Вступ до історії. 5 клас. Гісем - Нова програма

§ 22. Міста й села в минулому й зараз

ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• коли і як виникли міста на українських землях

• про причини занепаду й піднесення окремих міст

• якими є основні відмінності між містами і селами в минулому й зараз

1. Зародження міського життя на українських землях. Міста, містечка, великі й малі села створювали ту неповторну основу, на якій відбувалися події української історії. Кожне із цих поселень мало й має власне обличчя. Однак лише разом вони формують образ тієї України, яку згадував кожен, хто бачив її хоча б раз у житті. Як же формувався цей образ?

Перехід людства до осілого способу життя призвів до появи постійних поселень. Згодом серед поселень землеробів почали виділятися ті, де були зосереджені ремісники, представники влади, розташовані релігійні святині. Такий тип поселення називають містом.

За честь бути першим містом сперечалися Єрихон (розташований на території сучасного Ізраїлю) і Чатал-Гуюк (розташований на території сучасної Туреччини). Вони виникли приблизно 10 тисяч років тому.

Ольвія — найбільше грецьке місто Північного Причорномор'я в уяві художника (1) і реконструктора-археолога (2).

Розгляньте малюнки. На які заняття жителів грецьких міст вказують зображення? Чим художній образ відрізняється від реконструкції?

Реконструкція поселення Майданецьке на Черкащині за результатами археологічних досліджень племен трипільської культури.

Появу міського життя на території України деякі історики пов’язують із часами трипільської культури. Так, серед поселень трипільців, які дослідили археологи, виділяються кілька великих протоміст. Найбільше з них Майданецьке, що існувало приблизно 6 тисяч років тому. На площі у 200 гектарів розміщувалося близько 3 тисяч одно-, дво- і триповерхових будівель. Імовірно, тут проживало до 15 тисяч осіб. Це було найбільше поселення в Європі тих часів. Проте історики вважають, що велике скупчення населення й великі розміри є недостатніми умовами для статусу міста. Дослідження ще тривають. Після занепаду трипільської культури на території України на тривалий час зникли великі поселення.

Поява справжнього міського життя на території сучасної України пов’язане з переселенням на ці землі греків у VIII—VI ст. до н. е. На узбережжі Чорного моря і в Криму постали грецькі міста. Кожне місто було окремою державою. За своїм зовнішнім виглядом і внутрішнім устроєм вони нагадували міста Греції. На початку нашої ери після загибелі Римської імперії занепало й міське життя на цих землях.

Реконструкції слов'янського городища і невеликих поселень.

Розгляньте малюнки. Укажіть основні відмінності між грецькими містами й слов'янськими городищами.

Київ за часів князя Ярослава Мудрого. Реконструкція.

Чому Київ у XIX ст. вже мав суттєві відмінності від попередніх епох?

Київ у XVII ст. (1) та на початку XIX ст (2).

2. Розвиток міського життя. Наступний етап у розвитку міст на землях сучасної України пов’язаний із виникненням і розвитком Київської держави (Русі-України).

Слов’яни, які заселяли лісостепові та лісові простори України, жили невеликими поселеннями. Також вони мали укріплені городища, які були племінними центрами. Наприкінці V — на початку VI ст. з одного такого городища постав Київ. Згодом виникли й інші відомі тепер міста: Чернігів, Коростень, Переяслав тощо.

Київська держава за часів свого розквіту мала настільки багато міст, що її називали «гердерікою» — «країною міст». Київ був одним із найбільших міст Європи. У цей період міста стали центрами ремесла й торгівлі, тут жили князь та інші представники влади. У містах розміщувалися головні храми, які перетворювалися на місця паломництва вірян. Проте слід зазначити, що більша частина населення продовжувала працювати на землі.

У XIII ст. після монгольської навали Київ на тривалий час занепав. Хоча загалом його вигляд залишався незмінним аж до XIX ст. Занепадали й інші міста Наддніпрянщини.

У той самий час активно розвивалося міське життя на західноукраїнських землях. Тут міста, подібно до західноєвропейських міст, мали вузенькі вулички, кам’яні будівлі, центральну ринкову площу, кафедральний собор, ратушу тощо. Найшвидше розвивався Львів, який на кілька століть став найбільшим містом на українських землях, важливим центром торгівлі та ремесла.

Львів у XVII ст.

З опису Львова львівським радником Йоганом Альнпеком (XVI ст.)

Це місто в достатній кількості постачає цілому Польському королівству різні шовкові тканини, килими і пахуче коріння. Тут є все, що тільки потрібно для людського вжитку, до того ж тут незрівнянно низькі ціни на продукти, що притягає до міста велику кількість людей різних національностей...

З опису Львова гданським купцем Мартином Грюневегом (1606 р.)

Уся худоба, що її женуть із Поділля і Молдавії до Італії, проходить через це місто. Я об'їздив пів-Європи, побував у найславетніших містах світу, але в жодному не бачив стільки хліба.

Тут величезна кількість пива і меду, не тільки місцевого, а й привезеного. Вино привозять із Молдавії, Угорщини, Греції... У цьому місті, як і у Венеції, на Ринку зустрінеш людей з усіх країн світу у своєму вбранні: козаків — у великих кучмах, росіян — у білих шапках, турків — у білих чалмах, німців, італійців, іспанців — у короткому одязі. Кожен, якою б мовою він не розмовляв, знайде тут і свою мову.

1) Про що йдеться в уривках із джерел?

2) На чому зосереджували увагу іноземці, відвідавши Львів?

3) Який висновок про розвиток міста ви можете зробити?

Після виникнення промислового виробництва міста, яких ставало дедалі більше, почали перетворюватися на центри господарського життя. Змінювалося життя й міського населення, кількість якого стрімко зростала. Зовнішній вигляд міст також змінювався: прокладали широкі вулиці, зводили багатоповерхові будинки, розбудовували порти, залізниці. З’явилися міський транспорт, міські театри та інші центри розваг і відпочинку, стало набагато більше закладів освіти тощо.

Ці зміни не оминули й українські землі. Так, наприкінці XVIII — на початку XIX ст. виникло кілька десятків міст, які перетворилися на важливі центри міжнародної торгівлі й промисловості. Першість серед українських міст посіла Одеса, яка стала й найбільшим містом Російської імперії. Через його порт проходила більшість товарів, які шли на продаж за кордон.

Одеса в другій половині XIX ст.

Промисловий краєвид міста радянських часів.

У цей самий час активно розбудовували міста, які ставали центрами великої промисловості (металургії, металообробки тощо): Дніпро (Катеринослав, Дніпропетровськ), Запоріжжя (Олександрівськ), Донецьк (Юзівка, Сталіне), Луганськ, Миколаїв та інші. У таких містах життя було підпорядковане ритму ключового підприємства. Україна ставала індустріально-аграрною країною.

Такий напрям у розвитку міст був закріплений за часів існування СРСР. Індустріальні гіганти визначали вигляд і устрій значної частини міст України. Щоправда, такий шлях розвитку міського життя мав багато негативних наслідків: несприятлива екологічна ситуація, слабка розвиненість інших сфер міського життя — культури й відпочинку.

Також саме за радянських часів кількість міського населення почала переважати сільське й далі продовжувала неухильно зростати.

Зараз українські міста й містечка переживають новий етап розвитку. Змінюється їхній вигляд. Багато уваги приділяється тому, щоб місто стало зручним для його жителів. Особливо швидко розвиваються Київ, Львів, Харків, Дніпро та інші міста. Нові часи поставили на порядок денний і вирішення нових проблем. Особливої уваги потребувала проблема транспорту, який заполонив вулиці міст.

3. Містечка й села України. Поряд із великими промисловими містами завжди існували й невеликі містечка та українські села.

Більшість невеликих міст зосереджена на Правобережній і Західній Україні. Вони мають давню й багату історію. Жителі цих міст переважно поєднували ремісничу й торговельну працю із землеробством. Центрами міського життя традиційно залишалися церкви, ратуші та базари.

Після переходу під імперську владу вигляд міст і містечок змінювався. Вони ставали центрами владних установ. У кожному з них з’являлися нові центри з площами, навколо яких розташовувалися будинки місцевої адміністрації. Центральні вулиці й площі деяких міст вимощували бруківкою.

Однак більшість вулиць залишалася незабрукованою й майже непрохідною в дощову пору року. Будинки городян зазвичай були одно- або двоповерховими й дерев’яними. Зовні стіни фарбували або штукатурили, дерев’яні частини оздоблювали різьбою. Вікна заможних жителів міст інколи були засклені кольоровим склом.

Більшість поселень на українських землях становили й становлять зараз села. Із найдавніших часів українці будували хати біля озер і річок. Вони майстерно вписували свої оселі в навколишнє середовище. Народне житло — сільська хата — у кожному регіоні мало як спільні, так і свої особливі ознаки. Українська хата була уособленням народних спадкових традицій, моральних засад та уявлень про красу. У вигляді сіл упродовж тисячоліть мало що змінилося, хіба що матеріал, із якого зводять будинки. Також з’явилися дороги з твердим покриттям.

Луцьк. Сучасний вигляд.

Мукачево. Сучасний вигляд.

Краєвид українського села Наддніпрянщини. XIX ст.

Сучасне гірське село в Карпатах.

Розгляньте малюнки. Що на них зображено? Які ще проблеми сучасних міст ви можете назвати?

Руйнівних змін у зовнішньому вигляді українські села зазнали за часів комуністичного режиму, коли влада намагалася «стерти межу між містом і селом». Так, в українських селах було зруйновано тисячі церков, з’явилися клуби, багатоповерхові житлові будинки міського типу, централізоване газопостачання та водопроводи. Однак такі заходи лише призвели до масового переїзду селян до міст, де умови життя й роботи були кращими. У 1970—1980-ті рр. з карти України зникли тисячі сіл. Економічні негаразди 1990—2000-х рр. не додали життєвих сил українському селу.

З опису німецького мандрівника початку XIX ст. Георга Коля, що відвідав українські землі

Хати повиті зеленню й буйним зіллям, розкинулися по узбіччях балок і поховалися в ярах. Високо поза селом, де продувають вітри, стоять 50 і 100 вітряків. І так перед мандрівником, що їде високим голим і пустим степом, несподівано розкривається дуже мальовничий та небуденний образ, коли з яру виринає українське село. Українці живуть у чисто дотримуваних хатах, що до тебе всміхаються. Вони не вдовольняються тим, що кожного тижня їх миють, але кожні два тижні їх білять, тому їхні хати білі, неначе вибілене полотно...

На які особливості українського села звернув увагу німецький мандрівник Г. Коль?

Запитання та завдання

1. Коли з'явилися села й міста на території України?

2. Назвіть відмінності між містом і селом.

3. Які міста в різні часи розвитку українських земель були найбільш розвиненими?

4. Коли почався промисловий розвиток українських міст?

5. Обговоріть у групах. Чому роль міст у господарському житті із часом зростає?

6. Чому тривалий час у вигляді сіл майже не відбувалося змін?

7. Чи можна стверджувати, що село є «душею народу»?

8. Складіть розповідь-опис про своє місто (село).