Вступ до історії. 5 клас. Гісем - Нова програма

§ 24. Дозвілля, турбота про здоров’я колись і тепер

ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• яким було дозвілля колись і тепер

• як люди в давні часи турбувалися про своє здоров’я

1. Дозвілля. Дозвілля — це сукупність занять у вільний час, які дають змогу людині отримати задоволення й відновити сили для подальшої праці.

До дозвілля належать такі види занять, як читання, перегляд телепередач, відвідування кінотеатрів, театрів, концертів, спілкування з друзями, заняття спортом, розваги, прогулянки, ігри тощо.

Дозвілля має глибоке історичне коріння, яке сягає часів Первісного суспільства. Так, повернення мисливців зі здобиччю одноплемінники сприймали як велике свято. У всі часи свято протиставляли будням. Свято — це вільний час, а обряд, який його супроводжував, — спосіб виконання урочистих дій.

Розгляньте малюнки. Які обряди супроводжують зображені свята?

Святкування Різдва.

Свято Івана Купала.

Великдень на Гуцульщині.

Святкування Дня незалежності України.

Перехід племен до осілого способу життя й заняття землеробством пов’язаний із появою цілої системи свят. Вони давали можливість людям відпочити, отримати моральне задоволення, а також виконували виховну функцію.

Із роками свята набували нового змісту. На думку вчених, свято є первинною формою дозвільної діяльності. Чергування буднів і свят — характерна ознака всіх народів. У наших давніх пращурів найбільша кількість свят припадала на пізню осінь, зиму й ранню весну, коли селянин мав перепочинок від напруженої праці.

Згодом до народних свят додалися релігійні, що зазвичай збігалися з народними, і державні. Останні були пов’язані з важливими подіями становлення та розвитку держави. Найбільшим державним святом України є день проголошення її незалежності — 24 серпня.

Свята обов’язково супроводжують музика, танці й спів, театральне дійство тощо. Ця традиція теж має давнє минуле. Так, під час розкопок на стоянці первісних людей у селі Мізин було знайдено набір музичних інструментів.

Ще одним способом проведення дозвілля є різноманітні ігри. Вони часто були складовими свята. У той самий час гра є способом набуття досвіду й формою навчання. Першими іграми були боротьба, кулачний бій, бігання наввипередки, метання списа тощо.

Із часом у святах й обрядах відбувалися зміни, але процес цей тривав надто повільно. Кожне свято проходило з року в рік за всім добре відомим порядком, кожному святу й обряду відповідали певні пісні, танці та ігри.

Крім спільних свят, у кожної групи населення є власні способи проведення дозвілля. Наприклад, за часів Русі в палаці князя влаштовували пишні бенкети на честь відзначення перемоги, прибуття почесних гостей, організовували поєдинки, полювання тощо.

Набір музичних інструментів, знайдений археологами на стоянці первісних людей поблизу села Мізин на Чернігівщині.

Експозиція Державного музею іграшки в Києві, де представлені іграшки з найдавніших часів до сьогодення.

Розгляньте малюнки. Які види дозвілля зображені на фотографіях? Якому з них ви віддаєте перевагу?

Аптека-музей у Львові.

У багатьох містах України існують музеї-аптеки (Львів, Київ, Чернівці, Харків, Луцьк тощо). Аптекарська справа в Україні має тривалу історію. Досвід збирання та зберігання лікарських трав, виготовлення лікарських засобів природного походження передавався з покоління в покоління ще з давніх часів. На ринках, ярмарках існували ряди з лікувальним зіллям. Першу аптеку було відкрито у Львові в 1270 р. при храмі Іоанна Хрестителя. Вона задовольняла переважно потреби служителів церкви й проіснувала до 1480 р. У 1490 р. у Львові відкрилася перша публічна аптека для всіх.

У 1735 р. в місті була заснована аптека, що зараз існує як аптека-музей. Тут зібрано аптечний посуд і таблеткові машини різних часів, старовинні ваги, траворізки, середньовічні гербарії.

Традиції відзначення свят стали передумовою для формування культурних традицій: читання книг, заняття різними видами мистецтва, відвідування театральних вистав, концертів, кінопоказів, музеїв, виставок тощо. З’являлися різноманітні установи, покликані задовольняти культурні потреби людей: бібліотеки, хати-читальні, клуби, гуртки за інтересами, театри, кінотеатри, музеї тощо. Згодом держава взяла на себе утримання цих закладів.

Також формувалася індустрія розваг: атракціони, ігрові автомати, всілякі шоу тощо. Із другої половини XX ст. найбільш впливовим стало телебачення.

Наприкінці XIX ст. виник такий вид дозвілля, як туризм. Це тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання з оздоровчою, пізнавальною, професійно-діловою або іншою метою.

2. Турбота про здоров’я. Дозвілля тісно пов’язане з турботою про здоров’я. Український народ із глибокої давнини цінує здоров’я як головний життєвий скарб. Відомі прислів’я і приказки: «Без здоров’я немає багатства», «Нема щастя без здоров’я» тощо. Здоров’я бажають під час зустрічі й прощання, у взаємних привітаннях.

Із давніх-давен людина розуміла, що її здоров’я значною мірою залежить від неї самої. Новітні наукові дослідження доводять, що стан здоров’я людей на 10% залежить від рівня розвитку медичного обслуговування, на 20% — від спадковості, ще на 20% — від довкілля і на 50% — від способу життя. Значна частина хвороб обумовлена шкідливими звичками самої людини, порушенням санітарно-гігієнічних норм, неправильним харчуванням, відсутністю режиму праці й відпочинку.

Наші пращури намагалися берегти здоров’я з дитинства. Важливе значення для виховання здорового способу життя мали купання, рухливі ігри, загартовування, посильна фізична праця тощо. Такий підхід забезпечував збереження й зміцнення фізичного, психічного, духовного й соціального здоров’я.

Проте повністю вберегтися від хвороб важко. Найбільш уразливими були й залишаються діти, що зумовлювало високу дитячу смертність аж до XX ст. Звичайно, люди не корилися хворобам і намагалися різними способами позбутися їх. Для лікування використовували всілякі обряди, цілющі властивості рослин і мінерали — все те, що тепер називають народною медициною. Доволі часто хвороби справді відступали. Ще із часів Київської держави були відомі рецепти із цілющих трав монаха Києво-Печерської лаври Агапіта.

Аптека-музей у Києві.

Першу аптеку в Києві відкрили в 1709 р. Міська влада надавала привілеї аптекам порівняно з торговельними підприємствами: ніхто не мав права відкривати інші аптеки в місті або районі без згоди власника, який це зробив першим. Фармацевтів звільняли від військової служби, іменували почесними громадянами міста.

Перші Олімпійські ігри відбулися в Давній Греції ще в 776 р. до н. е. Чемпіоном із бігу тоді став пекар на ім'я Кореб, який виграв забіг на 190 метрів. Протягом перших 13 Олімпіад біг залишався єдиним змаганням. Згодом до бігу додалося п'ятиборство — біг, стрибки в довжину, кидання диска й списа та боротьба. У 688 р. до н. е. до програми Олімпіади додали кулачний бій, а згодом — заїзди на колісницях. Під час Олімпійських ігор припинялися будь-які бойові дії. Спочатку жінкам було заборонено не лише брати участь в Олімпійських змаганнях, але й взагалі відвідувати їх. Проте згодом вирішили проводити спеціальні жіночі спортивні ігри.

У 394 р. н. е. імператор Римської імперії Феодосій І заборонив проведення Олімпійських ігор, бо вважав їх язичницьким святом. Олімпійські ігри відновилися завдяки французькому громадському діячу барону П'єру де Кубертену. На проведення перших Олімпіад він пожертвував усі свої статки.

У першій Олімпіаді, що відбулася після тривалої перерви в Афінах у 1896 р., брали участь лише чоловіки. Це було 245 спортсменів із 14 країн, що змагалися в греко-римській боротьбі, велосипедному спорті, гімнастиці, легкій атлетиці, плаванні, стрільбі, тенісі, важкій атлетиці та фехтуванні. Уже під час другої Олімпіади учасниками змагань були й жінки.

Уперше українські спортсмени виступили під прапором власної держави в 1994 р. на зимовій Олімпіаді в Ліллехаммері (Норвегія).

У XVII ст. медицина почала швидко розвиватися. Із XIX ст. людству вдалося подолати велику кількість раніше невиліковних хвороб. Це було досягнуто завдяки накопиченню знань про функціонування людського організму та розвитку наук (біології, фізики, хімії тощо). Почали активно розбудовувати заклади охорони здоров’я (лікарні, поліклініки), було розроблено санітарно-гігієнічні норми, розвивалася фармакологічна промисловість. Ще одним інструментом збереження здоров’я став розвиток спорту. На українських землях він активно розвивається від кінця XIX ст. і зараз має вагомі здобутки.

П'єр де Кубертен був автором олімпійського прапора, який вперше презентували громадськості в 1914 р. Уперше прапор було використано під час Олімпійських ігор 1920 р. в Антверпені (Бельгія).

Запитання та завдання

1. Що таке дозвілля?

2. Яке місце в дозвіллі посідають свята?

3. Які культурні традиції сформувалися завдяки дозвіллю?

4. Обговоріть у групах. Чи може дозвілля мати негативні наслідки?

5. Як у давнину турбувалися про здоров’я?

6. Які зміни сприяли зростанню тривалості життя населення й скороченню дитячої смертності?