Основи здоров’я. 8 клас. Гущина

Додатки

Додаток до § 1. На порозі дорослого життя

ПРИТЧІ

Про двох вовків

Колись давно старий мудрець відкрив своєму онукові життєву істину:

— У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк уособлює зло, егоїзм, заздрість, брехню, ревнощі, амбіції. Інший вовк — добро, істину, мир, милосердя, любов, вірність, надію.

Онук задумався і запитав:

— А який вовк перемагає?

Старий усміхнувся і відповів:

— Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.

Про каву...

Звернулася до батька юна донька:

— Я втомилася, у мене таке важке життя, я весь час пливу проти течії... Що мені робити?

Замість відповіді батько поставив на вогонь три каструлі з водою. В одну кинув моркву, в другу поклав яйце, а в третю насипав кави. Через деякий час він вийняв із води моркву, яйце і налив у чашку каву.

— Що змінилося? — запитав він доньку.

— Яйце і морква зварились, а кава розчинилась у воді, — відповіла вона.

— Це, доню, лише на перший погляд... Подивися — тверда морква стала м’якою. Рідке яйце — твердим, а зовні вони не змінилися.

Так і люди — сильні можуть розклеїтися і стати слабкими там, де крихкі й ніжні лише тверднуть і міцніють.

— А кава?

— О, це найцікавіше. Зерна кави перетворили окріп на чудовий ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються під дією обставин, — вони змінюють обставини і створюють щось зовсім нове і прекрасне, збагачуючи цим себе і світ...

(За Б. Ферреро)

Додаток 1 до § 5. Як діяти в надзвичайних ситуаціях

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Штучне дихання

Штучне дихання здійснюється сумісно з непрямим масажем серця при всіх нещасних випадках: ураженнях електрострумом, тяжких травмах, отруєннях, захлинаннях водою та інших, якщо настала клінічна смерть. При наданні допомоги дорослому необхідно робити 100 натискань на грудну клітку за 1 хв із глибиною натискань 5-6 см (30 натискань та 2 вдохи). Для дітей — до 120 натискань із глибиною 3-4 см.

Здійснення штучного дихання з непрямим масажем серця

Головним показником необхідності надання допомоги є реакція зіниці на світло. При настанні біологічної смерті зіниця розширена на величину райдужної оболонки ока й не реагує на світло. З’являється симптом «котячого ока»: тканини організму втрачають еластичність, тому при стисненні ока з двох сторін у мертвого відбувається деформація зіниці, яка приймає разом із очним яблуком витягнуту форму, схожу на форму зіниці кішки.

Купання у водоймах

• Будьте обережні на воді! Не запливайте далеко від берега, не стрибайте у воду, не знаючи дна водойми.

Не пустуйте на воді!

• Щоб допомогти потерпілому від утопления — спочатку видаліть воду з його дихальних шляхів, для чого покладіть потерпілого грудьми собі на коліно так, щоб голова висіла вниз (див. мал. на с. 155), і декілька разів натисніть на грудну клітку долонями, що буде сприяти швидкому видаленню води.

• Якщо в роті потерпілого є слиз, блювотні маси, пісок, потрібно очистити порожнину рота. Коли вода перестане виділятися з рота і носа, покладіть потерпілого на спину, спочатку підклавши під шийно-грудний відділ валик з одягу, і починайте робити штучне дихання до появи ознак життя.

Додаток 2 до § 5. Як діяти в надзвичайних ситуаціях

ДІЇ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ВОЄННОГО ХАРАКТЕРУ

За першої можливості слід покинути разом із сім’єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і літніх членів сім’ї до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі документи, коштовні речі й цінні папери.

Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати «екстрену валізу» з речами, які можуть знадобитися при перебуванні у зоні НС або при евакуації у безпечні райони.

Підготовка оселі:

  • нанести захисні смуги зі скотчу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування в разі його пошкодження;
  • за можливості обладнати укриття в підвалі, захистити його мішками з піском, передбачити наявність аварійного виходу;
  • за наявності земельної ділянки, обладнати укриття на такій відстані від будинку, яка більша за його висоту;
  • зробити вдома запаси питної та технічної води;
  • зробити запас продуктів тривалого зберігання;
  • додатково укомплектувати домашню аптечку засобами надання домедичної допомоги;
  • підготувати (закупити) засоби первинного пожежогасіння;
  • підготувати ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;
  • підготувати (закупити) прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу й електропостачання;
  • підготувати необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або інших сховищ (підвалів, погребів тощо);
  • особистий транспорт завжди мати у справному стані із запасом пального для виїзду у безпечний район;
  • при наближенні зимового періоду необхідно продумати способи обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ВОЄННОГО ХАРАКТЕРУ

Необхідно:

  • зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
  • не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих із ненадійною репутацією;
  • завжди мати із собою документ (паспорт), що посвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, про можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
  • знати місця розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, місць частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Намагатися якнайменше перебувати поза місцем проживання, роботи та в малознайомих місцях;
  • при виході із приміщень, пересуванні сходами багатоповерхівок або споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватися правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тісняви. Пропускати вперед жінок, дітей, літніх людей та інвалідів і надавати їм допомогу, що значно скоротить терміни зайняття укриття;
  • уникати місць скупчення людей;
  • не вступати в суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
  • у разі надходження будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
  • при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покинути цей район;
  • посилювати увагу і за можливості також залишити цей район у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
  • у разі виявлення людей, які не орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, мають нехарактерну зовнішність, учиняють протиправні і провокаційні дії, проводять незрозумілі роботи тощо, негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, військових;
  • у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ для укриття можна використовувати нерівності рельєфу (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття — лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходити з укриття до кінця обстрілу;
  • надавати домедичну допомогу іншим людям у разі їх поранення; викликати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності, військових;
  • у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо), постаратися з’ясувати та зберегти якнайбільше інформації про них та про обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що ви самі (або близькі вам люди) також можете опинитись у скрутному становищі і будете потребувати допомоги.

Не рекомендується:

  • підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
  • спостерігати за ходом бойових дій;
  • стояти чи перебігати під обстрілом;
  • конфліктувати з озброєними людьми;
  • носити армійську форму або камуфльований одяг;
  • демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
  • підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:

  • перекладати, перекочувати їх з одного місця на інше;
  • збирати і зберігати, нагрівати й ударяти;
  • намагатися розряджати і розбирати;
  • виготовляти з них різні предмети;
  • використовувати заряди для розведення вогню й освітлення;
  • приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з огородження і охорони їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефонам 101 та 102.

«ЕКСТРЕНА ВАЛІЗА»

«Екстрена валіза» зазвичай являє собою міцний і зручний рюкзак від 25 літрів, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі мають бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті. «Екстрена валіза» призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події (землетрус, повінь, пожежа, загострена криміногенна обстановка, епіцентр воєнних дій та ін.). Вантаж у рюкзак треба вкладати рівномірно. Добре мати рюкзак із «підвалом» (нижнім клапаном).

У рюкзак рекомендується покласти таке:

  • копії важливих документів у поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів — паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, на автомобіль тощо. Документи треба вкладати так, щоб за необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах так само радять серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;
  • кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;
  • дублікати ключів від будинку і машини;
  • карту місцевості, а також записану інформацію про спосіб зв’язку з близькими і про умовлене місце зустрічі вашої родини;
  • засоби зв’язку та інформації (невеликий радіоприймач) та елементи живлення до радіоприймача (якщо потрібні);
  • ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничку, свічки;
  • компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);
  • багатофункціональний інструмент, що містить лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо;
  • ніж, сокиру, сигнальні засоби: свисток, фальшфеєр (піротехнічний сигнальний пристрій) і т. д.;
  • декілька пакетів для сміття об’ємом 120 літрів — вони можуть замінити намет або тент, якщо їх розрізати;
  • рулон широкого скотчу;
  • упаковку презервативів (презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки кровотечі, для надійного закупорювання ємкостей від комах і піску, перенесення води);
  • шнур синтетичний діаметром 4-5 мм, близько 20 м;
  • блокнот і олівець;
  • нитки та голки;
  • аптечку домедичної допомоги. До складу аптечки обов’язково мають входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (при інтоксикації), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболювальний), супрастин (від алергії), імодіум (від діареї), фталазол (при шлункових інфекціях), альбуцид (краплі для очей), джгут, шприци тощо; ліки, що ви приймаєте (мінімум на тиждень), з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (стежте за терміном придатності ліків);
  • одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочку або кофту, плащ-дощовик, в’язану шапочку, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;
  • міні-намет, поліуретановий килимок, спальник (якщо є місце);
  • засоби гігієни: зубну щітку і зубну пасту, невеликий шматок мила, рушник (краще упаковку пресованих), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих і вологих серветок, кілька носових хустинок, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;
  • засоби догляду за дітьми (якщо необхідні);
  • посуд (краще металевий): казанок, флягу, ложку, кружку;
  • запас їжі на кілька днів — усе, що можна їсти без попередньої обробки і що не займає багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні продукти), наприклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад із горіхами, жменю льодяників), набір продуктів (тушонку, галети, суп-пакети, м’ясні та рибні консерви), якщо є місце — крупу перлову, гречану, рис, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, спирт питний;
  • запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично поновлювати, щоб вода не застоювалась.

У літніх людей, інвалідів та дітей є особливі потреби. За необхідності цей список доповнюється і коригується. Практика показує, що загальна вага «екстреної валізи» не має перевищувати 50 кілограмів.

(Із сайта www.dsns.gov.ua)

Додаток 1 до § 9. Харчові звички та здоров’я

Помірність — збалансованість між кількістю їжі, що надходить до організму, та кількістю енергії, що витрачається. Доведено, що в середньому на 1 кг маси тіла за 1 год витрачається близько 1 ккал. У людей, які мають постійні фізичні навантаження, обмін речовин зазвичай підвищується на 30 %.

Різноманітність. Енергетична цінність раціону харчування залежить від співвідношення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин та води в ньому. Оптимальним у раціоні здорової людини вважається співвідношення білків, жирів та вуглеводів, близьке до 1 : 1 : 4.

Режим харчування зазвичай регулюється апетитом. Але треба пам’ятати, що апетит зберігається навіть після їди. Тільки після початку надходження поживних речовин у кров харчовий центр у мозку гальмує. Тому закінчувати їсти треба з відчуттям легкого голоду.

Додаток 2 до § 9. Харчові звички та здоров’я

ПРИНЦИПИ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ, РЕКОМЕНДОВАНІ ВООЗ

Раціон харчування має складатися із різноманітних продуктів переважно рослинного, а не тваринного походження.

Споживайте хліб, зернові продукти, макаронні вироби, рис або картоплю кілька разів на день.

Вживайте не менше 400 г на добу різноманітних овочів та фруктів, бажано свіжих і вирощених у місцевих умовах екологічно чистих зон.

Підтримуйте масу тіла в рекомендованих межах за допомогою нормокалорійної дієти і щоденних помірних фізичних навантажень. Індекс маси тіла (ІМТ) — відношення ваги людини (в кілограмах) до квадрату зросту (в метрах):

ІМТ = вага в кг / (зріст в м)2

Ідеальна маса тіла дорослої людини коливається в межах індексу маси тіла від 20 до 25 кг/м2.

Контролюйте вживання жирів, питома вага яких не має перевищувати 30 % добової калорійності; замінюйте більшість насичених жирів ненасиченими рослинними оліями або м’якими маргаринами.

Замінюйте жирне м’ясо та м’ясопродукти квасолею, бобами, рибою, птицею.

Вживайте молоко і молочні продукти (кефір, кисле молоко, йогурт, сир) із низьким вмістом жиру і солі.

Вибирайте продукти із низьким вмістом цукру, обмежуйте вживання рафінованого цукру, солодких напоїв, солодощів.

Віддавайте перевагу продуктам із низьким вмістом солі, загальна кількість якої не має перевищувати однієї чайної ложки на добу, сукупно з сіллю, яка міститься в готових продуктах.

Приготування їжі на пару, її варіння, тушкування, випікання або обробка в мікрохвильовій печі допомагає зменшити кількість доданого жиру.

Додаток до § 11. Харчові отруєння

5 КЛЮЧОВИХ ПРАВИЛ ПРИГОТУВАННЯ ПРОДУКТІВ

1. Підтримуйте чистоту.

• Мийте руки перед тим, як брати продукти і готувати їжу.

