Підручник з Історії України. 8 клас. Гупан - Нова програма

Розділ II. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ наприкінці XVI — у першій половині XVII ст.

§ 11. БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ

1. ЯКИМИ БУЛИ ПРИЧИНИ УКЛАДАННЯ БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ УНІЇ

Чому ідея об’єднання православної і католицької церков змогла реалізуватися саме наприкінці XVI ст.?

Ідея об’єднання християнської церкви постала чи не відразу після її розколу в 1054 р. на православну і католицьку. Було декілька спроб реалізації цієї ідеї, але відповідні умови склалися лише в XVI ст., коли після Люблінської унії поляки, литовці, українці й білоруси опинилися в одній державі. У церковному союзі були зацікавлені різні сили.

Православна церква в Україні перебувала на той час у кризовому стані. В умовах зниження матеріальної підтримки церковна дисципліна занепадала, адже церковні ієрархи більше переймалися боротьбою за прибутковість власних місць. Окрім того, вірян обурювала неосвіченість нижчого духовенства. Дедалі частіше виникали непорозуміння між церковними братствами й церковними діячами, яких не влаштовувало те, що «люд простий ремісничий залишив своє ремесло, шило, дратву і ножиці, присвоїв собі пастирську владу». Чимало православних магнатів і шляхтичів переходили в католицтво.

Чому навіть прибічники православ'я підтримали ідею унії?

Історик Олександр Бойко про причини унії

Криза православної церкви створила передумови не тільки для поширення ідеї церковного єднання в українському суспільстві, а й появу в її середовищі прихильників цієї ідеї. Наприклад, палкий прибічник та захисник православ’я Василь-Костянтин Острозький у своєму листі до Папи зазначав: «Нічого не бажаю гарячіше, як єдності, віри і згоди всіх християн». З огляду на реалії, такі настрої цілком зрозумілі. Люблінська унія посилила процес окатоличення та ополячення української еліти. Хоча мотиви тих, хто переходив у католицьку віру, були різними (для одних — це шлях до привілеїв і посад, для інших — зрівняння в правах з поляками, для третіх — прилучення, як вони вважали, до більш розвиненої культури)...

Унію активно підтримували польські можновладці, які сподівалися, що вона прискорить остаточну інтеграцію українських та білоруських земель до складу Речі Посполитої. Король Речі Посполитої Сигізмунд III Ваза намагався за допомогою церковної унії послабити релігійний вплив на українців та білорусів з боку православного Московського царства.

Католицька церква сподівалася за допомогою унії відновити втрати, завдані реформаційним рухом, розширюючи свій вплив та володіння на Сході. У Речі Посполитій активну пропаганду унії розгорнув орден єзуїтів.

Я. Трошель. Портрет Сигізмунда ІІІ

Спираючись на схему, поясніть, як ви розумієте ці передумови.

Передумови укладання Берестейської церковної унії

2. ЯК ВІДБУВАЛИСЯ ЦЕРКОВНІ СОБОРИ В БЕРЕСТІ

Чому замість одного собору відбулося два? Якими були їхні рішення?

Ініціаторами укладення церковної унії з українського боку були православні єпископи Гедеон Балабан та Іпатій Потій, а ще впливові українські магнати. На початку 90-х рр. XVI ст. частина православних єпископів розпочала таємні переговори з польським королем Сигізмундом III. Вони висловили бажання приєднатися до католицької церкви в обмін на надання королем пільг новому православному духівництву. Серед вимог єпископів, поданих в окремих статтях («артикулах»), були:

— незмінність обрядів і свят православної церкви;

— виборність вищого духовенства тільки з-поміж людей руської і грецької націй;

— отримання церковною верхівкою обов’язкових місць у сенаті нарівні з католицькими єпископами;

— контроль владик без втручання світських осіб над усіма монастирями, церквами і церковними братствами.

Чим пояснюють автори документа своє бажання об’єднатися з католицькою церквою? На яких умовах вони пропонують це здійснити?

З меморандуму православних українських єпископів королю Сигізмунду III 1594 р.

