Підручник з Історії України. Для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням історії. 9 клас. Гісем - Нова програма

Практичне заняття. Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства. Т. Шевченко та український національний рух

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як утворилося Кирило-Мефодіївське братство? 2. Хто входив до складу братства? 3. Чого хотіли досягти його учасники? 4. Як було покарано членів братства після викриття товариства?

МЕТА: на підставі аналізу програмових документів Кирило-Мефодіївського братства визначити, за що виступали його члени і як хотіли цього досягти; з'ясувати роль особистості Т. Шевченка в українському національному русі.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ: повторити матеріал підручника (§ 5—6, п. 5) про утворення й діяльність Кирило-Мефодіївського братства; скласти есе «Роль особистості в історії».

ХІД РОБОТИ

1. Ознайомтеся із запропонованим матеріалом і дайте відповіді на запитання.

2. Об’єднайтеся в малі групи та сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.

Зі «Статуту слов'янського братства Св. Кирила і Мефодія» (уривки)

Головні ідеї:

1. Визначаємо, що духовне і політичне об'єднання слов'ян є тією справжньою метою, якої вони повинні прагнути.

2. Визначаємо, що при об'єднанні кожне слов'янське плем'я повинно мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців — Авт.). північно-русів (росіян — Авт.), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуруганами (хорватами — Авт.) і болгар.

3. Визначаємо, що кожне плем'я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.

4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності й освіта у всіх слов'ян повинні ґрунтуватися на святій релігії Господа нашого Ісуса Христа.

5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.

6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов'янський собор з представників усіх племен.

Головні правила товариства:

1. Товариство утворюється з метою поширення вище викладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визначає своїми покровителями Св. Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображенням цих святих...

8. Товариство буде прагнути викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і повсюдного поширення грамотності.

9. Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності й терпіння; правило ж «мета виправдовує засоби» товариство визначає безбожним.

1. Як кирило-мефодіївці планували вирішити питання державності українців? 2. Якими шляхами члени братства збиралися розв'язувати соціальні проблеми? 3. Яка роль надавалася християнській ідеї? 4. Як члени братства збиралися поширювати свої погляди?

Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні

Життєвий шлях Т. Шевченка (1814—1861) уособлював долю його народу.

Визначальною рисою світогляду Т. Шевченка було несприйняття будь-яких форм соціального гноблення. Колишній кріпак, який за власним досвідом розумів почуття поневолених людей, він нещадно викривав усі ганебні породження кріпацтва: торгівлю «хрещеною власністю», безправність селян і знущання над ними панів. Він не вірив у поступові реформи й закликав силою знищити існуючі порядки.

Соціальне гноблення українців поет пов'язував з імперським пануванням над своєю Батьківщиною, де «орел чорний сторожем літає». У поезіях він зображував героїчне минуле козацької України. Проте, на відміну від інших українських поетів-романтиків, він не лише тужив за минулим, а й шукав у ньому сили для боротьби проти несправедливої дійсності. Т. Шевченко намагався не дати українцям «приспати» себе, допомогти їм, пригадавши історію, розгорнути боротьбу за визволення Батьківщини. Важливе значення мала проголошувана ним необхідність поєднання боротьби за національне й соціальне визволення.

Т. Шевченко різко засуджував прояви «малоросійської ментальності». Злочином проти свого народу, на його думку, було те, що нащадки козацької старшини йшли служити імперії, зрікалися рідної мови й культури. Велике значення мало те, що поет вважав український національний рух складовою визвольної боротьби всіх слов'янських народів. Він мріяв, «щоб усі слов'яни стали добрими братами». Свої поезії — заклики до єднання в спільній боротьбі — Т. Шевченко передавав відомим діячам національного відродження слов'ян П. Шафарику та А. Міцкевичу. Завдяки цьому українське питання ставало зрозумілим для європейців.

У своїй творчості Т. Шевченко вперше поєднав різні народні діалекти, завдяки чому українська мова засяяла яскравими барвами. Його твори з однаковим захопленням читали представники різних соціальних верств. Завдяки цьому, долаючи суперечності, вони все більше відчували себе представниками нової духовної спільноти — української нації.

Важко переоцінити значення Т. Шевченка та його поезій для українського націотворення. Український громадський і політичний діяч Ю. Охримович писав: «Поезія Шевченка має для нас епохальне значення: вона зробила з темної етнографічної маси націю, вона розбила назавжди можливість існування українського руху як "південно-руського провінціалізму"».

Творчість Т. Шевченка стала своєрідною межею в розвитку української національної свідомості. Увесь подальший український національний рух тією чи іншою мірою виводився з його поезії.

У вигляді тез сформулюйте основні прояви впливу особистості Т. Шевченка на український національний рух.

Узагальнення знань за розділом І

1. Складіть перелік подій з історії Наддніпрянської України кінця XVIII — першої половини XIX ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Назвіть видатних історичних діячів Наддніпрянщини цієї доби. У чому ви вбачаєте їхній внесок в історію України?

3. Поясніть значення понять і термінів: модернізація, нація, національне відродження, губернія, генерал-губернаторство, «смуга осілості», русифікація, військові поселення, кріпацтво, промислова революція, чумаки, порто-франко, національна ідея, національна самосвідомість, масонство, декабристи.

4. Виконайте завдання за історичною картою:

1) порівняйте територію розселення наддніпрянських українців наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. із сучасними кордонами України;

2) опишіть адміністративно-територіальний устрій, установлений на території Наддніпрянської України Російською імперією;

3) розкрийте за картою місце Наддніпрянської України в міжнародних відносинах цієї доби;

4) розкрийте особливості спеціалізації сільського господарства регіонів Наддніпрянщини;

5) покажіть місця розташування основних військових поселень, промислових центрів, що формувалися в цей період, і морські торговельні порти;

6) покажіть населені пункти, пов’язані з українським національним відродженням цієї доби, і поясніть їхню роль у ньому;

7) покажіть населені пункти й території, пов’язані з розгортанням масонського, російського й польського визвольних рухів на українських землях.

5. Обговоріть у малих групах і представте висновки класу:

1) прояви і вплив політики Російської імперії на розвиток Наддніпрянщини;

2) особливості і вплив на соціально-економічний розвиток Наддніпрянщини промислової революції;

3) прояви і значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для українського національного руху;

4) прояви, особливості та наслідки розгортання загальноросійського та польського визвольних рухів.