Підручник з Історії України. 8 клас. Гупан - Нова програма

§ 9. ОСВІТА І КНИГОДРУКУВАННЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ у XVI ст.

1. ЧИМ ХАРАКТЕРИЗУВАВСЯ РОЗВИТОК ОСВІТИ

Назвіть та схарактеризуйте основні типи шкіл, поширених у другій половині XVI ст.

Розвиток культури у XVI ст. відбувався під впливом багатьох чинників, серед яких важливе значення мало поширення серед населення ідей Відродження та процесів Реформації і Контрреформації. Вагому роль у розвитку культури також відіграло економічне життя, розвиток товарно-грошових відносин. Особливості культури українських земель зазначеного періоду зумовлені етнічним розмаїттям населення, співіснуванням на цих землях християнського і мусульманського світів, що відобразилося в духовній і побутовій культурі різних верств населення.

З’ясуйте, які чинники зумовили розвиток культури на той час, на думку історика. Чи згодні ви з таким твердженням? Чому?

Історик Олександр Бойко про розвиток української культури у XVI ст.

Піднесенню української культури в цей час сприяли технічний і технологічний прогрес; виникнення та розвиток власного друкарства, що давало змогу швидше, точніше і ширше розповсюджувати знання та інформацію; поява на історичній арені козацтва, яке виступало могутнім культуротворчим чинником — усе це докорінно змінило обличчя українських земель.

Насамперед вище згадані чинники зумовили зрушення в системі освіти. Тепер отримання посад в установах, де попередньо панувала давньоукраїнська мова, пов’язувалося із досконалим володінням польською і латинською та достатньо високим освітньо-культурним рівнем. Стара система домашнього навчання шляхетських і міщанських дітей, як і навчання при церквах чи монастирях, уже не відповідали вимогам часу. Водночас направлення юнаків навчатися до Польщі чи західноєвропейських вищих шкіл потребувало великих витрат. Відповіддю на такі потреби часу стало виникнення Острозької академії.

Близько 1576 р. Костянтин-Василь Острозький заснував Слов’яно-греко-латинську академію. За дорученням князя в Острозі було зібрано освічених осіб, створено друкарню та розгорнено просвітницьку діяльність. Довкола академії та друкарні гуртувалися педагоги, письменники, редактори, перекладачі та ін. Вони перетворили Острог на провідний культурний осередок. Викладачі академії, закладаючи основи української педагогіки, наголошували на важливості збереження в освіті власних традицій. Першим ректором школи був письменник і педагог Герасим Смотрицький, а викладачами — українські та зарубіжні педагоги.

Фрагмент картини А. Орльонова. Герасим Смотрицький

У новоствореному навчальному закладі поєднували елементи початкової освіти з середньою та вищою.

Тут вивчали характерні для того часу «сім вільних наук», першою серед яких була граматика грецької, церковнослов'янської і латинської мов.

Далі опановували риторику, діалектику (логіку), арифметику, геометрію, астрономію, музику.

Наприкінці XVІ ст. найосвіченішим було духовенство, під опікою якого при церквах відкривалися школи, котрі утримували батьки учнів. Приміщенням зазвичай слугувала кімната в будинку священика, зрідка школа займала окрему будівлю. Учителями були дяки, тому такі школи часто називали «дяківськими». Навчання тут починалося з семирічного віку, учні здобували елементарні знання з письма та арифметики, вивчали часослов, псалтир і церковний спів. Рік-два такого навчання — і вважалося, що людина освічена.

Важливою частиною системи освіти були школи, що відкривалися при православних братствах. Так, наприкінці 1585 р. було організовано Львівську братську школу, яка згодом перетворилась на визначний культурно-освітній центр України. Засновниками школи були львівські міщани — педагоги і культурно-освітні діячі. Про новаторську спрямованість Львівської братської школи свідчить її статут — «Порядок шкільний». Братству надавався реєстр, куди вписували кількість дітей, рік навчання й оплату дидаскалам.

Дидаскал — учитель.

Батьки погоджували перелік предметів, які мали вивчати їхні діти. У розпорядженні Львівського братства була бібліотека, фонд якої становили посібники, словники, твори грецьких і латинських авторів. Школа опікувалася розвитком хорового співу та шкільного театру.

Наприкінці XVI — початку XVII ст. братські школи були засновані в деяких містах Галичини, а потім — у Києві, Луцьку, Кременці, Кам'янці. На українських землях діяло приблизно 30 братських шкіл, їхньою метою було надавати таку освіту, яка ґрунтувалася б на власних культурних традиціях і водночас не поступалася польським і західноєвропейським школам. Плату за навчання вносили відповідно до статків, сироти й убогі навчалися за рахунок братства. Вивчення спадщини античного світу, обмеження тілесних покарань, тісна співпраця сім’ї та школи стали головними ознаками нової гуманістичної педагогіки, притаманної братським школам України.

Які вимоги до вчителя й учнів висувались у Статуті Львівської братської школи? Чи можемо ми назвати ці вимоги гуманістичними?

Зі статуту «Порядок шкільний»

Від братства повинні бути дві досвідчені людини, щоб спостерігати за навчанням, а також за добрими і поганими справами дидаскалів. ...А дидаскал, взявши доручену йому дитину, повинен її вчити оволодівати науками, за непослух карати не по-тиранськи, а по-учительськи, спокійно, щоб не залишився винним ні за одного (учня), ні перед Богом, ні перед родичем, ні перед ним самим.

Багатий над бідним у школі нічим не повинен бути вищим, лише самою наукою, тілом же рівні усі.

Навчати дидаскал і любити повинен усіх дітей однаково, як синів багатих, так і сиріт бідних...

На основі тексту та ілюстрацій поясніть, що нового з’явилося у братських школах порівняно зі школами Середньовіччя.

1 — урок у школі (гравюра з «Букваря славенськими, грецькими, римськими письменами»)

2 — друкарський верстат Львівського братства

3 — «Буквар» українського письменника Лаврентія Зизанія зі Львівської братської школи 1596 року

4 — Ф. Ковалишин. Колишня будівля братської школи

Поширення в українських землях освіти, оновленої гуманістичними ідеями, пов’язувалося ще й із діяльністю католицьких шкіл, насамперед Львівської кафедральної школи і школи в Бродах.

Утверджувалися також єзуїтські школи (колегії), якими опікувалися члени ордену єзуїтів. Учні колегій походили з різних суспільних станів, але здебільшого це були діти зі шляхтичів, міщан і духовенства. Єзуїтські школи розміщувались у просторих будівлях із добрим обладнанням. У навчанні чергувалися заняття та відпочинок. Значну увагу приділяли фізичному розвитку учнів. Особливістю навчання була відсутність домашніх завдань. Адже весь матеріал засвоювався на заняттях. Від учителів вимагали якісного навчання.

2. У ЧОМУ ЦІННІСТЬ ПЕРЕСОПНИЦЬКОГО ЄВАНГЕЛІЯ

Коли і як було створено Пересопницьке Євангеліє?

Наприкінці XVI ст. відбувалося піднесення української книжкової культури, яке відобразилося не тільки в мистецькому оформленні, а й у тематиці та мові рукописних пам’яток. Характерним явищем стало проникнення народної мови в літературні пам’ятки, причому не тільки світські, а й релігійні.

Пересопницьке Євангеліє — перший із відомих перекладів Святого Письма староукраїнською літературною мовою середини XVI ст., здійснений за ініціативи українських шляхтичів-протестантів.

Спираючись на текст та ілюстрації, поясніть, чому рукопис є перлиною українського книжкового мистецтва XVI ст. і одним із символів української державності.

Мініатюри та орнаменти Пересопницького Євангелія

Рукописна книга в оправі, обсягом у 482 пергаментні аркуші, розміром 380x240 мм і вагою в 9 кг 300 г, була створена на Волині за меценатством княгині Анастасії Юріївни Заславської-Гольшанської та князів Чарторийських. Над нею працювали чернець Григорій, який керував роботою і здійснив переклад і редакторську правку рукопису, та два писці.

Цінним у книжці є художнє оформлення. Її орнамент, розміщення тексту, виписування літер свідчать про високий рівень майстерності українських переписувачів.

Авторство мініатюр належить майстрові Федуску із Самбора. Оригінальні плетіння й рослинні орнаменти, які, зберігаючи певну єдність із мистецтвом Відродження, мають яскраво виражений характер українського книжкового мистецтва, тісно пов'язаного зі східнослов'янськими традиціями.

Євангеліє тривалий час зберігалось у Пересопницькому монастирі. На початку XVIII ст. гетьман Іван Мазепа подарував цю книгу Переяславському кафедральному собору, зведеному за його кошт. Після Другої світової війни книга потрапила до бібліотечного фонду музею-заповідника «Києво-Печерська лавра», звідки згодом була передана до відділу рукописів Національної бібліотеки України імені В. Вернадського. З 1991 р. новообрані Президенти України присягають на вірність своєму народові, поклавши руку на Конституцію України і, за бажанням, на Пересопницьке Євангеліє, яке вважають духовною святинею нашого народу.

