Вступ до історії. 5 клас. Гісем - Нова програма

§ 10. Джерела, які зберігають пам'ять про історію княжої Русі-України

ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• про основні етапи розвитку княжої Русі-України

• як пам'ять про ті часи зберігається в історичних пам'ятках

1. Заснування і розвиток Київської держави. У VIII ст. слов’янські племена, що жили на українських землях, досягай рівня розвитку, коли почала формуватися держава. Центром цієї держави стало місто Київ, яке, за легендою, було засноване князем союзу племен полян Києм. Вчені вважають, що це відбулося наприкінці V — на початку VI ст., а Кий був реальною історичною постаттю. Він став засновником династії, яка правила полянами до кінця IX ст. Князівство полян, згідно з історичними джерелами, називалося Руссю, Руською землею, Куявією. Останній князь із династії Киевичів Аскольд розширив свої володіння. Він боровся з набігами кочових племен хозар, що на той час панували в причорноморських степах. Крім того, Аскольд здійснював далекі походи на столицю

У «Повісті минулих літ» Нестор-літописець про заснування Києва розповідає: «І було три брати. Одному ім'я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їхня — Либідь.

І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що й нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, що від нього прозвалася Хоривиця. І в ім'я брата свого старшого заклали городок і назвали його Київ».

За літописом Кий був полянським князем, що започаткував династію Києвичів і правив наприкінці V — на початку VI ст. Його резиденція була розташована на Замковій горі на березі струмка Киянка біля Подолу. Згодом князь Кий спорудив укріплене городище на Старокиївській горі на високому березі Дніпра. Залишки фортеці V—VI ст. були знайдені археологами.

Пам'ятники засновникам Києва.

Під час походу князь Олег прагнув уникнути зустрічі з могутнім візантійським флотом, який захищав місто. Хитрий полководець наказав воїнам поставити свої кораблі на колеса. Так він несподівано опинився під стінами Константинополя із суходолу.

Похід князя Олега на Константинополь. Малюнок із літопису.

Візантійської імперії місто Константинополь (тепер це місто називається Стамбул). На той час ця імперія була однією з наймогутніших держав світу. Аскольд уклав перший відомий договір Русі з Візантійською імперією. Також він був першим київським князем, який прийняв християнство. Проте не йому судилося поширити нову віру на Русь. У 882 р. Аскольд був убитий князем Олегом.

Олег був правителем іншої слов’янської держави — Славії, де правила династія Рюриковичів. Вони були нащадками войовничих вікінгів, вихідців із Північної Європи (Швеція, Норвегія, Данія). Олег захопив владу в Києві та правив від імені малолітнього сина Рюрика Ігоря. Олег зумів розширити межі своїх володінь, здійснював успішні походи на Константинополь та укладав нові договори.

Київ за часів Ярослава Мудрого.

У 1909 р. виникла ідея створити в Києві між Софійським собором та Михайлівським монастирем грандіозну алею «Історичний шлях». На ній планувалося встановити пам'ятники засновникам Києва — князю Олегу, княгині Ользі, князю Святославу та Ярославу Мудрому. На втілення цього задуму в життя коштів не знайшли, але один із запланованих монументів було встановлено. Єдиний зведений пам'ятник був присвячений княгині Ользі. Поряд із нею зображено апостола Андрія Первозваного, який зі своїми проповідями християнства побував на берегах Дніпра, і засновників слов'янської писемності Кирила та Мефодія.

Пам'ятники: княгині Ользі в Києві (1), князю Святославу в Запоріжжі (2), князю Володимиру Великому в Києві (3), Ярославу Мудрому в Києві (4).

Розгляньте малюнки. На якій діяльності правителів Русі намагалися наголосити творці цих пам'ятників?

Політику Олега продовжив Ігор, але він не був таким успішним. Під час збирання данини з підвладних племен деревлян його було вбито.

Правителькою Київської держави стала княгиня Ольга. Вона здійснювала більш зважену політику. Княгиня зуміла навести лад у своїх володіннях, а питання відносин із Візантією вирішувала шляхом переговорів. Ольга також усвідомила й необхідність прийняття християнства. Саму княгиню особисто хрестив у Константинополі імператор Візантії.

Проте її не зрозумів навіть син Святослав. Ставши князем, він усі суперечки із сусідніми державами вирішував воєнною силою. Святослав зосередив свою увагу на походах проти хозар, болгар, Візантії. Він мечем розширив кордони Русі, яка стала однією з найбільших держав Європи. Повертаючись із чергового походу, Святослав потрапив у засідку нових володарів степу — печенігів — і загинув.

Софійський собор у Києві. Сучасний вигляд.

Софійський собор майстри присвятили Мудрості Господній (назва походить від грецького слова «Софія» — «мудрість»). Він був головним храмом Київської держави. Тринадцять куполів собору символізують Христа та його 12 апостолів. Цю розкішну будівлю прикрашають численні мозаїки, фрески, мармурові прикраси, різьблені орнаменти тощо. Софійський собор відігравав роль центру суспільного й культурного життя Київської держави. Тут приймали іноземних послів, біля стін собору скликали київське віче — народні збори, на яких вирішували найважливіші питання громади. При храмі був монастир й існувала перша на Русі бібліотека. У соборі розміщувалася великокнязівська усипальниця, де було поховано Ярослава Мудрого, Всеволода Ярославича, Ростислава Всеволодовича, Володимира Мономаха та інших князів. До наших часів зберігся лише саркофаг Ярослава Мудрого.

Незабаром новим правителем Києва став син Святослава Володимир, названий нащадками Великим. За його правління Київська держава набула ще більшої могутності. Для захисту від набігів кочівників на південному кордоні було зведено систему захисних валів, фортець протяжністю в кілька тисяч кілометрів. Вона отримала назву «Змієві вали». Головним здобутком князя стало хрещення Русі в 988 р. Завдяки цій події Київська держава долучилася до групи християнських держав. За наказом Володимира було зведено перший мурований храм Русі — Десятинну церкву.

Нестор-літописець у «Повісті минулих літ» про хрещення киян

І коли Володимир прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив'язати коневі до хвоста і волочити з гори по Боричеву узвозу на Ручай і дванадцятьох мужів поставив бити його палицями...

І коли ото волокли його по Ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони хрещення.

І приволікши його, вкинули у Дніпро... Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з'явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи невільник, — то мені той противником буде...» А назавтра вийшов Володимир із візантійськими священиками на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли вони — ті до шиї, а другі до грудей... А священики творили над ними молитви...

1) Як, за повідомленням літописця, відбувалося хрещення киян?

2) Яким, на вашу думку, є ставлення Нестора до подій, про які він розповідає? Чому ви так вважаєте?

Коронація Данила Романовича в місті Дорогочин.

Корона Данила. Реконструкція.

Кінні статуї вважають вершиною скульптурної майстерності. Як правило, вони присвячені правителям і полководцям. Перші кінні статуї з'явилися за часів Античності. До наших днів збереглася статуя імператора Риму Марка Аврелія. Саме вона стала взірцем для подібних статуй видатним правителям.

У Львові пам'ятник королю Данилу — засновнику міста — у вигляді кінної статуї було встановлено у 2001 р. із нагоди 800-річчя правителя. Це монумент заввишки 10 метрів. На його спорудження було витрачено 60 тонн граніту та 9 тонн бронзи. Пам'ятники королю Данилу також встановлені у Володимирі-Волинському, Галичі, Івано-Франківську, Тернополі.

Пам'ятник королю Данилу у Львові.

Справу батька продовжив Ярослав Володимирович, якого прозвали Мудрим. За часів його князювання в 1019—1054 рр. Русь досягла найбільших розмірів. Київ поряд із Лондоном і Парижем був одним із найбільших міст Європи. Перлиною міста став Софійський собор. Період правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого вважається розквітом Київської держави.

Після смерті Ярослава Мудрого розпочався новий етап розвитку Київської держави. На її землях постала низка князівств, які із часом за своєю могутністю та впливом уже не поступалися Русі.

2. Королівство Руське. У 1199 р. волинський князь Роман Мстиславич підкорив Галич і заклав підвалини Галицько-Волинської держави. Разом із Києвом вона об’єднала більшість земель Південної Русі, які становлять територію сучасної України.

Із 1187 р. щодо цих земель у писемних джерелах вживають назву Україна.

Успенський собор у Володимирі-Волинському (Волинська область). Сучасний вигляд.

Найбільшої могутності Галицько-Волинська держава досягла за правління Данила Романовича Галицького. Йому та його брату Васильку в боротьбі із сусідами довелося відстоювати своє право на княжіння, вести боротьбу з монгольською навалою. У 1253 р. на знак визнання могутності князя й ролі в захисті Європи від монгольської навали представник Папи Римського коронував Данила королівською короною. Галицько-Волинська держава стала Королівством Руським, яке майже 100 років залишалося впливовою державою у Східній Європі.

Пам'ятна дошка на Успенському соборі у Володимирі-Волинському на честь засновника Галицько-Волинської держави.

Запитання та завдання

1. Назвіть історичні пам'ятки, які зберігають пам'ять про княжу Русь-Україну.

2. Коли і як виникла Київська держава?

3. За яких князів відбувся розквіт Русі?

4. У якому році було хрещено Русь?

5. Коли і ким була заснована Галицько-Волинська держава?

6. Чим уславився король Данило?

7. У якому році його було короновано?

8. Чому пам'ятники королю Данилу встановлено в багатьох містах України?