Захист Вітчизни. Рівень стандарту. 11 клас. Гудима

ВІЙСЬКОВА ПРИСЯГА

Я, (прізвище, ім’я, по батькові),

вступаю на військову службу

і урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю. Присягаю виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників.

Присягаю ніколи не зрадити Українському народові!

БОЙОВИЙ ПОРЯДОК МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ В ОБОРОНІ В СКЛАДІ БОЙОВИХ ГРУП (ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО)

БОЙОВИЙ ПОРЯДОК мвід В ПІШОМУ ПОРЯДКУ

СПОСОБИ УПРАВЛІННЯ ДІЯМИ БОЙОВОЇ ГРУПИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЖЕСТІВ

Шановні друзі!

У цьому навчальному році ви продовжите вивчати предмет «Захист Вітчизни». Пригадаєте вивчене, набудете нові знання, уміння та навички.

Значну увагу приділятимете тактичній підготовці. Оволодівши цим навчальним матеріалом, дізнаєтеся про обов'язки солдата та послідовність його дій у бою, усвідомите необхідність рубежу і часу переведення засобів індивідуального захисту в «бойове» положення, засвоїте особливості дій солдата в складі бойових груп, зможете засвоїти дії відділення в основних видах бою й дозорі.

На заняттях, присвячених вогневій підготовці, навчитеся прийомам стрільби зі стрілецької зброї, зумієте стати влучним стрільцем. Під час вогневих тренувань удосконалите навички стрільби, неухильно дотримуючи правил безпеки під час її проведення.

Відомості, які містяться в розділах підручника, що стосуються різних статутів ЗСУ, сприятимуть поглибленню ваших знань у цій галузі, вихованню поваги до строю та військової служби.

Ознайомлюючись із навчальним матеріалом розділу «Військово-медична підготовка», ви зосередите увагу на засвоєнні знань про надання домедичної допомоги пораненим як звичайною зброєю, так і зброєю масового ураження, навчитеся користуватися індивідуальними засобами медичного захисту.

Набуті знання будуть потрібні не лише для того, щоб стати сильною, освіченою й ерудованою людиною, а й для формування свідомого ставлення до захисту свого життя, життя рідних, друзів і співгромадян.

Структура підручника чітка й зрозуміла. Запитання на початку параграфа (вони надруковані курсивом) налаштують вас на засвоєння нового матеріалу. У тексті підручника нові терміни виділено напівжирним кольоровим шрифтом. Слова або речення, які мають важливе значення, подано курсивом.

На деяких сторінках є виноски, у яких наведено етимологію термінів, що сприятиме глибшому розумінню їх значення.

Запитання та завдання, запропоновані наприкінці параграфа, допоможуть ґрунтовно опрацювати матеріал. Вони згруповані за певним принципом і позначені піктограмами.

Під час навчально-польових зборів теоретичні знання набудуть практичного втілення: ви вправлятиметеся в тактичній, вогневій, стройовій підготовці.

Чимало знань відомі вам з предметів, які ви вивчали раніше («Біологія», «Основи здоров'я», «Правознавство», «Історія України» тощо).

Хай щастить вам у навчанні! Автори

РОЗДІЛ «ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА»

ТЕМА «ВЕДЕННЯ ВОГНЮ З МІСЦЯ ПО НЕРУХОМИХ ЦІЛЯХ І ЦІЛЯХ, ЩО З'ЯВЛЯЮТЬСЯ»

§ 1. Ведення вогню з місця по нерухомих цілях і цілях, що з'являються. Заходи безпеки під час проведення стрільб у тирі та на військовому стрільбищі. Організація та порядок проведення стрільби з автомата

• У чому, на вашу думку, полягає головне правило безпеки під час навчальної стрільби?

Неважливо, чия зброя у вас у руках — ваша чи чужа, завжди поводьтеся з нею, наче вона заряджена й готова до пострілу. Адже недарма народна мудрість стверджує: «І коцюба раз на рік може сама вистрелити».

Ситуація може вийти з-під контролю, навіть якщо це ваш автомат і ви впевнені, що розрядили його.

Безпека під час стрільб у тирі. До навчальних стрільб у стрілецькому тирі допускають учнів, які пройшли інструктаж з безпеки під час стрільб та склали заліки, результати яких зафіксовано в журналі, знають матеріальну частину зброї та можуть нею користуватися (іл. 1.1). Під час навчальних стрільб у стрілецькому тирі потрібно дотримувати певних правил поведінки та вимог безпеки.

Іл. 1.1. Навчальні стрільби в тирі Чернівецького ліцею

Отже, без дозволу керівника не можна: • заходити до приміщення тиру; • брати до рук зброю; • виносити боєприпаси та зброю з приміщення тиру; • заряджати та розряджати зброю; • проводити підготовку до стрільби (прицілюватися); • проводити стрільбу.

Заборонено:

а) перебувати учням у стрілецькому тирі без викладача предмета «Захист Вітчизни»;

б) спрямовувати зброю вбік від мішеней;

в) націлювати зброю на людей;

г) брати зброю чи підходити до неї без команди.

У приміщенні стрілецького тиру можуть перебувати тільки учні, зазначені в списку допущених до стрільб. На вихідному рубежі керівник роздає учням визначену кількість набоїв. Учні доповідають керівникові про їх отримання та чекають подальших команд. Учні підходять до зброї тільки після команди керівника: «На вогневий рубіж кроком руш!» Після команди керівника: «Заряджай!» — учні самостійно заряджають зброю та доповідають керівникові про готовність до стрільби. Учні розпочинають стрільбу тільки після команди керівника: «По мішенях — вогонь!» Після закінчення стрільби учні самостійно розряджають зброю і доповідають керівнику про її закінчення. Керівник повинен оглянути зброю кожного учня, який закінчив стрільбу. Тільки після того, як усі учні повідомлять про закінчення стрільби, керівник дає команду: «До мішеней кроком — руш!» — та разом з учнями підходить до мішеней, де відбудеться аналіз результатів стрільби кожного учня.

Після закінчення стрільби керівник разом з командиром навчального взводу переносять зброю в спеціально відведене місце, де проводять її огляд, чищення та змащування. Почищену зброю під наглядом керівника переносять до кімнати її зберігання. У журналах «Обліку відвідування» та «Обліку видачі боєприпасів» керівник робить відповідні записи.

Вимоги безпеки під час стрільб на військовому стрільбищі. Безпека під час стрільби досягається завдяки чіткій організації стрільб, точному дотриманню правил і вимог безпеки, високій дисциплінованості всіх учасників стрільби (іл. 1.2).

Іл. 1.2. Курсанти-зв'язківці вдосконалюють навички стрільби

Учнів, які не засвоїли правила та вимоги безпеки, до стрільби та її обслуговування не допускають. Кожний учень має беззаперечно й точно виконувати всі правила та вимоги безпеки під час стрільби. Викладачі предмета відповідають за точне виконання учнями встановлених правил і вимог безпеки. За безпекою стрільби стежать спостерігачі. Пересування на полігоні дозволене лише дорогами та в районах, які позначені начальником полігону. Дозвіл на відкриття вогню на директрисі (військовому стрільбищі, вогневому містечку) дає старший керівник стрільби. Ведення вогню дозволяють тільки після підняття на всіх ділянках і командному пункті червоних прапорів ВСП (візуального сигнального пристрою). Стрільбу негайно припиняють за командою керівника або самостійно кожним стрільцем у разі: появи людей, тварин і машин на мішеневому полі, низьколітних апаратів, вертольотів над районом стрільби; падіння снарядів (гранат) за межами безпечної зони або поблизу бліндажа, у якому перебувають люди, і втрати зв'язку з бліндажем; доповіді або подання встановленого сигналу з поста оточення про небезпеку продовження стрільби; підняття білого прапора (ВСП, ліхтарів) на командному пункті; виникнення пожежі на мішеневому полі та на території полігона; втрати орієнтування тими, хто стріляє. Для негайного припинення стрільцями вогню подають сигнал «Відбій», а також команду: «Стій! Припинити вогонь» і підіймають білий прапор (ВСП, ліхтар) замість червоного. За командою «Стій! Припинити вогонь» стрільці припиняють вогонь, розряджають зброю.

Зброю дозволяють заряджати тільки на рубежі відкриття вогню. У вихідне положення стрільці повертаються тільки за командою керівника.

Організація та порядок проведення стрільби з автомата. Керівник стрільби наказує черговій зміні отримати на пункті боєпостачання боєприпаси. Їх видають поштучно за відомістю.

Учні, отримавши боєприпаси, оглядають їх, споряджають патронами магазин, укладають його в сумку та під керівництвом командира навчального відділення (старшого зміни в складі пари, групи) прямують у вихідне положення.

Керівник стрільби на ділянці уточнює учням порядок виконання вправи (вогневу позицію, місце для стрільби, положення для стрільби, сектор стрільби, напрямок руху, черговість стрільби тих, хто стріляє) та нагадує вимоги безпеки під час виконання вправи.

Переконавшись у готовності учнів та ділянки до стрільби, керівник наказує на пункті управління ділянкою відкрити червоні півкола ВСП і доповідає про готовність до стрільби старшому керівнику стрільби.

Після перевірки готовності всіх ділянок до стрільби старший керівник стрільби наказує на командному пункті відкрити червоні півкола ВСП і віддає наказ подати сигнал «Вогонь».

За цим сигналом і за командою керівника стрільби «На визначені напрямки — уперед» ті, хто стріляє, відповідно до отриманого завдання, виходять на свої напрямки для стрільби. Переконавшись у готовності учнів та в безпеці стрільби, керівник стрільби на ділянці віддає розпорядження подати сигнал «Вогонь».

Керівник стрільби на ділянці подає команду: «Вогнева позиція — 10 м попереду, положення для стрільби (лежачи, з коліна, стоячи), сектор стрільби (орієнтир 1, орієнтир 2) — до бою!» Учні діють у такій послідовності:

  • займають зазначені вогневі позиції на РВВ (рубежі відкриття вогню);
  • готуються до стрільби, заряджають зброю і доповідають: «Перший / другий, до бою готовий» та діють відповідно до отриманого завдання;
  • спостерігають у зазначеному секторі стрільби та в разі виявлення цілей самостійно відкривають вогонь з положень для стрільби, передбачених умовами вправи.

Іл. 1.3. Військово-патріотичне тренування одинадцятикласників на Полтавщині

На стрільбищі навчально-тренувального центру військ зв'язку ЗСУ, що під Полтавою, досвідчені викладачі Полтавського військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікації та інформатизації проводять заняття з вогневої підготовки.

Учні закріплюють навички поводження зі стрілецькою зброєю; тренуються стріляти по нерухомих цілях та цілях, що з'являються; опановують техніку безпеки під час проведення стрільб бойовими набоями з АК-74 тощо.

Одночасно викладачі й курсанти роз'яснюють, як стати професійними військовими, вступивши до їхнього навчального закладу (іл. 1.3).

Після закінчення виконання вправи учні доповідають: «Перший / другий стрільбу закінчив» — і ставлять зброю на запобіжник. За командою керівника стрільби на ділянці «Припинити вогонь. Розряджай!» ті, хто стріляє, розряджають зброю і доповідають: «Зброя розряджена, поставлена на запобіжник». Керівник стрільби на ділянці, підходячи до тих, хто стріляє, подає команду «Зброю до огляду!», оглядає зброю, після чого виголошує «Зброю оглянуто!»

Після огляду зброї керівник стрільби повертає пари / групи у вихідне положення, дає команду «Відбій!» і розпорядження відкрити білі півкола ВСП на пункті управління ділянкою, доповідає керівнику стрільби про закінчення стрільби цією зміною.

Результати стрільби записують у відомість визначення індивідуальної оцінки й обліку результатів виконання вправ зі стрільби.

Примітка. Під час виконання вправ зі стрільби керівник стрільби перебуває на відстані не ближче п'ятнадцяти метрів від того, хто стріляє. Показ цілі розпочинають через 10-20 с після зайняття вогневої позиції тими, хто стріляє.

Влучність стрільби. Вибір цілі, прицілу та точки прицілювання. На влучність стрільби істотно впливає дихання стрільця. Якщо не затримати дихання під час спуску курка, зброя матиме значне коливання за вертикаллю і горизонталлю, бо приклад під час видиху опускається, а ствол піднімається, а при вдиху — навпаки. Щоб цього не сталося, необхідно в момент прицілювання і спуску курка затримати дихання. Перед спуском курка треба зробити вдих, а потім неповний видих і затримати дихання на 7-10 с. Цього часу цілком достатньо, щоб правильно прицілитися і зробити плавний спуск курка.

Спуск курка (іл. 1.4). Для спуску курка треба, міцно втримуючи зброю й затамувавши подих, продовжувати плавно натискати на спусковий гачок, допоки курок непомітно для стрільця не спуститься з бойового взводу, тобто поки не відбудеться постріл. Якщо під час прицілювання рівна мушка значно відхилиться від точки прицілювання, потрібно, не підсилюючи й не послаблюючи натискання пальцем на спусковий гачок, уточнити наведення й знову підсилити натискання на спусковий гачок. Під час спуску курка допускають незначне коливання рівної мушки в точці прицілювання. Прагнення дотиснути спусковий гачок у момент найкращого збігу рівної мушки з точкою прицілювання, як правило, призводить до смикання за спусковий гачок і до неприцільного пострілу. Якщо той, хто стріляє, натискаючи на спусковий гачок, відчує, що він не може вже затримувати дихання, треба, не підсилюючи й не послаблюючи натискання пальцем на спусковий гачок, відновити подих і, знову затамувавши його, уточнивши точку наведення, продовжити натискання на спусковий гачок.

Іл. 1.4. Напрямок тиску на спусковий гачок: а — правильний; б — неправильний.

Спуск курка: вказівний палець правої руки першою фалангою накладають на спусковий гачок зброї (стрілками вказаний напрямок тиску)

Автоматник у бою має вибирати найважливіші цілі. Характерними для стрілецької зброї є живі цілі — обслуги вогневих засобів, групи стрільців супротивника чи окремі фігури, що ведуть вогонь із різних положень. Першими знищують супротивників, які готові до негайного застосування зброї (тих, що відкрили вогонь або кидають гранату). Відтак вражають явних командирів, гранатометників, снайперів, кулеметників. В останню чергу вражають групи стрільців супротивника, які відступають.

Досвід бойових дій в ООС. Знищення групи, яка відступає, доцільно почати із задніх, тоді передні не відразу зрозуміють, що вони виявлені, і не встигнуть адекватно відреагувати. У шумі навколишнього бою ваші постріли можуть бути не розпізнані відразу, тим більше якщо ви застосовуватимете безшумну зброю. Якщо ж уразити тих, що біжать попереду, то задні, побачивши їх падіння, одразу зреагують на це. Якщо товариш у бою зазнав поранення, його мають підхопити ті, що біжать поруч, відтягнути в укриття й надати невідкладну допомогу або відразу передати санітарам, якщо такі присутні. Коли під час переміщення вашої групи один з бійців зазнав поранення на відкритій місцевості, яку прострілює противник, не слід одразу поспішати його виручати, інакше можна потрапити під вогонь самому. Тому для порятунку пораненого необхідно спочатку поставити димову завісу, відтак відтягнути його в укриття та надати невідкладну допомогу. Снайпери, гранатометники й кулеметники повинні спробувати виявити снайперські позиції противника і знищити їх.

Усі цілі в бою рідко залишаються нерухомими, тому стрільбу доводиться частіше здійснювати по цілях, що з'являються. Причому вони з'являються, як правило, на дуже нетривалий час (кілька десятків секунд і менше) та в різних місцях, здійснюють перебігання, переповзання, переходи. Окрім живих цілей, рухомими цілями для стрілецької зброї є автомобілі, мотоцикли, бронетранспортери та інші рухомі засоби.

Ціллю вважають фігуру людини завширшки 0,5 м; заввишки — 1,5 м («ростова»), 0,5 м (така, що залягла), 0,3 м (така, що в окопі) тощо.

Загальноприйняті середні швидкості руху цілей: швидкість піхоти, що біжить — 3 м/с, швидкість автомобіля — 8-10 м/с.

Передусім необхідно вражати найнебезпечніші, важливі цілі, наприклад: обслугу кулеметів і гармат, командирів і спостерігачів супротивника. Із двох однаково важливих цілей вибирають для обстрілу найближчу й найбільш уразливу. З появою під час стрільби нової, важливішої цілі, вогонь негайно переводять на неї.

Вибір прицілу й точки прицілювання. Вибираючи приціл і точку прицілювання, необхідно визначити відстань до цілі та взяти до уваги зовнішні умови, які можуть впливати на дальність та напрямок руху кулі.

