Підручник з Історії України. Для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням історії. 9 клас. Гісем - Нова програма

Узагальнення за курсом історії України кінця XVIII — початку XX ст.

Понад 100 років, що були висвітлені на сторінках підручника, стали важливими в історії українських земель. Це була доба великих змін у житті українців та їхньому світогляді. Незважаючи на те що в цей період українці були повністю позбавлені національної державності, опинилися розділеними між двома імперіями, вони зуміли знайти в собі сили усвідомити свою окремішність і підняти боротьбу за національне визволення. Другою важливою зміною в житті українських земель був їх швидкий промисловий розвиток (особливо східних і південних районів), залучення до світового господарства.

Національне відродження, що охопило різні регіони наприкінці XVIII — на початку XIX ст., маючи свої регіональні особливості, у 60-ті рр. XIX ст. злилося в єдиний національний рух. Одна його частина перебувала на західноукраїнських землях, що підпорядковувалися владі Австро-Угорщини, а друга — у Наддніпрянській Україні, що входила до Російської імперії.

Розвиваючись у складних умовах переслідувань і заборон (особливо в Російській імперії), набуваючи різних організаційних форм, український рух наприкінці XIX ст. став перед проблемою вироблення чіткої власної політичної програми. Цей процес політизації зумовив появу трьох основних політичних течій: соціалістичної, ліберальної (національно-демократичної) і націоналістичної. Відстоюючи національні інтереси українського народу, кожна з течій головним і першочерговим завданням висувала соціальне визволення, здобуття демократичних свобод або відродження Української держави.

Трагедією українського руху стало те, що різні течії так і не змогли досягти єдності дій у боротьбі за Українську державу. До того ж лише в Галичині, яка стала «українським П’ємонтом», українські політичні партії незалежно від політичних уподобань проголосили, що метою їх боротьби є здобуття незалежності України.

Таким чином, український рух хоча й був вагомим чинником політичного життя двох імперій, але так і не досяг тієї згуртованості, яка б могла сприяти здобуттю незалежності. Тому українські діячі напередодні Першої світової війни почали покладати велику надію на зовнішні сили.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Під владою яких держав перебували українські землі впродовж XIX — початку XX ст.? 2. Коли українське селянство позбулося кріпацької залежності? 3. Який регіон українських земель був найбільш економічно розвиненим на початку XX ст.? 4. Коли відбулося національне відродження українців? Які події можна вважати його початком? 5. Які заборони щодо українського руху існували в XIX ст. в межах Російської імперії? б. Коли і де утворилась перша українська політична партія?

7. Що зумовлювало стрімкий економічний розвиток українських земель у другій половині XIX — на початку XX ст.? 8. Що заважало об'єднанню різних течій українського руху? 9. Чому наприкінці XIX ст. центром українського руху стала Східна Галичина?

10. Які течії сформувалися в українському русі на початку XX ст.? Які з них виступали за автономію, а які — за самостійність? 11. Складіть таблицю «Здобутки українського руху».

Фольклорно-етнографічний етап

Культурницький етап

Політичний етап

     

12. Чи можна стверджувати, що український рух був готовий до здійснення національної революції за звільнення від влади імперій? 13. Дайте оцінку масовій трудовій еміграції українців наприкінці XIX — на початку XX ст.

Плани-схеми для самостійної роботи з підручником і додатковою літературою

Як працювати з параграфом підручника

1. Прочитайте весь параграф, для того щоб скласти загальне уявлення про його зміст.

2. Опрацюйте історичні документи до параграфа. З’ясуйте значення слів і термінів, які вам незрозумілі. Зверніть особливу увагу на виділені дати, імена, поняття, висновки тощо.

3. Складіть розгорнутий план до параграфа — він полегшить підготовку до уроку.

4. Спробуйте пов’язати матеріал параграфа з інформацією, яку ви отримали на уроці.

5. Якщо в тексті є посилання на зміст вивчених раніше параграфів, перегляньте їх.

6. Якщо після опрацювання параграфа у вас виникають питання або ви не згодні з наведеним тлумаченням деяких понять, оцінкою подій тощо, зверніться до додаткової літератури.

7. Для того щоб зрозуміти, чи добре ви засвоїли матеріал параграфа, спробуйте викласти його зміст, не користуючись підручником. Можна переказувати параграф, спершу спираючись на складений план, а потім без нього.

8. Підготуйте відповіді на запитання до параграфа та виконайте завдання.

Як скласти план

1. Уважно прочитайте текст, до якого вам треба скласти план.

2. Виберіть із нього лише той матеріал, який відповідає темі плану.

3. Поділіть текст на логічно завершені частини, знайдіть у кожній із них головну думку, чітко сформулюйте та запишіть їх.

4. Дайте назви частинам тексту.

5. Перед тим як записати план у зошит, перевірте, чи всі основні ідеї тексту знайшли в ньому відображення.

Як скласти історичний портрет

1. Напишіть, як відбувалося становлення особистості історичного діяча (діячки).

1) Укажіть ім’я та прізвище історичного діяча (діячки). Де й коли він (вона) народився(-лася)?

2) Де і в яких умовах він (вона) жив(-ла), зростав(-ла), виховувався(-лася)?

3) Як формувалися його (її) погляди?

2. Визначте особисті якості й риси характеру історичного діяча (діячки).

1) Як особисті якості й риси характеру діяча (діячки) впливали на його (її) діяльність?

2) Які з його (її) особистих якостей вам подобаються, а які — ні?

3. Охарактеризуйте діяльність історичного діяча (діячки).

1) Якими були основні заняття, справи його (її) життя?

2) Які успіхи й невдачі його (її) супроводжували?

3) Які верстви населення підтримували його (її) діяльність, а які — ні? Чому?

4) Хто був його (її) однодумцями, а хто — противниками? Чому?

5) Якими були наслідки його (її) діяльності: для сучасників; для нащадків?

4. Висловіть ваше особисте ставлення до історичного діяча (діячки).

1) Які почуття викликає у вас його (її) діяльність?

2) Як ви ставитеся до засобів і методів його (її) діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.

Як скласти тези

Тези — коротко сформульовані основні положення статті, есе, повідомлення, доповіді.

1. Прочитайте текст, до якого вам необхідно скласти тези.

2. Поділіть текст на логічно завершені частини та дайте їм назву, тобто складіть план.

3. Знайдіть у тексті основні положення, які коротко розкривають пункти плану, та запишіть їх.

Як порівнювати різноманітні оцінки історичних явищ

1. Визначте сутність кожної оцінки історичної події або явища.

2. Спробуйте з’ясувати, на що спирався автор, даючи свою оцінку, і визначте об’єктивність його висновків.

3. Проаналізуйте наведені аргументи та логіку наведених доказів.

4. Зробіть свій вибір на користь однієї з наведених оцінок і поясніть, чому ви посіли саме таку позицію.

Як скласти повідомлення

1. Прочитайте в підручнику матеріал, за яким вам треба підготувати повідомлення.

2. Доберіть літературу, яка вам знадобиться під час роботи, та опрацюйте її.

3. Складіть план своєї розповіді.

4. За планом запишіть зміст повідомлення або складіть його тези.

5. Продумайте, який ілюстративний матеріал доцільно використати.

6. Під час виступу з повідомленням намагайтеся говорити правильно, чітко й виразно.

Як працювати з історичним документом

1. З’ясуйте походження документа.

1) Хто його автор (авторка)?

2) За яких історичних обставин з’явився документ?

3) Що являє собою документ за змістом і формою (опис історичної події сучасником (сучасницею), оцінка події дослідником (дослідницею), законодавчий акт тощо).

2. З’ясуйте, які завдання до документа вам слід виконати і що для цього потрібно (якщо документ має поглибити ваші знання про якесь історичне явище, подію чи особу, пригадайте, що вам уже відомо про це).

3. Прочитайте текст документа, з’ясуйте значення понять і термінів, що містяться в ньому.

4. Спробуйте виконати завдання до документа. Якщо ви не можете цього зробити, уважно й повільно прочитайте текст ще раз, звертаючи увагу на зміст окремих речень.

Як написати есе

Перед тим як написати есе, необхідно:

1. Вивчити відповідний теоретичний матеріал.

2. З’ясувати для себе особливості заявленої теми есе.

3. Продумати, у чому може полягати актуальність теми.

4. Виділити ключову тезу й визначити свою позицію щодо неї.

5. Скласти план у вигляді тез, сформулювати думки та ідеї, що виникли з приводу теми.

При написанні есе слід дотримуватися таких правил:

1. Написати есе в чорновому варіанті, дотримуючись оптимальної структури.

2. Проаналізувати зміст написаного.

3. Перевірити стиль і грамотність, композиційну побудову есе, логічність і послідовність викладеного.

4. Внести необхідні зміни й написати остаточний варіант.

Правила проведення дискусії

Дискусія — обговорення будь-якого суперечливого питання, проблеми, у процесі якого стикаються різні точки зору.

1. Необхідно критикувати ідеї, а не людей, що їх висловлюють.

2. Мета дискусії полягає не в тому, щоб визначити переможця, а в тому, щоб дійти згоди.

3. Усі учасники дискусії повинні бути залучені до обговорення питань.

4. Кожний учасник дискусії має рівні права й можливість висловити свою думку.

5. Виступи відбуваються організовано за дозволом ведучого.

6. Будь-яка точка зору підлягає обговоренню.

7. Упродовж дискусії її учасники під впливом фактів та аргументів можуть змінювати свою позицію.

8. Під час дискусії необхідно підбивати проміжні й остаточні підсумки.