• Мийте руки після туалету.

• Мийте і дезінфікуйте всі кухонні поверхні й кухонне приладдя, що використовується для приготування їжі.

• Оберігайте кухню і продукти від комах, гризунів та інших тварин.

Чому?

Хоча більшість мікроорганізмів не викликають ніяких хвороб, багато з тих, що трапляються у ґрунті, воді та в організмах тварин і людини, є небезпечними. Вони передаються через рукостискання, господарські ганчірки й зокрема через обробні дошки. Звичайний дотик здатен перенести їх у продукти і спричинити захворювання.

2. Розділяйте сире і приготовлене.

• Відділяйте сирі м’ясо, птицю, морські продукти від інших харчових продуктів.

• Для обробки сирих продуктів користуйтесь окремими кухонними приборами і приладдям (ножі, обробна дошка).

• Зберігайте продукти в закритому посуді.

Чому?

Із сирих продуктів — м’яса, птиці, морепродуктів — під час приготування і зберігання їжі на інші продукти можуть перенестися небезпечні мікроорганізми.

3. Добре просмажуйте чи проварюйте продукти.

• Ретельно просмажуйте чи проварюйте продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця й морські продукти.

• Доводьте такі страви, як супи й печеня, до кипіння, щоб упевнитися, що вони досягли 70 °С.

• Соки приготовленого м’яса чи птиці мають бути прозорими.

• Ретельно підігрівайте готові страви.

Чому?

За ретельної теплової обробки гинуть практично всі небезпечні мікроорганізми. Теплова обробка за температури 70 °С може зробити продукти значно безпечнішими для вживання. Харчові продукти, на які варто звертати особливу увагу, — це м’ясний фарш, м’ясні котлети, великі шматки м’яса й цілі тушки птиці.

4. Дотримуйтеся температурного режиму.

• Не залишайте приготовлену їжу за кімнатної температури більш ніж на 2 год.

• Охолоджуйте без затримки всі приготовлені продукті й ті, що швидко псуються (бажано нижче за 5 °С).

• Тримайте приготовлені страви гарячими (вище за 60 °С) аж до сервірування.

• Не зберігайте харчі довго навіть у холодильнику.

• Не розморожуйте продукти за кімнатної температури.

Чому?

За кімнатної температури мікроорганізми розмножуються дуже швидко. При температурі, нижчій за 5 °С чи вищій за 60 °С, процес їх розмноження вповільнюється чи припиняється. Деякі небезпечні мікроорганізми все ж можуть розмножуватися при температурі, нижчій за 5 °С.

5. Вибирайте свіжі й незіпсовані продукти.

• Використовуйте чисту воду.

• Вибирайте свіжі й незіпсовані продукти, а також продукти, що пройшли обробку для збільшення безпеки, наприклад, пастеризоване молоко.

• Ретельно мийте сирі овочі й фрукти.

• Не вживайте продукти, термін придатності яких закінчився.

Чому?

Необроблені продукти, а також вода й лід, можуть містити небезпечні мікроорганізми й хімічні речовини. У продуктах, що вже почали псуватися, можуть утворюватися токсини. Ретельно оброблені й добре вимиті та очищені продукти менш небезпечні для здоров’я.

Додаток 1 до § 14. Духовний і моральний розвиток особистості

ПРАВИЛО «ЗОЛОТОГО ПЕРЕТИНУ»

Грецький філософ Піфагор відкрив, що рослини і тварини ростуть за математичними законами і все прекрасне в природі підкоряється правилу «золотого перетину».

«Золотий перетин» — це такий поділ відрізка на дві частини, коли більша частина відноситься до меншої так, як цілий відрізок — до більшої. У природі є безліч прикладів цієї пропорції, зокрема звичайне куряче яйце.

У XII ст. італійський математик, монах Леонардо Фібоначчі намагався прорахувати й довести наявність закономірностей «золотого перетину» у всьому прекрасному і передати це у формулах. В епоху Відродження Леонардо да Вінчі намалював Вітрувіанську людину (втілення погляду художника на ідеальні пропорції, визначаючи які, він спирався на трактати давньоримського архітектора Вітрувія) й описав золотий перетин, математично обґрунтувавши ідеальні пропорції.

Вітрувіанська людина (малюнок Леонардо да Вінчі)

Художники епохи Відродження зображали обличчя людини, дотримуючись таких пропорцій краси: ширина обличчя мала бути в чотири рази більша за ширину носа, а висота чола, довжина носа і підборіддя мали бути однаковими.

У будові рис обличчя та тіла людини є безліч прикладів, що наближаються за значенням до правила «золотого перетину».

Наприклад, сума довжин двох перших фаланг пальця руки відноситься до всієї довжини пальця за правилом «золотого перетину» (за винятком великого пальця).

Відношення довжини середнього пальця до довжини мізинця теж є прикладом «золотого перетину».

У людини 2 руки, пальці на кожній руці складаються з 3 фаланг (за винятком великого пальця). На кожній руці є по 5 пальців, тобто всього 10. Але, за винятком двох двофалангових великих пальців, тільки 8 пальців створено за правилом «золотого перетину». Цифри 2, 3, 5 і 8 — це і є числа послідовності Фібоначчі.

Додаток 2 до § 14. Духовний і моральний розвиток особистості

ВПЛИВ МОДНИХ ТЕНДЕНЦІЙ НА ЗДОРОВ’Я

У Китаї з початку X ст. аж до початку XX ст. існував такий звичай: маленьким дівчаткам прибинтовували всі пальці ноги, крім великого, до стопи. Відтак ступні росли деформованими. Це іноді навіть призводило до каліцтва, адже жінка не могла самостійно ходити. Такі деформовані ніжки маленького розміру називалися «золотими лотосами». Вони вважались ідеалом краси, свідчили про належність до високої верстви суспільства.

Ще не так давно жінки затягували свої талії у корсети, досягаючи того, що окружність талії була 35-32 см. При цьому деформувалася грудна клітка, а внутрішні органи сильно стискались. Це, звісно, шкодило здоров'ю. Корсет перестав бути повсякденною деталлю жіночого одягу лише наприкінці XIX ст.

Жіноча грудна клітка, деформована через носіння корсета

В Англії за часів королеви Єлизавети І (XVI ст.) для покращення кольору обличчя жінки наносили на шкіру венеціанські білила, які містили у своєму складі сполуки шкідливого для організму металу — свинцю. А у XX ст. японки та китаянки для схуднення використовували косметичні препарати на основі сполук свинцю. Вони призводили до випадіння волосся, втрати маси тіла, появи зморщок, пошкоджували внутрішні органи та пригнічували діяльність мозку.

У сучасному світі дедалі популярнішими стають хірургічні операції з коригування зовнішності — пластичні операції. Перша коригувальна операція зі збільшення грудей за допомогою силіконових імплантантів була проведена в 1962 р. у США. З того часу це найпопулярніший вид пластичних операцій, незважаючи на те, що після таких операцій часто бувають ускладнення, які мають негативні наслідки.

Пластична операція може бути насправді необхідною, якщо через дефект зовнішності серйозно страждає здоров’я, зокрема психічне. Якщо людині не подобається, наприклад, форма свого носа, і це змушує її постійно страждати від депресії та комплексів, вона може зробити пластичну операцію і забути про проблему назавжди. Але такі операції, як і будь-які інші, пов’язані з ризиком для здоров’я. Наважитись на операцію — серйозний крок, що потребує обдумування.

Додаток до § 17. Спілкування хлопців і дівчат

Діалог

— О, Любове! Я мрію бути такою, як ти! Ти набагато сильніша за мене! — сказала Закоханість.

— А ти знаєш, у чому моя сила? — запитала Любов.

— Ти важливіша для людей.

— Ні, моя люба, зовсім ні, — зітхнула Любов і погладила Закоханість по голові.— Я вмію прощати, от що робить мене сильною.

— Ти можеш простити Зраду?

— Так, тому що, зрадивши й повернувшись, людина дістає можливість порівняти й вибрати.

— Ти можеш простити Неправду?

— Неправда — найменша з бід, тому що часто буває від безвиході, від усвідомлення власної провини, через небажання робити боляче.

— Але ж бувають просто брехливі люди!!!

— Звісно, але вони не мають і найменшого стосунку до мене, тому що не вміють любити.

