Підручник з Історії України. 8 клас. Гупан - Нова програма

§ 13. ПОХОДИ КОЗАКІВ НА ТУРЕЧЧИНУ І КРИМ у XVI — першій половині XVII ст.

1. ЯК ВІДБУВАЛИСЬ СУХОДІЛЬНІ ПОХОДИ ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ у XVI — першій половині XVII ст.

Навіщо козаки здійснювали суходільні походи? Як вони відбувались і чому зазвичай були успішними?

Протягом усього XVI ст. відбувалося протистояння козаків татарам і туркам.

Найінтенсивніші напади на українські землі татари вчиняли взимку, коли замерзав Дніпро та його численні притоки, і для руху військ не було перешкод. Тому в козаків була добре налагоджена прикордонна служба. Вона мала вчасно виявляти наближення татар і попереджати про це Запорозьке Військо.

На межі запорозьких земель і вздовж русла Дніпра було створено мережу сторожових форпостів. Козацькі ватаги перехоплювали татарські загони на цих шляхах у зручних для себе місцях і вступали в бій.

На основі тексту та ілюстрації визначте, яким чином козаки передавали сигнали про небезпеку від одного сторожового поста до іншого.

Фольклорист Микола Зінчук про козацьку сторожу

Від ріки Орелі аж по ріку Кінську козаки побудували... фігури. Це були хитромудро збудовані маяки. За їх допомогою можна було швидко оповістити увесь край про несподіваний ворожий набіг.

Кожна фігура складалася з двадцятьох смоляних бочок. В основу ставили шість бочок сторч. Їх міцно з’єднували, обв’язували смоляним канатом. Усередині залишали порожнє місце. На них ставили п’ять бочок, а там — чотири, останні ж дві — одна на одну. Верхня бочка була найменша і без дна. Всередині її був вставлений залізний прут. До прута прив’язували довгий мотузок. Один кінець мотузка звисав аж до самої землі. Біля другого кінця прив’язували здоровенний пук вивареного в селітрі лика.

Удень і вночі біля кожної пильнували вартові. Як вгледять татар, то й чкурнуть до укріплення. Там осавул звелить запалювать фігуру. Інші побачать і собі запалюють. Так в одну годину козаки увесь край оповістять, щоб люди рятувалися.

А Лях. Козацька сторожа

Козаки організовували суходільні походи проти нападників або з метою отримати воєнну здобич.

Так у 30-ті роки XVI ст., щоб відвернути загрозу московської агресії, черкаський староста Остафій Дашкович здійснив два походи на московські землі. Згодом козаки розбили один із татарських загонів, що рухався на московські землі, перехопили і пограбували гінців кримського хана до польського короля. Разом із безпосередніми військовими походами козаки вдавалися й до нападів на підконтрольні кримчакам землі, аби безмитно брати сіль. Видобуток і перевезення солі, з огляду на непримиренну позицію обох сторін, відбувалися у вигляді військових операцій.

Козацтво ставало помітною воєнною силою на кордоні Великого князівства Литовського. На відміну від королівського війська, орієнтованого на стратегічну оборону, козаки, за прикладом степовиків, спрямовували зусилля на швидкий стратегічний наступ. Вони не чекали, коли прийде орда, а шукали ворога і діяли на випередження.

На основі ілюстрацій і документа розкажіть про озброєння, військові вміння, тактику та бойовий дух козаків.

1 — Й. Брандт. Стріляння з лука; 2 — І. Чіріта. Козак; 3 — В. Полтавець. На поєдинок!; 4 — І. Їжакевич. Нічна переправа; 5 — С. Васильківський. Козацька сторожа

Історик і етнограф Дмитро Яворницький про козаків

Про хоробрість запорозьких козаків турецький султан висловився так: «Коли навколишні народи на мене повстають, я й уві сні про козаків мушу одним вухом слухати».

А сам козацький літописець зауважує: «Вони вояки великі були. Бувало, батько мій як почне розповідати про те молодецтво запорожців та про баталії їхні з турками, татарами й поляками, то страшно слухати його. Ото в літню пору, увечері, як стане хлюпатися коло кабиці та як скине з себе сорочку, то моторошно дивитися на нього: все тіло, мов решето, пошматоване та побите кулями, а на плечах та на ногах м'якуш так і теліпається. Страшні вояки були!

На війні запорожці мало дорожили життям і вмирали в боях, як справжні лицарі: «Уміли шарпати, уміли і вмерти не скиглячи». «От казали, будьто воно боляче, як кожу з живого здирають, а воно мов комашки кусають».

