Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Гісем - Нова програма

Розділ VI

Взаємодія громадян і держави в досягненні суспільного добробуту

Великі нації ніколи не стають бідними через марнотратство і нерозсудливість приватних осіб, але вони нерідко бідніють через марнотратство й нерозсудливість державної влади.

Адам Сміт

Турбота про задоволення потреб має таке ж значення, як і турбота про наше життя й наш добробут; вона є найважливішою з усіх людських прагнень.

Карл Менгер

Я завжди стверджував, що закони економіки — це закони життя.

Герберт Саймон

У всі часи люди не знали, чого вони хочуть, до тих пір, поки їм це не покажеш.

Стів Джобс

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке піраміда Маслоу? Як вона класифікує потреби людини?

2. Якою є роль праці у становленні людини?

ТЕМА 1. ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІКИ

1. Економіка як задоволення потреб людини

Історично для людства праця була й залишається головним засобом забезпечення свого існування та основою господарської діяльності людей. У процесі господарської діяльності між людьми виникли взаємини, які дали можливість забезпечувати себе всім необхідним, покращувати добробут більш ефективними методами. Систему відносин із використання ресурсів у господарській діяльності почали називати економікою. Також економіка — це наука про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.

У першому розділі вже згадувалося про те, що людина має ієрархію потреб, яку відомий американський соціолог Абрагам Маслоу запропонував зображати у формі піраміди. Нагадаємо, що в основі такої піраміди перебувають фізіологічні потреби в продуктах харчування, одязі, житлі, відтворенні роду. Наступний рівень — потреба в безпеці, захист від негативних зовнішніх чинників (посягання на свободу та життя) і від соціальних проблем (від безробіття, злиднів тощо). Третій і наступні рівні стосуються взаємодії людини й суспільства — потреба в доброзичливому спілкуванні, самовираженні, визнанні.

Усі потреби можна виділити в певні групи, тобто здійснити класифікацію потреб. Така класифікація може бути проведена за різними критеріями. Очевидним є поділ потреб людини на фізичні, або матеріальні (у їжі, одязі, житлі, предметах побуту), та духовні (в освіті, творчості, естетичній насолоді тощо).

Якщо ж за критерій взяти, кого стосуються і як задовольняються потреби, то можна виділити особисті (індивідуальні), групові (колективні) та суспільні потреби. Наприклад, задовольнити потребу в їжі та одязі людина може індивідуально; груповою може бути потреба учнів класу перемогти на конкурсі; суспільною потребою може бути чисте й безпечне довкілля.

За ознакою часу потреби можна поділити на поточні та перспективні. Так, наприклад, для певного учня середньої школи потреба мати підручник з економіки є поточною, а, скажімо, придбання власного автомобіля — перспективною потребою.

Потреби завжди усвідомлені людиною, їм надається конкретне змістове забарвлення, пов’язане зі своєрідністю цієї людини. Поміж чинників, що впливають на формування потреб, особливе місце посідають вік і стать людини, місце проживання, культурні традиції та звички, рівень доходів тощо.

Потреби — прояв необхідності мати певні блага, бажання володіти ними, відчуття нестачі, якщо бажання залишається незадоволеним.

Потреби існують також у підприємств та урядів. Підприємства прагнуть мати у своєму розпорядженні будівлі, транспортні засоби, необхідні інформаційні системи тощо. Уряд (громада, місцева спільнота), уособлюючи колективні потреби громадян або свої власні, прагне будувати дороги, школи, лікарні тощо.

Разом із розвитком людини відбувається розвиток її потреб. Потреби людини не лише кількісно збільшуються, але і якісно змінюються. Можна зробити висновок, що потреби людини безмежні у своєму розвитку. Це зумовлено розвитком виробництва та науково-технічним прогресом, а також розвитком самої людини, її інтелекту. Значний вплив на потреби в сучасних умовах має реклама.

Задоволення одних потреб породжує виникнення інших. У цьому знаходить свій прояв безмежне зростання потреб, що має закономірний характер.

Як економіка задовольняє потреби людей?

2. Процеси, що забезпечують задоволення потреб

Засобом для задоволення потреб є благо. Економічна наука розподіляє всі життєві блага на дві групи: дарові блага (неекономічні) та економічні.

Дарові блага (переважно природні) доступні людям в обсязі, набагато більшому, ніж величина потреби в них. Ці блага не потрібно виробляти, тому люди можуть споживати їх безкоштовно: повітря, сонячне світло, багатства океанів тощо. Економічне благо є рідкісним благом.

Економічні блага — це ті товари й послуги, обсяг яких недостатній для задоволення потреб людей і може бути збільшений лише шляхом витрати праці та інших ресурсів.

Економічні блага поділяють на споживчі та інвестиційні. Споживчі блага безпосередньо задовольняють потреби споживачів. Інвестиційні блага — це всі блага, які використовують для виробництва споживчих благ. їхні корисні властивості споживають не для того, щоб задовольнити потреби людей, а для того, щоб здійснити процес виробництва.

ВИДИ БЛАГ

Блага індивідуального споживання — предмети споживання й засоби виробництва, які споживає лише той, хто бажає та спроможний сплатити за них. Суспільні блага створюються не для продажу споживачам, а також не купуються і не продаються на ринку. Кошти на створення розглянутих благ держава зазвичай збирає у вигляді податків. До суспільних благ можна віднести суспільну безпеку, національну оборону тощо.

Економічні блага поділяють на товари та послуги. Товари — це продукти праці, що задовольняють потреби не тих, хто їх виробляє, а тих, хто отримує їх у процесі обміну. Послуги — це дії, які задовольняють людські потреби. Практично кожна людина протягом свого життя користується послугами сфери освіти, медицини тощо.

Для виробництва будь-яких благ необхідні ресурси (те, за допомогою чого та із чого вони створюються). Основні виробничі ресурси:

• земля — природні ресурси, необхідні для виробництва товарів і послуг;

• праця — усі фізичні й розумові здібності людини, що застосовують у виробництві товарів і послуг;

• капітал — сукупність матеріальних благ: машини, верстати, будівлі, дороги тощо (гроші використовуються для купівлі машин, устаткування та інших засобів виробництва, проте безпосередньо нічого не виробляють, тому їх не розглядають як виробничий ресурс);

• підприємницькі здібності — здатність людини організовувати виробництво, приймати рішення, пов’язані з ризиком, упроваджувати інновації тощо (за статистикою, лише 5—10 % дорослого населення мають здатність до підприємницької діяльності, тобто можуть найбільш ефективно поєднати сучасні фактори виробництва, спонукати до ефективної діяльності трудовий колектив, розвивати виробництво на ризиковій, інноваційній основі). Останнім часом дедалі більша кількість економістів визнає за повноправний виробничий ресурс інформацію.

Для того щоб вироблені блага потрапили до споживача, необхідно продати їх на ринку. Процес отримання благ за гроші називають обміном.

У багатьох сучасних державах для тих громадян, які не можуть брати участь у процесі обміну (тобто не мають достатньо грошей), передбачені механізми перерозподілу благ. У такий спосіб держава бере на себе зобов’язання із забезпечення деяких потреб своїх громадян.

Отже, процеси виробництва, обміну, розподілу й споживання благ є ключовими чинниками в забезпеченні потреб людини та функціонуванні економіки. У цих процесах бере участь велика кількість людей. їх називають учасниками, або суб’єктами економічних відносин.

ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ ЛЮДИНИ

Як зазначені процеси задовольняють потреби людини?

Суб’єктами економічних відносин можуть бути:

• домашні господарства (родини) як власники виробничих ресурсів і підприємці — користувачі цих ресурсів;

• працедавці, що наймають на роботу, і наймані працівники;

• власники землі, нерухомості та орендарі, що беруть землю та нерухомість у користування;

• платники податків та органи фінансової влади;

• кредитори та боржники тощо.

Держава здійснює правове регулювання відносин між суб’єктами.

Те, із приводу чого виникають економічні відносини, називають об’єктами економічних відносин. До них належать:

• готові продукти (житло, товари в мережах роздрібної торгівлі);

• доходи державного бюджету або окремої родини;

• матеріальні ресурси (земля, будівлі, машини, устаткування);

• фінансові ресурси (банківські кредити, кошти інвестиційних, страхових, пенсійних фондів);

• прибутки підприємців.

Як задовольняються потреби людей?

ВИСНОВКИ

Економіка — це наука про те, як максимально задовольнити безмежні потреби в умовах обмеженості ресурсів. Процеси, у результаті яких задовольняються потреби людини, — це виробництво, обмін, розподіл та споживання.

У цих процесах беруть участь люди та їх об'єднання. їх називають суб'єктами економічних відносин. Те, стосовно чого вони вступають в економічні відносини (товари та послуги), називають об'єктами економічних відносин.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Як ви розумієте, що таке економіка?

2. Що таке потреби людини?

3. Чи можна задовольнити абсолютно всі потреби людини?

4. Які чинники необхідні для виробництва благ?

5. Чи можна виділити більш і менш важливі фактори виробництва залежно від того, що виробляється?

6. Які види економічних благ ви можете назвати?

7. Які економічні процеси сприяють задоволенню потреб людини?

8. Які суб'єкти економічних відносин ви можете назвати?

9. Існує інформація, що у 2011 р. сир був продуктом харчування, який найчастіше ставав об'єктом крадіжки. Як це можна пояснити з точки зору задоволення потреб людини? Які інші причини цього можна назвати?

10. Обґрунтуйте доцільність наведених епіграфів до теми. Які її аспекти вони відображають?

11. Напишіть есе на тему «Для чого потрібна економіка?»