— А що ще ти можеш простити?

— Я можу простити Злість, тому що вона короткочасна. Можу простити Різкість, вона часто буває супутницею Прикрості, а Прикрість неможливо проконтролювати, бо кожний засмучується по-своєму.

— А ще?

— Ще можу простити Образу — старшу сестру Прикрості. Я можу простити Розчарування, за ним іде Страждання, а Страждання очищає душу.

— О, Любове! Ти й справді дивна! Ти можеш простити все-все, а я при першому ж випробуванні гасну, як сірник!

— І тут ти помиляєшся, маленька. Є на світі те, чого не може простити навіть Любов. Те, що вбиває, роз’їдає душу, веде до Туги й Руйнування. Запам’ятай, найстрашніший ворог почуттів — Байдужість. Від неї немає ліків...

Додаток до § 19. Ризики раннього статевого життя

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ПРО ВІЛ ТА СНІД

Організації та програми, що займаються проблемами ВІЛ/СНІДу

Їхні онлайн-ресурси, що містять інформацію про ВІЛ/СНІД

Міжнародний центр досліджень жіноцтва — МЦДЖ (ICRW)

www.icrw.org

Фонд народонаселення OOH (UNFPA) в Україні

www.unfpa.org.ua

Спільна Програма ООН з ВІЛ/СНІДу — ООН-СНІД (UNAIDS)

www.unaids.org

Національний посібник з проблем СНІДу — НПС (NAM)

www.aidsmap.com

Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC)

www.unodc.org

Міжнародна організація праці — МОП (ILO)

www.ilo.org

Додаток до § 20. Віктимна поведінка. Кримінальна відповідальність за злочини сексуального характеру

Кримінальний кодекс України

Розділ IV

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ОСОБИ

Стаття 152. Зґвалтування

1. Зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи, — карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

2. Зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який зі злочинів, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу, — карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

3. Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього — карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

4. Зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього — карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

(Стаття 152 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2295-VI від 01.06.2010)

Стаття 154. Примушування до вступу в статевий зв’язок

1. Примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв’язок природним або неприродним способом особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні, — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

2. Ті самі дії, поєднані з погрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких родичів або розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів, — караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості

1. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, — караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

(Абзац другий частини першої статті 155 в редакції Закону № 600-VI від 25.09.2008)

Стаття 156. Розбещення неповнолітніх

1. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, — караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

(Абзац другий частини першої статті 156 в редакції Закону № 600-VI від 25.09.2008)

Додаток до § 24. Права, обов'язки і правова відповідальність неповнолітніх

НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ. ВИМОГИ, ПОВНОВАЖЕННЯ, ПРЕВЕНТИВНІ (ЗАПОБІЖНІ) ЗАХОДИ, СПЕЦІАЛЬНІ ЗАСОБИ ТА ПРАВО СТРІЛЯТИ

Вимоги до поліцейських

• Громадянин України.

• Вік від 18 років.

• Рівень фізичної підготовки, відповідний до вимог МВС.

• Протягом року не був більше одного разу притягнутий до адміністративної відповідальності.

• Ніколи не був ані підозрюваним, ані обвинуваченим.

• Не страждає на алкогольну, наркотичну, токсичну залежність.

• Пройшов спеціальну перевірку із застосуванням поліграфа.

Екіпіровка поліцейських

• Службове посвідчення.

• Жетон.

• Єдиний однострій, затверджений Кабінетом міністрів України.

• Вогнепальна зброя, але тільки після спеціальної підготовки.

Превентивні заходи

• Перевірка документів та опитування особи.

• Поверхнева перевірка і огляд.

• Зупинення транспортного засобу.

• Вимагання покинути місце обмеження доступу до визначеної території.

• Обмеження пересування особи, транспортного засобу.

• Проникнення до житла чи іншого володіння.

• Перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ.

• Застосування автоматичної фототехніки (радара) та відеотехніки.

Спеціальні засоби

• Гумові та пластикові кийки.

• Електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії.

• Засоби обмеження рухомості (кайданки тощо).

• Засоби, що містять сльозогінні та подразнювальні речовини, а також димові шашки.

• Засоби примусової зупинки транспорту.

• Спеціальні фарбувальні та маркувальні засоби.

