Вступ до історії. 5 клас. Гісем - Нова програма

Основні поняття й терміни

Агресія (держави) — застосування збройної сили однією або кількома державами проти суверенітету, територіальної цілісності або політичної незалежності іншої держави, народу.

Археологія — наука, що вивчає минуле людства за речовими джерелами, знайденими шляхом розкопок.

Архів — установа, що здійснює приймання, опис і зберігання документів із метою їх використання для подальших досліджень.

Асоціація — добровільне об’єднання для досягнення спільної мети на засадах взаємовигідної співпраці за умови збереження самостійності, правової та майнової незалежності її членів.

Гідність — усвідомлення цінності людини як неповторної особистості.

Геноцид — термін, який позначає цілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення окремих груп населення або цілих народів через національні, етнічні, расові або релігійні причини.

Голодомор 1932—1933 рр. — геноцид українського народу, організований керівництвом більшовицької партії та урядом СРСР шляхом створення штучного масового голоду.

Господарство — діяльність, яка забезпечує потреби людини.

Громади — культурно-освітні, політичні гуртки, що об’єднували українських діячів у другій половині XIX ст.

Державні кордони — фактичні або уявні лінії в сухопутному, водному, повітряному просторі та надрах, які визначають межі дії державного суверенітету.

Дозвілля — сукупність занять у вільний час, які дають змогу людині отримати задоволення й відновити сили для подальшої праці.

Економіка — система відносин із використання ресурсів у господарській діяльності.

Експонати — речі, які виставлені в музеях для огляду відвідувачами.

Етнографія — наука, яка вивчає походження, розселення, культуру й побут, суспільний устрій народів.

Етнос — історично сформована на певній території спільність людей (плем’я, народність, нація), що мають спільні риси, усталені особливості культури, а також усвідомлюють свою єдність і відмінність від інших подібних утворень (самосвідомість).

Індустріалізація — створення галузей важкої промисловості: металургійної, машинобудівної тощо.

Історико-етнографічний регіон — етнотериторіальне утворення в межах усього етносу, що за історичною долею та етнічним образом населення є самобутнім.

Історична карта — карта, що відображає події, які відбувалися на певній території на різних етапах її історичного розвитку.

Історична особа (історичний діяч, постать) — людина, діяльність якої змінила життя в минулому та продовжує впливати на нього сьогодні.

Історична пам’ять — сукупність знань та уявлень суспільства про спільне минуле.

Історична подія — сукупність пов’язаних між собою важливих фактів життя суспільства.

Історичне явище — фрагмент історичної реальності, який притаманний певному періоду і має типові характерні ознаки.

Історичний процес — послідовна тривала зміна явищ, яка має закономірний характер.

Історичний факт («факт» — від латин. «зроблене»; «те, що відбулося») — реальна, невигадана історична подія в певному часі й певному місці; реальне явище, процес; те, що сталося, відбулося насправді.

Історичний час — часова характеристика історичного процесу (зміна пов’язаних між собою історичних подій).

Історичні джерела — предмети життєдіяльності людини, що збереглися до наших днів. Вони дозволяють вивчати минуле людського суспільства та відображають його історичний розвиток.

Історія — наука, що вивчає минуле людства.

Історія України — наука, що вивчає події, пов’язані з розвитком людського суспільства на українських землях, відповідно до послідовності, у якій вони відбулися.

Календар — спосіб підрахунку днів у році, система відліку часу, заснована на періодичних явищах природи: змінах пір року, фаз Місяця, руху Сонця.

Карта — умовно зменшене загальне зображення земної поверхні або її частин.

Козацтво — вільна військово-промислова спільнота у східноєвропейських степах (козак — «вільна людина», «воїн-найманець», «шукач пригод» тощо).

Колгосп — колективне підприємство, де об’єднувалися земля, сільськогосподарський інвентар декількох десятків або сотень селянських господарств для спільної праці.

Корупція — використання особою наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей із метою отримання неправомірної вигоди.

Легенда — епічний фольклорний жанр, що подає історичні факти або вигадані події у формі фантастичної оповіді про давне минуле.

Легенда карти — перелік умовних позначень на карті.

Літописи — твори, у яких розповідається про історичні події за роками.

Мануфактура — промислове виробництво, засноване на розподілі праці між найманими робітниками.

Меморіал — архітектурний ансамбль, скульптурна композиція, яка є витвором мистецтва і, як правило, увічнює трагічні події.

Міф — оповідання про вірування давніх народів щодо походження Всесвіту, явищ природи, богів, героїв тощо.

Музей — культурно-освітній заклад, призначений для вивчення, збереження й використання пам’яток природи, матеріальної та духовної спадщини.

Натуральне господарство — тип організації виробництва, за якого люди виробляють продукти для задоволення лише власних потреб.

Пам’ятник — споруда, яка є витвором мистецтва, призначена для увічнення і створення образу людей, подій, об’єктів, іноді тварин, літературних і кінематографічних персонажів тощо.

Партизани — тут: члени добровільних збройних загонів, які вели боротьбу проти нацистських окупантів.

Партія — група людей, об’єднаних спільною метою в боротьбі за владу.

Прислів’я — короткий народний вислів із повчальним змістом.

Революція — докорінна зміна чого-небудь; тут: докорінна зміна життя народу, державного устрою.

Репресії — арешти, розстріли і переселення значної кількості людей, що здійснювали державні каральні органи.

Реставрація — відновлення пам’ятки, історичного джерела, раніше втраченого, зіпсованого, для подальшого збереження.

Санкції — невигідні наслідки для країни або окремої людини в разі порушення нею правил або законів.

Скіфи — іраномовні індоєвропейські племена, що вийшли із глибин Азії.

Товарне виробництво — форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляють не для власного споживання, а для обміну або продажу.

Фольклор — колективна художня літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи й вірування, а також думки, уявлення, почуття і переживання, народнопоетичні фантазії.

Хронологія — наука про вимірювання історичного часу.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст