Підручник з Історії України. 8 клас. Гупан - Нова програма

§ 35. ЛІКВІДАЦІЯ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ

1. КОЛИ І ЧОМУ БУЛО УТВОРЕНО НОВУ (ПІДПІЛЬНЕНСЬКУ) СІЧ

У чому полягали особливості розвитку останньої Запорозької Січі?

Запорожці, які врятувалися під час розправи з козаками на Чортомлицькій Січі, 1709 р. з дозволу кримського хана заснували Кам’янську Січ. Однак уже через 2 роки російське військо напало на січовиків. Ті ж, не маючи достатніх сил, аби протистояти агресії (більшість запорожців на той час була в походах), перебазувалися вглиб території, підпорядкованої татарам, і заснували Олешківську Січ (біля сучасного міста Олешки Херсонської обл.).

Спочатку козаки займалися господарською діяльністю на всій території ханства. Проте згодом ханські урядовці обмежили права і вольності козацтва — примушували їх до спільних походів, обкладали повинностями. Татари не дозволяли козакам зводити довкола Січі укріплення і мати гармати, що позбавляло козаків захисту.

Неодноразові звернення січовиків до російського уряду із проханнями повернутися на Запорожжя не мали успіху. Лише 1734 р. козакам дозволили перебратися на землі, що раніше належали Старій (Чортомлицькій) Січі (поблизу нинішнього с. Покровське Нікопольського р-ну). Так з’явилася Нова (Підпільненська) Січ (1734—1775). Фортифікаційні споруди зводили на півострові, який із півдня і заходу омивався рукавом Дніпра та р. Підпільна, а з півночі і сходу межував зі степом. Січ оточувалася земляним валом у 3,5—4 м заввишки, з баштами по ньому. Навколо пролягав глибокий рів, наповнений водою.

Водночас це був осередок торгової, господарської і виробничої діяльності запорожців із численними ринковими будівлями, майстернями-зброярнями, кузнями й козацькими дворами. Володіння Нової Січі дістали назву — Вольності Війська Запорозького низового. Вони охоплювали значну частину степової України.

Знайдіть на картосхемі розташування останніх трьох Січей. Опишіть, як запорожці розбудували Нову Січ. Що традиційного було в її розбудові?

Місце розташування Олешківської Січі на сучасній супутниковій карті

Картосхема розташування Січей

Нова Січ (реконструція В. Ленченка)

У цей час Запорожжя поділялося на адміністративно-територіальні округи — паланки (спочатку п’ять, пізніше — вісім). Адміністративним центром паланки була укріплена слобода, де стояв гарнізон, розміщувалися полковник і старшина. Паланкова старшина зосереджувала у своїх руках військову, фінансову, судову та адміністративну владу.

Адміністративним центром Запорожжя стала Січ. На Січі військовими й одночасно господарськими одиницями були 38 куренів, до яких приписували козаків. Усю адміністрацію обирали козаки на радах. Вищу старшину обирали один раз на рік на загальній військовій раді, яку за звичаєм скликали 1 січня.

До складу запорозьких козаків, як і раніше, приймали всіх охочих заробити собі на життя військовою справою. Були серед них і втікачі від панщини та інших соціальних проблем. Якщо на середину XVIII ст. на Запорожжі проживали майже 20 тисяч козаків, то напередодні ліквідації Нової Січі їх тут мешкало понад 100 тисяч.

Що зображено на картині? Чи є сюжет і образи живопису реалістичними? Чому?

О. Сластіон. Проводи на Січ

Землю вважали загальновійськовою власністю. Кожен козак, який мав певне майно і був спроможний вести власне господарство, міг отримати її від коша у власність і засновувати власний зимівник (хутір).

На відміну від своїх попередниць. Нова Січ була не лише військово-політичною організацією, а й ефективним господарським механізмом. Козацька старшина швидко перетворювалася на заможних землевласників. Основою їхньої діяльності ставав розвиток господарства, а не військові походи.

За часів Нової Січі розросталися козацькі зимівники. Це були своєрідні хутори із садибами та господарством. За переписом, на запорозьких землях налічувалося близько чотирьох тисяч зимівників, де козаки утримували тисячні отари овець, сотні голів великої рогатої худоби і табуни коней.

Сучасники та історики про новий спосіб життя Січі

Із записів сучасника тієї доби Герарда-Фрідріха Міллера

Життя на Запорожжі струменить «з великою проти давніх звичаїв зміною, тому що мешканці хоча вважаються запорозькими козаками, живуть з дружинами і дітьми і займаються землеробством».

З Опису невідомого сучасника Запорозької Січі (1740 р.)

При Запорізькій Січі є майстри: слюсарі, ковалі, шевці, кравці й інші. Всі виконують свої роботи завжди за гроші, без грошей вони нікому не повинні робити.

Їхнє військо за способом життя поділяється на різні частини. Одні з них живуть у військових куренях... Інші в селах зі своїми господарствами і ведуть промисел: варять мед, пиво, брагу. Там живуть і майстри, і шинкарі, і крамарі... А ще живуть у зимівниках біля своїх коней, займаються рибальством, скотарством.

Історик Михайло Слабченко про зміни вжитті Січі

Містечка переорганізовувалися на новий кшталт, хоча зовнішній вигляд наче мало змінився: у них ще вешталися запорожці, але вже не гриміли постріли, не ляскали шаблі. Чути було рипіння торговельних ваг, ніби хустками махали вітряки та брязкали гроші.

Яку господарську діяльність вело населення на землях Січі? У чиїх інтересах її здійснювали? Поясніть свою думку.

Історик В. Ленченко про господарське життя на землях Нової Січі

Військо Запорозьке низове досягло значного розвитку хліборобства, скотарства, рибальства, соледобування, торгівлі. Всупереч заборонам російських властей, до Січі періодично приходили торгові кораблі з Криму, Туреччини, Греції. Звідси східні тканини, вина, рис, прянощі, коштовно прикрашена холодна і вогнепальна зброя розходились по ринках Гетьманщини, Слобідської України, Великоросії.

Основним обов'язком запорожців залишався захист українських земель від татарських і ногайських орд зі степів. Січовики здійснювали польову сторожу. Порубіжжям розміщувалися бекети (пікети), редути, фігури. Чатування козацьких загонів створювали розгалужену мережу постів. Проте російський уряд намагався постійно контролювати січовиків. Із цією метою поблизу Нової Січі було споруджено укріплення — Новосіченський ретраншемент, де розташувалася команда російських урядових військ.

Прагнучи не допустити поповнення запорожців утікачами з інших регіонів України, російський уряд запровадив обов’язкову реєстрацію козаків і паспортизацію всього населення краю. Імперська влада поступово обмежувала територію Січі. Запорожжя послідовно оточували військові поселення та осередки іноземних переселенців. На північно-західному краї запорозьких земель була утворена провінція Ново-Сербія (1751 р.) із центром у Єлисаветграді (сучасний Кіровоград), де осідали сербські колоністи. На східному краї Запорожжя засновано Слов’яно-Сербію (1753 р.) із центом у Бахмуті. Внаслідок цього виникли конфлікти з розподілу земель між запорожцями і сербськими колоністами.

Керівництво Січі на чолі з кошовим отаманом Петром Калнишевським докладало значних зусиль, аби зберегти її землі і власний устрій.

Петро Калнишевський (1691—1803)

Походив із давнього козацько-старшинського роду. Кошовим отаманом обирався десять років поспіль.

Докладав зусиль, аби зберегти автономію Січі. Опікувався культурним піднесенням краю. Власним коштом збудував п’ять церков і соборів, придбав для них значну кількість церковних книг.

Брав участь у багатьох походах козаків на Крим і Туреччину. Особливо відзначився в російсько-турецькій війні 1768—1774 рр.

Після зруйнування Січі заарештований і засланий до в’язниці на території Соловецького монастиря, де понад 25 років провів в одиночній камері. За указом імператора Олександра І, був звільнений, але за власним бажанням залишився в тому самому монастирі, де й помер у віці 113 років.

Захищаючи права і вольності січовиків, Калнишевський декілька разів брав участь у запорозьких депутаціях до Санкт-Петербурга. Опікувався заселенням запорозьких земель, сприяв переселенню туди селян з різних куточків України. Попри вимоги поміщиків, не видавав із володінь Січі втікачів. Підтримував створення хуторів і зимівників, вважаючи їх засобом стримування наступу царизму на землі Січі.

2. ЯК БУЛО ЗРУЙНОВАНО ЗАПОРОЗЬКУ СІЧ

Які були причини і наслідки ліквідації Запорозької Січі?

Продовженням імперської політики, спрямованої на знищення української державності, стала ліквідація її останнього осередку — Запорозької Січі.

Після завершення російсько-турецької війни 1768—1774 рр. Росія здобула вихід до Чорного моря, добилася розриву союзу татар з Османською імперією та захопила південні українські землі. Тож для Росії Запорожжя втратило своє значення як стратегічний форпост у порубіжних землях.

Скориставшись раптовістю й вибравши момент, коли більшість січовиків ще не повернулася з російсько-турецької війни, стотисячне царське військо рушило на землі запорожців. Наприкінці травня 1775 р. командувач російського війська, що поверталося з турецького фронту, генерал Петро Текелій (серб за походженням, який ворожо ставився до козацтва) вступив на Січ. Він зайняв усі паланки і слободи та зажадав від січовиків капітуляції. Ті ж скликали раду і після бурхливих дискусій вирішили — зваживши на сили сторін (3 тисячі козаків і 10 тисяч російських вояків) — скласти зброю.

Який момент відобразив художник? Які настрої панували серед козаків?

В. Ковальов. Остання Рада на Січі

Наступного дня нападники вивезли із Січі козацькі клейноди, архів, артилерію, боєприпаси і матеріальні цінності. У Січі і паланкових укріпленнях розмістилися царські залоги. Кошового отамана Петра Калнишевського та козацьку старшину звинуватили у зраді і засудили до каторги.

Того ж 1775 р. імператриця Катерина II видала маніфест, де офіційно сповістила про ліквідацію Січі. У цьому документі Січ зображувалася як «кубло пияк та розбишак», які жили в неуцтві й заважали Російській імперії вести торговельні та культурні зв’язки з сусідами.

Як пояснює Катерина II своє рішення щодо Січі? Які причини, на вашу думку, не називає цариця в цьому документі?

З маніфесту Катерини II від 3 серпня 1775 р.

Ми захотіли оголосити всім вірнопідданим нашої імперії, що Запорозька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорозьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь... Унаслідок цього 4 червня генерал-поручиком Текелієм з нашими військами зайнята Запорізька Січ без опору козаків через те, що вони побачили наближення війська, коли вже з усіх боків були оточені.

Порівняйте ваші думки з наведеним переліком. Поясніть кожну з названих причин.

Причини ліквідації Запорозької Січі

Усю територію Вольностей Війська Запорозького низового було поділено між створеними Новоросійською та Азовською губерніями.

Частина запорожців переселилася на підвладну Османській імперії територію, де утворила Задунайську Січ. Згодом на її базі стали створювати інші військові козацькі формування.

Які формування створювалися після ліквідації Запорозької Січі? Коли вони існували? Чи знаєте ви щось про сучасне козацтво?

Перевірте засвоєне на уроці

1. Яку назву мала остання Запорозька Січ?

2. Скільки років вона проіснувала?

3. Хто був останнім кошовим отаманом Січі? Чим він уславився?

4. У якому році було ліквідовано Запорозьку Січ?

5. Наведіть факти, які свідчать про поступове обмеження російським урядом «вольностей» Запорожжя.

6. Схарактеризуйте адміністративно-територіальний поділ земель Нової Січі.

7. Якими були причини ліквідації Січі?

8. У чому полягає значення Запорозької Січі для історії України?

9. Запорозька Січ неодноразово зазнавала руйнувань. Чому після подій 1775 р. вона вже не змогла відновитися у попередньому вигляді на українських землях?

Домашнє завдання

1. Складіть розгорнутий план «Значення Запорозької Січі в історії України».

2. Складіть хронологічну таблицю найважливіших, на ваш погляд, подій в історії Запорозької Січі.

3. Визначте, які події чи постаті з історії Запорозької Січі є важливими для вас особисто.