• Світлозвукові пристрої, гранати та боєприпаси.

• Акустичні та мікрохвильові засоби.

• Пристрої, гранати, боєприпаси та малогабаритні підривні пристрої для руйнування перешкод.

• Пристрої з гумовими чи аналогічними снарядами несмертельної дії.

• Водомети, бронемашини та інші спеціальні транспортні засоби.

• Службові собаки та службові коні.

Основні повноваження поліції

• Профілактика правопорушень.

• Протидія правопорушенням.

• Реагування на заяви та повідомлення.

• Досудове розслідування кримінальних правопорушень.

• Розшук осіб.

• Накладання штрафів.

• Затримання підозрюваних.

• Забезпечення громадського порядку.

• Регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням правил дорожнього руху.

• Супроводження транспорту.

• Надання дозволів на рух транспортних засобів в окремих випадках.

• Надання домедичної допомоги.

• Встановлення особи.

• Убезпечення осіб, узятих під захист.

• Контроль за опікою та піклуванням над дітьми та запобігання насильству в сім’ї.

• Охорона об’єктів права державної власності та на договірних засадах приватної власності та фізичних осіб.

• Контроль за зберіганням та використанням зброї.

• Зберігання та знищення зданої зброї.

• Контроль за рівнем радіації в зоні забруднення.

• Сприяння режиму воєнного або надзвичайного стану.

• Виконання запитів від іноземних правоохоронців.

У яких випадках поліцейський має право стріляти без попередження

• У районах проведення антитерористичної операції (АТО).

• Якщо затримувана особа намагається відібрати чи доторкнутися до зброї поліцейського.

• У разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням техніки, що загрожує людям.

• Якщо заарештований за тяжкий та особливо тяжкий злочин тікає на авто.

• Якщо чиниться збройний опір.

• Якщо зловмисник намагається заволодіти вогнепальною зброєю.

(Із сайта espreso.tv)

Додаток до § 25. Захист від кримінальних небезпек

ПРИЙОМИ САМОЗАХИСТУ

1. Нападник хапає вас за рукав чи за руку й тягне на себе.

Різким рухом назустріч і поштовхом виведіть нападника з рівноваги й поваліть. При цьому ви повинні добре спиратися на обидві ноги, щоб не впасти разом із кривдником.

2. Вам намагаються завдати удару спереду.

Зробіть широкий крок назад і вбік — кривдник промахнеться, втратить рівновагу і його занесе вперед. Тут його можна підштовхнути, щоб він упав.

3. Вас схопили зі спини.

Різко підніміть обидві руки догори і присядьте. Потім швидко відскочте від нападника.

4. Погрожують, напираючи.

Складіть долоні човником, різко вдарте нападника по вухах одночасно — це його оглушить. Прийом ефективний, якщо супротивник без шапки. Є ризик скалічити кривдника — в нього можуть лопнути барабанні перетинки.

5. Кривдник загаявся.

Використовуйте підбори — із силою вдарте по підйому стопи супротивника. Такий удар дуже болючий, нападник деякий час не зможе ступати на пошкоджену ногу, і у вас буде час утекти.

6. Нападають спереду, хапаючи за плечі.

Однією рукою схопіть нападника за пасок штанів чи за низ куртки.

Другою долонею обхопіть його шию в місці кадика. При цьому однією рукою тягніть його за пасок, а іншою — відштовхуйте — це ефективний спосіб вивести кривдника з рівноваги.

7. Вас схопили за руки.

Різко витягніть одну руку вперед і вверх під протилежною рукою кривдника і пірнайте під неї, а коли будете за його спиною, сильно відштовхніть його від себе.

8. Вас схопили ззаду за шию.

Притисніться підборіддям до руки кривдника, протилежною рукою схопіть його за лікоть і пірнайте йому під пахву, витягуючи голову з «петлі». Вивільнившись, із силою відштовхніть кривдника від себе.

(За матеріалом із газети «Вести»; автор К. Худобець, малюнки К. Яшиної)

Додаток до § 26. Небезпека деструктивних соціальних впливів

ОЗНАКИ ДЕСТРУКТИВНИХ ТОТАЛІТАРНИХ УГРУПОВАНЬ

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст