Підручник з Історії України. 8 клас. Гупан - Нова програма

§ 31. ПИЛИП ОРЛИК І ЙОГО КОНСТИТУЦІЯ

1. ЯКИЙ ЗМІСТ КОНСТИТУЦІЇ ПИЛИПА ОРЛИКА

Коли з’явилася Конституція Пилипа Орлика? Які її основні пункти?

Орлик Пилип Степанович — гетьман Війська Запорозького та Правобережної України (1710—1714), гетьман України в еміграції (1714—1742).

Народився у шляхетській родині чесько-білорусько-литовського походження.

Навчався в єзуїтській Віленській академії, потім закінчив Києво-Могилянський колегіум. Був високоосвіченою людиною, володів дев'ятьма мовами.

Після навчання працював писарем, а згодом — керував справами Генеральної військової канцелярії. В уряді гетьмана І. Мазепи став писарем. Підтримував його в намаганні створити союз за участю Польщі та Швеції для здобуття незалежності України від влади російського царя Петра І.

Після смерті Івана Мазепи у квітні 1710 р. на козацькій раді в Бендерах (Молдова) гетьманом Війська Запорозького одноголосно було обрано його однодумця і найближчого соратника генерального писаря Пилипа Орлика.

У чому і кому присягав майбутній гетьман Пилип Орлик?

Із присяги Пилипа Орлика

Я, Пилип Орлик, новообраний Запорозького Війська гетьман, присягаю Господові Богу, славному в святій Трійці, на тому, що, будучи обраним, вільними голосами, за давніми правилами та звичаями військовими... незмінно виконувати: милість, вірність і... дбання до малоруської Вітчизни, матері нашої, про добро її посполитим, про публічну цілість, про розширення прав та вольностей військових... Пилип Орлик, гетьман Запорозького Війська рукою власною

У день обрання гетьмана сталася ще одна важлива подія. Козацька Рада схвалила написану особисто Орликом «Конституцію прав і свобод Запорозького Війська». Варто зазначити, що насправді під словом «Військо» малась на увазі Україна.

Прочитайте повну назву документа й визначте: між ким укладався договір. Що він мав засвідчити?

Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького між Ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького, і між генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами утверджені обома сторонами вільним голосуванням і Ясновельможного гетьмана урочистою присягою підтверджені року від Різдва Христового 1710, квітня 5, в Бендерах.

Основу «Пактів і конституцій...» становила угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу, про взаємні права та обов'язки. Це й вирізняло прийнятий документ від традиційних гетьманських статей, що ґрунтувалися на угодах між гетьманом і монархом-протектором. Уперше новообраний гетьман укладав офіційну угоду зі своїми виборцями, чітко вказуючи умови, згідно з якими він отримував владу.

Сучасна поширена назва «Пакти і конституції» чи «Конституція» — походить від дослівного перекладу латинської назви оригінального документа: Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis (Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького).

Крім того, в документі пояснювався державний устрій України. Саме тому його вважають першою українською Конституцією.

Документ складався зі вступу, 16 статей і присяги новообраного гетьмана. Уже у вступній частині стисло викладалась «Історія Війська Запорозького і Всього руського народу», а також пояснювалися причини, чому Україна розриває з Москвою відносини і переходить під протекцію Швеції.

В усіх статтях стисло розкривалися внутрішні й зовнішні аспекти життя України.

Першим пунктом висвітлювалися шляхи вирішення релігійного питання, зокрема зазначалось: «...Щоб на Україні була утверджена вічно єдина віра православна східного сповідання».

Передбачалося, що країною править обраний гетьман, який спирається на раду старшин. Ця велика рада — парламент — збирається тричі на рік і покликана вирішувати найважливіші державні справи. Усі органи влади підкорялися законам. Державними фінансами мав розпоряджатися не сам гетьман, а підскарбій. Утримання гетьмана і його дому базувалося на використанні прибутків із його маєтностей.

На основі тексту і схеми доведіть, що державний устрій, запропонований у Конституції, був демократичним.

На засадах демократії ґрунтувалася соціальна політика Конституції. Козацькій старшині заборонялося зловживати владою. Висловлювалися побажання оберігати пошану до старших, прихильність до молодших, а щодо злочинців — чинити згідно зі справедливістю і законом.

На основі тексту Конституції доведіть, що соціальна політика насправді була демократичною.