Передусім ми, єпископи, у старших наших їх милостях патріархах вбачаємо недбалість у ставленні до церков Божих і до священного закону... Якщо господар і помазанець Божий зболить захотіти хвалу Божу поширити і нас до таких свобод з нашими єпископами й церквами, з монастирями і всім духовенством залучати й оберігати, — хочемо з допомогою Божою приступити до об’єднання віри й найсвятішого папу римського нашим пастирем признати; тільки просимо, аби господар, його милість, ті артикули, нижче описані, затвердити та закріпити навічні часи зволив.

Медаль «На прилучення русинів»

Після тривалих консультацій, а також надання королем пільг унійному духівництву, на початку осені 1595 р. сторони дійшли згоди. Було вирішено, що Кирило Терлецький та Іпатій Потій (як представники Київської митрополії) вирушать до Рима для утвердження унії.

Василь-Костянтин Острозький був незадоволений тим, що його відсторонили від переговорів. Князь заявив, що він проти розроблених артикулів і навіть пригрозив покарати авторів цього документа. Проте православні єпископи — прибічники унії, попри обурення князя все ж таки вирушили до Рима. Там, після офіційних переговорів, 23 грудня 1595 р. відбулася урочиста церемонія прийняття Руської церкви до союзу з Римською. Православні магнати, не погоджуючись із цим рішенням, вимагали від короля усунути з єпископських кафедр Потія і Терлецького. Діставши відмову, оголосили про те, що не визнають ані унії, ані церковних ієрархів, які підписали її. Аналогічну позицію зайняли і деякі братства, зокрема впливове Львівське. Остаточне прийняття рішення щодо об’єднання християнських церков планувалося на соборі в Бересті.

Невідомий художник. Єпископ Луцький Кирило Терлецький

Проте, зібравшись у Бересті в жовтні 1596 р., учасники собору не дійшли згоди навіть щодо спільного засідання. Зрештою, обидві сторони почали проводити собори окремо:

— православні — у будинку, де зупинився князь Острозький;

— прихильники унії — уніати, у міській церкві Св. Миколая, що охоронялася гайдуками одного із королівських посланців.

Православний собор відхилив унію. Уніатський — проголосив об’єднання, визнав владу Папи Римського, прийняв основні догмати католицької церкви, зберігшії при цьому православні обряди та церковнослов’янську мову як мову богослужіння. Уніатським єпископам обіцяли сенаторські звання (цю обіцянку так і не виконали). Було закріплено, що уніатське духовенство, як і католицьке, звільнялося від податків.

Берестейська унія 1596 р. — об’єднання православної і католицької церков з ініціативи частини українського православного духовенства за підтримки королівської влади Речі Посполитої і Католицької церкви.

Король підтримав уніатів і видав універсал, яким рішення Берестейського уніатського собору проголошувалися обов’язковими. Всі противники унії вважалися «відступниками». Православна релігія опинилася поза законом.

Унію прийняли шість із восьми єпархій Київської митрополії: Київська, Володимир-Волинська, Турово-Пінська, Луцька, Холмська і Полоцька. Не прийняли: Львівська та Перемишльська єпархії. Проти унії виступили міщани Львова, Києва та інших міст, церковні братства. У Подніпров’ї проти цього об’єднання виступило запорозьке козацтво. Відтоді розпочалося велике протистояння у церковному та світському житті українського суспільства. Чвари уніатів і православних не тільки поглиблювали розкол церкви, а й роз’єднували українські землі та посилювали напругу в суспільстві. Історики по-різному оцінюють наслідки і значення Берестейської унії.

Чи зазнали втрат українські православні з прийняттям унії? Чому, на думку історика, вони чинили опір унії?

Історик Наталя Яковенко про Берестейську унію

Мусимо визнати, що православний загал України-Русі на унії нічого не втрачав. Владики-уніати через голову можновладців Польської католицької церкви шукали опіки могутнього Рима і тим самим зміцнювали позиції православних у католицькій державі. Нічого не загрожувало й зовнішній обрядовості східної церкви. Тож в основі ворожого ставлення до унії лежав опір новині, неприйняття нововведення, що сприймалося як замах на усталену старовину.

Акт Берестейської унії

Прочитайте наведені положення. Оберіть ті, які ви вважаєте найбільш обґрунтованими, і поясніть свою думку.

Історики про Берестейську унію та її наслідки

Чеський історик церкви Едуард Вінтер

Після Берестейської унії виявився трагізм становища Української Унійної Церкви, православні ненавиділи уніатів за зраду, а Римо-Католицька (Польська) Церква не вважала їх за повноцінних громадян, бо вирішальним для неї було питання національності. Поляки прагнули такого об’єднання Церков, щоб православні цілковито відмовилися від своїх догматів, історичної традиції, обрядів. Унійна Церква стала тільки «терпимою» в Польщі, як терпимою була Православна.

Український історик початку XX ст. В’ячеслав Липинський

Унія з віри найбільш поступових і рухливих елементів нації — стала там (на заході України — авт.) в протязі століть — вірою народних мас, вірою дідів і прадідів.

Український історик першої пол. XX ст. Дмитро Дорошенко

Унія зробилася головним заборолом української народності проти полонізації. Це вона властиво врятувала Галичину від національної смерті.

3. ЯК УТВОРИЛАСЬ УНІЙНА ЦЕРКВА

Яку діяльність проводила унійна церква та її очільники на початку її існування? У чому полягала складність її становища?

На основі унії в українських землях поряд із православною і католицькою церквами виникла унійна, згодом — греко-католицька церкві.

Назва церкви «греко-католицька» поширилася як і термін «унійна» у XVIII ст. До Берестейської церковної унії українські та білоруські православні на землях у складі Речі Посполитої вважали себе вірянами східного грецького обряду християнства і казали, що сповідують «грецьку віру». Після унії, на вирізнення тих, хто її підтримали, почали вживати назву «греки-католики».

Нову церкву визнали митрополит, п’ять єпископів, польський уряд і навіть Папа.

Улітку 1599 р. митрополитом унійної церкви став один із ініціаторів Берестейської унії — Іпатій Потій, який дійшов ідеї об’єднання не з особистих розрахунків, а насамперед через власні переконання. Діяльність Іпатія Потія на митрополичій кафедрі відобразила головні суперечності релігійного та суспільного життя того часу. Відомий богослов і письменник, людина розсудлива, гострого розуму, він добре усвідомлював усі недоліки православ'я і хотів зарадити їм через єднання з Римом. Проте він не бачив інших засобів упровадження своєї «правди» крім насильства, яке спиралося на підтримку королівської влади й породжувало нове насильство.

Невідомий художник. Портрет Іпатія Потія

Потій розбудовував унійну церкву і переслідував православну, активно використовуючи при цьому підтримку державної влади. Його діяльність викликала негативну реакцію серед православних. На нього навіть було вчинено збройний напад.

Визначений Потієм курс сприяв зміцненню унійної церкви. Але в цілому успіхи унії в українських землях виявилися досить скромними. Протистояння з противниками унії поглинуло весь час і енергію Іпатія Потія, не залишивши йому сил на зміни в самій церкві, ініціатором яких він виступав.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Якими були передумови укладення Берестейської унії?

2. Як українська знать ставилася до можливості об’єднання католицької і православної церков?

3. Коли було укладено Берестейську церковну унію?

4. Якою була позиція Василя-Костянтина Острозького щодо унії? Чому?

5. Як ви вважаєте, чи була церковна унія на той час необхідною? Чи можливо було розв'язати суперечки церковного життя іншим шляхом? Свою думку доведіть методом «ПРЕС».

6. Якими були умови Берестейської унії?

7. Якими були її наслідки: позитивні чи негативні?

Домашнє завдання

1. У протистоянні, яке виникло між православними та уніатами після укладення Берестейської унії, протестантські громади одразу стали допомагати православній церкві. Чим, на вашу думку, це було зумовлено? Яких засобів боротьби з католицькою церквою протестанти могли навчити православних?

2. Напишіть есе, де аргументовано оцініть вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні.