Вступ до історії. 5 клас. Гісем - Нова програма

§ 23. Наука та освіта на українських землях

ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• про розвиток освіти і науки на українських землях

• якими були основні етапи й результати цього розвитку

1. Зародження системи освіти на українських землях. Головною умовою для розвитку людства є передання знань і вмінь від попереднього покоління наступному. Цей процес називають освітою. За Первісної доби знання і вміння передавали переважно усно або власним прикладом. Після появи системи письма з’явилася можливість навчати значно більшу частину суспільства та надавати людям більш ґрунтовні знання.

Поштовхом для заснування шкіл у Київській державі стало хрещення князя Володимира Великого. Саме він у 989 р. заснував першу школу. За часів Ярослава Мудрого центром освіти і наукових знань став Софійський собор, де переписували книги та існувала велика бібліотека. Згодом освітніми й науковими центрами на українських землях стали монастирі, серед яких виділялася Києво-Печерська лавра.

Розгляньте малюнок і складіть розповідь за темою «Князь Ярослав Мудрий у бібліотеці Софії Київської».

Києво-Могилянська академія, заснована як Києво-Могилянська колегія в 1632 р. Сучасний вигляд.

Львівський університет, заснований у 1661 р. Сучасний вигляд.

Харківський університет за часів його заснування в 1805 р.

Київський університет, заснований у 1834 р. Сучасний вигляд.

Тривалий час освітою була охоплена незначна частина населення. Не існувало обов’язку й права навчатися. У XV—XVI ст. у Європі зростав інтерес до наукових знань й освіти. Цьому сприяло винайдення книгодрукування, що зробило здобуття знань більш доступним. Українці не залишилися осторонь цього процесу. За відсутності вищих навчальних закладів на українських землях вони активно шукали способи, щоб навчатися в університетах Європи. Серед вихідців з українських земель найбільшої слави набув Юрій Дрогобич (Котермак), який був ректором Болонського і професором Краківського університету.

2. Університети і наука. У XVI—XVIII ст. на українських землях почали виникати навчальні заклади, які запозичили систему середньої освіти, що існувала в європейських країнах. Єдиною їхньою суттєвою відмінністю було те, що навчання в них велося трьома мовами: руською (українською), грецькою і латиною. Перша така школа була заснована в 1576 р. в Острозі князем Костянтином-Василем Острозьким. У ті часи її називали академією. Одним із випускників цієї академії був П. Конашевич-Сагайдачний.

Василь Каразін (1773—1842) — вчений, засновник Харківського університету.

Розгляньте малюнки. Про які досягнення українських вчених і винахідників XIX—XX ст. вони розповідають? За допомогою додаткових джерел складіть розповідь про одне з них.

Першим вищим навчальним закладом, що виник на українських землях, вважають Києво-Могилянський колегіум (із 1701 р. — академія), заснований митрополитом Петром Могилою в 1632 р. Його випускники стали основою прошарку освічених людей у багатьох країнах Східної Європи. Зокрема, у XVII ст. майже всі вчителі в Московській державі були його випускниками. Колегіум також став потужним науковим центром, де розвивалися медицина, філософія, математика, природничі науки тощо.

За часів козацької доби рівень освіченості населення, порівняно з іншими державами, був дуже високим. Так, на території Гетьманщини на 1000 дітей припадала одна школа. Більшість шкіл населення утримувало на власні кошти.

У XIX ст. загальний рівень освіченості населення почав різко знижуватися. Це було зумовлено перебуванням більшості населення у кріпосній залежності від панів і злиднями. Лише із середини XIX ст. стали помітними деякі позитивні зрушення. Як у Російській, так і в Австро-Угорській імперії влада намагалася провести освітні реформи, які б створили умови для широкого охоплення людей освітою. Однак, незважаючи на це, більша частина населення не мала можливості здобути освіту, особливо рідною мовою.

Лікар Володимир Хавкін своїми щепленнями врятував в Індії від смерті понад 42 тисячі осіб.

У той самий час зростала потреба у високоосвічених спеціалістах. На українських землях почала розвиватися мережа вищих навчальних закладів. Так, на початку XX ст. на українських землях у складі Російської імперії функціонувало три університети: Харківський, Київський та Одеський, а також десятки інститутів. На західноукраїнських землях діяли Львівський і Чернівецький університети. Університети були не лише закладами освіти й розвитку науки, але й важливими центрами національного відродження українців.

У XX ст. всупереч усіляким негараздам і трагедіям система освіти на українських землях стрімко розвивалася. Зараз у нашій державі майже 100% людей грамотні, а за рівнем освіченості Україна перебуває серед провідних держав світу.

Охоплення значної частини населення освітою є важливою основою для розвитку науки. Зараз вплив науки на людину, суспільство, навколишній світ настільки разючий і грандіозний, що життя за сучасних умов без науки уявити неможливо. Усі речі, що нас оточують, з’явилися завдяки опануванню людством наукових знань.

У сучасному світі під наукою розуміють ту частину діяльності суспільства, яка спрямована на здобуття нових знань про навколишній світ завдяки розумінню процесів, що в ньому відбуваються. Як і освіта, наука на українських землях пройшла тривалий шлях розвитку і має вагомі здобутки. Завдяки українським вченим і винахідникам було здійснено чимало відкриттів, які стали надбанням людства.

Професії майбутнього

1. Персональний бренд-менеджер.

Він працюватиме над створенням іміджу своїх клієнтів, зокрема через соціальні мережі. Щоб стати фахівцем у такій справі, потрібні знання у сфері PR-менеджменту, реклами, журналістики.

2. Проектувальник роботів.

Потрібними будуть робототехніки, які працюватимуть у побутовому напрямку (наприклад, над створенням робота-прибиральника, робота-садівника та інших хатніх помічників тощо).

3. Дизайнер віртуальних світів.

Для створення віртуальних світів потрібно мати здібності художника та знання програміста.

4. Проектувальник розумних будинків.

Знання та вміння у сфері програмування та IT-технологій допоможуть стати фахівцем, який розроблятиме системи управління домогосподарством без участі людини.

5. IT-генетик.

ІТ-генетики складатимуть індивідуальні плани лікування та запобігатимуть хворобам на ранній стадії.

6. Шкільний дієтолог.

Він навчатиме дітей правильно споживати їжу та відповідатиме за те, щоб учні харчувалися відповідно до їхніх фізіологічних потреб.

7. Інженер 3D-друку.

Робота може бути як технічною, так і більш творчою. Наприклад, можна стати дизайнером одягу та прикрас, що друкують на 3D-принтері.

Запитання та завдання

1. Коли було створено систему освіти на українських землях?

2. Як була започаткована вища освіта?

3. Яку роль виконували університети на українських землях у XIX — на початку XX ст.?

4. Чому в Російській імперії українці не могли здобути освіту рідною мовою?

5. Дізнайтеся, хто з вашої родини (близького оточення) навчався в університеті або іншому вищому навчальному закладі. З'ясуйте його назву та факультет, який вони закінчили. Розпитайте близьких, як вплинула освіта на їхнє життя. Зробіть висновок із їхньої розповіді.

6. Висловіть припущення про характер занять людей у майбутньому.