Підручник з Історії України. 8 клас. Гупан - Нова програма

§ 16. ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ІЄРАРХІЇ

1. ЯК РОЗГОРТАЛАСЯ БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ІЄРАРХІЇ

Чому на початку XVII ст. розгорнулася боротьба за відновлення православної ієрархії? Якими були її наслідки для тогочасного українського суспільства?

На противагу польській владі, яка підтримувала унійну церкву, серед суспільно активних кіл української шляхти, духовенства, міщан та козаків сформувався рух за власну конфесійну окремішність.

На початку XVII ст. за Києво-Печерським монастирем було визнано право не підкорятися уніатському митрополитові. Монастир став центром православ’я. Було ініційовано заснування друкарні при монастирі та створення у Києві братства й братської школи. Благодійниця Галшка Гулевичівна подарувала свій двір у Києві для організації школи для дітей.

На початку 1616 р. було укладено акт про заснування Київського Богоявленського братства, до якого записалося багато осіб з духівництва, шляхти, міщан. Згодом братство поповнили й козаки на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним, що давало право Війську Запорозькому опікуватися ним.

На основі тексту та ілюстрацій розкажіть про створення Київського братства.

1 — В. Кравченко. Галшка Гулевичівна;

2 — будинок Галшки Гулевичівни — вигляд внутрішнього двору,

3 — Братський монастир (Богоявленський монастир)

Київська православна верхівка розробила план відновлення православної ієрархії Київської митрополії. Було вирішено звернутися до патріарха Єрусалимського Феофана III з проханням про дозвіл на висвячення православних архієреїв і збільшення їх кількості, чого не дозволяла Берестейська унія. У березні 1620 р. патріарх Єрусалимський прибув зі своєю свитою до Києва. Він розгорнув активну діяльність: брав участь у богослужіннях у багатьох київських храмах, видавав патріарші грамоти, спрямовані на зміцнення братського руху в Україні тощо. Представники українського православного духовенства, зокрема Іов Борецький — ігумен Київського Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, а також депутації від Київського Богоявленського братства і від Війська Запорозького наполегливо прохали Феофана III висвятити православних архієреїв. Після недовгих роздумів, він погодився і надіслав грамоти до всіх православних Речі Посполитої про обрання кандидатур, гідних єпископського сану.

Архієрей — особа, що посідає вищі посади у церкві.

Л. Кіліан. Феофан III. Гравюра XVII ст.

Згодом, таємно від польської влади, у Братській церкві на Подолі патріарх висвятив православних митрополита і єпископів. Митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі став Іов Борецький, єпископом Володимирським та Берестейським — Єзекиїл (Йосиф) Курцевич — архімандрит Трахтемирівського монастиря; архієпископом Полоцьким, Мстиславським і Вітебським — Мелетій Смотрицький — чернець Віленського монастиря Святого Духа.

Польська влада не стала йти на відкритий конфлікт із православними, зважаючи на загострення відносин з Османською імперією. Навпаки, король Сигізмунд III звернувся до Феофана III, аби той закликав козаків Війська Запорозького дати збройну відсіч султанові Осману II, який готувався до нападу на Річ Посполиту. Згодом, коли задумане було досягнуто, король знову відмовився від підтримки православ'я і наказав заарештувати Іова Борецького та Мелетія Смотрицького за фальшивим звинуваченням у зраді на користь османців. Невдовзі православні відповіли на ці звинувачення протестами та посиленням політичної боротьби з метою домогтися від польської влади визнання відновленої православної церковної ієрархії.

Іов Борецький. Зображення на прибрамовому мурі Михайлівського Золотоверхого монастиря (м. Київ)

На основі тексту визначте, проти чого і чому протестує Іов Борецький. Чого вимагає від влади?

Із «Протестації» (1621) Іова Борецького

Ми, що приєдналися до Корони, зазнаємо утисків віри. Звинувачують нас у заколотах, щодо яких ми чисті... Ми не бунтівники, ми взялися за те, що мали раніше, що нам наші предки залишили... — Божі закони й звичаї, а ще й шістсотлітню традицію.

Вже більше 25 років ми просимо на сеймах, щоб нашій Церкві дарована була належна їй свобода і вольність, але замість цього бачимо права наші і вольності порушеними.

2. ЯКІ РЕФОРМИ ПРОВІВ МИТРОПОЛИТ ПЕТРО МОГИЛА

Яку мету ставив Петро Могила, реформуючи відновлену православну церкву?

Петро Могила (1596—1647)

Петро Могила — церковний і культурно-освітній діяч, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі був сином молдовського господаря Симеона Могили та угорської князівни. Після втрати молдовського престолу сім’я переїхала до Речі Посполитої. Петро Могила здобув найкращу на той час освіту та набув військових навичок.

Свою кар’єру він розпочав при дворі київського воєводи, коронного гетьмана, а потім і канцлера Станіслава Жолкевського. Брав участь у Цецорській битві та Хотинській війні. Проте надав перевагу не військовій, а духовній діяльності. Ставши архімандритом Києво-Печерської лаври, спрямував свою діяльність на захист володінь Лаври та відновлення її святинь, організацію чернечого життя. Особливого значення надавав освіті.

У 1631 р. заснував при лаврському Свято-Троїцькому монастирі школу, запросивши зі Львова для викладання високоосвічених священнослужителів — Ісаю Трофимовича-Козловського та Сильвестра Косова. На основі злиття цієї школи з Київською братською розпочав свою діяльність колегіум, названий на його честь Могилянським.

Зусилля Петра Могили привели до того, що новообраний король Владислав IV Ваза пішов на поступки й узаконив православну церкву.

Невідомий художник. Портрет митрополита Петра Могили

З якою метою видано королівський документ? Які наслідки він мав для православної церкви?

Із «Пунктів заспокоєння обивателів Корони і Великого Князівства Литовського руського народу грецької релігії»

«Руському народові релігії грецької надається можливість вільно відправляти богослужіння, адмініструвати церквами, будувати церкви, шпиталі, школи й друкарні, посідати посади по всіх містах; братства з їхніми церквами залишаються при них... Король призначить комісарів — двох католиків і двох православних, які об’їдуть міста і села та встановлять кількість православних і уніятів, відповідно до яких розподілять святині на місцях... які до Києва відносяться монастирі та церкви, за винятком Видубицького монастиря, залишаються за не-уніятами... Кожний вільно вибирає: хто не бажає унії, переходить до пастиря не-уніята; навпаки, хто хоче приняти унію, переходить до унійного владики... Обидві сторони повинні жити між собою в спокої. Винні в насильстві каратимуться як порушники громадського спокою».

На чолі православної церкви король бажав бачити людину, лояльну і наближену до польських впливових кіл, і вважав такою особою Петра Могилу. Висвячення нового митрополита відбулося у Львові в 1632 р., і згодом він прибув до Києва.

Ставши митрополитом, Петро Могила розпочав реорганізацію церковного життя. Зібрав і організував учених богословів, перекладачів, редакторів, письменників, з якими розробляв і впроваджував реформи. До цього гуртка входили Ісая (Трофимович-Козловський), Сильвестр (Косов) та інші.

Митрополит змінив діяльність Києво-Печерської друкарні, запровадивши книгодрукування польською і латинською мовами, що сприяло збільшенню кількості й оновленню змісту церковних книжок. Видавались як книги, необхідні для літургійної служби, проповідей («Служебник», «Євангеліє учительне» та ін.), так і вірші, полемічні твори. Разом зі своїми соратниками митрополит Петро Могила виклав основні положення православного вчення «Православне сповідання віри», яке було прийняте багатьма православними церквами. Ним були заподіяні заходи для зміцнення дисципліни та контролю над виконанням пастирських обов’язків священнослужителів. Обов’язковим стало проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і в свята. Було запроваджено поділ на єпархії, нагляд за діяльністю яких мали здійснювати митрополичі спостерігачі й духовний суд. Обмежувалися права магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків. Поступово поверталося майно й землі Українській православній церкві.

За його ініціативи відновлювалися православні святині — Софійський собор, Свято-Михайлівський собор Видубицького Свято-Михайлівського монастиря, церкви — Десятинна, побудована на фундаменті давньоруської Десятинної церкви, Спаса на Берестові, для розпису якої були запрошені грецькі майстри. На одній із фресок цієї церкви зображений сам митрополит.

Петро Могила уславився і як видатний богослов. В умовах розколу суспільства на противників і прихильників унії він підтримував ідею примирення.

Петро Могила закликав співвітчизників творити добрі справи, не шкодувати коштів на оздобу церков, шкіл, підтримувати своїх духовних служителів, сиріт, убогих, утверджував ці принципи високого духовного служіння своїм життям і діяльністю. Значні кошти митрополит заповів Київському колегіуму, йому ж передав свою велику бібліотеку. Іншу частину свого майна заповів Києво-Печерському та іншим монастирям, церквам, шпиталям. Сучасники називали його «безцінним надбанням руського народу».

Петра Могилу було поховано в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Реформи Петра Могили вивели українську православну церкву з кризи, піднесли її авторитет у суспільстві та православному світі. Його зусиллями був покладений початок школі вищого типу, яка з часом здобула статус академії.

Чому і як сучасна Україна вшановує пам’ять Петра Могили? Поясніть, скориставшись ілюстраціями.

1 — нагрудний знак «Петро Могила» — відзнака Міністерства освіти і науки України за значний внесок у розвиток вищої освіти;

2 — церковна відзнака «Святитель Петро Могила»;

3 — ювілейна монета «Петро Могила» Національного банку України номіналом 10 гривень;

4 — пам’ятники Петру Могилі

Перевірте засвоєне на уроці

1. Коли і як було засновано Київське Богоявленське братство?

2. Хто і коли ініціював висвячення православних владик?

3. Коли і на яких умовах було визнано православну ієрархію польською владою?

4. Які реформи провів Петро Могила?

5. Чому король не відразу сприйняв новий православний єпископат?

6. Чому польська влада погодилася з відновленням православної ієрархії?

7. Яке значення мало відновлення православної ієрархії?

8. Як ви оцінюєте діяльність Петра Могили? Аргументуйте власну думку.

Домашнє завдання

1. Поясніть, як книга «Летургіаріон...» пов’язана з діяльністю Петра Могили.

2. Підготуйте повідомлення про діяльність Галшки Гулевичівни, скориставшись ілюстраціями.

Петро Могила. «Летургіаріон си есть Служєбникь...» — Київ, друкарня Києво-Печерської лаври, 1639 р. Перший аркуш

Поштова марка 1999 р. із зображенням Галшки Гулевичівни

Монета Національного банку України номіналом 2 гривні, присвячена Галшці Гулевичівні

3. Складіть історичний портрет Петра Могили.