Вступ до історії. 5 клас. Гісем - Нова програма

§ 16. Україна в роки Другої світової війни

ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• про суть трагедії України в роки Другої світової війни

• як відбувалися головні події війни на українських землях

• про особливості нацистського окупаційного режиму і руху Опору проти нього

• які наслідки мала війна для України

1. Україна на початку Другої світової війни. Після Першої світової війни переможці встановили у світі мир, але він не був справедливим. Багато народів, наприклад німці, угорці, українці тощо, зазнали приниження й гноблення. Так, українці не здобули незалежності, яку обіцяли «творці» миру всім поневоленим народам. Несправедливість породжувала зневіру й обурення. Такими настроями населення скористалися деякі політичні діячі, що зуміли повести за собою ображені народи, обіцяючи їм щасливе майбутнє. Закликаючи боротися проти несправедливості, вони мали на меті зовсім інше.

Політичні діячі прагнули передусім переділу світу, утвердження привілейованого становища для своїх країн та взагалі світового панування. Головним розпалювачем нової війни був Адольф Гітлер. У 1933 р. він прийшов до влади в Німеччині та проголосив себе фюрером — вождем німців. А. Гітлер обіцяв своєму народу заможне майбутнє в могутній державі, що буде правити світом. Шляхом до цього майбутнього проголошували війну.

Прагнучи розпочати боротьбу за світове панування, А. Гітлер намагався внести розкол серед держав світу, щоб потім підкорити їх поодинці. Певний час це йому вдавалося. Без жодного пострілу він підкорив Австрію та знищив Чехословаччину. Однак подальші загарбницькі плани могли наразитися на сильний опір. У такій ситуації 23 серпня 1939 р. А. Гітлер і Й. Сталін, два диктатори, що прагнули світового панування, уклали між собою Пакт про ненапад і таємну угоду про поділ Європи між собою. Таким чином, А. Гітлер отримав можливість продовжувати реалізувати свої загарбницькі плани.

Підписання угоди між СРСР та Німеччиною про поділ Європи — «Пакт Молотова—Ріббентропа». 23 серпня 1939 р.

Ця угода стосувалася і західноукраїнських земель, які перебували під владою Польщі та Румунії. Ці землі мали увійти до складу СРСР.

1 вересня 1939 р. Німеччина здійснила напад на Польщу. Почалася Друга світова війна. До неї згодом було втягнуто майже всі країни світу. Війна тривала шість років і забрала життя понад 50 мільйонів осіб.

Карпатська Україна 15 березня 1939 р.

Під час загарбання Чехословаччини союзниками Німеччини були Угорщина та Польща, яким А. Гітлер обіцяв віддати частини підкореної країни. Зокрема, Угорщина мала отримати Закарпаття. Проте під час захоплення цієї території угорська армія долала збройний опір українців, які не бажали йти в нове ярмо. Занепад Чехословаччини дав змогу українцям Закарпаття активно взятися за розбудову власної держави, хоч і на невеликому клаптику української землі. 15 березня 1939 р. було проголошено незалежну Карпатську Україну зі столицею в місті Хуст. Президентом було обрано Августина Волошина. Молода держава одразу зазнала нападу з боку Угорщини. Армія Карпатської України, яка називалася Карпатська Січ, вступила в нерівний бій. Найзапекліша битва відбулася на Красному полі під Хустом, де січовики кілька днів стримували наступ угорців. Хоча держава загинула, українці ще раз довели, що вони боротимуться за свою державу.

А. Волошин проголошує незалежність Карпатської України. 15 березня 1939 р.

Меморіал на Красному полі (Закарпатська область).

Німецькі війська в Житомирі. 1943 р.

Текст Акта проголошення Української держави в газеті «Самостійна Україна».

Виконуючи таємні домовленості, 17 вересня 1939 р. Червона армія теж вчинила напад на Польщу, оголосивши, що здійснює «визвольний похід» для порятунку українців і білорусів від іноземного поневолення. Більшість населення Західної України спочатку позитивно сприймала прихід Червоної армії. Народні Збори у Львові підтримали рішення про приєднання Західної України до СРСР і входження до складу УРСР. Так під владою Й. Сталіна опинилися майже всі українські землі. Проте об’єднання українських земель не принесло Україні омріяної свободи. На приєднаних землях були запроваджені ті самі порядки, які вже існували в Наддніпрянській Україні.

Після захоплення Польщі А. Гітлер підкорив Данію, Норвегію, Бельгію, Нідерланди, Францію, Югославію, Грецію. Й. Сталін приєднав до Радянського Союзу Естонію, Литву, Латвію. Він відібрав у Румунії Бессарабію і Північну Буковину, що були населені молдаванами й українцями, проте не зміг підкорити Фінляндію.

2. Радянсько-німецька війна та Україна. Поділ Європи, що відбувся, не влаштовував жодного з диктаторів. Кожен прагнув одноосібного панування у світі, тому війна між ними була неминучою.

22 червня 1941 р. Німеччина здійснила напад на СРСР. Розпочалася німецько-радянська війна, яка була складовою Другої світової війни.

Українські землі знову стали ареною великої битви, руйнувань, жертв і страждань. Німецькі війська, які були краще підготовлені до війни, розбили Червону армію у прикордонних боях.

Центральний монумент меморіального комплексу Бабин Яр у Києві.

Партизани — тут: члени добровільних збройних загонів, які вели боротьбу проти нацистських окупантів.

Ставши свідками переможного для Німеччини початку Другої світової війни, провідники українського національно-визвольного руху почали вірити в можливість відродження незалежної України. Спершу свої надії вони покладали на Німеччину.

30 червня 1941 р., скориставшись захопленням німецькими військами Львова, члени Організації українських націоналістів (ОУН) на чолі зі С. Бандерою проголосили Акт відновлення Української держави. Проте нацистській Німеччині не потрібна була незалежна Україна. Українські діячі зазнали переслідувань: їх заарештовували, кидали до в’язниць і таборів, убивали. Ці події остаточно переконали українців, що вибороти незалежність можна лише власними силами.

Нацисти безсоромно грабували Україну. Усіх, хто виявляв найменшу непокору, страчували. У планах нацистів було цілковите знищення народів, що населяли Україну, і перетворення цих земель на «життєвий простір» для німців.

Першими підлягали знищенню євреї та роми, а згодом й інші народи. Символом убивства мирного населення в Україні став Бабин Яр у Києві. Тут було розстріляно понад 100 тисяч мирних громадян, переважно євреїв. Такі «бабині яри» існували в багатьох містах України. Геноцид єврейського народу у роки Другої світової війни отримав назву Голокост.

Жорстока політика загарбників спонукала населення України до опору. Хто міг тримати зброю, ставав до боротьби. Інші чинили духовний опір. Так сформувався рух Опору. У відповідь окупанти спалювали цілі села, знищували міста. 1—2 березня 1943 р. нацисти знищили місто Корюківка на Чернігівщині разом із 7 тисячами його жителів. У липні 1943 р. така доля спіткала й село Копище на Поліссі. Живцем згоріло приблизно 3 тисячі осіб, зокрема понад 1,2 тисячі дітей. У такий спосіб було знищено понад 600 сіл.

В Україні існувало два напрями руху Опору — радянський, який виступав за відновлення радянської влади, і націоналістичний, який боровся за незалежність України проти всіх поневолювачів. Крім того, на західноукраїнських землях діяв польський рух Опору, що боровся за відродження Польської держави.

Радянський рух Опору найбільшого розмаху набув на півночі й сході України. У лісах Чернігівщини, Сумщини, Київщини сформувалися великі партизанські з’єднання, які завдавали відчутних ударів по ворогу. Найвідомішими партизанськими командирами були С. Ковпак, О. Сабуров, О. Федоров та інші.

Сидір Ковпак — один із найвідоміших командирів радянських партизанів.

Зі спогадів учасника боїв за Київ

1 листопада 1943 р. розпочався наступ на Київ із Букринського плацдарму. Німці почали перекидати війська, послабивши тиск на Лютізький плацдарм. 3 листопада загриміла потужна канонада з Лютізького плацдарму, із якого... завершилося звільнення Києва. Важко уявити, що відбувалося на плацдармі протягом 40 днів із дня висадження на правий берег перших бійців до початку загального наступу... село Ясногородка протягом 35 днів переходило з рук у руки 27 разів!.. Лягло в Ясногородці людей муштрованих немало, а ще більше, мабуть, немуштрованих, таких як я, що перш ніж потрапити в окоп, навіть жодного разу не вистрілили з бойової гвинтівки, не кинули бойової гранати...

1) Наступом із якого плацдарму було визволено Київ від окупантів?

2) Що в документі свідчить про запеклість боїв за визволення Києва?

Роман Шухевич — командир УПА.

14 жовтня 1942 р.* у лісах Полісся була створена Українська повстанська армія (УПА). Вона вела боротьбу як проти Німеччини, так і проти сталінського режиму, що почав відновлюватися в Україні з 1943 р. У 1944 р. УПА налічувала приблизно 100 тисяч бійців. Вона звільнила від окупантів значні райони на Правобережжі, Волині та в Галичині.

У 1943 р. після цілої низки перемог радянської армії (Сталінградська і Курська битви) почалося вигнання німецької армії та її союзників з України. Населення радо зустрічало радянську армію, у якій воювали мільйони українців.

Найжорстокіші бої розгорнулися під час форсування Дніпра й звільнення Києва (6 листопада 1943 р.). У них загинуло 417 тисяч радянських солдатів. Битва за Дніпро була однією з наймасштабніших у війні. Перемога в ній засвідчила невідворотність поразки нацистів. 28 жовтня 1944 р. Україна в межах сучасних кордонів була звільнена від нацистів.

Проте війна тривала. Українці у складі радянської армії взяли участь у визволенні від нацистів країн Європи: Польщі, Угорщини, Румунії, Югославії, Чехословаччини, Австрії, Німеччини. 2 травня 1945 р. радянські воїни підняли Прапор Перемоги над Берліном. 8—9 травня припинилися бойові дії в Європі. Саме ці дні відзначають як День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом. Однак фактично Друга світова війна завершилася 2 вересня 1945 р., коли було розгромлено союзника Німеччини Японію.

Плакат 1944 р. Художник В. Литвиненко.

Чи стала Україна вільною після вигнання нацистських загарбників?

* 14 жовтня в Україні відзначають як день Покрови Пресвятої Богородиці, день Українського козацтва і День захисника України.

Символ пам'яті про загиблих на війні.

Війна дорого коштувала Україні. Тільки на фронтах загинуло 3 мільйони українців, 4,5 мільйона було вбито під час окупації. 2,2 мільйона осіб було вивезено на примусові роботи до Німеччини. Із них додому повернулося лише 800 тисяч осіб. Було зруйновано 714 міст і містечок та 28 тисяч сіл, 10 мільйонів осіб залишилися без даху над головою. Майже всі промислові підприємства лежали в руїнах.

Зусилля українців у війні проти нацизму не залишилися поза увагою світової громадськості. Україна стала однією із засновниць Організації Об’єднаних Націй (ООН). Сьогодні ця організація об’єднує всі країни світу.

Проте перемога над Німеччиною не принесла миру на українську землю. Збройна боротьба тривала. УПА не склала зброї і продовжила боротьбу проти сталінського режиму в Україні. Вона спиралася на ту частину населення Західної України, яка вже відчула на собі утиски цієї влади.

Повстанцям УПА також довелося вести боротьбу й проти відновленої Польської держави, яка отримала під свою владу деякі українські землі. Це протистояння тривало аж до середини 1950-х рр. І хоча воно завершилося поразкою, своєю боротьбою УПА не дала укорінятися комуністичній владі.

Монумент «Батьківщина-мати» в Києві.

Запитання та завдання

1. Коли почалася Друга світова війна?

2. У результаті яких подій Західна Україна була приєднана до Радянського Союзу?

3. Назвіть дату початку німецько-радянської війни.

4. Що спонукало українців до збройної боротьби проти нацистів та їхніх пособників?

5. За що і проти кого боролася Українська повстанська армія?

6. У результаті якої битви було звільнено Київ від нацистських загарбників?

7. У якому році Україну було звільнено від нацистів?

8. Коли святкують День перемоги над нацистською Німеччиною і завершення бойових дій у Європі?

9. Якими були наслідки Другої світової війни для України?

10. Обговоріть у групах. Чому за часів Другої світової війни українці не змогли вибороти незалежність своєї держави?

11. Чи можна стверджувати, що для українців Друга світова війна почалася раніше, ніж для інших народів Європи?