Військові успіхи козаків пояснювали розвитком військового мистецтва, що формувалося століттями. Головними особливостями запорозької тактики на суходолі були раптові напади, засідки, нічні рейди. Удень козаки відволікали ворога малими боями, щоб уночі, зненацька вискочивши з пітьми, його атакувати. Під час нападів козаки враховували природні умови та особливості місцевості. Вони часто користувалися розвідувальними даними, вміли заскочити у гарнізони фортець зненацька.

Позиція влади Речі Посполитої щодо козацтва була досить суперечливою: з одного боку, вона підтримувала захист територій від набігів і пограбувань. З іншого — побоювалася зростання військової сили козаків та й змушена була реагувати на скарги держав-сусідів на дії козацтва. Прикладом цього можуть слугувати події, пов’язані з ім’ям Івана Підкови.

Д. Мовчан. Іван Підкова

За переказами, Івана Підкову, коли він був немовлям, козаки врятували від татар і далі його виховували. У дорослому житті Іван був надзвичайно високим на зріст і мав рідкісну фізичну силу: міг ламати руками підкови (за що отримав своє прізвисько), зупиняв воза, запряженого шістьма кіньми.

У 1556 р. разом зі своїми прибічниками Іван Підкова з’явився на Запорожжі. На початку листопада 1577 р. за підтримки козацького загону на чолі з гетьманом Яковом Шахом він почав боротьбу проти молдовського господаря — ставленика Туреччини. Козацьке військо розгромило його загони й захопило Ясси. Підкову проголосили молдовським господарем, а Яків Шах із козацьким загоном повернувся на Січ. Наступного року стотисячне військо Османської імперії вдерлося до Молдови. Козаки під керівництвом Підкови змушені були відступити на землі України. Івана Підкову підступно було схоплено польськими жовнірами. За вимогою турецького султана, який навмисно направив для цього до Львова своїх послів, король Стефан Баторій наказав стратити козацького гетьмана.

Жовнір — солдат тогочасної польської армії.

Яке враження на вас справило життя й останні слова Івана Підкови? Про що свідчать пам’ятники, якими вшановано козацького ватажка в різних містах України?

З останнього слова Івана Підкови

Мене привели на смерть, хоч у своєму житті я не звершив нічого такого, за що заслужив би такий кінець. Я знаю одне: я завжди боровся мужньо, як чесний лицар, проти ворогів християнства і завжди діяв для добра і користі своєї Батьківщини, і було у мене єдине бажання — бути їй опорою і захистом...

Пам’ятник І. Підкові у Каневі (скульптор П. Кулик)

Пам’ятник І. Підкові у Черкасах (скульптор П. Кулик)

Пам’ятник І. Підкові у Львові (скульптор П. Кулик)

2. ЯКИМИ МОРСЬКИМИ ПОХОДАМИ УСЛАВИЛИСЯ КОЗАКИ

Як козаки здійснювали морські походи? Що забезпечувало високу ефективність таких походів?

Військова майстерність козаків виявлялася і в морських походах. На Січі взагалі вважалося, що справжній козак — той, хто випробував себе в морських боях. Морські походи запорожців на віддалені території були яскравим прикладом наступальної стратегії і підривали воєнну міць турків.

Для морських походів необхідні човни, які б витримували морську хвилю і при цьому були відносно невеликими й легкими для маскування у плавнях і вузьких річкових протоках. Дно такого човна мало бути пласким: для зручності перетягування суходолом. Так з'явився човен, який увійшов в історію українського судноплавства під назвою «чайка».

Козацька чайка — це човен у вигляді величезної видовбаної колоди (з верби або липи), борти якої обшиті дошками. Завдовжки судно 15,5—21,5 м, завширшки і заввишки (по бортах) — до 4 м. На чайці за умов гарної погоди та зустрічного вітру ставилось вітрило. Судна пересувалися за допомогою весел, для чого вздовж кожного борту сиділи 10—15 веслярів. Усього в чайці вміщувалося до 70 осіб. До бортів кріпилися в’язки очерету, які підтримували судно на поверхні моря навіть у тому випадку, якщо чайка наповнювалася водою. Харчові запаси зберігались у бочках. Як свідчать сучасники, у будівництві чайок брали участь до 60-ти майстрів. Споруджувалося судно протягом двох тижнів.

Як будували чайку? Як саме чайка сприяла в досягненні мети козаків?

Козацька чайка XVI—XVII ст.; артилерія чайки (3D-peконструкції)

У далекий морський похід збиралось 80—100 козацьких суден. Кожний човен, екіпаж якого складав 50—70 осіб, був обладнаний 4—6 дрібнокаліберними гарматами (фальконетами). Кожен козак мав дві рушниці й шаблю. Така ескадра вважалася грізною силою, адже козаки зазвичай нападали раптово, не даючи противнику можливості зосередити свої сили.