3. ЧИМ УСЛАВИВСЯ ІВАН ФЕДОРОВ

Яку роль відіграла діяльність Івана Федорова?

Із середини XVI ст. на українських землях дедалі активніше почали з’являтися друковані видання. Це була доба, коли й освічене духовенство, і причетні до освіти віряни зрозуміли необхідність забезпечення всіх храмів церковними книгами. Для цього рукописних можливостей виявилося замало. Виникала гостра потреба саме в друкованій книзі, яка ще й підвищила б рівень освіти у школах.

Перші друкарні на землях України виникли у Львові — осередку політичної, економічної та культурної активності міщанства, і в Острозі — резиденції впливового українського магната.

У Львові ініціатива відкриття друкарні належала Івану Федоровичу Григоруку, який перед тим працював у Московїї та Білорусі. Тут він вирішив відкрити власну справу, де був би не тільки друкарем, а й видавцем.

У своїй друкарні Іван Григорук, якого в Україні називали Федоровим, працював над Апостолом — найстарішою відомою нині книжкою, що вийшла друком в Україні. У 1574 р. видав Буквар — перший друкований підручник у Східній Європі.

Погодившись на пропозицію князя Василя-Костянтина Острозького, Федоров переїхав до Острога, де надрукував Буквар із грецькими і слов’янськими текстами, Книгу Нового Завіту й Острозьку Біблію (1581), яку слушно вважають шедевром друкарського мистецтва. Він брав участь у редагуванні текстів книг, писав до них післямови.

На основі тексту та ілюстрацій розкажіть про життя та діяльність Івана Федорова. Про що свідчить ушанування його пам’яті у Львові?

1 — Євангеліст Лука, львівський «Апостол» 1574 року (гравюра);

2 — сторінка Острозької Біблії 1581 року;

3 — пам’ятник Івану Федорову у Львові (скульптори — В. Борисенко, В. Подольський)

Братства для потреб власних шкіл також створювали друкарні. Першим відкрило друкарню Львівське братство, де видавали праці та літературні твори викладачів школи. Чимало книжок цієї друкарні є цінними пам’ятками письменства: найдавніша слов’яно-грецька граматика «Адельфотес», твори українських письменників, релігійна література, поезія, підручники. Згодом друкарні були створені при Луцькому, Київському, Кременецькому братствах.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Якими були основні чинники, що впливали на розвиток культури на українських землях у XVI ст.?

2. Що спільного було в діяльності Острозької академії і братських шкіл?

3. Чим вирізнялися єзуїтські колегії з-поміж інших навчальних закладів?

4. У чому цінність Пересопницького Євангелія?

5. Які книги були надруковані Іваном Федоровим і коли?

6. Як були пов'язані особливості культурного розвитку і освіта цього періоду?

7. Чому найкращі школи на українських землях створювали церковні братства?

8. Чому розвиток книгодрукування був важливим для української культури ?

Домашнє завдання

1. За допомогою додаткових джерел підготуйте повідомлення чи комп’ютерну презентацію на одну з тем: «Розвиток освіти в Україні у XVI ст.», «Життя і діяльність Івана Федорова».

2. Знайдіть на карті міста, де існували братські школи. Поясніть, чому вони вперше виникли саме в цих містах.

Історичний калейдоскоп

Історичні явища в сучасному живописі

На картині сучасного українського художника А. Орльонова «Створення Острозької Біблії. Україна. 1581 рік» зображено вельмож і працівників, залучених до її створення. Центральний образ картини — В.-К. Острозький, який сидить й уважно розглядає книгу. Поруч із ним стоїть І. Федоров, який тримає надрукований аркуш. За спиною друкаря зображено його сина — Івана, який робить відтиск чергової сторінки. Зліва — учні першодрукаря.

Поруч із В.-К. Острозьким зображені: перший ректор Острозької академії Г. Смотрицький; настоятель церкви Святого Миколая в Острозі, співробітник Острозької і Дерманської друкарень Д. Наливайко та ін.

Авторові вдалося точно й достовірно відтворити добу. Сам художник писав: «Я працював над полотном понад півроку: декілька місяців витратив на консультації з науковцями. Перш ніж узятися за роботу, я побував в Острозі — там, де була друкарня Івана Федорова. Це допомогло відчути дух і атмосферу міста».