільгельм II утік до Нідерландів. 11 листопада 1918 р. німецька делегація підписала умови Комп’єнського перемир’я. Перша світова війна, яка тривала 4 роки, З місяці й 10 днів, завершилася поразкою Німеччини та її союзників.

• Підписання Комп'єнського перемир'я у штабному вагоні маршала Ф. Фоша. 11 листопада 1918 р.

Із Комп'єнського перемир'я (11 листопада 1918 р.)

Стаття 1. Припинення воєнних дій на суходолі та в повітрі протягом 6 годин після підписання...

Стаття 2. Негайна евакуація зайнятих країн: Бельгії, Франції, Люксембургу, так само як і Ельзасу-Лотарингії, яка має бути здійснена протягом 15 днів...

Стаття 4. Поступка німецькою армією таким військовим матеріалом: 5 тис. гармат, 25 тис. кулеметів, 3 тис. мінометів і 1700 аеропланів...

Стаття 5. Евакуація німецькими арміями місцевостей на лівому березі Рейну. Місцевостями на лівому березі Рейну управлятиме місцева влада, але під контролем окупаційних військ союзників та Сполучених Штатів...

Стаття 12. Усі німецькі війська, які зараз перебувають на територіях, що до війни становили частину Австро-Угорщини, Румунії й Туреччини, мають негайно повернутися до Німеччини. Усі німецькі війська, що тепер перебувають на територіях, які до війни були у складі Росії, так само мають повернутися в межі Німеччини... тільки-но союзники визнають, що для цього настав момент, узявши до уваги внутрішнє становище цих територій...

Стаття 22. Здача союзникам і США всіх існуючих підводних човнів із їхнім озброєнням і спорядженням...

Стаття 23. Надводні німецькі військові судна... будуть негайно роззброєні, а потім інтерновані...

Стаття 29. Евакуація Німеччиною всіх портів Чорного моря і передача союзникам і США всіх російських військових суден, захоплених на Чорному морі...

1. Які вимоги до Німеччини висували в угоді? 2. Якою є ваша точка зору щодо доцільності й справедливості умов Комп'єнського перемир'я? Поясніть свою думку.

Людські втрати держав-учасниць Першої світової війни, млн осіб

Держави Антанти (загалом 5,61)

Росія

Близько 2

Франція

1,4

Велика Британія

0,743

США

0,2

Італія

0,7

Румунія

0,8

Центральні держави (загалом 4,45)

Німеччина

2,0

Австро-Угорщина

1,8

Туреччина

0,5

Болгарія

0,15

• Результати наступу армії Антанти в 1918 р.

• Пам'ятник «Тварини на війні». Напис: «Вони не мали вибору»

Поміркуйте, що намагалися донести людям автори пам'ятника.

Війна призвела до політичних, економічних і територіальних змін у багатьох регіонах світу. Її закінчення вже не могло повернути світ у довоєнний стан. Припинили існування чотири імперії — Німецька, Російська, Австро-Угорська й Османська. Позиції Великої Британії й Франції послабилися внаслідок зростання впливу США та Японії. На 70 % сучасні міждержавні кордони в Європі сформувалися за підсумками війни. Утворилися й здобули незалежність Польща, Чехословаччина, Королівство сербів, хорватів і словенців, Австрія, Угорщина, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія. Однак порушення етнічного принципу під час визначення кордонів нових держав та амбіції їхніх лідерів стали передумовою виникнення конфліктів і суперечок.

Війна значно вплинула на економіку воюючих держав. Так, за роки війни Росія втратила 60 %, Австро-Угорщина — 41 %, Німеччина — 33 %, Франція — 31 %, Велика Британія — 15 % економічного потенціалу. Лише Японія та США примножили свої багатства. Водночас війна сприяла прискоренню технічного прогресу, завершенню індустріалізації, появі нових форм організації та управління виробництвом. Значно посилилося державне регулювання виробництва. Із 73,5 млн мобілізованих до війська державами-учасницями за всю війну загинуло близько 10 млн осіб, було поранено і покалічено понад 20 млн осіб. Ще близько 50 млн по всьому світу померло від епідемій (особливо грипу «іспанка») та голоду.

У роки Першої світової війни народився символ пам'яті про загиблих на війні — червоний мак. Першим його використав військово-польовий хірург канадських експедиційних сил підполковник Джон Маккрей. На знак пам'яті про свого загиблого товариша лейтенанта Алексіса Хелмера він 2 травня 1915 р. написав вірш «У полях Фландрії». Цей вірш швидко здобув популярність. Спочатку його використовували для пропаганди мобілізації, розміщення військових позик тощо. Уже після війни було популяризовано поетичний образ маку. У багатьох країнах він став символом не тільки жертв Першої світової війни, але й усіх загиблих у війнах після 1914 р.

Перша світова війна зумовила ще один трагічний і сумний прецедент — масове вбивство невинних людей за національною або іншими ознаками. Після Другої світової війни такі злочини стали визначати як геноцид. У 1915 р. керівництво Османської імперії влаштувало масові погроми вірменського населення, поклавши на них провину за поразки на фронтах. До кінця 1915 р. із 2,1 млн вірмен у Туреччині залишилося 600 тис. осіб. Одними з причин для розпалювання ненависті до вірмен були: релігійна нетерпимість (вірмени — християни, турки — мусульмани), домінування вірмен в економічному житті імперії (у їхніх руках було зосереджено 80 % внутрішньої та 50 % зовнішньої торгівлі).

• Співвідношення людських втрат країн Антанти та їх союзників

Чи можна за кількістю людських втрат робити висновок про внесок тієї чи іншої держави у війну та перемогу?

• Колона німецьких полонених. 8 серпня 1918 р.

Війна призвела до значного погіршення становища населення. Так, у Великій Британії та Німеччині ціни зросли більш ніж удвічі, у Франції — утричі, в Італії — у чотири рази, при цьому реальна заробітна плата зменшилася на 15—20 %. Населення не завжди витримувало тягар війни. Як наслідок у Росії, Німеччині, Австро-Угорщині відбувалися революції, у Великій Британії, Франції, США влада здійснювала реформи. В Італії, що опинилася в глибокій кризі, зрештою встановилася фашистська диктатура.

У роки Першої світової війни значно посилилися міграційні процеси. Гостро постали проблеми військовополонених, біженців і переміщених осіб. Війна сприяла пробудженню національної свідомості й активізації національно-визвольних рухів у країнах Європи, Азії та Африки. Посилився процес політизації боротьби народів, які перебували в залежному становищі. Прискорився технічний прогрес, відбулися зміни у військовій науці й оснащенні військ.

Війна, яка стала важливим етапом у розвитку людства, переконливо продемонструвала взаємозалежність світу, сприяла значним змінам в економіці, внутрішньополітичному житті, міжнародних відносинах, культурі й свідомості людей. Жахлива війна стала злочином проти людства. Вона постійно нагадувала народам про себе втратами й каліцтвами близьких і рідних, але не стала останньою пересторогою.

Диктатура — форма правління, за якої вся повнота державної влади належить одній особі — диктатору, групі осіб або представникам одного соціального стану (диктатура пролетаріату).

• Солдатський цвинтар і меморіал під Верденом

Конкретизуйте основні тези наведеної схеми.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Коли і як завершилася Перша світова війна? 2, Що примусило Центральні держави укласти перемир'я? 3. Чому війна завершилася поразкою Центральних держав? 4. Яких людських втрат зазнали учасники Першої світової війни? 5. Чому під час війни значна частка втрат припала на мирне населення? 6. Підготуйте презентацію, яка б відображала наслідки Першої світової війни.