Як відомо, у механізованих підрозділах основними способами визначення відстані до цілі є: а) окомірний (за відрізками місцевості; за ступенем видимості предмета); б) за лінійними та кутовими розмірами предметів; в) за допомогою прицільного пристрою зброї; г) за попереднім вимірюванням; ґ) за співвідношенням швидкостей звуку й світла; д) на слух.

За умови завчасної підготовки до стрільби можна і треба застосовувати найточніший спосіб — вимірювання відстаней кроками або за спідометром автомобіля.

Розгляньмо спосіб визначення відстані до цілі за допомогою прицільних пристроїв автомата як найхарактерніший у бойових умовах для стрільців механізованих підрозділів.

Мушка автомата Калашнікова під час прицілювання на певній відстані перекриває кут у 0-025 (2,5 тисячної — докладніше про цю одиницю виміру Див. на с. 14).

Наприклад, на відстані 400 м криюча величина мушки складатиме 1 м. Зауважмо, що мушка автомата на відстані 100 м перекриває 25 см, на відстані 200 м — 50 см, на 300 м — 75 см тощо. Використовуючи значення криючої величини мушки, можна визначити відстань до цілі супротивника, наприклад: якщо під час прицілювання мушка автомата удвічі ширша від ширини (грудної фігури) людини (0,5 м), тоді мушка перекриває 1 м по фронту. У цьому разі відстань до цілі становить 400 м. У такому випадку стрільбу на відстань до 400 м потрібно вести, як правило, з прицілом «4» або «П», цілячись у нижній край цілі або в центр її, якщо ціль висока (ростова фігура). Під час стрільби на відстані, які більші ніж 400 м, приціл встановлюють, беручи до уваги відстань до цілі, заокруглену до цілих сотень метрів. За точку прицілювання, як правило, вибирають центр цілі.

Якщо умови стрільби не міняти, то в межах відстані прямого пострілу вогонь потрібно вести з прицілом, який відповідає відстані прямого пострілу, з точкою прицілювання в нижній край цілі.

Підготовка упора, підготовка до стрільби лежачи з упора. Для стрільби з автомата необхідно вибирати відповідне місце — вогневу позицію, яка б забезпечувала: а) укриття від настильного вогню супротивника, його спостереження; б) зручне використання зброї, у тому числі ручних гранат; в) широкий спектр вогню і спостереження за супротивником; г) перевагу над супротивником у веденні вогню та спостереженні; ґ) скрите (приховане) розташування, зручний маршрут підходу та зручний маршрут для висунення до наступної позиції.

Залежно від обстановки місце для стрільби вибирають у траншеї, окопі, вирві від снаряда, канаві, за каменем, пеньком тощо.

У населеному пункті місце для стрільби може бути вибрано в проламі стіни з невеликим діаметром. Обладнуючи вогневу позицію, важливо пам'ятати, що тонкі цегляні стіни прострілюються наскрізь з кулемета Калашнікова калібру 7,62 мм і снайперської гвинтівки Драгунова (СГД); у вікнах необхідно вибити залишки скла разом з рамою, не висовуючи голову з вікон. Стрільбу й спостереження треба вести тільки з глибини будинку — це безпечніше: не видно ні вас, ні спалахів полум'я від пострілів, ні диму, а також звук значно приглушується усередині приміщення. Не слід вибирати місце для стрільби поблизу окремих місцевих предметів, а також на хребтах висот. Захист завжди повинен перебувати ліворуч від вас, закриваючи тіло і більшу частину голови.

Потрібно так організувати вогневий контакт, щоб можливий захист супротивника був праворуч від нього, а ваш — ліворуч від вас. Для цього потрібно постійно (якщо ситуація сприяє) «закручувати» поле бою, переміщуючись ліворуч.

Штурмуючи будь-який об'єкт, наближатися до нього краще із сонячного боку: сонце перешкоджатиме супротивникові вести прицільний вогонь.

Якщо є час для завчасної підготовки місця для стрільби, необхідно перевірити можливість ведення вогню в заданому секторі або напрямку, для чого автомат потрібно послідовно наводити на різні місцеві предмети.

Для зручності стрільби з упора потрібно покласти автомат цівкою на упор і утримувати його лівою рукою за магазин або цівку, а правою рукою — за пістолетну рукоятку. Жорсткий упор (іл. 1.5 а, б) для пом'якшення потрібно перекрити дерном, згорнутим плащ-наметом тощо або, за наявності часу, застосувати інші підручні матеріали (іл. 1.5 в).

Іл. 1.5. Жорсткий упор для стрільби лежачи з упора: а — з дощок; б — із землі; в — з різних матеріалів

Тренування в одноманітності прицілювання, вирішення завдань на визначення прицілу і точки прицілювання.

Варто пам'ятати, що для здійснення влучного пострілу (черги) велике значення має точність й одноманітність прицілювання. Особливо важливо не допускати відхилення мушки в прорізі прицілу від правильного положення, тобто точно брати рівну мушку.

Так, незначне відхилення мушки під час стрільби на дальність понад 300 м може призвести до того, що середня траєкторія пройде поза ціллю.

Припустимо, що автоматник, недбало прицілившись у фігуру, яка перебігає на відстані 400 м, притримав мушку в прорізі ліворуч на 0,5 мм. Тоді кулі зосередяться ліворуч від точки прицілювання на 52 см, тому що зсув мушки вбік на 1 мм при стрільбі на 100 м переміщує середню точку влучення на 26 см. Цей приклад наочно показує, наскільки важливо брати рівну мушку. Ведучи вогонь, особливо чергами, треба міцно вперти приклад у плече, не міняючи положення ліктів і зберігаючи «рівну» мушку під точкою прицілювання.

Після кожної черги (пострілу) потрібно швидко відновлювати правильність прицілювання. Під час стрільби з положення лежачи автомат дозволено впирати магазином у ґрунт. Стріляючи безперервним вогнем по широкій цілі, необхідно плавно переміщати рівну мушку з однієї сторони цілі на другу.

Тисячною називають центральний кут, що спирається на дугу, яка становить 1/6000 довжини кола. Якщо коло довільного радіуса розділити на 6000 рівних частин і з'єднати відрізками кінці дуг із центром кола, матимемо 6000 рівних центральних кутів.

Кутові величини записують і читають так, як у поданому нижче прикладі: «Кут 5 тисячних: записуємо 0-05, читаємо — нуль, нуль п’ять».

Іл. 1.6. Поняття тисячної

Щоб визначити кутову величину, потрібно знати, що відрізку в 1 мм, віддаленому від ока на 50 см, відповідає кут у дві тисячні (записується 0-02). Звідси легко визначити кутову величину для будь-яких відрізків. Наприклад, для відрізка в 0,5 см кутова величина буде 10 тисячних (0-10), для відрізка в 1 см — 20 тисячних (0-20) тощо.

Кутові розміри окремих предметів у тисячних подані в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Кутові розміри окремих предметів

Назви предметів

Розмір

Назви предметів

Розмір

1 мм лінійки

0-02

Сірникова коробка завдовжки

0-60

Товщина сірника

0-02

Сірникова коробка завширшки

0-50

Товщина мізинця

0-30

Сірникова коробка заввишки

0-30

Товщина вказівного пальця руки

0-33

Олівець простий

0-10—0-11

Товщина великого пальця руки

0-40

Гільза за шириною корпусу

0-18

Ширина верхньої частини кулака

1-50—1-60

Патрон по ширині дульця гільзи (7,62 мм)

0-12

Коли відомі лінійні розміри типової цілі або місцевого предмета поблизу неї, то для визначення відстані можна скористатися формулою тисячної:

де: Д — дальність до цілі, м;

В — лінійний розмір цілі (місцевого предмета), м;

К — кут, під яким спостерігається ціль (місцевий предмет), у тисячних.

Якщо, наприклад, видима ширина фігури людини (0,5 м) збігається з товщиною мушки (іл. 1.7 а), то дальність до цілі становить 200 м; якщо видима фігура удвічі вужча від мушки (іл. 1.7 б), то дальність до неї — 400 м.

Іл. 1.7. Співвідносність видимої ширини фігури людини, товщини мушки та дальності до цілі

Щоб визначити криючу величину мушки (прорізу прицілу), використовують формулу (1):

де К — криюча величина мушки (прорізу прицілу), мм;

D — дальність до цілі, мм;

Р — розмір мушки автомата (2 мм);

S — відстань від ока до вершини мушки (прорізу прицілу), мм.