З Конституції Пилипа Орлика

Панове полковники та інші військові і посполиті урядовці більше не наважувалися виконувати приватних робіт силами козаків і посполитих: не посилати на сінокіс ані на жнива, не чинити над ними насильства захопленням земель чи примусом до невигідного їх продажу... суворо постановляємо, щоб ясновельможний гетьман не лакомився на жодні подарунки чи обіцянки і нікому не доручав полковничої булави чи інших посад з огляду на особисті стосунки...

...Вдови козаків, їхні дружини та діти-сироти, козацькі господарства і (господарства) жінок, чоловіки яких перебувають на війні або на якихось військових службах, не притягатимуться до жодних обов’язкових загальних повинностей і не будуть обтяжені сплатою податків...

...Стольне місто Русі — Київ — та інші міста України нехай непорушно і недоторкано зберігають всі свої права і привілеї, слушно їм надані...

...Нехай найясніший гетьман виявить турботу, аби скасувати у нашій Вітчизні повинності поштову і надання супроводу та випадки насильного вимагання підвід і подарунків.

Територія України встановлювалась відповідно до Зборівського договору 1649 р. Проектом передбачалося повернути всі віддані за різними угодами українські землі під владу гетьмана, закінчити війну з Москвою, повернувши в Україну всіх «невільників-українців» із Сибіру, а також вивести московські військові залоги з українських міст. Пропонувався широкий розвиток дружніх відносин із Кримським ханством і Туреччиною.

Проголосивши Україну незалежною республікою, Конституція Пилипа Орлика стала якісно новим рівнем політичної думки тих часів не лише в Україні, а й у Європі, оскільки жодна з країн на той час не мала таких документів.

2. ЯК РОЗГОРТАВСЯ ПОХІД ПИЛИПА ОРЛИКА НА ПРАВОБЕРЕЖНУ УКРАЇНУ

З якою метою було здійснено похід на Правобережжя? Чому він виявився невдалим? Які наслідки мала ця поразка?

Пилип Орлик добре розумів, що одному йому не втілити в життя план відродження української козацької держави, а тому шукав спільників. Він уклав союзні договори зі Швецією, з Османською імперією. Значною дипломатичною заслугою Орлика було те, що йому вдалося зобов'язати татар при вступі на українську територію не брати ясиру, не грабувати церков і не чинити насильства.

Після оголошення Туреччиною і Кримським ханством війни Російській імперії (1711 р.) козацьке військо, очолюване Пилипом Орликом і запорозьким кошовим Костем Гордієнком, з допомогою татарської орди розгорнуло боротьбу за звільнення Правобережної України.

Пилип Орлик дуже добре підготувався до походу. Він розсилав листи-універсали, в яких закликав до повстання народу проти влади московського царя. Завдяки підтримці місцевого населення армія швидко просувалася вперед. Він звільнив низку міст і під Лисянкою розбив висланий проти нього гетьманом Іваном Скоропадським (за наказом Петра І) передовий козацький загін. До Орлика перейшли жителі й козаки Корсунського, Уманського, Білоцерківського, Чигиринського полків. У березні війська Орлика взяли в облогу Білу Церкву, де перебували їхні противники.

Проте невдовзі польські війська залишили табір Орлика, а татари, зрадивши гетьмана, знялися з облоги і подалися грабувати населення Слобожанщини. Це послабило сили повстанців. Тим часом цар Петро І, зігнавши до Глухова родини генеральної старшини в заручники, примусив Івана Скоропадського до рішучих дій проти військ Орлика. Загроза життю дітей і дружин козацьких ватажків Лівобережжя змусила Орлика відступити і повернутися в Бендери.

Спираючись на картосхему і текст підручника, розкажіть про похід Пилипа Орлика на Правобережжя.

Навесні 1711 р. московська армія під проводом Бориса Шереметьєва почала рух у напрямку межиріччя Дністра та Прута. Дорогою московські полки зганяли українське населення на лівий берег Дніпра. Під м. Ясси у Молдові вони зустрілися з армією союзників, куди входили османське військо, татарська кіннота та загони козаків, очолювані Пилипом Орликом і Костем Гордієнком.

Зазнавши поразки від військ союзників, цар мусив укласти з ними мирний договір (Прутський). За договором Московське царство втрачало вихід до Азовського моря та відмовлялось від зазіхань на Крим. Пункти Прутського миру, крім іншого, вимагали від Москви припинити втручання в польські справи, «відняти руку» від українських козаків і запорожців.

Однак невдовзі переговори поновилися і до них були додані нові пункти. Це стало важким ударом для Орлика та його соратників, адже Україна залишалася розділеною і над Лівобережжям продовжувала панувати Москва.

У 1714 р. Пилип Орлик змушений був емігрувати за кордон, до Європи, і перебувати там до останніх днів свого життя. Упродовж свого вигнання Орлик мав чимало зустрічей із багатьма європейськими монархами, метою яких було укладання договорів задля відновлення самостійної української держави. Так, він шукав підтримки у правителів Австрії, Англії, Італії, Голландії, Данії, Польщі, Пруссії та Франції. Проте усі зусилля виявилися марними. Помер Пилип Орлик у м. Ясси (нині місто в Румунії).

3. КОЛИ І ЧОМУ БУЛО ЗДІЙСНЕНО СПРОБУ ЛІКВІДАЦІЇ КОЗАЦТВА НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ

Чому було ухвалено рішення про ліквідацію козацтва? Чому його не вдалося виконати наприкінці XVII ст.?

Для відновлення економіки Правобережжя та захисту від османського нападу влада Речі Посполитої у 1685 р. ухвалила рішення про відновлення козацтва. Але в січні 1699 р. було підписано мирний договір між Османською імперією та Річчю Посполитою, за яким Османська імперія відмовилась від своїх претензій на Україну. Вже влітку того ж року влада Речі Посполитої прийняла рішення про розформування протягом двох тижнів усіх козацьких полків Правобережжя. На практиці це означало ліквідацію не лише певних військових підрозділів, а й козацького стану та козацького державного устрою на Правобережжі. Польська шляхта повернулася на Поділля, Брацлавщину і південну Київщину, відновлюючи старі порядки суспільного устрою і землеволодіння.

Коронний гетьман звернувся до наказного гетьмана Самуся, а також до полковників Правобережжя з універсалом, у якому вимагав розпустити козацькі полки. Водночас він оголосив про відрядження на Правобережжя війська Речі Посполитої, яке примусить їх підкоритися владі держави.

Проте козацькі керівники не скорилися ухвалі сейму. Селяни й козаки, а також міське населення готувалися всіма силами захищати Правобережну Україну від польсько-шляхетської агресії.

Восени 1699 р. на Правобережжі склалося досить напружене становище, бо на Київщині на зимові квартири розмістилося 12-тисячне військо Речі Посполитої, яке загрожувало наступом на Фастів та інші, контрольовані місцевим козацтвом, території. Протягом зими відбувалися постійні сутички невеликих загонів з обох боків. Козаки подали протест, але сейм його відкинув. Король, після річного вагання, надіслав сеймові вимогу розпустити козаків, а землю передати шляхті й виїхати з краю.

Восени 1700 р. коронний гетьман відрядив у похід на Фастів 4-тисячне військо. Однак козацькі сотні і населення з багатьох міст і сіл Волині та Київщини зміцнили фортецю й підготувалися до її оборони. Під Фастовом відбувся бій, у якому польсько-шляхетське військо зазнало поразки й змушене було відступити на Волинь. У руках козаків опинилися Київське і Брацлавське воєводства.

У січні 1702 р. король офіційно звернувся до козацьких керівників із наказом припинити боротьбу і розпустити полки. Однак ті стали готуватися до подальшої боротьби з Річчю Посполитою, об’єднуючи всі антипольські сили в Україні. Проте з часом ресурси повстанців стали вичерпуватися (деяких очільників козацького руху схопили, інші загинули в боях). Зрештою польська держава взяла Правобережжя під свій контроль.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Коли і за яких обставин Пилип Орлик став гетьманом?

2. З яких частин складається Конституція Пилипа Орлика і який зміст кожної з них?

3. Як відбувався похід Пилипа Орлика і його прибічників на Правобережну Україну?

4. Коли і чому польська влада вирішила ліквідувати правобережне козацтво?

5. Чому Конституцію Пилипа Орлика можна вважати основним Законом демократичної держави?

6. Які сторони діяльності Пилипа Орлика відображені в сучасних експозиціях музеїв і пам’ятниках на його честь?

1 — пам’ятний знак Орлику в м. Крістіанстад (Швеція);

2 — пам’ятник Орлику в Києві;

3 — меморіальна дошка Мазепі й Орлику в замку м. Дубно;

4 — булава Орлика у шведському музеї

7. Як ви ставитесь до діяльності Пилипа Орлика — першого гетьмана України в еміграції?

8. На що розраховувало козацтво Правобережжя, коли не стало коритися владі Речі Посполитої?

Домашнє завдання

Які факти життя і діяльності Пилипа Орлика відображено на картині? Знайдіть із додаткових джерел інформацію, якої вам бракує, і напишіть (підготуйте усно) короткий твір на тему «Пилип Орлик: життя і діяльність».