Козаки ретельно готувалися до морських походів. Окрім зброї та військових припасів, запорожці запасалися одягом і харчовими продуктами. Категорично заборонялося брати алкогольні напої — на порушника чекала смертна кара. Служба на чайці була фізично важкою, тому козаки веслували позмінно. Морська служба вимагала від екіпажу великого психічного й фізичного напруження. Тому перед походом проводили суворий відбір людей: козаків, неспроможних витримати таку службу, не брали в морський похід.

Найефективнішим способом нападу козацьких чайок на турецькі кораблі був абордаж. Група суден, маневруючи, примушувала атакований корабель розпорошувати артилерійський вогонь. У лічені хвилини, коли ворожі пушкарі готували гармати для чергових пострілів, чайки з блискавичною швидкістю підходили до корабля. Оскільки ядра з гармат, розставлених на палубі турецького судна, тепер пролітали вище чайок, не завдаючи їм шкоди, козаки відразу видиралися на палубу і вступали в бій.

Найперші писемні згадки про дії козацького флоту сягають 1492 року. Саме тоді кримський хан скаржився, що кияни і черкасці розбили татарський корабель. Наступного року вже турецький султан скаржився Польщі, що козаки зруйнували турецьку фортецю Очаків.

Козацький флот складався на той час із кількох сотень чайок. Основним напрямком козацького наступу стали береги Малої Азії. Козацькі походи мали на меті послаблення економічної та військової могутності Туреччини і звільнення з турецько-татарської неволі бранців.

Знайдіть на карті 2 «Суходольні та морські походи запорожців» напрямки і маршрути військових походів козаків. На основі тексту та малюнка розкажіть, як козаки пробивалися Дніпром через турецькі укріплення до моря.

Переправа через Дніпро біля о. Тавань. Турецькі фортеці, що контролювали судноплавство й переправу (ЗD-реконструкція)

Перше десятиліття XVII ст. вважається добою «героїчних походів козаків». Початком великих морських походів уважається 1602 рік, коли на тридцятьох чайках і кількох трофейних галерах козаки прийшли під Кілію і розгромили турецький флот.

У 1606 р. козацьке військо напало на турецький флоті розгромило його, захопивши 10 турецьких галер. Особливу винахідливість виявили козаки, коли брали Варну — неприступну з моря фортецю. Вивчивши місцевість, козаки піднялися річкою вгору за течією, обійшли місто-фортецю й відкрили вогонь із гармат і мушкетів. Штурм Варни завершився розгромом берегових укріплень і знищенням усіх турецьких кораблів, які стояли на рейді.

Розлючений султан наказав перегородити Дніпро залізним ланцюгом від фортеці Кизикермен. Серед Дніпра залишили «браму», на яку з фортечних веж навели гармати. Та запорожці і тут знайшли вихід. Підпливши вночі, вони пускали Дніпром поперед себе дерева, до яких прив'язували ланцюги й інші металеві предмети. Ці дерева з грюкотом ударялись об ланцюги. У темряві турки відчайдушно вели тривалу стрілянину. Коли все вщухало, запорожці розривали ланцюг і швидко проходили крізь «браму» у відкрите море.

У 1608 р. запорожці захопили Перекоп та зруйнували його фортецю. Наступного року козацьке військо ввійшло на 16 чайках у гирло Дунаю, спалило дунайські фортеці — Кілію, Ізмаїл, Білгород.

У 1613 р. козаки здійснили два походи на турецьке узбережжя, а в гирлі Дніпра розбили турецьку флотилію та захопили шість ворожих галер.

Якою була тактика козаків у морських битвах?

Інженер і картограф Гійом Левассер де Боплан про наступальну тактику козаків у морських битвах

А коли вони наткнуться на якісь турецькі галери чи інші судна, то переслідують їх, нападають на них і беруть штурмом. Ось як це відбувається: їхні судна виступають з води не більше як на 2,5 стопи, тому вони помічають судно або галеру раніше, ніж можуть бути помічені самі. Далі вони опускають на своєму човні щоглу і визначають напрям вітру, намагаючись плисти так, щоб сонце до вечора було у них за спиною. За годину перед заходом сонця вони з силою гребуть до судна чи галери, доки не опиняться на відстані... і звідти стережуть їх, боячись втратити з поля зору. Потім десь біля півночі (подавши сигнал), вони щосили веслують до судна, половина команди готова до бою, тільки й чекає, коли судно настільки наблизиться, щоб стрибнути на нього. Ті, що на судні, дуже дивуються, побачивши, що на них напало 80 чи 100 човнів, з яких сиплються люди, одразу ж захоплюючи корабель.