Після підставляння значень в (1) криюча величина мушки автомата на дальності 100 м (табл. 1.2) дорівнюватиме 303 мм, або ~ 30 см.

На інші дальності криюча величина мушки (прорізу) (іл. 1.8) буде більшою від одержаної в стільки, у скільки разів дальність до цілі буде більшою від 100 м. Наприклад, на 400 м — криюча величина мушки складатиме 1 м або, наприклад, 2,5 ширини грудної фігури. Так само розраховують криючі величини мушки іншої зброї.

Таблиця 1.2

Криючі величини мушки АК-74

Найменування криючої величини АК-74

Відстань до цілі, м

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

Товщина мушки перекриває (у тисячних)

0,25

0,5

0,75

1,0

1,25

1,5

1,75

2,0

2,25

2,5

Іл. 1.8. Криюча величина мушки на різні відстані

Інколи з достатньою точністю відстань до цілі, яка веде вогонь, можна визначити за часом (за допомогою секундоміра, годинника) між спалахом та звуком пострілу. Проміжок часу в секундах від моменту появи спалаху до моменту сприйняття звуку треба помножити на 340 (це швидкість поширення звуку в повітрі — 340 м/с).

Правило визначення поправок на бічний вітер. Правило діє, коли дальність до цілі становить 300-600 м за бічного помірного вітру.

Для стрілецької зброї під патрон 5,45 мм:

«Вітер кулю так відносить, як від прицілу: два відкинути — тобто відняти і поділити на два» (див. формулу 3 та іл. 1.9).

де: ППв — поправка на боковий вітер (у фігурах); Пр — значення величини прицілу без нулів.

Іл. 1.9. Методика вибору абсолютного значення поправки (а) на бічний вітер під час прицілювання за допомогою прицільних пристроїв зброї (б, в) і формули (г)

Поправку (ППв) за сильного вітру необхідно збільшити удвічі, а за слабкого вітру — зменшити удвічі.

За вітру, що дме під гострим кутом до площини стрільби, поправку беруть удвічі меншою, ніж за вітру, що дме під кутом 90°.

Поправка подана у фігурах людини (мішень № 8 — ростова мішень) (іл. 1.10).

Іл. 1.10. Мішень № 8 — лінійні розміри у см

Приклад 1. Визначити поправку на боковий вітер у фігурах людини. Умови: відстань до цілі 600 м, вітер бічний помірний, мішень № 8 — ростова мішень.

Відповідь: поправку на боковий вітер становить 2 фігури.

Приклад 2. Визначити поправку на боковий вітер у фігурах людини. Умови: відстань до цілі 500 м, вітер зустрічний сильний, що дме під кутом 50°, мішень № 8 — ростова мішень.

Відповідь: поправку на боковий вітер становить 1,5 фігури.

Винесення точки прицілювання необхідно здійснювати тільки від середини цілі, як показано на іл. 1.11.

Правила визначення поправок на рух цілі. Випередження на рух цілі вказано у фігурах цілі.

Для стрілецької зброї по ростових фігурах, що біжать (швидкість 3 м/с), за флангового руху цілі на всі відстані під патрон 5,45 мм: «Випередження дорівнює прицілу мінус 0,5», тобто: Впр = Пр - 0,5, (4)

де: Впр — випередження у фігурах цілі людини; Пр — приціл, що відповідає відстані до цілі.

1. Охарактеризуйте загальні заходи безпечного поводження зі стрілецькою зброєю. 2. Які особливості заходів безпеки під час стрільби на стрільбищі вам відомі? 3. Яку з названих цілей вибирає в бою стрілець для прицільного ураження насамперед: танк / бойова машина піхоти / бронетранспортер / обслуга гранатомета / снайпер? Відповідь обґрунтуйте. 4. Прокоментуйте методику вибору криючої величини мушки.

5. Поясніть, як вибирають і готують місце для стрільби лежачи. Зробіть це з товаришами на місцевості, використовуючи підручні матеріали. 6. Поясніть, як потрібно вводити поправку на боковий вітер. 7. Визначте поправку на боковий вітер у фігурах людини. Умови: відстань до цілі 800 м, вітер бічний помірний, мішень № 8 — «та, що біжить».

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст