Підручник з Історії України. 8 клас. Гупан - Нова програма

Розділ III. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.

§ 19. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

1. ЯКІ БУЛИ ПЕРЕДУМОВИ І ПРИЧИНИ ВІЙНИ

Визначте і поясніть передумови та причини початку Національно-визвольної війни.

Передумова — попередня умова існування, виникнення чого-небудь. Причина — явище, яке зумовлює або породжує інше явище.

Після придушення селянсько-козацьких повстань 20—30-х років XVII ст. в Україні тривало соціальне протистояння.

Розвиток фільваркового господарства призводив до зростання панщини, обезземелення селян та їх закріпачення. Особливої гостроти цей процес набув у південних і східних регіонах України, де більшість населення становили ще вільні селяни та козаки, які були готові захищати свої права й свободи.

Про які причини масового незадоволення українського населення свідчать документи?

Із записок польського публіциста середини XVII ст.

Мусимо визнати, що ненависть поширюють великі податки, роботи... оренди та інші подібні тягарі, що вигадують урядники, орендарі, суддівські гачки, економи, котрі хотіли б збільшити прибутки своїх панів...

З листа Богдана Хмельницького до польського короля (1647 р.)

Пани, державці та старости нестерпно кривдять нас, позбавляючи не тільки майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, поля, ставки, млини, бджоляні десятини... І що тільки комусь із них у козаків сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, б’ють, до в’язниць кидають, багато кого з нашого товариства поранено й знівечено.

Зі скарги волинської шляхти на сеймі 1645—1646 рр.

Таких утисків не терплять і в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі, заборонено провадження відправ, православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах.

Нехтування правами місцевого населення урядовцями викликало наростання спротиву в українському суспільстві.

Спираючись на схему, поясніть на прикладах кожну з передумов та причин війни.

У середині XVII ст. напруга в українському суспільстві настільки зросла, що навіть незначний привід міг призвести до війни. Такою подією став конфлікт чигиринського сотника Богдана Хмельницького з чигиринським підстаростою Данилом Чаплинським, який відібрав у нього хутір Суботів — батьківську спадщину. Богдан спочатку намагався у законний спосіб відновити справедливість і навіть звертався до короля, але й таке звернення не допомогло. Тоді, наприкінці грудня 1647 р., разом із товаришами він вирушив з Чигирина на Запорожжя.

2. ЯК РОЗГОРТАЛИСЯ ПОДІЇ ВІЙНИ у 1648—1649 рр.

Складіть хронологічну таблицю подій першого етапу національно-визвольної війни.

Богдан разом зі своїми людьми облаштувався на острові Томаківці і почав збирати прибічників. У 1648 р. вони напали на Січ, розгромили залогу коронного війська, примусили до втечі черкаського реєстрового полковника. Козакам-реєстровцям, які несли там варту, запропонували перейти на їхній бік. Там же повстанці обрали Хмельницького гетьманом Війська Запорозького. Ці події стали початком Національно-визвольної війни.

Національно-визвольна війна — війна народу проти іноземного панування за створення незалежної держави.

Новий гетьман посилено готувався разом із повстанцями до боїв. Богдан розсилав по Україні універсали із закликом до захисту православної віри від ворожих зазіхань і через довірених осіб закуповував зброю. Було започатковано і дипломатичні контакти з кримським ханом і укладено договір про взаємну воєнну допомогу. Водночас Хмельницький розпочав листування з коронним гетьманом Миколою Полоцьким, завдяки якому повстанці затягували час.

Коронний гетьман — у Польщі та Литві з другої половини XV ст. керівник регулярного війська під час походів.

Наприкінці квітня 1648 р., дочекавшись татарської кінноти на чолі з Тугай-беєм (3—4 тис.), Богдан вивів до 8 тисяч козацького війська із Січі.

Микола Потоцький направив назустріч повстанцям 6 тис. коронного війська: чотири козацькі реєстрові полки човнами вниз по Дніпру, а два інші (разом із загоном найманців) рушили суходолом. Керівництво цим військом коронний гетьман доручив своєму 20-річному синові Стефану Полоцькому.

На початку травня передові загони Стефана Полоцького зіткнулися з козаками й татарами у верхів'ях р. Жовті Води (притока Інгульця). Оскільки сили були нерівними, поляки окопалися табором. Тримаючи облогу, вони чекали підходу основних сил. Богдан, залишивши частину свого війська біля обложених, рушив навперейми реєстровикам, які сплавлялися Дніпром. Після переговорів реєстровики перейшли на бік повстанців і рушили з ними під Жовті Води. Довідавшись про це, козаки двох полків, що перебували в осадженому таборі, теж перейшли до Хмельницького. Молодший Полоцький спробував вирватися з табору, але його вояки були розгромлені.

На основі тексту та схематичної карти розкажіть про битву під Жовтими Водами.

Знищивши загони Стефана Потоцького, Хмельницький рушив до ставки коронного гетьмана поблизу Корсуня. Скруту коронному війську посилив вихід у їхні тили козацького загону на чолі з Максимом Кривоносом і татарської кінноти Тугай-бея.

Максим Кривоніс

Оточені сили Речі Посполитої вирішили йти на прорив, однак Хмельницький через своїх людей дізнався про цей план і направив загін Кривоноса, аби влаштувати засідку на Богуславському шляху неподалік Корсуня. У повстанців усе вийшло так, як вони розраховували: польське військо зазнало повної поразки.

До цього додалася й смерть короля Владислава IV, що ускладнила становище в державі. Тож урядовці розпочали переговори з повстанцями. Вимоги Хмельницького були традиційними: удвоє збільшити реєстр (до 12 тисяч), відновити козацьке самоврядування, припинити протистояння уніатів і православних у боротьбі за храми.

Та, незважаючи на переговори, обидві сторони нарощували сили. Польська влада зібрала майже 40-тисячне військо. На початку осені коронне й козацьке війська вирушили назустріч одне одному. Військо Речі Посполитої просувалося повільно через переобтяженість обозом. Обидві сторони зустрілися біля с. Пилявці (нині Хмельниччина). Вирішальний бій відбувся 23 вересня. Військо Хмельницького пішло в наступ. Увечері частина шляхетських загонів, разом із командувачами, таємно залишили поле битви, спричинивши паніку серед польського війська.

Як описує хід битви літописець? До якої хитрості вдалися козаки?

Із Літопису Самійла Величка

Вони тікали, як хто міг, кинувши всі свої обози з численними пребагатими статками і скарбами, залишивши їх у нагороду Хмельницькому. Вони втратили тоді й кільканадцять тисяч свого війська... Але Хмельницький на пострах полякам перебрав багатьох козаків по-татарському в бурнуси й вивернуті кожухи. Тим він одурив поляків і, наповнивши їхні серця страхом, примусив цих богатирів над келишками з вином тікати без пам’яті. У цій битві під І Пилявою втратили поляки багатьох своїх визначних жовнірів і всю славу.

Трофеями повстанців стали понад 90 гармат та інша зброя, запаси пороху, коні тощо. Перемога війська Хмельницького відкрила йому шлях на Захід. Готуючись до нового походу, гетьман розсилав універсали до українського населення із закликом ставати на сторону козаків.

Далі Богдан Хмельницький вирушив зі своїм військом у напрямку Львова, і вже на початку жовтня козаки атакували його передмістя. Облога тривала три тижні. Зрештою, після тривалих переговорів, узявши викуп понад 200 тис. дукатів (більшу частину грошей було передано татарам за їхню військову допомогу), Хмельницький відступив від Львова і рушив на Замостя.

Начальник гарнізону Замостя, дізнавшись про наближення військ повстанців, наказав спалити передмістя. Облога за таких обставин могла затягнутися. Спроби штурму фортеці виявилися невдалими. Тоді Хмельницький наказав ущільнити облогу.

Поясніть, що поєднує сюжети цих двох картин.

1 — Є. Турбацький. Посли Львівського магістрату в таборі Б. Хмельницького; 2 — Хмельницький з Тугай-беєм (фрагмент з картини Я. Матейка)

Проте становище козацької армії ускладнилось: боєздатного війська налічувалося не більше як 30 тис., гостро відчувалася нестача боєприпасів і харчів, давалася взнаки втома, дошкуляв холод. До того ж спалахнула епідемія чуми. Татарське військо повернулося до Криму. За цих умов Богдан Хмельницький розпочав переговори з польським урядом. Було укладено перемир'я з новообраним польським королем Яном II Казимиром. Від місцевої влади Хмельницький отримав викуп і зняв облогу Замостя. Внаслідок перемоги під Пилявцями й походу української армії на Львів та Замостя на початку листопада майже всі українські землі було визволено від польського панування.

Знайдіть на карті 3 основні місця подій, які описані в тексті. Простежте шлях армії Хмельницького протягом 1648 р.

Наприкінці грудня 1648 р. Богдан Хмельницький тріумфально в’їхав до Києва. Місто вітало гетьмана церковними дзвонами, салютом з гармат, його зустрічали святково одягнені митрополит та міщани, а студенти Київської академії виголосили йому свої декламації, у яких він проголошувався «спасителем Мойсеєм».

Перебуваючи в Києві, Хмельницький почав усвідомлювати себе не лише очільником козацького війська, а й правителем України. Цьому сприяли численні посольства, які прибували до Києва. Перед польською депутацією, що приїхала до Переяслава продовжувати переговори, розпочаті під Замостям, Хмельницький постав не прохачем, а володарем України.

Що свідчить про урочисту зустріч Богдана Хмельницького у Києві? Як ви вважаєте, чому кияни зустрічали Б. Хмельницького так урочисто?

М. Івасюк. Вступ Хмельницького до Києва

3. КОЛИ І ЧОМУ БУЛО УКЛАДЕНО ЗБОРІВСЬКИЙ ДОГОВІР

Чому ворогуючі сторони погодилися на укладення договору?

Навесні 1649 р. воєнні дії продовжилися під Збаразькою фортецею, де отаборилося коронне військо. Після декількох спроб пробити оборону противника козацьке військо перейшло до облоги.

Тим часом частина козацької і татарської кінноти під Зборовом перехопила 20-тисячне військо на чолі з королем, яке йшло на допомогу оточеним.

Зборівська битва розпочалася 15 серпня наступом козацько-татарської кінноти. У польських лавах почалася паніка. Розтягнуті на вузькій та багнистій дорозі польські полки потрапляли в оточення й гинули. Рятуючись, вони отаборились у передмісті Зборова, залишивши частину військ у місті.

Зранку наступного дня українські полки штурмом здобули Зборів і спрямували всі сили проти табору, обороною якого польський король керував особисто. Та на другу добу облоги, вночі, поширилися чутки, що він виїхав із табору. Польські вояки почали масово тікати. Ті, що залишилися, були в безнадійному становищі.

За цих умов король розпочав переговори з кримським ханом і домовився про зняття облоги Збаража за викуп. Намагаючись не залишитись осторонь від перемовин, услід за татарськими послами до табору Яна Казимира вирушило й козацьке посольство. Королівська влада, перебуваючи у безвихідній військовій ситуації, погодилися з вимогами козаків.

Якими були умови Зборівського договору? Передбачте, які були наслідки договору.

Умови Зборівського договору 1649 р.:

визнання королем самоврядності Гетьманщини у складі Чернігівського, Київського і Брацлавського воєводств із забороною розміщення польських війську цих воєводствах;

збереження вольностей козацтва і козацький реєстру 40 тисяч козаків;

відновлення прав православної Київської митрополії і православної шляхти;

повернення польської шляхти до своїх маєтків, а селян і нереєстрових козаків до колишніх панів.

19 серпня 1649 р. Богдан Хмельницький присягнув на дотримання Зборівської мирної угоди.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Поясніть, що було передумовами, а що — причинами національно-визвольної війни і чому?

2. Що таке Національно-визвольна війна? Чому події 1648—1649 рр. можна вважати саме такою війною?

3. Розкажіть про битви 1648—1649 рр. та знайдіть їх на карті.

4. Коли і на яких умовах було укладено Зборівський договір?

5. Як ви вважаєте, чому козакам удалося здобути такі блискучі перемоги?

6. Чому Xмельницький не скористався перемогами, щоб остаточно примусити Річ Посполиту до рівноправної угоди?

7. Що свідчило про те, що Богдан Xмельницький поступово почав усвідомлювати себе очільником загальнонаціонального руху?

8. Чи міг, на вашу думку, забезпечити сталий мир Зборівський договір? Чому?

Домашнє завдання

1. Знайдіть на карті 3 місця, пов’язані з подіями 1648—1649 рр.

2. На основі тексту параграфа, документа та інших джерел складіть картосхему битви під Корсунем, або зробіть малюнок, або напишіть твір у вигляді листа від імені козака — учасника цієї битви.