Підручник з Історії України. 7 клас. Гупан - Нова програма

§ 22. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА ЗА НАСТУПНИКІВ ДАНИЛА РОМАНОВИЧА

1. Правління Лева І Даниловича та Юрія І Львовича

2. Останні галицько-волинські князі

1. ПРАВЛІННЯ ЛЕВА І ДАНИЛОВИЧА ТА ЮРІЯ І ЛЬВОВИЧА

Що спільного й відмінного в політиці Лева І та його сина Юрія І?

Після смерті Данила Романовича Галицько-Волинське князівство було поділене між трьома його синами й братом Васильком Романовичем.

Василько Романович князював, як і раніше, на Західній Волині з м. Володимир, усім іншим заволоділи сини Данила: старший син Лев Данилович (Галицьке, Перемишльське та Белзьке князівства), Мстислав Данилович (Східна Волинь із Луцьком) і молодший син Шварно Данилович (Холмське князівство).

Лев Данилович

Та згодом більша частина земель Галицько-Волинського князівства опинилася під владою Лева І Даниловича (1264—1301 рр.). який у 1272 р. переніс столицю князівства до Львова. За Лева Даниловича на підвладних йому територіях поширювалися традиції європейського права, військової справи, архітектури тощо. Новий правитель прагнув реалізуватися в європейському середовищі та переймався його проблемами.

Яку європейську традицію поширював Лев Данилович на підвладних йому землях? Схарактеризуйте, спираючись на документ, зрушення у внутрішній політиці краю.

Про продаж війтівства в Перемишлі (1301 р.) з грамоти Лева Даниловича

Я, князь Лев, продав Іванові війтівство в Перемишлі... під магдебурзьке право, і він мені за це дав дві гривні золота і сорок сувоїв сукна або шовку, і я продав йому з усіма правами, [що випливають з] магдебурзького права, а саме: жоден війт не має права суду, тільки війт міста на основі війтівського права, і ніхто його самого не може позивати в суд, а лише до князя . А цей князь його самого повинен судити разом з війтами за війтівським правом, а міщан ніхто не повинен судити, тільки війт за магдебурзьким правом.

А продав я йому на всі часи і навічно. І хто моє слово порушить, матиму з ним суд перед Богом.

Водночас Лев Данилович брав активну участь у політичному житті сусідніх держав. Він долучався до міжусобної боротьби польських князів. Зокрема, здійснював походи на Краків, Сілезію та повертався з великою здобиччю у свої володіння. Перебуваючи в Сілезії, Лев І уклав угоду з чеським королем Вацлавом II, за якою зобов’язався підтримати його в боротьбі за польські землі.

Складними були відносини князя Лева І з Угорщиною: то він протистояв угорським правителям (відвоював у них частину Закарпаття та приєднав до Галичини), то надавав їм військову допомогу в боротьбі з Австрією.

Значно складнішими були відносини Галицько-Волинської держави на чолі з Левом Даниловичем із Ордою, яка мала потужні збройні сили. Формально князь вважався васалом ординців, однак часто заручався їхньою військовою підтримкою, організовуючи спільні походи на сусідні держави.

Зрештою, Леву І вдалося не тільки зберегти Галицько-Волинську державу, а й посилити її міжнародний авторитет. Правління князя Лева Даниловича вперше відзначилося використанням печатки з історичним гербом Галицько-Волинської Русі — «руським левом».

Як зазначають сучасні історики, Лев І був однією з ключових політичних постатей Центрально-Східної Європи другої половини XIII ст., а його діяльність позначилася на історії польських, угорських, чеських, австрійських і литовських земель. Про діяльність нащадків Лева Даниловича збереглася невелика кількість свідчень, оскільки на межі ХІІІ-XІV ст. завершилась фіксація історії цих земель у Галицько-Волинському літописі.

На початку XIV ст. справжнім лідером князівської династії Романовичів та збирачем їхніх земель став син Лева Даниловича — Юрій І Львович (1301—1308 рр.).

Порівняйте атрибути влади Юрія з атрибутами влади європейських монархів, відомих вам із курсу історії Середніх віків. Зробіть висновки.

1 — Юрій Львович (реконструкція з королівської печатки); 2 — геральдичний лев; 3 — печатка Юрія Львовича

Юрій Львович виявився талановитим політиком, який уміло використовував протиріччя серед ворогів Галицько-Волинської держави. Князь зосередив у своїх руках владу над усією Галичиною й Волинню, а згодом, скориставшись послабленням Золотої Орди, підпорядкував територію Пониззя аж до межиріччя Південного Бугу та Дністра. Водночас, прагнучи убезпечитись від опозиційного боярства й нападу монголів, Юрій І переніс столицю до більш спокійного міста Володимира. Внутрішня політика нового правителя спрямовувалася на зміцнення господарського життя.

Юрій Львович провадив активну зовнішню політику. Правитель підтвердив договори з Тевтонським орденом, укладені ще його батьком та дідом, що мали переважно торговельно-економічний характер і забезпечували галицько-волинським купцям шлях до Балтійського моря. Він установив тісні зв’язки з німецькими феодалами та вдало використовував їх у протистоянні з Литвою. Зблизився з польськими правителями, шукав порозуміння з королем Чехії.

Значні досягнення були й у його релігійній політиці. Зокрема, у 1303 р. йому вдалося досягти згоди Константинопольського патріарха на створення окремої Галицької митрополії, що сприяло зростанню міжнародного авторитету Галицько-Волинської державну християнському світі та забезпечувало підтримку духовенством діянь князя.

Період правління Юрія вважається часом розквіту Галицько-Волинської держави. Характеризуючи його, польський історик XV ст. Ян Длугош писав, що він був «муж мудрий і добрий, до духовенства щедрий, під правлінням якого Русь славилася досягненням миру й достатку».

2. ОСТАННІ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКІ КНЯЗІ

З’ясуйте, у який спосіб Галицько-Волинські князі захищали підвладні їм землі.

Спадщина Юрія І Львовича дісталася його синам — Андрію та Леву II, які правили спільно. Вони називали себе «князями всієї Русі», у такий спосіб висловлюючи претензії на наступництво державницьких традицій Русі.

Зовнішньополітичну діяльність Андрій і Лев II спрямували на союз із Тевтонським орденом і Польщею.

Які традиції провадив укладений князями Андрієм і Левом II союзний договір? Яка небезпека мотивувала князів до зближення з керівництвом Тевтонського ордену?

Із грамоти князів Андрія і Лева II до Тевтонського ордену 9 серпня 1316 р.

Ми, бажаючи за прикладом наших предків бути з вами в щирій дружбі та прихильності і дружніх союзів від давніх днів поміж нами укладених узагалі нічим не зменшити, радше з Божої волі щедріше примножити, будемо, врешті, старатися надійно захистити ваші землі від татар і від будь-якого іншого ворожого нападника, як тільки це нам випаде. Крім того, перед вами і всім вашим народом ми є боржниками щодо всякої прихильності, сприяння та доброзичливості.

Опікувалися співправителі й розвитком торгівлі з польськими землями. Зокрема, своїм розпорядженням вони дозволили торунським купцям вільно приїжджати на підконтрольні князям землі з різними товарами та вільно, без жодних оплат, торгувати. При цьому купцям надавались усі права, як це було при їхньому батькові, а в разі їх порушення купцям гарантувалася компенсація втрат у подвійному розмірі. Іншим розпорядженням краківським купцям дозволялося вільно приїжджати до м. Володимира й після сплати незначного мита вільно купувати та продавати товари.

Утвердження добросусідських відносин із Польщею та землями, підконтрольними Тевтонському ордену, було цілеспрямованою політикою князів-співправителів, оскільки нововизначені союзники протистояли Литві. Литва, у свою чергу, провадила агресивну політику щодо своїх сусідів. У 1315—1316 рр. литовське військо князя Гедиміна захопило дорогочинську та берестейську землі.

За такої складної ситуації Андрій і Лев Юрійовичі намагалися заручитися підтримкою Риму. Однак головною умовою надання підтримки папа Іоанн XXII вважав навернення братами підлеглого їм населення до католицької віри, що, зрозуміло, було неможливим.

Останніми роками правління князів ускладнилося відносинами з ординцями. Брати, хоч і платили їм данину, однак поводилися незалежно. Вони намагалися протистояти Орді не тільки шляхом дипломатії, а й силою власного війська. За припущеннями істориків, князі Андрій і Лев II загинули в одній із битв проти ординців. Оскільки жоден із братів не мав дітей, то з їхньою смертю в 1323 р. династія Романовичів по чоловічій лінії урвалася.

Майже упродовж двох років галицько-волинський трон вважався вільним, хоча претендентів не бракувало. У 1325 р. галицько-волинські бояри главою держави обрали князя Болеслава, нащадка останніх правителів Андрія та Лева II. Новий правитель прийняв православ’я та ім’я Юрій II. Про наміри відродити часи могутності Галицько-Волинського королівства свідчить і той факт, що в документах Юрій II називав себе «Божою милістю князем і дідичем королівства Русі» або «Божою милістю уродженим князем всієї Малої Русі» та використовував королівську печатку Юрія І.

Печатка Юрія ІІ Болеслава

Юрій ІІ Болеслав правив упродовж 1325—1340 рр. У зовнішній політиці він і надалі підтримував союз із Тевтонським орденом, у такий спосіб протистоячи Польщі, відносини з якою були ворожими. Юрій ІІ налагодив дружні стосунки з Литвою, зміцнивши їх шлюбом із дочкою князя Гедиміна.

Внутрішня його політика спрямовувалася на розвиток міст і торгівлі. Він зміцнював свою одноосібну владу й намагався обмежити вплив боярства на життя суспільства.

Загибель Юрія II в 1340 р. мала для Галицько-Волинської держави негативні наслідки. Його смертю скористалися західні сусіди, які прагнули розширити власні території українськими землями. Галицько-Волинським князем було визнано Любарта, сина литовського князя Гедиміна, дружина якого походила із родини галицько-волинських князів. Проте свою владу Любарт поширив лише на територію Волині.

У 1349 р. похід польського короля Казимира започаткував довголітню війну за галицько-волинські землі. Закінчилася ця війна тим, що Галичина із Белзькою землею та Холмщиною опинилася під владою Польського королівства, Волинь — під владою литовської династії.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Ідентифікуйте дати: 1264—1301 рр.; 1301—1308 рр.

2. Покажіть на карті № 4 територію Галицько-Волинського князівства за правління Юрія І та опишіть зрушення в його внутрішній політиці.

3. Наведіть приклади успішності зовнішньої політики Лева І.

4. Укажіть, чим завершилося протистояння Юрія II з боярством.

5. Порівняйте особливості розвитку зовнішньої політики Галицько-Волинської держави за правління Лева І та Юрія І.

6. Визначте суть і наслідки заходів Юрія І, спрямованих на забезпечення могутності Галицько-Волинської держави.

Домашнє завдання

1. Назвіть роки правління Лева І та Юрія І.

2. Спираючись на карту № 4, простежте процес розширення територіальних меж Галицько-Волинського князівства за правління Лева І.

3. Поясніть, чому Юрій І приділяв значну увагу релігійній політиці.

4. На основі тексту параграфа опишіть, за яких обставин Любарт став Галицько-Волинським князем.

5. Визначте спільне та відмінне в зовнішній і внутрішній політиці Галицько-Волинської держави за правління князів Лева І та Юрія І.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ З РОЗДІЛУ IV. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

Назвіть роки правління найвидатніших галицько-волинських князів, монгольської навали на землі південно-західної Русі.

Покажіть на картах № 3 і № 4 територію держави за Романа Мстиславича та його наступників, території сусідніх держав, напрямки навал монголів.

Поясніть поняття: «орда», «баскак», «ярлик», «улус».

Опишіть подорож у Золоту Орду та коронацію Данила Романовича, пам’ятки образотворчого мистецтва й архітектури Галицько-Волинської держави.

Наведіть приклади героїчного опору монгольським завойовникам, змін у соціальній структурі суспільств Галичини й Волині, культурних досягнень.

Схарактеризуйте заходи правителів із династії Романовичів, спрямовані на збереження могутності Галицько-Волинської держави, особливості монгольського панування на українських землях.

Визначте суть і наслідки залежності князівств від Золотої Орди, зовнішньої та внутрішньої політики галицько-волинських правителів.

Порівняйте особливості та тенденції розвитку українського суспільства за княжої доби з європейськими країнами.

Висловте власне ставлення до діяльності Романа Мстиславича, Данила Романовича, Юрія І Львовича.