Наступного року на 40 чайках козаки вирушили до берегів Туреччини. Вони захопили Трапезунд, узяли в облогу Синоп, оволоділи замком, вибили гарнізон і знищили військовий арсенал, спалили місто й турецькі кораблі, які стояли на рейді. За рік запорожці на 80 чайках пішли на Стамбул. Зійшовши на берег у столиці, вони спалили й спустошили все довкола. За наказом султана навздогін козакам вирушила турецька ескадра. Але козаки її розбили й захопили в полон турецького адмірала.

Навесні 1616 р. козаки знову вирушили в похід проти турків. У гирлі Дніпра на них уже чекав ворожий флот. Та він не витримав атаки запорожців і був ущент розгромлений. Козаки захопили півтора десятка галер і майже сотню човнів. Турецький воєначальник ледь устиг утекти морем. Очистивши Дніпровський лиман від ворогів, майже 4 тис. козаків висадилися під Кафою (нині Феодосія) — потужною турецькою фортецею та великим невільницьким ринком. За допомогою військових хитрощів запорожці пройшли за міські мури. Здобувши дві кам’яні цитаделі, заволоділи містом із приблизно 80-тисячним населенням та визволили кілька тисяч невільників. Восени козаки взяли штурмом Синоп і Трапезунд, де спалили 25 турецьких суден. У морській битві було розгромлено адміральську ескадру турецького флоту, потоплено три галери, забрано здобич в Ібрагім-паші, який саме повертався з походу на Січ.

У 1620 р. у морських походах загалом узяло участь майже 1500 чайок, а сутички з турками відбувалися з ранньої весни до пізньої осені. Наступного року заново сформована після невдалого весняного походу флотилія козаків розгромила турецьку ескадру, потопивши 20 галер, а решту змусила втекти. Через три роки чотиритисячне військо козаків знову напало на Константинополь. Запорожці пограбували всі передмістя турецької столиці й спалили їх дощенту.

На основі тексту, ілюстрацій і документальних свідчень розкажіть про добу героїчних морських походів козаків.

Свідчення про походи козаків

Італійський мандрівник XVII ст. П’єтро делла Валле: «Турки не мають на Чорному морі жодного міста, що його не взяли б козаки... В усякому разі, вони зараз на Чорному морі є такою силою, що коли додадуть більше енергії, то цілком його контролюватимуть...»

Еміддіо Дортеллі д’Асколі, префект Кафи: «На морі козаки спершу захоплювали маленькі судна і, заохочені успіхом, з кожним роком захоплювали все більші кораблі у великій кількості... жоден з кораблів, незалежно наскільки великим і добре озброєним він не був би, не є у безпеці, якщо на його нещастя він зустрінеться з ними, особливо на спокійному морі».

Гійом Левассер де Боплан, французький інженер: «Це люди (козаки), які часто, майже щороку, здійснюють наскоки на Евксінський Понт, завдаючи великої шкоди туркам. Не раз вони спустошували Крим... здобували Трапезунд і навіть доходили до... Константинополя, де винищували все вогнем і мечем;апотім верталися з багатою здобиччю і полоненими, переважно дітьми... У такі походи збиралися не більше 5—10 тисяч козаків; вони на диво щасливо перепливали море у своїх невеликих власноручно змайстрованих човнах».

Турецький літописець Наїма: «Можна впевнено сказати, що у всьому світі не знайти людей більш відважних, ніж запорізькі козаки. Вони своїм хистом і хоробрістю в морських битвах перевершують всі інші народи».

1 — О. Сластіон. Козацькі чайки під Константинополем; 2 — А. Орльонов. Козаки здобувають Кафу

Наслідками морських походів козацтва було послаблення турецько-татарської агресії вглиб українських земель, а також послаблення військової сили Туреччини й Криму та визволення великої кількості людей із турецько-татарської неволі.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Якими були причини суходільних походів козаків?

2. Як були озброєні козаки і яку тактику вони застосовували?

3. Чому здійснювалися морські походи козаків?

4. Які морські походи здійснювали козаки на початку XVIІ ст.?

5. Що допомагало козакам перемагати регулярні війська інших держав?

6. Наведіть приклади козацької мужності і звитяги.

7. Чого вчить нас доба героїчних походів українського козацтва?

8. Які якості козаків ви хотіли б виховати в собі, а які вважаєте неприпустимими?

Домашнє завдання

1. Підготуйте презентацію «Героїчні походи запорозьких козаків».

2. Підготуйте повідомлення «Історичні місця України, пов’язані з перемогами козаків доби героїчних походів».